Токсикологічні показники нешкідливості питної води

Назва показника	Норматив, не більше (мг/дм^3)
Неорганічні показники
Алюміній	0,2
Барій	0,1
Арсен	0,01
Селен	0,01
Свинець	0,01
Нікель	0,1

 

Назва показника	Норматив, це більше (мг/дм^3)
Нітрати	45,0
Фтор	1,5
Органічні показники
Тригалометани (сума)	0,1
Пестициди (сума)	0,0001
Інтегральні показники
Окислюваність перманганатна	4,0
Загальний органічний вуглець	3,0

В окремих, виняткових випадках (маловодні райони, масове забруднення джерел водопостачання), добова норма води на тер­мін до 3 діб становить в умовах помірної погоди 5 л, в умовах жар­кої погоди — 8 л на 1 людину. У районах із джерелами солоної води прісна вода використовується, перш за все, для пиття і при­готування їжі.

Для санітарного оброблення і миття особового складу нормою передбачено 45 л води на 1 особу.

Медична служба зобов’язана контролювати дотримання норм водопостачання, бо від забезпечення водою залежить здоров’я людей і запобігання багатьом захворюванням (гострі кишкові, шкірні та ін.).

При першій же можливості мінімальні норми водопостачання повинні бути збільшені для покращення санітарного благополуч­чя військ.

В умовах бойових дій, при масовому надходженні потерпілих у МПБ, добова потреба у воді становить 0,5 м³, у медичному пунк­ті окремої частини — 3 м³, а у медичній роті бригади — 5 м³. Для добування води у польових умовах інженерна служба має табель­ні засоби, за допомогою яких із глибини 7—15 м можна добувати від 1 до 2 м³/год води. Із поверхневих джерел воду можна брати за допомогою мотопомп.

Добута вода повинна знезаражуватися. Невелику кількість води знезаражують шляхом кип’ятіння протягом 10 хв. Якщо у воді виявлено вегетативні форми патогенних мікроорганізмів, воду кип’ятять протягом ЗО хв, а якщо спорові — 60 хв.

Зазвичай воду знезаражують за допомогою хлорного вапна двома методами: малими дозами хлору (1—Змг/л) і великими (10—ЗОмг/л і більше). Залишковий хлор після знезараження води повинен бути у межах 0,8—1,2 мг/л. Дозу хлорного вапна встановлюють залежно від фізичних якостей води, ступеня за­брудненості, епідеміологічної ситуації.

Якщо немає можливості визначити потрібну кількість хлору лабораторним методом,.можна скористатися готовими розрахун­ками (табл. 15).

Таблиця 15. Кількість хлору, необхідного для знезараження води різних водних джерел

Джерело, якість води	Активний хлор (мг/л)	25 % розчин хлорного вапна (мг/л)
Вода чистих гірських річок	1 — 1,5	4 — 6
Вода прозора із колодязя	1,5 — 2	6 — 8
Вода озер і великих річок	2—3	8 — 12
Вода каламутна із колодязів і ставків	3—5	12 — 20
Вода дуже забруднена із ставків, озер	5—10	20 — 40

У воєнний час, при загрозі застосування противником ЗМУ, знезараження і знешкодження води від отруйних і радіоактивних речовин проводять за допомогою табельних засобів очищення води:

• тканинно-вугільного фільтра ТВФ-200;

• модернізованої автофільтрувальної станції МАФС-3.

Для цього організовують і обладнують польові пункти водо­постачання, що являють собою обладнане біля джерел води місце, на якому добувають, очищають, зберігають і відпускають воду.

Кожен військовослужбовець має індивідуальну флягу ємніс­тю 0,75 л. Для знезараження індивідуальних запасів води у фля­гах військовослужбовцям видають хлорумісні таблетки — аква- септ, пантоцид та ін., що поміщають у флягу з водою, добре стру­шують і через ЗО—40 хв контакту води з хлором її можна пити.

Фельдшер частини (підрозділу) повинен уміти вибирати дже­рела водопостачання, оцінювати якість води за результатами санітарно-епідеміологічного, санітарно-топографічного і органо­лептичного дослідження, відбирати проби води для аналізу лабо­раторії. Він повинен також уміти розраховувати кількість хлорумісного препарату для хлорування води, контролювати чистоту ємностей і транспортних засобів, якими перевозять воду, прово­дити їх дезінфекцію, навчати особовий склад методикам очищен­ня і знезараження індивідуальних запасів питної води.

