Оподаткування страхової діяльності.

Оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування ризиків життя) страховиків-резидентів опо­датковуються за ставкою 3% від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності. Оподатковуваний дохід від страхової діяльності — сума страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, одержаних страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім страхуван­ня договорів життя), зменшених на суму страхових пла­тежів, сплачених страховиком за договорами перестра­хування з резидентом та сплачених за договорами пере­страхування з нерезидентом у тому ж звітному періоді.

Облік операцій із страхування життя фізичних осіб ведеться страховиками окремо.

Оподатковувані доходи страховиків — резидентів від страхування ризиків життя оподатковуються (крім дохо дів від операцій, здійснених за договорами довгостро­кового страхування життя) за ставкою у розмірі 3-х

ВІДСОТКІВ.

Оподатковувані доходи страховиків — резидентів, отримані за договорами довгострокового страхування життя, оподатковуються за ставкою 0 відсотків.

Для цілей оподаткування операцій зі страхування життя під оподатковуваним доходом від страхування (перестрахування) життя слід розуміти суму страхових платежів, одержаних страховиками протягом звітного періоду, за договором страхування (перестрахування) життя, зменшених на суму страхових платежів, сплаче­них страховиком за договорами перестрахування з рези­дентом чи нерезидентом у тому ж звітному періоді.

У випадку порушення вимог договору довгостроково­го страхування життя, в тому числі його довгостроково­го розірвання протягом визначеного граничного терміну, доходи, одержані страховиком за таким договором, опо­датковуються за ставкою 6 відсотків у податковому періоді, в якому відбулося порушення, з нарахуванням пені на суму такого доходу, розрахованої з початку податкового періоду до дня їх включення до валового доходу страховика.

3. Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті.

З метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, а також всі доходи і витрати, перераховуються в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Витрати, понесені платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, визначаються у сумі, що має дорівню­вати балансовій вартості такої іноземної валюти і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмін­ного курсу гривні протягом звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти визначається за офіційним валютним (обмінним) курсом Національ­ного банку України. Облік балансової вартості іноземної валюти здійснюється за оцінкою її середньозваженої вартості відповідно до правил національного стандарту бухгалтерського обліку.

У випадку купівлі іноземної валюти за гривні, валові витрати або валові доходи платника податку не зміню­ються. У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника збільшуються на суму гривень, отрима­них від покупця, а валові витрати платника збільшу­ються на суму балансової вартості такої валюти.

Банки здійснюють відмінний від інших платників податку податковий облік результатів операцій з іно­земною валютою.

4. Оподаткування операцій з пов'язаними особами.

Пов'язана особа — це юридична особа, котра здійснює контроль над платником податку або контролюється таким платником, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, котрі здійснюють контроль над платником по­датку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Дохід, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари. Витрати, понесені у зв'язку з придбанням товарів у пов'язаної особи, визначаються, виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни.

Витрати платника податку, понесені по сплаті про­центів з депозитів, орендних платежів, цивільно-пра­вових договорів пов'язаних з платником податку особам, визначаються виходячи із договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (зви­чайні процентні ставки за депозит).

До валового доходу платника податку включається прибуток від продажу основних фондів або нематеріаль­них активів, що підлягають амортизації.

5. Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.

З метою оподаткування платник податку веде окре­мий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеть­ся разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати, понесені у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від їх продажу, то від'єм ний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними папера­ми або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів. Якщо ж доходи перевищують витрати то прибуток включається до складу валових доходів за результатами такого звітного періоду.

6. Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Спільна діяльність без створення юридичної особи на території України ведеться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів ] або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платнником окремо від обліку господарських результатів.

Якщо доходи від спільної діяльності не розподіляються протягом звітного періоду з метою оподаткування звітного періоду, то вони вважаються розподіленими між учасниками на кінець періоду і підлягають оподаткуванню.

Якщо протягом звітного періоду витрати платника перевищують доходи, то балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх податкових періодів; від спільної діяльності.

Господарські відносини між учасниками спільної діяльності з метою оподаткування прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

7. Оподаткування дивідендів.

Дивіденд — платіж, який здійснюється юридичною особою -- емітентом корпоративних прав чи інвестицій­них сертифікатів на користь власника таких корпора­тивних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахо­ваного за правилами бухгалтерського обліку.

Виплати дивідендів проводяться власнику корпо­ративних прав пропорційно до його частки в статутно­му фонді підприємства-емітента незалежно від того, чи була діяльність підприємства прибутковою при наяв­ності інших джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за прави­лами податкового обліку.

Платник податку — емітент корпоративних прав змен­шує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів.

