Реструктуризація заборгованості

ТАБЛИЦЯ Стан виконання договорів “Про реструктуризацію заборгованості за житло-комунальні послуги”
Станом на	Кількість боржни-ків	Кількість укладених договорів	Реструкту-ризований борг, тис. грн.	Фактична сплата за рік, тис. грн.	Середній термін реструктури-зації боргу, міс.
01.01.07 р.			35,5	32,6
01.01.08 р.			64,6	38,1
01.01.09 р.			74,1	49,8
01.01.10 р.			99,8	71,8
01.01.11 р.			53,3	46,9

 

Реструктуризації підлягає сума боргу, що утворилась на дату укладання договору.

Серед основних проблем реструктуризації заборгованості слід відзначити:

· відмову від укладання договору;

· невиконання умов договору;

· недосконалість обліку заборгованості, стану погашення боргів та виконання умов договорів.

Позовна робота. Підприємство звільнене від сплати мита при поданні судових позовів щодо боржників – фізичних осіб. При оформленні позову боржникам пропонується укласти мирову угоду, тобто частково або повністю погасити заборгованість до рішення суду. Саме тому до 15% боржників оплачують борг до розгляду судом позовної заяви.

Проблеми позовної роботи:

· Низьким залишається рівень виконання рішень суду щодо стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

· Не відслідковується граничний термін виконання рішень суду по кожній справі.

Витрати електроенергії визначені на підставі норм (“Загально виробничі норми питомих витрат паливно – енергетичних ресурсів на 2010 рік по комунальному підприємству «Міський водоканал»”), затверджених Заступником Херсонського голови та директором підприємства в 2010 р. та будуть діяти на підприємстві з 1.03.2010 року.(Норми додаються) Норми становлять:

§ Підйом та подача води – 0,580 кВт г/тис. м³ (застосовується до обсягів піднятої води насосними станціями);

§ Збір та транспортування стічних вод на очисні споруди – 0,397 кВт г/тис. м³ (застосовується до обсягів пропущених стічних вод);

§ Приймання, очищення, знезараження стічних вод і скидання їх у водні об’єкти – 0,610 кВт г/тис. м³ (застосовуються до обсягів відведених стічних вод).

 

Причиною високого споживання електроенергії - низький ККД насосів, невідповідність насосного обладнання гідравлічним параметрам мережі, великі втрати води, високе не економічне водоспоживання населенням. Населення в середньому споживає 125 л води на 1 особу за добу. Так виглядає ситуація стосовно звітних даних. Якщо ж розглядати фактичні обсяги підйому і подачі води, то ситуація не буде виглядати такою райдужною.

Проведені заміри на водозаборі дають підстави вважати, що підйом та подача води перевищують звітні дані, а значить і водоспоживання населенням е вищим за 125 л на 1 особу за добу. Така ситуація пояснюється зношеністю внутрішніх мереж, вентилів і сантехнічного обладнання у квартирах абонентів, а також традиційно неекономним використанням води споживачами.

Таким чином, найбільш серйозними проблемами водопостачання та водовідведення є надмірне споживання електроенергії на КН і ВНС. Потужність і продуктивність насосних станцій водопроводу і КНС перевищують поточні потреби. Технічний стан існуючого обладнання на насосних та ОС є незадовільним через вичерпаність експлуатаційного ресурсу.

На підприємстві діє програма енергозбереження, результатом якої є значне зменшення використання електроенергії. Але в зв’язку з браком коштів на підприємстві і скасування дотації з міського бюджету, що суттєво ускладнює фінансовий стан підприємства, програма по енергозбереженню виконується частково.

 

 

Розділ 3. Характеристика становища підприємства, та заходи щодо його покращення.

Оцінка технічного стану систем водопостачання та каналізації

У цьому розділі описано та проаналізовано загальний стан систем водопостачання та водовідведення міста. Подана інформація базується на попередньо виконаному зборі та систематизації основних технічних і експлуатаційних показників систем водопостачання та водовідведення. Висновки проведеного аналізу допомагають визначити шляхи покращання технічного стану систем водопостачання та водовідведення, а також шляхи підвищення ефективності їх роботи.

Комунальне підприємство " Міський водоканал" забезпечує підйом та подачу питної води, транспортує та очищує стічні води від населення, підприємств та інших організацій.

Об'єкти КП "Міський водоканал" розташовані в межах м. Нова Каховка на загальній площі 35,68 га.

Водопровідні мережі експлуатуються 30 -50 років, більшість з них зруйновано корозією. Пропускна можливість зменшилась в два і більше разів.