Санітарний нагляд за водопостачанням має за мету виклю­чення вживання особовим складом недоброякісної або зараженої (ОР, РР, БЗ) води.

Санітарний нагляд за водопостачанням передбачає:

• участь медичної служби у виборі джерел водопостачання;

• контроль санітарного стану пунктів водопостачання, водо­забірних пунктів, засобів перевезення і зберігання води;

• контроль за дотриманням військовослужбовцями норм во­допостачання;

• контроль забезпечення особового складу індивідуальними флягами;

• організацію систематичного лабораторного контролю якості води;

• контроль забезпечення особового складу індивідуальними засобами знезараження води і навчання правилам користування ними;

• контроль за станом здоров’я особового складу, який працює на об’єктах водопостачання.

Організація водопостачання покладається на заступника ко­мандира з тилу, а здійснюється силами і засобами інженерної служби.

У сучасних умовах, враховуючи реальні можливості застосу­вання противником ЗМУ, водопостачання військ повинно прово­дитися тільки організовано, через пункти водопостачання (ПВП).

Під час вибору місця для розгортання ПВП має бути врахова­ний санітарно-епідемічний стан території, можливість заражен­ня води бактеріологічними рецептурами, радіоактивними і от­руйними речовинами, санітарно-технічна характеристика джере­ла водопостачання.

Під час вибору джерел водопостачання, перш за все, слід орієн­туватися на артезіанські свердловини і природні підземні джере­ла. Незалежно від походження води, у польових умовах її вико­ристання дозволяється лише після очищення і знезараження. Табельні засоби очищення і знезараження є на оснащенні інже­нерної служби.

Рівень зараження води і продовольства ОР визначають за до­помогою приладу хімічної розвідки (ПХР-МВ). Для індикації рів­ня забруднення води і продовольства отруйними речовинами ви­користовують прилад ПХР-МВ, що дозволяє виявити в харчових продуктах такі ОР, як зарин, зоман, Ві-гази, іприт і люїзит, у воді —-ОР, які вміщують арсен, алкалоїди, солі важких металів тощо. Крім того, прилад дозволяє провести відбір проб продовольства води і для подальшого бактеріологічного дослідження.

Індикація проводиться після вивчення даних хімічної розвід­ки. Слід відзначити і той факт, що перед узяттям проб води або харчових продуктів необхідно дослідити об’єкт з метою виявлен­ня зовнішніх ознак забруднення. Пробу води вміщують у дрек- сельну пробірку, наповнюючи її до позначки (1,2 або 3 мл залеж­но від виду ОР).

Пробу харчового продукту необхідно брати з поверхні у міс­цях передбачуваного найбільшого забруднення з глибини 2—3 см, використовуючи пінцет або лопатку. Пробу вміщують у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму) з нагвинчува­ною кришкою і трубками.

Індикаторну трубку готують до дослідження, надрізавши оби­два її кінці. Маркованим кінцем трубку приєднують до банки з пробкою, а протилежним до насоса. Здійснюють певну кількість плавних качань насосом.

Так, для визначення вмісту хлорціану і синильної кислоти не­обхідно зробити ЗО качків, при позитивному результаті нижня частина реактиву в трубці забарвлюється у малиновий або черво­но-фіолетовий колір. Для визначення вмісту зарину, зоману та Ві-газів — ЗО—60 качків (після розбивання верхньої ампули че­рез 5 хв розбивається нижня ампула). При позитивному резуль­таті нижня частина реактиву забарвлюється в червоний або роже­вий колір, при негативному — у жовтий.

Рівень радіоактивного забруднення води і продовольства виз­начають за допомогою радіометра-рентгенометра ДП-5А (ДП-5Б). Дослідження рівня забруднення води і продовольства РР прово­диться за допомогою приладів Дії-5А або ДІІ-5Б.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком ус­тановлюють у положення ^випромінювання, а перемикач діапа­зонів переводять у положення 0,1 або інше, якщо стрілка відхи­ляється до кінця шкали. Через 1—2 хв реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного діапа­зону.

