Міністерство України з надзвичайних ситуацій

Міністерство України з надзвичайних ситуацій

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

 

ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

 

Студент групи ПБ-31с Гудим Віталій Петрович

 

 

2012 р.

 

 

Пункт№1.1

Оперативно-тактичні особливості району виїзду пож-рятувальної частини

ХАРАКТЕРИСТИКА ХНО, розташованих на території Хмільницького району

№ з/п	Найменування об’єкту	Ступень хімічної небезпеки	Місце знаходження об’єкту	Характеристика ХНО	Площа можливого хімічного ураження (км^2)	Глибина розповсюдження ХНР (км)	Кількість населення, яке попадає у зону ураження (чол.)	Очікуємі втрати серед населення (чол.)
Від хімічно небезпечної речовини (ХНР)	Загальна кількість ХНР (т)	Найбільша кількість в одній ємності (т)
1.	Хмільницький маслозавод ВАТ “Хмільницький ЗСЗМ	ІІІ	м.Хмільник, вул.Червоного Козацтва, 1	Аміак	4.2	1,5	4,27	1.65
2.	ДП «Хмільник водлканал»	ІУ	м. Хмільник, вул. Лисенко,	Хлор			12,0	257,1 км^2

наслідок аварії на Хмільницькому маслозаводі ВАТ “Хмільницький ЗСЗМ”, в зону зараження потрапляє місто Хмільник (вул. В.Порика,Привокзальна,пров.Ів.Богуна,Чапаєва,пров.Чапаєва,Маяковського,Леніна,Жданова, Горького,Котляревського,Коцюбинського,Островського,Свердлова,Комсомольська,Некрасова,Пушкіна,пров.Пушкіна,Червона,Куйбишева,Чапаєва,Ів.Богуна,Кармелюка,Набережна,К.Маркса,Волочаївська,Дзержинського,Тургенева,Козицького,Нахімова,50-річчяСРСР, Червона,Ч.Козаків,Таращанська,2,3пров.Таращанська,Сиротюка,Шевченка,Ш.Алейхена,Фрунзе,1,2,3,4 пров.Фрунзе,Тичини,Чайковського,Крупської,Тімірязіва,Шевченка,1Травня,Кірова,Ворошилова,Л.Ратушної,Суворова,Кутузова,276-їстр.дивізії,Лисенка,Котовського,Щорса,Ватутіна,Стельмаха,Бистрицького,Садавського,Автотдромна,Левадна,Освіти,Визволення,Довженка,Молодіжна,Подільська,Садова,Щусева,Вавілова,Малиновського,Постишева,3-йпров.Постишева,Мазурівська,Новоселів, Висоцького,Південобужзька,К.Карого,Пушкіна,Пархоменка,В.Котика,Сковороди,Ентузиастів,Соколівська,18-ї стр.дивізії,Піонерська,Пирогова,пров.Пирогова,Мічуріна,Л.Українки,З.Космодим”янської,Жданова,Індустріальна,Будівельників, Олійника,Свердлова,К.Лібкхнета, Некрвсова,Б.Хмільницького,Комсомольська,);

В зону можливого хімічного зараження потрапляє – 8248 чол.

Внаслідок аварії на ДП «Хмільник водлканал» в зону зараження потрапляє місто Хмільник:(вул.Карпенка,Мазепи,Зелена,Незалежності,В.Стуса,Надрічна,Західна,О.ГончараЗбанацького,Запороз.Козацтва,Чернишева,Польова,Південобужська,Висоцького,Таращанська,Постишева,В.Котика,пер.Пархоменка,Пархоменка,Соколівська,Ентузіастів,Г.Скороводи,Мазурівська,К.Карого,Новоселів,Пушкіна,Некрасова,Мічуріна,З.Космедімянської,Пирогова,пров.Пирогова,Б.Хмільницького,пров.Б.Хмільницького,Л.Українки,,Олійника,Жданова,Герасимчука,Бистрицького,Сиротюка,Шевченка,Ш.Алеймаха,Ч.Козаків,Червона,Свердлова,50річчя,пров.50річчя,Дзержинського,Козицького,Тургенева,пров.Дзержинського,Нахімова,Волочаївська,К.Маркса.