В результаті старіння водопроводу збільшилася кількість пошкоджень (2 -З пошкодження в день). Необхідна поступова заміна водопроводів.

63% водопровідних мереж використали свій термін експлуатації (особливо сталеві труби), що зумовлює часті аварії, великі втрати води, перебої у водоспоживанні, зниження тиску та вторинне забруднення води.

Необхідність ремонту водопровідних мереж становить 18,0 км металевих труб різних діаметрів.

Свердловини обладнані глибинними насосами типу ЕЦВ10 -120 -60. Через відсутність коштів 7 свердловин не обладнані насосами.

Відсутній водомірні пристрої, як первинний облік води, що забирається з підземних джерел артезіанськими свердловинами.

Потребують заміни пожежні гідранти, засувки діаметром від 50 до 400 мм.

Необхідно виконати ремонт будівель та споруд, в т.ч. ремонт покрівель, заміна, ремонт та заскніння вікон; ремонт дверей; ремонт штукатурки стін; фарбування обладнання.

 

Водопровід

Водозабір " Сокіл" - розташований по вул. Горького, побудований в 1972 році в відповідності з проектом, зона санітарної охорони 10 га.

Артезіанські свердловини ( АС - 9 (1 9 -93). АС - 10 (19 - 94). АС - 11(19 - 94)

- обладнані насосами ЕЦВ 10-120-65 1 шт., ЕЦВ 12-255-30 2 шт., подають воду в резервуари чистої води. Свердловини обладнані надземними павільйонами. Глибина артезіанських свердловин складає 45,0 м. Водоводи укладені окремими нитками від кожної свердловини, діаметр водоводів 250,0 мм, труби чавунні. Траси водоводів першого підйому прокладені в межах ділянки водозабору та насосної станції II підйому, лічильники на АС відсутні.

2002 р. - установлені насоси типу ЕЦВ 10-120-65 - 1 шт.;

2005 р. - установлені насоси типу ЕЦВ 12-160-65 - 2 шт.;

Резервуари чистої води - ємністю по 1500 м³ кожний, обладнані спец вентиляцією. Хлорування РЧВ та водопровідних мереж проводиться два рази на рік.

Насосна станція другого підйому - призначена для подачі води безпосередньо в міські мережі господарче - питного і протипожежного водопроводу. Розмірами 12x36 м, маш. зал обладнаний підвісною кран балкою. В маш. залі встановлені 5 насосів в т. ч.: НДВ -40 3 шт., НДВ - 60 1 шт., 14НДС - 1 шт. Насоси станції другого підйому забирають воду з РЧВ і подають її в міські водопроводі мережі 0 400 -500 мм. Труби металеві.

З часу вводу в експлуатацію обладнання не замінювалось. Режим роботи насосної станції нерівномірний, відповідає режиму роботи водоспоживання міста.

Хлораторна - в дію не вводилась. Будівля потребує капітального ремонту.

Адміністративно - побутовий корпус - знаходиться в належному стані.

Освітлення території водозабірних споруд " Сокіл" потребує ремонту.

Водозабір " МКР № Г - розташований по вул. Електромашинобудівників,3; побудований в 1972 році, санітарна зона складає 4.2 га.

Артезіанські свердловини - АС-3 (19-119), АС- 18(19 -52), АС- 20 (19 -122), АС- 21 (19 -128), АС- 23 (19 -129), обладнані глибинними насосами типу ЕЦВ10- 120-65 та ЕЦВ12 -160-65 подають воду безпосередньо в міську водопровідну мережу. АС -З, АС -21, АС - 23 - обладнані підземними павільйонами, АС -18, АС - 20 - обладнані наземними павільйонами. Глибина свердловин становить від 25 -30 м. Водоводи укладені окремими нитками від кожної свердловини. Діаметр водоводів 150 мм, труби сталеві. Траси водоводів прокладені в межах ділянки водозабору. Лічильники на АС відсутні

Насосна станція II підйому запроектована по ТП 901 - 2 - 42. В машинному залі установлені 5 насосів типу 4 НДВ, потужність 0 = 180 м³ \ год., тиск 85,0 м. З часу вводу в експлуатацію насосна не працювала. Потужність насосної станції 15,0 тис. м³ \ добу.

Резервуари чистої води - 2шт ємністю по 600 м кожний, обладнані спец вентиляцією. З часу вводу в експлуатацію РЧВ не працювали.

Хлораторна запроектована по ТП 901 -3 -17. Обладнання відсутнє, хлораторна не працює.

Фтораторна запроектована для 2-х фтор - реагентів кремнофтористого натрію і кремнофтористого амонію. До фтораторної входять наступні приміщення: склад фтор-реагентів, насосно-повітрядувна, приміщення для баків, побутові приміщення. В теперішній час не працює.