Для вимірювання рівня забруднення води і продовольства РР датчик розташовують на відстані 1 см від зразка досліджуваної проби і, переміщуючи його вздовж поверхні, знаходять найбіль­ше забруднення. Через 1—2 хв реєструють результати вимірю­вання, помноживши їх величину на значення діапазону і відняв­ши природний фон приладу. Після дослідження прилад перево­дять у вихідне положення.

Слід підкреслити, що проби води, харчових продуктів у відва­реному вигляді, рідких і сипучих харчових продуктів поміщають у стандартну ємкість — солдатський казанок, вміст якого стано­вить 1,5 л, радіоактивне забруднення хліба вимірюють у буханці, харчових концентратів — в упаковці (якщо вона ціла) або також у казанку, якщо концентрати не розфасовані, сиру рибу і оселедці у кількості 1 кг складають в буртики 25 на 25 см, радіоактивне забруднення сирого м’яса вимірюють безпосередньо в туші або в напівтуші.

Оцінювання результатів вимірювань здійснюють шляхом порівняння отриманих даних з нормативними величинами.

Рекомендації щодо оцінювання наслідків впливу радіаційних чинників ядерного вибуху на деякі харчові продукти

Назва харчового продукту	Площа вимірювання	Термін вживання (після ядерного вибу­ху) і рівень радіаційного забруднення
1 доба	ЗО діб	Понад ЗО діб
Вода, варена їжа	Казанок			1.4
Макарони, сухофрукти	Казанок		1.6	0,8
Хліб	Буханець			1.4
Риба сира	Буртик			1,4
М’ясо сире	Тушка			2,0
Молоко	Казанок	0,5	—	—

Наявність у харчових продуктах домішок метилового спир­ту до етилового визначають таким чином: у пробірку вносять 1 мл дослідного зразку (горілки, спирту). Чистий мідний дріт (спіраль) прожарюють на спиртовому факелі (не до червоного ко­льору) і опускають у пробірку. Неприємний запах формаліну вка­зує на наявність домішок метилового спирту до етилового, понад 50 % вмісту. У разі відсутності запаху дротяну спіраль нагріва­ють і опускають у пробірку ще 2 рази.

При негативному результаті пробірку охолоджують і забира­ють з неї дріт. Далі в пробірку вносять 1 ложечку реактив соляної кислоти (НС1). При наявності домішок метилового спирту в кіль­кості більш ніж 0,5 % рідина, яка досліджується, забарвлюється в рожево-червоний колір, при його відсутності — у жовтий.

Наявність домішок метилового спирту в етиловому незапе­речно свідчить про його непридатність до вживання.

У ході органолептичних і санітарно-хімічних досліджень влас­тивостей харчових продуктів і концентратів у польових умовах оцінюють зовнішній вигляд продуктів або концентратів, упаков­ки і етикетки. Звертають увагу на термін реалізації продуктів, наявність деформації упаковки брикетів, зміну їх кольору і кон­систенції, наявності цвілі, комах тощо. Далі визначають колір, запах, смак та інші органолептичні якості.

Слід підкреслити те, що запах дослідного зразка визначають тільки при негативному результаті досліджень на радіоактивні, отруйні і бактеріальні речовини у сухому продукті (натурально­му, при ламанні або при розтиранні) і під час пробного варіння, що виконують згідно зі “Способом приготування”, який указаний на етикетці. У ході практичного заняття необхідно зважити 10 г концентрату в хімічній склянці, залити 6—10-кратною кількіс­тю води і кип’ятити впродовж 5—10 хв.

Оцінювання санітарно-гігієнічних і хімічних властивостей пе­редбачає визначення кислотності, прогірклості жиру, наявності металевих домішок тощо. Кислотність визначають у водній ви­тяжці (10 г) продукту на 250 мл дистильованої води при 10-хви- линній експозиції з подальшою фільтрацією.

Витяжка готується у навчальній лабораторії: 25 мл фільтрату титрують 0,1Н лугом з фенолфталеїном (3 краплі) до появи роже­вого кольору. Результат титрування помножують на 10 і одержу­ють дані щодо кислотності.

