у м. Вінниці і районах області

 

Постійна готовність протипожежного водопостачання для успішного використання на пожежах і аваріях досягається проведенням основних підготовчих заходів:

— облік протипожежного водопостачання;

— систематичний і якісний контроль за станом водопостачання;

— знання особовим складом підрозділів пожежної охорони розташування вододжерел;

— своєчасна і якісна підготовка протипожежного водопостачання до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди;

— організація своєчасного ремонту джерел водопостачання.

Перевірка протипожежного водопостачання розділяється на 2 види:

1. Зовнішній огляд — один раз на місяць особовим складом чергового караулу (на закріпленій ділянці).

Перевіркою встановлюється:

1.1. Наявність покажчиків пожежних гідрантів, водойм, водонапірних башень і пірсів, згідно стандарту.

1 2. Стан під'їздів до вододжерел;

1.3. Наявність і стан зовнішньої кришки на колодязі (у зимку кришка повинна бути очищена від льоду і снігу);

1.4. Наявність бокових огороджень та упорного бруса в кінці пожежного пірса;

1.5. Внутрішній стан колодязя гідранта, наявність утеплювача в зимовий час.

2. Перевірка гідрантів з пуском води проводиться комісією (працівник пожежної охорони, представник водогінної служби міста (району, об'єкта)) — два рази в рік, у квітні — травні і вересні — жовтні, перед підготовкою протипожежного водопостачання на весняно-літній і осінньо-зимовий періоди.

Перевірка складається з:

2.1. Виконання вимог, записаних у пп. 1.1—1.5 перевірки № 1.

2.2 Встановлення пожежної колонки на гідрант з обов'язковим пуском води через пожежну колонку і виконання наступних дій:

— перевірка роботи штока,

— прочищення зливного отвору,

— відкачка води з колодязя гідранта при рівні ґрунтових вод нижче пожежного флянца.

2.3. Пожежні водоймища повинні бути заповнені водою, забірні люки закриті кришками. Покажчики на водоймищах повинні відповідати Держстандарту.

2.4. Перевірка відповідності координат протипожежного водопостачання на встановлених покажчиках.

3. При перевірці пірсів звертати увагу на стан настилу і несучих конструкцій.

4. Результати перевірки протипожежного водопостачання оформляються актом (Додаток № 5), у 3-х екземплярам 1-н — залишається в частині, 2-й — службі водогінної мережі, 3-й — надається в штаб пожежегасіння ВПБ.

5. Для якісного і своєчасного контролю за станом протипожежного водопостачання наказом начальника частини, район поділяється на чотири ділянки і закріплюється за начальниками чергових варт.

Відповідальність за стан об'єктового протипожежного водопостачання покладається на інженерно-інструкторський склад, ДПД, що закріплюється за цими об'єктами

Результати перевірок заносяться, перевіряючим в журнал обліку перевірок протипожежного водопостачання.

Звіт про несправні протипожежні вододжерела в районі направляється в штаб пожежегасіння ВПБ в кінці року (Додаток № 9).

Зведений звіт про протипожежне водопостачання, що не ремонтується впродовж 3-х і більш місяців, направляються в службу експлуатації водогінних мереж, керівникам об'єктів. (Припис державного пожежного нагляду). При невиконанні запропонованих заходів — застосовуються міри, передбачені «Положенням про Державний пожежний нагляд».

 

Основними документами по нагляду за протипожежним водопостачанням є:

 

— журнал обліку вододжерел;

— довідники вододжерел (для кожної пожежної машини);

— планшет вододжерел району виїзду пожежної частини;

— інвентаризаційна відомість протипожежного водопостачання в районі (складається один раз у 3 роки).

 

ПЕРЕВІРКА ВОДОМЕРЕЖІ НА ВОДОВІДДАЧУ

У період експлуатації водоводів діаметри труб зменшуються з за відкладення на їхніх стінках корозії, тому для визначення фактичних витрат води з водоводів їх перевіряють на водовіддачу слідуючим чином:

1. Встановлюють автоцистерну на пожежний гідрант і визначають максимальні витрати;

2. На гідрант встановлюють пожежну колонку, відкривають шибер і заміряють витрати води. Для такого випробування необхідно колонку обладнати 2- ма відрізками труби довжиною 500 мм, діаметром 66 мм зі з’єднувальними гайками, а на корпусі колонки встановити манометр.