Юридичні особи, що отримують дивіденди, з яких утримано податок або дивіденди, виплачені у вигляді акцій не включають такі дивіденди до складу валового доходу.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями (іншими корпоратив­ними правами), які мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого роз­міру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу виплату, емітовану таким платником податку, прирівнюється до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат платника податку. Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням дивідендів є час­тиною такого податку та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів.

8. Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями.

Не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з:

— отриманням платником фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фі­нансових кредитів, наданих платником іншим особам — дебіторам;

— залученням коштів або майна у довірче управління, кош­тів у депозит (вклад) або на інші строкові чи довірчі рахунки;

— залученням майна на підставі договору лізингу, концесії, комісії, консигнації довірчого управління, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не перед­бачають передачі права власності на таке майно.

Не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платникам у зв'язку з:

— поверненням основної суми кредиту іншим кредиторам, а також наданням кредиту іншим особам-дебіторам;

— поверненням коштів з довірчого управління, основної суми депозитів;

— наданням майна на підставі договорів лізингу, концесії, комісії, довірчого управління тощо.

За відсотковими цінними паперами суми процентів включаються до валових витрат платника у податковий період, протягом якого була здійснена виплата відсотків.

За дисконтними цінними паперами, балансові збитки від їх розміщення відносяться до складу валових витрат платника у податковий період, протягом якого відбулося погашення цінних паперів. |

Оподаткування операцій з безстроковими цінними | паперами здійснюється у порядку, передбаченому для оподаткування дивідендів (крім цінних паперів, що засвідчують корпоративні права).

Безстрокові цінні папери — це цінні папери, які не мають терміну погашення чи мають термін погашення більш як 10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії передбачають право емітента приймати одноособове рішення про продовження терміну погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від терміну дії таких цінних паперів. Витрати, понесені платником у зв'язку з придбанням таких паперів, не включаються до складу валових витрат і підлягають амортизації як нематеріальні активи.

Оподаткування операцій лізингу здійснюється в такому порядку:

— передання майна в оперативний лізинг не змінює по­даткових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар — валових витрат на суму нарахованого лізин­гового платежу за наслідками податкового періоду, в якому проводиться таке нарахування;

— передання майна у фінансовий лізинг для цілей оподат­кування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а в разі перєдання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого перєдання перебувало у складі основних фондів орендодавця, — змінює відповідну групу основних фондів, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу за наслідками податкового періоду;

— передання в оренду житлового фонду або землі здійс­нюється за правилами оперативного лізингу.

9. Оподаткування доходів від виконання довгостро­кових договірних зобов'язань.

Платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюються за довгостроковим договором (контрактом). Сюди відно-сять договір на виготовлення, будівництво, установку,! монтаж матеріальних цінностей і складових частин і основних фондів та нематеріальних активів за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших ви­трат або утримання авансу.

Виконавець самостійно визначає доходи і витрати, використовуючи оціночний коефіцієнт виконання контр­акту, який розраховується як співвідношення суми фак­тичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються при виконанні контракту.

Дохід виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового контр акту на оціночний коефіцієнт його виконання. Витрати виконавця у звітному періоді визначаються як сума фактично оплачених витрат, пов'язаних із виконанням такого договору.

Після завершення довгострокового договору викона­вець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених за наслідками кожного податко­вого періоду протягом терміну виконання договору. При цьому визначається фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору як співвідношення витрат від­повідних звітних періодів до фактичних загальних ви­трат та дохід як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта договору на фактичний коефіцієнт виконання довгостро­кового договору.

Якщо в результаті перерахунку виясниться, що плат­ник завищив або занизив суму податкових зобов'яза­них, розраховану за наслідками будь-якого податко­вого періоду протягом виконання договору, то таке зави­щення чи заниження змінює відповідно валовий дохід із застосуванням до суми визначеної різниці відсотка, що дорівнює 120 відсоткам ставки НБУ, яка діяла на момент перерахунку, за термін дії такої переплати чи недоплати.

10. Оподаткування неприбуткових установ і організацій.

Від оподаткування звільняються доходи не прибуткових установ і організацій, які є:

— органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

— благодійними фондами і благодійними організаціями, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою проведення екологічної, оздоровчої, аматорської і спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, творчими спілками та політичними організаціями, громадськими організаціями інвалідів, науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами 3-4 рівнів акредитації, заповідниками;

— пенсійними фондами, кредитними спілками;

— юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку;

— спілками, асоціаціями, іншими об'єднаннями юридич­них осіб, що утримуються лише за рахунок внесків засновників та не проводять господарської діяльності;

— релігійними організаціями;

— житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними в порядку, визначеному законодавством.