Під час оцінювання результатів досліджень беруть до уваги, що кислотність житніх сухарів дорівнює 21°, пшеничних галет і хрустких хлібців — 12—13°, супів і каш — 3—10°; каші пшенич­ної — г.

Для виявлення прогірклості жиру 5 г розтертого зразка змі­шують з 10 мл ефіру і ретельно збовтують. Ефірну витяжку злива­ють у пробірку в кількості 2 мл, додають однаковий за об’ємом 1 % розчин флюроглюцину. Прогірклий жир забарвлюється у ро­жевий колір.

Визначення металевих домішок здійснюється таким чином: 5 г добре розтертої маси зразка продукту розсипають рівним ша­ром на папері, клейонці або плівці і проводять магнітом. Металеві домішки накопичуються на магніті.

Варіанти гігієнічного висновку на першому етапі санітарної експертизи, що проведена, можуть бути такі:

• продукт (вказується назва) доброякісний, кондиційний, придатний до вживання військовослужбовцями без обмежень;

• продукт недоброякісний, забруднений вищедопустимих рівнів радіоактивними, отруйними або бактеріальними речови­нами, недоброякісний за ознаками псування (пояснити якого), непридатний для вживання військовослужбовцями і підлягає знищенню;

• продукт сумнівної якості, що підлягає подальшому лабора­торному дослідженню. У цьому випадку переходять до наступних етапів — відбір проби і її направлення в СЕЛ (санітарно-епідеміо­логічну лабораторію) дивізії, ПСЕЛ (пересувну санітарно-епідеміо­логічну лабораторію) або СЕЗ (санітарно-епідеміологічний загін) армії для обґрунтування остаточного експертного висновку.

Питання для самопідготовки

1. Роль харчування у збереженні здоров’я і боєздатності військ, головні принципи раціонального харчування.

2. Хімічний склад їжі, значення харчових речовин.

3. Правила зберігання і транспортування продовольства.

4. Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання солдатської кухні- їдальні.

5. Основні вимоги до приготування їжі в польових умовах.

6. Медичний контроль за харчуванням особового складу і станом здоров’я працівників харчоблоків.

7. Організація і робота продовольчого пункту батальйону.

8. Організація і робота польового механізованого хлібозаводу.

9. Профілактика харчових отруєнь особового складу в польових умовах і при надзвичайних ситуаціях.

10. Фізіологічне, гігієнічне і протиепідемічне значення води.

11. Гігієнічні вимоги до якості питної води при централізованому і місцевому водопостачанні.

12. Джерела водопостачання, характеристика якості води в них.

13. Розвідка джерел водопостачання, головні завдання.

14. Основні способи очищення і знезараження колективних і ін­дивідуальних запасів води у польових умовах.

15. Організація і робота пунктів польового водопостачання.

16. Норми водопостачання особового складу в польових умовах і при надзвичайних ситуаціях.

Завдання для самопідготовки

1. Випишіть норми використання води для дезінфекції, дегаза­ції, дезактивації.

2. Заповніть таблицю “Вимоги до якості питної води при місце­вому водопостачанні”.

Органолептичні	Епідемічні показники	Санітарно-хімічні
показники і норми	і норми	показники і норми
1.	1.	1.
2.	2.	2.

3. Випишіть основні засоби знезараження індивідуальних за­пасів питної води в польових умовах і при надзвичайних ситу­аціях.

4. Запишіть головні методики дезактивації води в польових умо­вах.

5. Визначіть харчовий статус організму військовослужбовця повітрянодесантних військ; показники, за якими він може бути оцінений.

6. Випишіть харчові концентрати, сухі пайки, “раціони вижи­вання” як засоби харчування особового складу формувань під час катастроф, надзвичайних ситуацій, в умовах бойових дій.

7. Випишіть основні обов’язки медичної служби і методи гігієніч­ного контролю за повноцінністю і безпечністю харчування особового складу формувань і потерпілого населення в польо­вих умовах при надзвичайних ситуаціях, під час бойових дій.

Завдання для контролю рівня набутих знань, навичок і вмінь

1. Заповніть графологічну структуру.

2. Виберіть потрібну одиницю виміру і вкажіть гігієнічний нор­

матив:

прозорість води у польових умовах:

• мг/л;

• градус;

• бал;

• см;

• кг;

• мкг;

• т;

• м⁸;

можливі джерела водопостачання військ у польових умо­вах:

• пункти польового водопостачання;

• артезіанські свердловини;

• річки;

• водопровідні станції;

• ґрунтові води.