Водовіддача водогінних ліній залежить від типу лінії (кільцева чи тупикова), діаметра труб, напору води в лінії, що приблизно визначається по таблиці № 1

Отримані при іспиті дані уточнюють і визначають кількісну характеристику водовіддачі по кожному пожежному гідранту,

За результатами іспитів розробляють практичні заходи, що приймаються за основу організації робіт з поліпшення водопостачання в районі.

Планшет і довідники водопостачання призначаються для одержання даних, що характеризують вододжерела, придатні для використання при гасінні пожеж, для з'ясування найкоротшого шляху проходження пожежних підрозділів до місця пожежі, а також при встановленні на вододжерела прибувших для гасіння пожежі машин.

Пункт 3.1

Схема оперативного розгортання від пожежної автоцистерни без установки на вододжерело:

- при роботі ствола РС-50:

- при роботі 2-х стволів РС-70:

 

- при роботі лафетного ствола ПЛС-20:

 

Пункт 3.2

Схема оперативного розгортання від пожежної автоцистерни без установки на вододжерело:

- при роботі 2-х ГПС-600:

- при роботі 1-го СПП-8:

Схема оперативного розгортання від пожежної автоцистерни з установкою на вододжерело:

- при роботі 2-х ГПС-600:

- при роботі 1-го СПП-8:

Пункт 3.3

Розрахунок часу роботи ланки ГДЗС на гасіння пожежі при:

- тиск в балонах ПОСТАУЕР – 18 МПа, 19 МПа,20 МПа;

- на дорогу до місця пожежі витрачено 30 атм.

 

Розвязання

Рпер = 30 атм = 3 Мпа

Тиск в балонах ПОСТАУЕР після пересування до місця ліквідації НС: 15 Мпа, 16 Мпа, 17 Мпа.

 

Звичайні умови. Важкі умови.

Рвих = 1.5·Рпер + Рзал=1,5·3+1=5,5 Мпа Рвих = 2·Рпер + Рзал=2·3+1=7 Мпа

tвих = (Pmin – Рзал)·к=(18 – 1)·2=34 хв. tвих = (Pmin – Рзал)·к=(18 - 1)·1=17 хв.

tроб = (Pроб – Рвих)·к=(15 – 5,5)·2=19хв. tроб = (Pроб – Рвих)·к=(15 – 7)·1=8 хв.

 

 

Звичайні умови: робота з середнім навантаженням, температура навколишнього середовища до 26 °С.

Рвих = 1.5·Рпер + Рзал

Важкі умови: важка фізична робота в умовах високої температури, обмежена видимість. Температура навколишнього середовища 26 ºС включно і більше.

Рвих = 2·Рпер + Рзал

Рвих – тиск повітря в балоні (балонах) апарата одного з газодимозахисників, при якому ланці ГДЗС необхідно виходити з НДС (Мпа).

Рпер – максимальний тиск повітря, який витрачений одним із газодимозахисників ланки на пересування до місця ліквідації НС (Мпа).

Рзал – тиск, що залишається в балоні апарата для стійкої роботи редуктора. Відповідно до умов експлуатації ємностей в розрахунках для повітряних захисних апаратів Рзал приймається рівним 1 Мпа або 10 атм.

1.5 – коефіцієнт, що враховує додаткову витрату повітря на непередбачувані обставини під час зворотного руху ланки ГДЗС при звичайних умовах.

2 – коефіцієнт, що враховує додаткову витрату повітря на роботу ланки при важких умовах і на непередбачувані обставини під час зворотного руху ланки ГДЗС.

tвих = (Pmin – Рзал)·к

tвих – очікуваний час повернення (хв.).

Pmin – мінімальний тиск повітря в балонах у одного із газодимозахисників при включенні (Мпа).

к – постійне розраховане значення відповідної моделі захисних дихальних апаратів. Залежить коефіцієнт від місткості балонів із запасом стисненого повітря і умов роботи ланки. Звичайні умови: для Мпа – к=2, для атм. к=0,2. Важкі умови: для Мпа – к=1, для атм. к=0,1.

tроб = (Pроб – Рвих)·к

tроб – час роботи ланки ГДЗС на місці ліквідації НС (хв).

Pроб – тиск повітря в апараті газодимозахисника, який найбільше його витратив на шлях до місця роботи (Мпа).

 

Пункт 3.4

Схема оперативного розгортання подачі ПМП високої кратності для гасіння пожежі за допомогою димососу ДП-10

 

Пункт 3.5

Схема оперативного розгортання димососу ППМ-7 для нагнітання свіжого повітря

 

 

 

Схема оперативного розгортання димососу ППЕ-7 для відкачки продуктів горіння.