Структура управління охороною праці на підприємствах харчової промисловості

1. Загально керівництво системою охорони праці на підприємстві покладається на керівника підприємства.

2. Керівництво роботою по забезпеченню безпечності виробничого обладнання та автомобільної техніки покладається на механіка підприємства.

3. Керівництво роботою по забезпеченню санітарно-побутових умов праці, лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працюючих покладається на керівників відповідних структурних підрозділів.

4. Керівництво роботою по забезпеченню оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих, виконанню Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства покладається на менеджера з персоналу.

5. Керівництво роботою по забезпеченню електробезпеки покладається на головного енергетика.

6. Керівництво роботою по забезпеченню газобезпеки покладається на інженера-теплотехніка.

7. Керівництво роботою по забезпеченню пожежної безпеки покладається на заступника голови правління з питань будівництва.

8. Керівництво роботою по контролю за виконанням вимог законодавчих і нормативних актів по охороні праці, надання методичної допомоги керівникам структурних підрозділів по виконанню цього напрямку роботи покладається на інженера з охорони праці.

9. Керівництво роботою по управлінню охороню праці в структурних підрозділах, персональна відповідальність за створення та забезпечення на дільницях безпечного виконання робіт, виконання нормативних актів з охорони праці, електро-, газо-, пожежобезпеки, правил поводження з машинами та механізмами, обладнанням та іншими засобами виробництва покладається на керівників цих структурних підрозділів.

Загальні обов’язки посадових осіб підприємства в системі управління охороною праці.
3.2 У відповідності з пунктом 2.1 цього Положення керівник підприємства зобов’язаний:

· створити відповідні служби та призначити посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, розглянути та затвердити їхні посадові інструкції з конкретизацією покладених на них обов’язків;

· за участю профспілкового комітету (уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці) розробляти і реалізовувати комплексні міроприємства по досягненню встановлених нормативів з охорони праці;

· забезпечити усунення причин, які викликають нещасні випадки, професійні захворювання та виконання профілактичних заходів, визначених комісіями по результатах розслідування цих причин;

· організовувати проведення лабораторних досліджень умов праці, атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці;

· розглядати і затверджувати Положення, Інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, які діють в межах підприємства;

· через службу охорони праці, відповідні служби і структурні підрозділи підприємства здійснювати постійний контроль за виконанням робіт у відповідності з вимогами з охорони праці, електро-, газо- і пожежобезпеки;

· організовувати пропаганду безпечних методів праці, співробітничати з працівниками в сфері охорони праці;

· видавати відповідні накази і розпорядження.

3.3 У відповідності з пунктом 2.2 цього Положення механік зобов’язаний:

· знати виробничі процеси та обладнання, яке представляє собою підвищену небезпеку для навколишнього середовища, життя і здоров’я працюючих;

· очолювати експертну комісію по проведенню оцінки небезпечних виробничих факторів підприємства;

· розробляти, погоджувати та затверджувати в установленому порядку міроприємства по підвищенню рівня безпеки виробництва, передбачаючи на це необхідні матеріальні засоби;

· розробляти плани по ліквідації можливих аварій та проведенню аварійно-рятувальних робіт;

· забезпечити своєчасне виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту всього технологічного обладнання та автомобільної техніки підприємства, звертаючи особливу увагу на обладнання з підвищеним фактором ризику;

· організовувати навчання своїх підлеглих з питань охорони праці;

· чітко знати і керуватися в повсякденній діяльності вимогами Правил безпеки руху на підприємстві;

· здійснювати жорсткий контроль за виконанням вимог інструкцій з охорони праці, електро-, газо-, пожежобезпеки в своєму структурному підрозділі;

· забезпечувати утримання автомобільного транспорту в технічно справному стані;

· організовувати і особисто випускати автомобілі в рейс;

· аналізувати причини ДТП і опрацьовувати міроприємства по їх попередженню;

· виконувати реєстрацію автомобільної техніки в ДАЇ і органах Держнаглядохоронпраці;

· вести облік напрацювання автотехніки і розробляти плани її ремонту і обслуговування.