АС - 1 (19-75) - розташована в районі вул Букіна, 58, в підземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1953 р. Глибина свердловини - 30 м. Обладнана насосом ЕЦВ12- 210- 55. Лічильник відсутній.

АС - 5 (19-79) - розташована по пр. Дніпровському, 10, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1956 р., Глибина свердловини 21 м. Насос ЕЦВ10 -120 - 60 відсутній. Лічильник відсутній. Необхідно встановити огорожу санітарної зони, виконати ремонт покрівлі та ремонт приміщень.

АС - 6 (19-80) - розташована по вул Букіна, 58, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1956 р. Глибина свердловини - ЗО м. Насосне обладнання та лічильник відсутні. Приміщення потребує ремонту.

АС - 7 (19-81) - розташована по вул К. Маркса, 176 в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1962 р. Глибина свердловини - 43 м. Обладнана насосом ЕЦВ10- 120- 60. Лічильник відсутній. Приміщення потребує ремонту.

АС -9 (19-83) - розташована по вул Букіна, 58, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1964 р. Глибина свердловини - 36 м. Обладнана насосом ЕЦВ 10- 120- 60. Лічильник відсутній. Приміщення потребує ремонту.

АС - 11 (19-85) - розташована по вул. Букіна, 58, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1967 р. Глибина свердловини -17 м. Насос ЕЦВ 10- 120- 60 відсутній. Лічильник відсутній. Приміщення потребує ремонту.

АС - 13 (19-87) - розташована по вул Букіна 66, в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1968 р. Глибина свердловини - 32 м. Обладнана насосом ЕЦВ 10- 120- 60. Лічильник відсутній. Приміщення та огорожа санітарної зони потребують ремонту.

АС - 14 (19-88) - розташована по пр. Дніпровському, 167 в надземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1968 р. Глибина свердловини - 23,5м. Насосне обладнання та лічильник відсутні. Приміщення та огорожа санітарної зони потребують ремонту.

АС - 15 (19-156) - розташована по вул. Щорса, 51 в підземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1999 р. Насосне обладнання відсутнє. Артсвердловина потребує ремонту. Огорожа санітарної зони частково відсутня. Викрадено 300 м електрокабелю.

АС - 22 (19-121) - розташована по вул Куйбишева,3 в підземному павільйоні, введена в експлуатацію в 1978 р. Обладнана насосом ЕЦВ10- 120- 60. Лічильник відсутній. Необхідно встановити огорожу санітарної зони.

Поодинокі свердловини подають воду безпосередньо в міські мережі.

КП "Міський водоканал" експлуатує 117,087 км водопровідних мереж, в т.ч.:

- вуличних мереж – 91,587 км;

- дворових - 22,9 км;

- водоводів - 2,6 км.

0 50 мм - 11,5 км; 0 100 мм - 3,3 км; 0150,0 мм - 39,2 км; 0200 мм - 19,2 км;

0 300 мм - 10,7 км; 0 400 мм - 1,9 км.

Сталевих водопроводів - 24,3 км, побудованих в 1950 -1970 роках - потребують заміни.

Чавунних водопроводів - 37,4 км, побудованих в 1950 -1980 роках.

З різних матеріалів - 54,1 км, побудованих в 1950 - 1990 роках - потребують зміни.

Водопровідних колодязів 1184 шт., побудованих в 1950 - 1990 роках потребують ремонту.

Запірної арматури діаметром 50 - 400 мм - 6500 шт., встановлених в 1950 - 1990 роках - потребують ремонту та заміни.

Пожежних гідрантів - 260 шт. - потребують ремонту та заміни.

Термін служби металевих водопровідних мереж становить 20 років.

Історія створення централізованого водопостачання та каналізації розпочалась з початку будівництва міста Нова Каховка при будівництві Каховської ГЕС на місці села Ключового. Водопостачання міста побудовано згідно проекту і експлуатується, як об’єднаний господарсько-питний і протипожежний водопровід. Джерелами водопостачання міста є підземні води водоносного комплексу меотис-верхньо-середньосарматських відкладів.

У системі водопостачання функціонує 18 артезіанських свердловин, розташованих у межах міста, глибиною від 17 до 45 м і дебітом 100-120 м³/годину. 12 із цих свердловин утворюють три локальних водозабори – „Сокіл”, і „МКР №1” та Куст №1, а решта свердловин розкидані по всій території міста.