Набуття статусу неприбуткової організації здійсню­ється при її первісній реєстрації. Перереєстрація непри­буткової організації у випадках, передбачених законом, здійснюється без справляння будь-якої плати з такої неприбуткової організації.

Якщо неприбуткова установа ліквідується, то її акти­ви повинні бути передані іншій неприбутковій організа­ції відповідного виду або зараховані до доходу бюджету. З метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільня­ються від оподаткування. 11. Особливості оподаткування підприємств та

організацій громадських організацій інвалідів. Прибуток підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, майно яких є власністю, отриманий від продажу товарів, крім підакцизних та прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом поперед­нього звітного періоду кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці інвалідів становить протягом звітного пері­оду не менше 25% суми загальних витрат на оплату пра­ці, що відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), звільняється від оподаткування.

Такі підприємства мають право використовувати цю пільгу при наявності відповідного дозволу, який нада­ється міжвідомчою Комісією з питань діяльності підпри­ємств та організацій інвалідів.

12. Оподаткування інноваційної діяльності іннова­ційних центрів, внесених до Державного реєстру.

Прибуток від продажу інноваційного продукту оподат­ковується у розмірі 50% від діючої ставки перші 3 роки після державної реєстрації продукції як інноваційної.

13. Оподаткування нерезидентів.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповнова­женої ним особи будь-яку виплату з доходу, джерелом походження якого є Україна, отриманого від проваджен­ня господарської діяльності, зобов'язані утримувати по­даток з таких доходів за ставкою 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

Суми доходів нерезидентів, які виплачуються рези­дентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок таких виплат. При цьому базою оподаткування є базова ставка такого фрахту, а особами, уповноваженими стягувати цей податок та вноси­ти його до бюджету, є резидент, який виплачує доходи незалежно від того, чи є він платником податку, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Страховики, які здійснюють виплати в межах догово­рів страхування або перестрахування ризиків на користь нерезидентів, оподатковують такі суми наступним чином:

— при страхуванні чи перестрахуванні ризику у страховиків та пере страховиків — нерезидентів, рейтинг фінансової й надійності яких відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України — за ставкою 0 відсотків;

— в інших випадках — за ставкою 15 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від | наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких і виплат за власний рахунок.

Суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою | діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. Якщо неможливо шляхом прямого підрахунку визначити при­буток, одержаний нерезидентами з джерелом походжен­ня з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосуван­ня до суми одержаного валового доходу коефіцієнта 0,7. Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нере­зидентами у вигляді процентів або доходу на державні цінні папери, продані нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів — нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики, які відображаються у Державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України. 14. Оподаткування виробників сільськогосподарської

продукції.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробницт­во сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток за підсумками звітного податкового року. Валові доходи і витрати, утримані протягом року, під­лягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів) до кінця звітного податкового року.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому обороті.

Винятком є підприємства, основною діяльністю яких є виробництво або продаж продукції квітково-декоратив­ного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби, хутряних товарів, лікеро-горілчаних виро­бів, пива, вина і виноматеріалів, які оподатковуються у.загальному порядку.

15. Особливості оподаткування окремих платників податку.

Звільняються від оподаткування:

— прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчу­вання власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів;

— доходи заготівельних підприємств від продажу відповідно до закону окремих видів відходів як вторинної сировини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

— доходи у вигляді коштів, матеріальних цінностей та не­матеріальних активів, одержані позашкільними навчаль­ними закладами, незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, від здійснення або не здійснення діяльності, передбаченої їх статутом;

— прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнарод­ної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації, під­готовки до зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та забезпечення соціального захисту персо­налу Чорнобильської АЕС і населення міста Славутич.

Оподатковується у розмірі 50% від діючої ставки при­буток платників податків від проведення науково-дослід­них і реставраційних робіт у сфері охорони культурної спадщини.

 

Питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте основи прибуткового оподатку­вання підприємств та організацій.

2. Як розраховується прибуток підприємства, який підлягає оподаткуванню? 3. За якими ставками справляється податок на

прибуток?

4. Який порядок формування і коригування валових

доходів?

5. Який склад і структура валових витрат?

6. Який зміст і роль амортизації у механізмі опо­даткування прибутку підприємств?

7. Як розраховуються амортизаційні відрахування?

8. Які існують пільги щодо податку на прибуток?

9. Які особливості оподаткування прибутку нерези­дентів та підприємств з іноземними інвестиціями?

10. Який порядок обчислення та сплати податку на прибуток?

 

 

РОЗДІЛ VIII.

ПРИБУТКОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