3.3 У відповідності з пунктом 2.3 цього Положення керівник структурного підрозділу зобов’язаний:

· чітко знати всі виробничі і технологічні процеси в підпорядкованому структурному підрозділі;

· забезпечувати своєчасне виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту всього технологічного обладнання структурного підрозділу, не допускати виконання робіт на несправному обладнанні;

· організовувати і забезпечувати трудову та навчальну діяльність на кожному робочому місці в суворій відповідності з вимогами законодавчих та нормативних актів по охороні праці, норм та правил по електро-, газо- і пожежобезпеці;

· розробляти, погоджувати і затверджувати у встановленому порядку програми інструктажів, інструкції з охорони праці та ін.;

· особисто проводити первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі з охорони праці, вести необхідну документацію;

· не рідше одного разу на рік організовувати навчання і подати на здачу заліків по питаннях охорони праці працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою;

· не допускати до роботи осіб, які не пройшли інструктаж та не здали заліки по питаннях охорони праці;

· контролювати виконання підлеглими на робочих місцях інструкцій з охорони праці, правил електро-, газо- і пожежобезпеки;

· відсторонювати від роботи осіб, які порушують вимоги інструкцій з охорони праці, ухиляються від проходження обов’язкових медичних оглядів та ін.;

· забезпечувати надання першої медичної допомоги постраждалим при нещасних випадках;

· приймати участь в роботі комісії по розслідуванню нещасних випадків в структурному підрозділі;

· приймати заходи по усуненню виявлених недоліків по питаннях охорони праці;

· притягувати до відповідальності підлеглих, які винні в порушенні норм і правил охорони праці, електро-, газо- і пожежобезпеки.

3.4 У відповідності з пунктом 2.4 цього Положення менеджер з персоналу зобов’язаний:

· розробляти, погоджувати і затверджувати у встановленому порядку Правила внутрішнього трудового розпорядку, здійснювати контроль за його виконанням усіма категоріями працюючих;

· при оформленні документів при прийомі на роботу направляти працівника до інженера з охорони праці і контролювати проходження ним вступного інструктажу з охорони праці, доводити під розписку працівника, вимоги колективного договору та Правил внутрішнього трудового розпорядку;

· очолювати комісію по визначенню Переліку посад з ненормованим робочим днем та визначенню кількості днів додаткової оплачуваної відпустки, затверджувати цей Перелік у встановленому порядку;

· при прийомі на роботу жінок, неповнолітніх та інвалідів суворо дотримуватись вимог ст. 55, 63, 172-200 КЗПП України, Законом України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні», наказів Міністра охорони здоров’я України від 10.12.93 р. № 241, від 29.12.93 р. № 256, від 31.03.94 р. № 45, від 31.04.94 р. № 46, іншими нормативними документами;

· скеровувати працівників на проходження попереднього медичного огляду;

· при зміні посад посадових осіб в межах підприємства своєчасно інформувати інженера з охорони праці для прийняття заходів по їх навчанню та атестації по охороні праці.

3.5 У відповідності з пунктом 2.5 цього Положення головний бухгалтер підприємства зобов’язаний:

· вносити свої пропозиції щодо відсотків відрахування прибутку від госпрозрахункової діяльності (з наступним затвердженням в колективному договорі) для включення в фонд охорони праці підприємства;

· створити Фонд охорони праці підприємства за рахунок: відсоткового відрахування частини прибутку від госпрозрахункової діяльності (відповідно до колдоговору); відрахування грошей підприємства в розмірі 1 % від прибутку госпрозрахункової діяльності на підставі Інструкції, затвердженої спільним наказом Держнаглядохоронпраці і Міністерства фінансів України від 25.01.94 р. № 4 (60 % від перерахованої суми направляється в фонд охорони праці підприємства); штрафних санкцій Держнаглядохоронпраці (50% загальної суми штрафу направляється в Фонд охорони праці підприємства);

· здійснювати контроль за правильністю використання коштів Фонду охорони праці підприємства у відповідності з «Переліком заходів, виконання яких може виконуватися за рахунок фонду охорони праці підприємства», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 2.06.99 р. № 102;

· при плануванні фонду заробітної плати підприємства завбачати кошти на доплати до посадових окладів працівників, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою та шкідливими умовами праці.

3.6 У відповідності з пунктом 2.6 цього Положення головний енергетик підприємства зобов’язаний:

· чітко знати і керуватися в повсякденній діяльності вимогами правил по забезпеченню електробезпеки на підприємстві;

· приймати заходи по забезпеченню електробезпеки на всіх об’єктах підприємства;

· здійснювати загальне керівництво роботою, надавати методичну допомогу керівникам структурних підрозділів по забезпеченню електробезпеки на робочих місцях;

· мати та своєчасно вести комплект виконавчо-технічної документації по електробезпеці на підприємстві;

· розробляти, погоджувати і затверджувати у встановленому порядку інструкції по електробезпеці на підприємстві, своєчасно доводити їх до керівників структурних підрозділів підприємства;

· проводити інструктажі по питаннях електробезпеки зі всіма категоріями осіб, які приймаються на роботу на підприємство;

· не рідше одного разу на рік організовувати і проводити навчання по питаннях охорони праці, пожежно-технічному мінімуму з електротехнічним персоналом, приймати участь в роботі комісії по прийманню заліків в цієї категорії працівників.