Локальний водозабір „Сокіл”, збудований у 1972 р., розташований по вул. Горького. Комплекс споруд цього водозабору складається з: трьох свердловин (2-робочі і 1-резервна), двох резервуарів чистої води (РЧВ) ємкістю по 1 500 м³, насосної станції ІІ-го підйому, хлораторної (не введеної в дію) і адміністративно-побутового корпусу. Всі свердловини окремими водогонами подають воду у РЧВ, звідки вода забирається насосною станцією ІІ-го підйому і подається у розподільчу мережу міста.

Локальний водозабір „МКР №1”, збудований у 1972 р., розташований по вул. Електромашинобудівників, 3. Комплекс споруд цього водозабору складається з: п’яти свердловин (3-робочі і 2-непрацюючі), двох резервуарів чистої води (РЧВ) ємкістю по 600 м³, насосної станції ІІ-го підйому, хлораторної і фтораторної. Свердловини окремими нитками подають воду безпосередньо в розподільчу мережу міста. Всі інші споруди цього комплексу з часу вводу в експлуатацію не працювали.

Локальний водозабір Куст № 1, по вул. Букіна, 58 складається із чотирьох свердловин (2-робочі, 1-резервна, 1-непрацююча), які були введені в експлуатацію, відповідно, у 1953, 1956, 1964 і 1967 роках. Свердловини подають воду безпосередньо в міську розподільчу мережу.

Решта шість свердловин (2-робочі, 1-резервна і 3-непрацюючі), розташовані по місту за різними адресами, і також подають воду безпосередньо у розподільчу мережу.

Із 18 свердловин: 9 – робочих, 3 – резервних і 6 – не обладнані насосами. На всіх свердловинах відсутні лічильники води.

Оскільки вода відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 „Вода питна”, постійне знезараження води не проводиться. Періодично, два рази на рік, проводиться хлорування водопровідних мереж і РЧВ.

В системі водопостачання використовується 4 резервуари чистої води (залізобетонних) загальним об’ємом 4,2 тис. м³, що становить ~33% добової подачі води у мережу.

Установлена виробнича потужність насосних станцій І-го підйому та водопроводу – 40,0 тис. м³/добу. Загальний обсяг поданої води у 2009 р., згідно зі звітними даними, становив 11,03 тис. м³/добу.

Загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання складає орієнтовно 117,087 км, з них магістральних водогонів – 2,6 км, розподільчої мережі – 114,487 км. Матеріал труб – чавун, сталь і азбоцемент. Діаметри труб від <100 мм до 500 мм.

Подача води населенню здійснюється цілодобово.

Впродовж останнього часу (2008 і 2009 рр.) на потреби водопостачання було спожито, відповідно, 2,3 та 2,00 млн. кВт-год/рік електроенергії.

Звітні дані про підняту і реалізовану воду та її втрати наведені у таблиці

 

Водовидобуток, реалізація та втрати води
Показник
тис.м^3/рік
	Загальна кількість води	4026,1	3919,6
в т.ч.:
кількість видобутої води
в т.ч. підземної	4026,1	3919,6
кількість покупної води
	Очищено води на ВОС	-	-
	Власні потреби
	Подано в мережу	4026,1	3919,6
	в т.ч. воду, яку одержано зі сторони:	-	-
	Відпущено води усім споживачам	2822,3	2747,7
	Витік та невраховані витрати води:	1203,8	1172,0
%	29,9	29,9
Примітки: Дані базуються на статистичній звітності підприємства

 

Втрати води (витік та невраховані витрати води) визначаються, як різниця між загальною кількістю води, поданої в систему (за звітними даними), і обсягом реалізації, визначеним як сума: (1) показів індивідуальних (квартирних) лічильників та (2) розрахованим за нормами водоспоживання (при відсутності індивідуальних лічильників).

Втрати складаються як з фізичних втрат (наприклад, витоків із магістральних і розподільчих трубопроводів), так і з води, яка використовується споживачами, але на яку через різні причини рахунки не виставляються (наприклад, понаднормове водоспоживання мешканців без лічильників, недооблік води у споживачів з лічильниками, незаконні приєднання до системи водопостачання).

З метою визначення реальності даних про водоспоживання населенням міста і можливого недообліку води у цієї категорії споживачів, нижче наводяться результати:

– аналізу даних відділу водозбуту про питому реалізацію води населенню;

– вимірювань реального питомого водоспоживання населенням.