 

Пункт№1.2

ОРГАНІЗЦІЯ НЕСЕННЯ СЛУЖБИ ВНУТРІШНІМ

НАРЯДОМ, ДОЗОРНОЮ ТА ПОСТОВОЮ СЛУЖБОЮ

 

Внутрішній наряд караулу призначається з осіб чергового караулу для охорони службових приміщень, техніки, обладнання та території пожежної частини, підтримання уставного порядку. Склад внутрішнього наряду пожежної частини визначає начальник УПО і залежить від кількості караулу. Для несення служби у внутрішньому наряді призначаються особи із складу чергового караулу з розрахунку рівномірного розподілення навантаження на весь особовий склад караулу на протязі чергування

Як правило склад внутрішнього наряду слідуючий:

 

- черговий по караулу;

- днювальний по гаражу;

- постовий біля фасаду пожежної частини;

 

Організація несення служби внутрішнього наряду

 

Внутрішній наряд караулу призначається з числа осіб чергового караулу для охорони службових приміщень, техніки, устаткування і території пожежної частини, підтримання статутного порядку. Особи, які несуть службуувнутрішньому наряді, підпорядковуються начальникові чергового караулу.

Склад внутрішнього наряду пожежної частини визначається начальником ДПО, за погодженням з УДПО, і залежить від штатної чисельності караулу. Для несення служби у внутрішньому наряді призначаються особи з усього складу чергового караулу з розрахунку рівномірного розподілу навантаження на весь особовий склад караулу як протягом чергової доби, так і протягом місяця, у тому числі з урахуванням виду наряду і черговості змін.

Як правило, передбачається такий склад внутрішнього наряду:

- черговий по караулу;

- днювальний по гаражу пожежної частини;

- постовий біля фасаду частини.

За неможливості забезпечення зазначених видів внутрішнього наряду, за малої чисельності особового складу чергового караулу, передбачається несення служби лише постовим біля фасаду пожежної частини.

Особи внутрішнього наряду за сигналом тривоги виїздять у складі караулу. Порядок охорони службових приміщень пожежної частини на час виїзду караулу за сигналом тривоги встановлюється начальником пожежної частини.

Зміна осіб внутрішнього наряду проводиться у встановлений час начальником караулу або черговим по караулу в порядку, встановленому дійсним Статутом.

 

Пункт№1.3

Організація роботи з особовим складом щодо дотримання ПБП, вимоги безпеки праці під час чергування, проведення занять, роботі з пожежно-технічним обладнанням, виконання господарських робіт та при гасінні пожеж

Під час гасіння пожеж

Під час проведення бойових дій в непридатному для дихання середовищі особовий склад пожежної охорони має виконувати роботи в ізолюючих протигазах з дотримуванням вимог безпеки, встановлених Настановою з ГДЗС та Бойовим статутом пожежної охорони України.

У разі недостатньої видимості слід застосовувати додаткове освітлення і засоби зв'язку.

Особовий склад пожежної охорони, члени пожежно-сторожової охорони (далі - ПСО), добровільних пожежних дружин (далі - ДПД) та інших протипожежних формувань не допускаються до організації і ведення бойових дій на пожежі (аварії, стихійному лихові) без бойового одягу та спорядження.

Пiд час гасіння пожеж кожен працівник зобов'язаний слідкувати за змінами обстановки, поведінкою будівельних конструкцій, станом технологічного обладнання i, у разі виникнення небезпеки, негайно шляхом подачі встановленого сигналу попередити всіх працюючих на небезпечній ділянці та керівника гасіння пожежі для забезпечення негайного відходу особового складу в безпечне місце.