3.7 У відповідності з пунктом 2.7 цього Положення особа, відповідальна за газове господарство підприємства (інженер-теплотехнік) зобов’язана:

· чітко знати та керуватися в повсякденній діяльності вимогами правил по забезпеченню газової безпеки на підприємстві;

· приймати необхідних заходів по забезпеченню газової безпеки на всіх об’єктах підприємства;

· здійснювати загальне керівництво роботою, надавати методичну допомогу керівникам структурних підрозділів по забезпеченню газової безпеки на робочих місцях;

· мати і своєчасно вести комплект виконавчо-технічної документації по газовій безпеці на підприємстві;

· розробляти, погоджувати та затверджувати в установленому порядку інструкції по газовій безпеці на підприємстві, своєчасно доводити їх до керівників структурних підрозділів;

· проводити інструктажі по газовій безпеці зі всіма категоріями осіб, яких приймають на роботу на підприємство;

· не рідше одного разу на рік організовувати і проводити заняття по охороні праці, пожежно-технічному мінімуму з персоналом, зайнятим експлуатацією газових установок, приймати участь в роботі комісії по прийому заліків в цієї категорії працівників.

3.8 У відповідності з пунктом 2.8 цього Положення відповідальний за пожежну безпеку на підприємстві зобов’язаний:

· чітко знати і керуватися в повсякденній роботі вимогами правил забезпечення пожежної безпеки на підприємстві;

· приймати заходи по забезпеченню пожежної безпеки на всіх об’єктах підприємства;

· здійснювати загальне керівництво роботою, надавати методичну допомогу керівникам структурних підрозділів по забезпеченню пожежної безпеки на робочих місцях;

· мати і своєчасно вести комплект виконавчо-технічної документації по пожежній безпеці на підприємстві;

· розробляти, погоджувати та затверджувати в установленому порядку інструкції по пожежній безпеці на підприємстві, своєчасно доводити їх до керівників структурних підрозділів;

· проводити інструктажі по пожежній безпеці зі всіма категоріями осіб, яких приймають на роботу на підприємство;

· не рідше одного разу на рік організовувати і проводити заняття по охороні праці, пожежно-технічному мінімуму зі всім персоналом, приймати участь в роботі комісії по прийому заліків у працівників.

3.9 У відповідності з пунктом 2.9 цього Положення інженер з охорони праці підприємства зобов’язаний:

· здійснювати оперативно-методичне керівництво всією роботою з охорони праці на підприємстві;

· керувати складанням комплексного плану заходів по охороні праці, приймати участь в створенні розділу «Охорона праці» в колективному договорі;

4.17. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ, ВИРОБНИЧИХ І ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ, УСТАТКУВАННЯ І ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ м’ясопереробних підприємств

Територія ковбасного цеху, огороджена на висоту 2,0 м, повинна поділятися на зони:

господарську з будівлями допоміжного призначення і спорудами для зберігання палива, будівельних і підсобних матеріалів;

виробничу, де розміщаються будівлі основного виробництва.

Для дезінфекції коліс автотранспорту під час в'їзду І виїзду з території ковбасного цеху біля воріт повинні бути влаштовані спеціальні кювети (дезінфекційні бар'єри), заповнювані дезінфікуючим розчином за вказівкою головного ветеринарного лікаря підприємства (у залежності від епізоотичних обставин).

Асфальтобетонні покриття доріг, вантажно-розвантажувальних майданчиків, переходів, залізничних і автомобільних платформ, відкритих вагонів повинні бути рівними, водонепроникними, легко доступними для миття і дезінфекції.

Окремо розташовані убиральні повинні знаходитись на відстані не меншій ніж 25 м від виробничих приміщень, мати водонепроникні вигрібні ями із закритими кришками.

Вільні ділянки території підприємства необхідно

озеленювати деревинно-чагарниковими насадженнями і газонами. Не дозволяється насадження дерев і чагарників з насінням, опушними пластівцями або волокнами, для запобігання засміченню продукції і устаткування.

На території підприємства слід влаштувати зони відпочинку (майданчики для відпочинку і гімнастичних вправ працюючих).

Площадки для розміщення контейнерів, призначених для виробничих відходів, площадки для обробки всіх видів тари повинні обладнуватися системами гарячого, холодного водопостачання і каналізації.