За даними відділу водозбуту, у 2010 році усереднена (по місту) питома реалізація води (гарячої та холодної) населенню становила 136,0 л/особу за добу. Проведений аналіз розширених даних відділу водозбуту про реалізацію води (гарячої та холодної) населенню за 2010 рік свідчить, що:

1. 92,5% споживачів послуг централізованого водопостачання проживають у багатоповерховому житлі і лише 7,5% - у приватному секторі;
2. 32,1% населення розраховується за послуги водопостачання згідно показів індивідуальних засобів обліку, при цьому усереднене питоме водоспоживання за квартирними лічильниками становить:
• для багатоповерхового житла – 83,1 л/особу за добу;
• для приватного сектора – 208,1 л/особу за добу;
3. 64,6% населення розраховується за послуги водопостачання згідно з нормами водоспоживання, при цьому усереднене питоме водоспоживання для них становить:

§ 136,1 л/особу за добу - для багатоповерхового житла;

1. 545,8 л/особу за добу (з урахуванням поливу) - для приватного сектора;3,3% населення проживає в багатоквартирних будинках, де встановлені будинкові лічильники. При цьому:
• 20% з них розраховується за послуги водопостачання згідно показів квартирних лічильників, і усереднене питоме водоспоживання для них становить 107,1 л/особу за добу;
• 80% з них розраховується за послуги водопостачання згідно показів будинкового лічильника, і усереднене питоме водоспоживання для них становить 183,2 л/особу за добу.

Аналізуючи вище наведені дані можна стверджувати, що:

1. Питоме водоспоживання (гарячої та холодної води) - 83,1 л/особу за добу, яке є нижчим за санітарну норму (100-110 л/особу за добу), є нереальним, і потребує додаткового обстеження квартирних лічильників стосовно терміну їх повірки, правильності встановлення і можливих маніпуляцій.

2. Питоме водоспоживання (208,1 л/особу за добу) для приватного сектора може бути реальним, оскільки враховує полив у літній період.

Показовим є водоспоживання (гарячої та холодної води) у будинках з будинковими лічильниками:

1. Питоме водоспоживання (107,1 л/особу за добу) дорівнює санітарній нормі і може здаватись реальним.

2. Водночас, водоспоживання решти споживачів цих будинків (183,2 л/особу за добу), яке в 1,7 разів перевищує водоспоживання за квартирними лічильниками, дає підстави припускати, що на споживачів без квартирних лічильників (крім власного водоспоживання) припадають всі недообліки квартирних лічильників і витоки у підвалах, бо сума всіх цих витрат була зафіксована будинковим лічильником.

У таблиці наведено характеристику водопровідної мережі, яка є на балансі підприємства, за матеріалами, віком, станом та аварійністю.

 

Експлуатаційні показники водопровідної мережі
Трубопроводи	Термін експлуатації	Аварійність aв./ 100 км /рік
Матеріал	Довжина,	> 50 років	25 - 50 років	< 25 років
км	%	км	%	км	%	км	%
Сталь	27,4		5,5		18,9	22	3,0		222*	339*
Чавун	35,6		6,6		25,5		3,5
АЦ	54,1		6,7		41,6	48	5,8
Разом	117,1		18,8		86,0		12,3
* з урахуванням аварій на вводах

Наведені у таблиці дані свідчать, що близько 35% (40,5 км) водопровідних мереж використали свій термін експлуатації. Згідно звітності за 2010 р., 15,4% (17,9 км) всіх мереж є ветхими та аварійними. Особливо це стосується сталевих трубопроводів, про що свідчить аварійність на них, яка перевищує середню по місту у 4,3 рази.

У нижче наведеній таблиці наведено узагальнену характеристику насосних станцій системи водопостачання (ВНС) за їх проектною і фактичною продуктивністю, методом регулювання режиму роботи, потужністю встановленого насосного обладнання, а також за наявністю приладів обліку води.

ТАБЛИЦЯ Огляд насосних станцій системи водопостачання
Назва насосної станції	Продуктивність, м^3/добу	Кількість годин дроселюван-ня роботи насосів	Загальна потуж-ність агрегатів, кВт	Питоме енерго-споживання* кВт-год/м^3	Облік витрат води
Проектна	Фактична*
НС- ІІ підйому МКР №1	Насосна станція не експлуатується
Насосна станція ІІ-го підйому в/з “Сокіл”	18 000	10 800			0,148	відсутній
* За результатами поодиноких вимірювань

Насосна станція ІІ-го підйому „Сокіл” збудована у 1972 році. Стан будівельної частини – добрий, а стан механічної та електричної частин – задовільний. Встановлене насосне обладнання перевищує потреби системи, що вимагає незначного, але постійного дроселювання. ККД робочого насоса, та становить ~ 59%. Насосна станція ІІ-го підйому „Сокіл” потребує модернізації із встановленням відповідного енергоощадного обладнання.