3. Розв’яжіть задачу.

Визначіть вміст активного хлору в таблетках “Пантоцид”, якщо на титрування проби з розчиненою таблеткою “Пантоци- ду” було витрачено 35 крапель 0,7% розчину гіпосульфіту.

4. Розв’яжіть задачу.

Добовий раціон військовослужбовців, які розбирають завали будівель після землетрусу, складається з білків — 100 г (у тому числі тваринних — ЗО г), жирів — 90 г, вуглеводів — 380 г.

Розрахуйте, чи достатній такий раціон, якщо енерговитра- ти військових становлять 4500 ккал (врахуйте, що 10% їжі не засвоюється).

5. Розв’яжіть задачу.

Рота з 350 солдат на рятувальних роботах під час сніданку на батальйонному пункті харчування споживала: варену ялови­чину (загиблої під час землетрусу корови), перлову кашу, хліб, чай. В обід: суп із концентратів, котлети з яловичини (з тієї самої корови), кашу, хліб, компот. Через 2—4 год після обіду у 40 солдат з’явилися симптоми отруєння: біль у животі, пронос, температура 37,5—38,7°С. У10 осіб — легке нездужання. Смер­тельних випадків не було.

А. “Заповніть” термінове повідомлення про харчове отруєння: Облікова форма № 58

1. Номер військової частини —

2. Діагноз —

Розділ 6. Гігієна польового водопостачання військ

3. Дата харчового отруєння, час появи симптомів після спожи­вання їжі —

4. Місце їди —

5. Кількість постраждалих — з них госпіталізовано —

6. Тяжкість захворювання —

7. Підозрюваний продукт (страва) —

8. Причина, що спричинила отруєння —

9. Вжито заходи —

Підпис лікаря

Б. Складіть план санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів на батальйонному пункті харчування.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Проведена санітарна експертиза трофейного продовольства. Відповідно до даних загальновійськової розвідки застосування ядерної зброї у даній місцевості мало місце 42 доби тому. Про ви­користання отруйних речовин і бактеріологічної зброї відомостей немає. Виявлено радіоактивне забруднення м’яса (20 мР/год) і хліба (14 мР/год) і наявність отруйних речовин типу зарин у ящи­ках з крупою.

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості продовольства.

2. Мотострілкова частина (2500 чоловік), що розквартирована у військовому містечку, постачається водою з бурової свердлови­ни глибиною 90 м. Її дебіт -—15 м³/год. Потужність насосної стан­ції першого підйому становить 10 м³/год. Проте у режимі подачі води у водопровідну систему бувають перерви. За даними лабора­торних досліджень, вода за фізичними і хімічними показниками відповідає Державному стандарту “Питна вода”, проте її колі-ін­декс періодично підвищується до 10—20.

Дайте оцінку водопостачанню і обґрунтуйте рекомедації щодо його покращення.

3. Наприкінці квітня під час обстеження роти солдат, які пе­ребували протягом місяця на виконанні спеціального завдання в гірській місцевості, у частини з них виявлено блідість і сухість шкіри. У деяких відзначається фолікулярний гіперкератоз, ціа- нотичний набряк шкіри в ділянці сідниць і гомілок. Солдати від­значають швидку втомлюваність, в’ялість і сонливість, При до­слідженні резистентності капілярів шкіри практично у кожного з них було відзначено 25—40 петехій.

Висловте обґрунтоване припущення про ймовірну причину виникнення зрушень у стані здоров’я солдат і дайте відповідні ре­комендації.

4. На території населеного пункту закладена глибока (163 м) свердловина зі значним дебітом води. Дані лабораторного аналізу води: вміст хлоридів — 150 мг/дм®, заліза — 3,2 мг/дм®, нітритів — 10 мг/дм®, фтору — 0,7 мг/дм®, колі-індекс — 3. Після недовго­го відстоювання вода набуває жовтуватого забарвлення.

Дайте гігієнічну оцінку якості питної води і обґрунтуйте реко­мендації щодо її використання.

 

 

 

Розділ 7