Територія підприємства повинна утримуватися в чистоті. Прибирання слід проводити щоденно. Під'їзні шляхи, проїзди, проходи, майданчики слід регулярно очищати від сміття. У літній час під'їзні шляхи, проїзди, проходи необхідно поливати, а взимку - очищати від снігу та льоду і в разі ожеледиці - посипати піском. За зеленими насадженнями повинен здійснюватися постійний догляд.

Видалення відходів і сміття з бачків і контейнерів повинно проводитися при їх накопиченні не більше ніж на 2/3 ємкості, але не рідше одного разу в день. Після звільнення від сміття бачки слід мити і дезінфікувати.

Сміттєзбірники, вигрібні ями, дворові вбиральні слід дезінфікувати 10%-ним розчином хлорного вапна або вапняним молоком.

Біля входу в технологічні цехи повинні бути установлені умивальники із змішувачами води і з посудиною для дезінфікуючого розчину, а також розміщені килимки, змочені дезінфікуючим розчином.

Конструкція частин віконних рам, що відкриваються, повинна мати можливість закріплення захисних сіток від мух (стулки рам повинні відчинятися всередину).

У всіх виробничих, побутових і допоміжних приміщеннях слід підтримувати чистоту. Під час прибирання цехів у виробничих приміщеннях у процесі роботи повинна бути виключена можливість забруднення технологічного устаткування, інвентаря, оброблюваної сировини і готової продукції.

У жирових і деяких м'ясопереробних цехах, де за умовами виробництва підлоги і стіни можуть бути забруднені жиром, їх промивають гарячим розчином мила не рідше ніж два рази на день. Дозволяється промивання лугом або іншими знежирювальними речовинами, що дозволені Мінохорони здоров'я України.

Миття і профілактичну дезінфекцію технологічного обладнання, інвентаря, стін, підлоги виробничих цехів і холодильників слід проводити систематично у відповідності з графіком, затвердженим керівником підприємства.

Прибиральний інвентар, а також мийні і дезінфікуючі засоби повинні бути в достатній кількості, зберігати їх слід у спеціально відведених коморах, шафах і ларях. Прибиральний інвентар убиралень необхідно зберігати окремо.

Розміщення устаткування повинно виконуватися так, щоб були створені умови, які забезпечують проведення ветеринарно-санітарного контролю за виробничими процесами, якістю сировини і готової продукції, а також можливість миття, прибирання і дезінфекції.

Устаткування, інвентар, тара повинні бути виготовлені з матеріалів, допущених органами охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами, хімічно стійких, що не піддаються корозії.

Чани, ванни, металевий технологічний посуд, лотки, жолоби повинні мати гладку поверхню, що легко очищається, без щілин, зазорів, болтів або заклепок, що виступають, та інших елементів, що утрудняють санітарну обробку.

Поверхні столів повинні бути гладкими без щілин та Інших дефектів. Столи, призначені для приймання сировини, що спускається жолобами і крізь люки, повинні мати огородження для запобігання падінню сировини на підлогу. Для оброблення і жилування м'яса слід використовувати спеціальні дошки з твердих порід дерева або матеріалів, дозволених Мінздравом України.

Після закінчення зміни їх необхідно очищати, мити і дез-Інфікувати або обробляти парою в паровій камері.

У всіх виробничих приміщеннях, що використовуються для вироблення харчових продуктів, повинні бути установлені стерилізатори для дрібного інвентаря (ножів, му-сатів тощо). Для миття і дезінфекції більш великого інвентаря і обігової тари застосовують мийні машини або обладнують мийні приміщення з підведенням до ванн холодної і гарячої води.

Миття Інвентаря і посуди необхідно проводити після закінчення роботи кожної зміни, а за зупинки роботи на дві години і більше - зразу після зупинки. Профілактичну дезінфекцію посуди, інвентаря і устаткування необхідно проводити один раз на тиждень або частіше за вказівкою ветеринарно-санітарної служби.

Вироби з субпродуктів і крові виробляють у відокремленому приміщенні. Харчову кров передають до місць переробки за умов, які виключають її забруднення.

Розморожування, сортування і промивання субпродуктів, використовуваних у ковбасному виробництві, проводять у камері розморожування холодильника, а за її відсутності - в окремому приміщенні ковбасного цеху.

Гардеробні, душові, умивальні і убиральні повинні бути окремими для чоловіків і жінок.

М'ясопереробне підприємство повинно бути забезпечене гарячим водопостачанням.

Не дозволяється скидання у відкриті водоймища забруднених виробничих і побутових стічних вод без відповідного очищення.

Не дозволяється влаштування на території підприємства поглинальних колодязів.