Насосна станція ІІ-го підйому МКР №1 збудована у 1972 р., але від часу вводу її в експлуатацію – насосна не працювала.

Насосне обладнання НС-І-го підйому, яке працює на розподільчу мережу, працює з низькою ефективністю – ККД нижче 50% (від 30% до 49,2%). Виняток становлять свердловини 9 і 10 (водозабір «Сокіл»), які працюють на РЧВ, і свердловина АС-9, ККД яких становить, відповідно, 85,6%, 82,8% і 61,9%.

 

Водовідведення

Загальна протяжність каналізаційних мереж по місту Нова Каховка – 170,534 км:

- протяжність мереж, що знаходяться в аварійному стані -16,9 км;

- частота аварій на мережах і спорудах водовідведення побутово - виробничих стічних вод - 130 аварій / рік.

Каналізаційна насосна станція № 1 побудована в 1952 р., приймає стічні води від старої частини міста. КНС - 1 обладнана трьома насосами типу КФС400/20, які встановлені в 2002 р; одним напірним колектором: від КНС - 1 до КНС - 2а, діаметром 300,0 мм. Другий резервний напірний колектор відсутній. При аварії на єдиному колекторі всі стічні води (5-7 тис. м³/добу) можуть попасти в р. Дніпро неочищеними. Проектна документація знаходиться у відділі капітального будівництва ВАТ " Південелектромаш". Діаметр проектного колектору 300,0 мм, довжина 0,75 км. 2000 р. - виконана реконструкція КНС-1, замінені трубопроводи, запірна арматура, виконана врізка 0 300,0 мм для другої, аварійної нитки напірного колектору від КНС-1. 2002 р. - замінені насоси на КФС 400/20 - 2 шт.

Каналізаційна насосна станція № 2 побудована в 1953 р. Приймає стічні води від самопливного колектору 0 600 мм, по вул. Дзержинського. КНС - 2 обладнана трьома насосними агрегатами КФС 500/20. Обладнання встановлене в 2001 - 2002 роках. КНС -2 обладнана напірним колектором від КНС -2 до КНС -2а, 0 400,0 мм. труби асбоцементні.

1996 р. - прокладена друга нитка напірного колектору від КНС-2 до пр. Перемоги.

В 2005 р. виконано реконструкцію КНС-2 та камер переключення на загальну суму 135,0 тис. грн. Виконано ремонт покрівлі.

КНС -3 побудована в 1978 р. і обладнана двома насосами 4НФ, напірний колектор чавунний 0 150 мм. Стічні води качає в самопливний колектор по вул. Дзержинського, насосне обладнання працює в аварійному режимі, потребує заміни.

КНС -4 побудована в 1970 р. як тимчасова, проектні рішення не відповідають вимогам експлуатації. Необхідна реконструкція станції або перекладка мереж для самопливного транспортування. Станція обслуговує 5 житлових будинків. Обладнана насосом СД - 50/10 і насосом СМ - 100/ 65. Насосне обладнання працює в аварійному режимі. Напірний колектор 0 150 мм із сталевих труб, зруйнований від дії газів агресивного середовища, потребує перекладки та заміни. Довжина колектору 250 м.

КНС - 5 побудована в 1970 р., обладнана трьома насосними агрегатами типу 8Ф -12, приймає стічні води від КНС - 7. По двом напірним колекторам, 0 300 мм. качає в самопливний колектор по вул. Дзержинського та пр. Перемоги. Матеріал труб азбоцемент.

КНС - 6 побудована в 1980 р., обладнана двома насосами типу 6НФ та КФС 250 / 20. Приймає стічні води від міста Таврійська та промислових підприємств, що розташовані по вул. Індустріальній. По двом напірним колекторам, 0 400 мм, перекачує стоки на очисні споруди каналізації'. Обладнання працює в аварійному режимі.

КНС - 7 побудована в 1982 р., обладнана трьома насосами типу ФГ - 216/24. Приймає стічні води від " Укргідромху", маслозаводу, від вул. Промислової. 0 колектору 300 мм. По двом напірним чавунним колекторам 0 150 мм перекачує стічні води на КНС -5. Ділянка напірного колектору 0 250 мм при переході пр. Дніпровського потребує негайної перекладки.

КНС -8 побудована в 1981 р., обладнана двома насосами типу ФГ - 816/ 24. Приймає стічні води від мікрорайону "Південклектромаш". По двом напірним збоцементним колекторам 0 200 мм перекачує стічні води в самопливний колектор по вул. Горького.