При ліквідації горіння в будівлях і спорудах за необхідності перед гасінням вживаються заходи щодо:

- перекриття заглушок на газопроводі;

- відключення подачі електроенергії;

- зниження температури і видалення диму з приміщення;

- охолодження виявлених балонів з газом і їх евакуації під прикриттям водяного струму.

Забороняється під час гасіння пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для піднімання особового складу і пожежно-технiчного обладнання. Допускається використання тільки ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості.

За необхідності при визначенні позицій ствольників керівник гасіння пожежі (далі - КГП) повинен передбачити їх зрошування i вказати рубежі, на які слід відводити особовий склад у разі виникнення небезпеки.

При роботі на висоті слід застосовувати страхувальнi пристосування, які виключають можливість падіння осіб, що працюють. При цьому:

- робота на драбині зі стволом (ножицями та iн.) дозволяється тільки після закріплення пожежника карабіном;

- під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою;

- для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох чоловік;

- забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подачі води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння;

- у зимовий час, рухаючись по даху, необхідно придержуватись за коньок (верхню частину даху) та інші стійкі предмети.

За умов низьких температур КГП має забезпечити безпечні умови праці людей для запобігання їх переохолодженню або обморожуванню, організацію своєчасної підміни особового складу i відпочинку в теплих приміщеннях, надання першої долікарняної допомоги, на затяжних пожежах - гаряче харчування i зміну спецодягу.

Щоб уникнути створення вибухонебезпечних концентрацій усередині будівлі не допускається гасіння полум'я газів або пари горючих i легкозаймистих рідин, що виходять (витікають) під тиском з апаратури i трубопроводів, без узгодження з адміністрацією об'єкта. У необхідних випадках i при безпосередньому контролі з боку адміністрації вживаються заходи для припинення витікання газів i пари (зачиняються засувки на лініях живлення, газ випускається на факел i т.п.) та забезпечується охолодження виробничого обладнання i конструкцій будівель (споруд), які перебувають в зоні дії полум'я. Особи, які беруть участь у гасінні пожежі, зобов’язані знати види i типи речовин та матеріалів, під час гасіння яких небезпечно застосовувати воду чи інші вогнегаснi речовини (додаток 12).

Для індивідуального захисту особового складу від значного теплового випромінювання необхідно використовувати теплозахисні пожежні костюми, захисні лицьові маски пожежних касок, ватяний одяг із зрошенням ствольника розпиленим струменем тощо.

Водiям (мотористам) при роботі на пожежі забороняється без команди керівника гасіння пожежі подавати воду (піну, вогнегаснi суміші, електроенергію тощо) чи припиняти їх подачу, переміщувати автомобіль (мотопомпу), проводити будь-які пересування пожежних авто драбин i автопідйомників, а також залишати без нагляду автомобілі, мотопомпи та працюючі насоси.

У разі виходу з ладу будь-якого вимірювального приладу під час гасіння пожежі водій (моторист) має негайно доповісти про це безпосередньому начальнику i до заміни автомобіля (мотопомпи) забезпечити контроль за режимом роботи обладнання за іншими характерними ознаками нормальної роботи агрегату. Пiд час роботи в нічний час насосні відділення автонасосів i автоцистерн, а також вимірювальні прилади (щити керування) іншої пожежної техніки мають постійно освітлюватися.

Застосування брометилових вогнегасних установок (як переносних, так i стаціонарних) усередині приміщень допускається тільки в ізолюючих протигазах. Перед застосуванням вуглекислотного (брометилового, порошкового) вогнегасника розтруб (розпилювач) має бути спрямований у бік вогню. Забороняється братися незахищеною рукою за розтруб працюючого вуглекислотного вогнегасника.

Забороняється застосовувати пiннi вогнегасники для гасіння електричних приладів i обладнання, які перебувають під напругою, а також речовин i матеріалів, взаємодія яких з піною може призвести до закипання, викиду, вибуху, посилення горіння (додаток 12).

