Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Створення соціал-демократичних організацій в україні та їх роль в організації і і іі з'їздів рсдрп. Більшовизм та меншовизм.Стр 1 из 2Следующая ⇒
Політичні організації неонародників виникали ще в середині 1890-х рр.. Наприкінці 90-х рр.. в Петербурзі, Пензі, Полтаві, Воронежі, Тамбові та ін містах діяли спілки та гуртки соціалістів-революціонерів. Члени цих організацій, в основному з інтелігенції, зберігали народницьку точку зору на особливий шлях Росії до соціалізму, на якому головну роль має відіграти общинне селянство. У той же час неонародники багато що запозичили з марксизму, визнаючи розвиток капіталізму в країні і значну роль робітничого класу. Більшовизм догматично відтворював гасло К Маркса про встановлення диктатури пролетаріату насильницьким, революційним шляхом. Меншовизм був російським різновидом європейської соціал-демократії, яка, піддаючи ревізії з кін. XIX ст. політичну платформу Маркса, відмовилася від його революційних гасел і прагнула захищати інтереси людей найманої праці в рамках закону й парламентаризму. Відновився випуск газети «Іскра». У липні — серпні 1903 р. в Брюсселі й Лондоні відбувся II з'їзд РСДРП. Основна частина делегатів дотримувалася платформи, яку пропагувала «Искра». Найважливішими її елементами були тези про диктатуру пролетаріату і про побудову партії на засадах т. зв. «демократичного централізму». На практиці це означало жорстку підпорядкованість місцевих комітетів центральному керівництву. Ленін негативно ставився до демократичної побудови соціал-демократичних партій Західної Європи й розглядав створювану РСДРП як інструмент завоювання політичної влади і здійснення диктатури від імені робітничого класу. Не згодні з платформою «Искры» соціал-демократи («економісти», бундівці) залишили з'їзд і тим забезпечили іскрівцям абсолютну перевагу серед депутатів. Однак самі іскрівці розкололися на «твердих» і «м'яких». Лінія розколу проходила у питаннях організаційної побудови партії. Прибічники Леніна, тобто «тверді» іскрівці, обстоювали необхідність створення централізованої партії «нового типу». Вони вважали, що тільки організація професійних революціонерів, яка підтримує у своїх лавах залізну дисципліну й постійно очищається від інакомислячих, може бути ефективним інструментом боротьби проти царизму. Т. зв. «м'яким» іскрівцям, що гуртувалися навколо Ю. Мартова, подобалася демократична побудова європейських партій парламентського типу. Не згодні з платформою «Искры» соціал-демократи («економісти», бундівці) залишили з'їзд і тим забезпечили іскрівцям абсолютну перевагу серед депутатів. Однак самі іскрівці розкололися на «твердих» і «м'яких». Лінія розколу проходила у питаннях організаційної побудови партії. Прибічники Леніна, тобто «тверді» іскрівці, обстоювали необхідність створення централізованої партії «нового типу». Вони вважали, що тільки організація професійних революціонерів, яка підтримує у своїх лавах залізну дисципліну й постійно очищається від інакомислячих, може бути ефективним інструментом боротьби проти царизму. Т. зв. «м'яким» іскрівцям, що гуртувалися навколо Ю. Мартова, подобалася демократична побудова європейських партій парламентського типу.
30. Створення РУП, її еволюція і розпад на нові партії. Кадети.
Конституці́йно-Демократи́чна Па́ртія (Кадети) - російська ліберальна партія, з квітня 1906: — Партія народної свободи. У політичній частині програма кадетів виступала за перетворення Росії в конституційну і парламентарну монархію з кабінетом міністрів, відповідальним перед двопалатним парламентом, що вибирався на основі всезагального виборчого права. Програма партії включала вимоги свободи слова, совісті, зібрань, недоторканості особи та життя тощо У національному питанні кадети визнавали право на розвиток національної культури неросійських народів, але були проти перебудови Росії на засадах автономії чи федерації. Третина програми партії присвячена соціальній політиці. Її аграрна частина передбачала наділення землею безземельних і малоземельних селян за рахунок державних, удільних, кабінетських та монастирських земель, а також часткового відчуження приватновласницьких угідь за умови компенсації їх власникам державою за справедливою, а не ринковою вартістю. Столипінська політика та її наслідки для України. Аграрна реформа. Жорстока політична реакція супроводжувалася погіршенням економічного становища в Росії. Скорочувалося і припинялося виробництво, зростало безробіття, гостро стояла проблема малоземелля та безземелля. Варто сказати, що реформи Столипіна по модернізації економіки Росії були б ні на що не здатні, якби не його реформа адміністративно-територіального устрою та місцевого управління. На низовому рівні можна вирізнити дві форми самоврядування: містечкове та волостне. Містечкове стосувалось самоврядування у невеликих містечках, волосне – поширювалось у сільських територіях де не було чіткої домінанти у вигляді містечка. Реформи Столипіна найбільший успіх мали в Україні. Цю обставину слід пояснити особливостями української ментальності, сильнішим, ніж у росіян, потягом до індивідуального господарювання, порівняно меншою поширеністю на території України селянських общин. Аграрні перетворення прискорили розвиток товарних відносин у сільськогосподарському виробництві, сприяли розвитку кустарних промислів, артілей і кооперативних товариств. Україна стала житницею Російської імперії, вийшла на друге місце в світі за виробництвом сільськогосподарської продукції. Українська пшениця становила понад 40%, ячмінь близько 50% загальноросійського експорту цих культур. Проте в результаті проведення Столипінської аграрної реформи так і не вдалося остаточно зруйнувати селянську общину. Не було ліквідувань і поміщицьке землеволодіння, хоча спроби перерозподілу поміщицьких земель шляхом купівлі-продажу через Селянський банк робилися владою досить активно. Аграрна реформа привела до соціального розшарування серед селянства, скорочення земельних наділів, і навіть до обезземелення селян. аграрні реформи на початку ХХ століття не реалізували повністю свого потенціалу і не досягли поставленої мети через низку причин: протидію селян, політичних сил, недостатнє фінансування та погану організацію реформаційних заходів, відсутність соціальної бази, загибель Столипіна тощо. Однак, вони прискорили процес переходу українського села на рейки буржуазного розвитку.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; просмотров: 438; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.140.185.170 (0.005 с.) |