КНС -10 побудована в 1968 р. Знаходиться на території школи - інтернату № 1 по пр. Дніпровському, обладнана насосними агрегатами типу 4НФ. На КНС -10 збираються стічні води школи - інтернату та житлових будинків. Одним сталевим напірним колектором 0 150 мм КНС -10 перекачує стічні води у самопливний колектор на вул, Леніна.

Обладнання працює в аварійному режимі. Напірний сталевий колектор зруйнований від дії газів агресивного середовища і потребує негайної заміни.

КНС -11 побудована в 1982 р., знаходиться на території бази КП "Міський водоканал", обладнана насосами типу СД - 50/ 10 та 4НФ. На КНС -11 збираються стічні води бази і напірним азбоцементним колектором 0 150 мм перекачує стічні води в самопливний колектор по вул Букіна.

КНС - 2а - головна каналізаційна насосна станція побудована в 1980 р.. обладнана 5 насосами: 10 ФГ - 12 2шт., ФГ800/33 1 шт., СМ250 - 200 - 400 2 шт. Потужність насосної станції 40,0 тис. М³/добу. НКС -2а приймає стічні води від КНС -1. КНС -2, головного каналізаційного колектору 0 1000 мм по пр. Перемоги. Обладнання та запірна арматура потребує негайної реконструкції.

КНС -2а по двом напірним колекторам, сталевому та залізобетонному, направляє стічні води на очисні споруди каналізації. Сталевий колектор від дії агресивних стічних вод каналізації практично вийшов з ладу і потребує негайної заміни, діаметр колектору 600 мм, довжина 3,2 км.

На самопливному каналізаційному колекторі по пр. Перемоги, 0 800 -1000 мм, довжиною 2155 м, який знаходився в аварійному стані, виконали протягування зварної поліетиленової труби, 0 600 - 800 мм, без траншейним способом всередину з/б колектора на ділянці 1020 м.

В аварійному стані знаходиться самопливний колектор із фанерних труб 0 300 мм по пр. Дніпровському від вул. Заводської до вул. Першотравневої, довжина ділянки 0.5 км. Побудований в 1954 році колектор потребує негайної заміни.

В аварійному стані знаходиться самопливний залізобетонний колектор 0 800,0 мм по вул. Індустріальній від вул. Першотравневої до КНС-6, довжина 2294 м. Побудований в 1982 році, колектор потребує негайного ремонту.

Система каналізації - неповно роздільна, складається із самопливних колекторів, каналізаційних насосних станції (КНС), напірних трубопроводів та каналізаційних очисних соруд (КОС) і експлуатується з 1952 року. Системою централізованої каналізації охоплено до 90% загальної площі міста, що становить приблизно 1980 га.

КП „Міський Водоканал” м. Нова Каховка приймає, транспортує та очищує стічні води від населення, промисловості, державних та комерційних підприємств міста Нова Каховка та міста Таврійськ. Річний обсяг водовідведення наведено у таблиці

ТАБЛИЦЯ Річний обсяг водовідведення
Показник	Об’єм, тис. м^3/рік
Пропущено стічних вод	2968,1	2889,7
з них прийнятих від інших каналізацій	383,2	369,2
Відведено стічних вод	2968,1	2889,7
з них - пропущено через очисні споруди	2968,1	2889,7
з них - на повну біологічну очистку	2968,1	2889,7
з них - з доочисткою	-	-
Передано стічних вод іншим каналізаціям	-	-
Примітки: Дані базуються на статистичній звітності підприємства

Встановлена пропускна спроможність каналізації, згідно даних статзвітності за 2010р., становить 60 тис.м³/добу/.

Установлена пропускна спроможність очисних споруд, згідно даних статзвітності за 2010р., становить 25 тис. м³/добу.

Після повної біологічної очистки на КОС очищені стічні води скидаються у р. Дніпро по напірному трубопроводу D=1000 мм, довжиною 13 км.

Каналізаційна мережа

Місто Нова Каховка поділено залізничною колією на два основних басейни каналізування. Один басейн охоплює, в основному, всю територію міста, а другий -охоплює в основному промислову зону та приймає стоки від м. Таврійська.

Стічні води самопливними колекторами надходять до 11-ти КНС, лише дві з них подають стоки безпосередньо на КОС.

Стічні води від КНС-7 та КНС-11 перекачуються на КНС-5. Стічні води від КНС-3, КНС-4 та КНС-10 перекачуються на КНС-2. Стічні води від районних КНС-1, КНС-2, КНС-5 та КНС-8 міста перекачуються на головну каналізаційну насосну станцію КНС-2а, яка, в свою чергу, перекачує їх на КОС міста.

Стічні води від міста Таврійська та силікатного заводу надходять до КНС-6 і подаються окремо на КОС.

Загальна довжина каналізаційних мереж – 170,534 км, з них самопливних колекторів – 137,134 км, напірних трубопроводів – 33,4 км. Матеріал труб – азбестоцемент, залізобетон, кераміка, поліхлорвініл, сталь, чавун. Діаметри труб від 100 мм до 1000 мм.

Таблиця характеризує каналізаційні мережі (напірні трубопроводи та самопливні колектори) за матеріалом, віком, станом та аварійністю.

ТАБЛИЦЯ Характеристика каналізаційних мереж
Колектори	Термін експлуатації	*)Аварійність
Матеріал	довжина	> 50 років	25 - 50 років	< 25 років	аварій/100км/рік
	км	%	км	%	км	%	км	%
Азбоцемент	76,6				26,2		50,4
Залізобетон	30,6				10,4		18,5
Кераміка	54,9				42,9		12,0	8,0
ПВХ	2,5						2,5	1,0
Сталь	3,5				0,3	0,5	3,2	2,0
Чавун	2,4				0,3	0,5	2,1	1,0
Разом	170,5				80,1	47,0	88,7	53,0
Примітки: ^*) 93% аварій відноситься до заторів на колекторах

Наведені дані свідчать, що 47,0% каналізаційних мереж мають термін експлуатації від 25 до 50 років. Згідно даних стат. звітності за 2010 р., 10% (16,9 км) від загальної довжини каналізаційних мереж є ветхими та аварійними. Більш обґрунтований аналіз даних, наведених у таблиці, свідчить, що кількість ветхих і аварійних мереж набагато більше, і може складати 25-30% від загальної довжини. Разом з тим, простежується незначна аварійність на каналізаційних мережах, яка нижче середньої по Україні, але насторожує тенденція збільшення аварій.

Основною причиною аварій є затори, зменшення яких вимагає покращання єксплуатациі каналізаційних мереж за рахунок придбання та використання промивної машини, поточного і попереджувального ремонту, тощо, у відповідності до “Положень про проведення планово-попереджувального ремонту на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України”.

Каналізаційні насосні станції

Існуюча система централізованої каналізації обслуговується 11-ма КНС.

На всіх КНС працює старе та зношене насосне обладнання, з низьким ККД та високою енергоємністю.

У приймальних відділеннях всіх КНС механічні решітки для затримання грубих відходів відсутні або повністю зношені.

Практично на всіх КНС відсутні контрольно-вимірювальні прилади, включно з приладами для вимірювання тиску.

На всіх КНС не працюють вентиляція та пристрої для змучування осаду в приймальних резервуарах.

Аварійне скидання стоків на всіх КНС відсутнє.

Результати натурних обстежень КНС дозволяють зробити висновок, щодо їх стану:

· будівельної частини КНС-1, 5, 7, 8, 11 – добрий, КНС-2, 2а, 3, 10 - задовільний,
КНС-6 – поганий, а КНС-4 – потребує негайного ремонту;

· механічної частини КНС – 1,2,5,7,8,11 – задовільний, а КНС- 2а,3,4,6, – поганий, а КНС-10 – потребує негайного ремонту;

· електротехнічної частин всіх КНС – задовільна, за винятком КНС-4, КНС-6,
КНС-10 – задовільний.

 

Очисні споруди

Міські очисні споруди каналізації на повну механічну та біологічну очистку розташовані по вул. Індустріальній. Потужність споруд 25,0 тис. м³ /добу, введені в експлуатацію в 1977 році. На майданчику також розташовані недобудовані відстійники і аеротенки. Наявність та стан споруд, обладнання.

Будівля решіток - пропускна здатність 60,0 тис.м³/доб. Будівля решіток складається з:

а) робочої зали, де розташовано 3 канали, на двох з яких встановлено два щитових затвори, розміром 600 х 1400 мм з електроприводами і два вхідних щитових затвори

розміром 600 х 1400 мм, лоток з гідрозмивом для подачі покидьків з подрібнювача, 2 решітки з прозором 16 мм та механічними граблями типу МГ-7Т 800/1406. які потребують заміни, кран ручної підвіски, потребує заміни

б) дробильного відділення, в якому розташовані дробарки типу ЛК 0.5 з
електродвигуном АО-2-71-4 (не працюють);

в) насосного відділення, де розташовані:

- залізобетонні резервуари У-9 м;

- 2 насосних агрегати типу 5Ф1,2 та 2 насосних агрегати типу ЗФ12 - потребують заміни;

г) приміщення ЩСУ;

д) вентиляційне приміщення, де встановле