Під час роботи з електроінструментом, прожекторами i приладами необхідно:

- тримати i переносити інструменти i прилади тільки в гумових i прогумованих рукавицях;

- перед запуском електроінструменту одягнути захисні окуляри;

- встановити прожектори i прилади на міцну i стійку основу в тих місцях, де немає небезпеки попадання на них води (піни);

- вимикати струмоприймачі в разі попадання напруги на корпус електроінструменту або приладу, а також виявлення інших несправностей;

- вимикати електроінструмент під час перерви подавання струму i у разі переміщення на нове місце роботи.

Забороняється передавати електрифікований інструмент особам, які не мають допуску для роботи з ним.

Особовий склад на пожежі (під час аварії, стихійного лиха) зобов'язаний постійно слідкувати за появою обвислих (обірваних, обгорілих) електричних проводів у місцях роботи ствольникiв, при розбиранні конструкцій будівель, встановлюванні драбин i прокладанні рукавних ліній та своєчасно доповідати про них керівнику гасіння пожежі, а також негайно застерігати осіб, які працюють у небезпечній зоні. Доки не буде встановлено, що виявлені проводи знеструмлені, необхідно вважати їх під напругою i дотримуватись відповідних заходів безпеки.

Електричні мережі і установки під напругою вище 220 В відключають представники енергослужби (енергонагляду).

Відключення електрообладнання при фазній напрузі в мережі не вище 220 В може виконуватись особовим складом підрозділів пожежної охорони тільки за вказівкою керівника гасіння пожежі, керівника бойової ділянки. У разі неможливості застосовувати для цього вiдключаючi пристрої (рубильники, запобіжники тощо) електропроводи перерізають спеціальними ножицями.

Роботи, пов'язані з перерізанням електропроводів, мають виконуватись під контролем начальника караулу (командира відділення) тільки особами, які пройшли практичне навчання i споряджені ножицями для перерiзання електропроводів, гумовими діелектричними рукавицями i калошами (ботами). При цьому необхідно:

- визначити ділянку мережі, де перерiзання проводів найбільш доступне, безпечне i забезпечить знеструмлення на потрібній площі (будівля, секція, поверх i т.п.);

- обрізати живильні зовнішні проводи тільки біля ізоляторів з боку споживання електроенергії із розрахунком, щоб проводи, що падають або обвисають, не залишались під напругою. Перерiзання проводів треба проводити, починаючи з нижнього ряду, i закінчувати верхнім;

- обрізати кожний провід (жилу) окремо від інших.

Забороняється обрізати багатожильні та одножильні проводи й кабелі, прокладені групами в ізолюючих трубах (оболонках) i металевих рукавах. За наявності на об’єкті прихованої електропроводки роботи необхідно проводити після знеструмлення всієї електромережі об'єкта.

Під час гасіння пожеж у приміщеннях з електроустановками, що перебувають під високою напругою, а також у підземних спорудах метрополітену особовому складу пожежної охорони забороняється самовільно проводити будь-які самостійні дії щодо знеструмлення електроліній, електроустановок i застосування засобів пожежогасiння до отримання у встановленому порядку письмового допуску на гасіння пожежі від адміністрації об'єкта.

Під час ліквідації пожежі в приміщенні з наявністю великої кількості кабелів i проводів у гумовій або пластмасовій ізоляції КГП зобов'язаний вжити необхідних заходів для попередження можливого отруєння людей газами, які виділяються в процесі горіння. Особовий склад зобов'язаний працювати в ізолюючих протигазах КГП, не допускати скупчення у приміщеннях з електроустановками надмірної кількості особового складу.

Інші заходи безпеки щодо гасіння пожеж на електроустановках електростанцій і підстанцій визначаються Інструкцією по гасінні пожеж на електроустановках електростанцій и підстанцій.

 

 

Пункт№1.4

АЦ-40(131) модель 137А

 

Автоцистерна пожарная АЦ-40(131) модель 13 7А предназначена для доставки к месту пожара боевого расчета, средств пожаротушения и служит для тушения пожаров водой и воздушно-механической пеной.

Технические характеристики

Базовое шасси ЗИЛ 131/6x6

- двигатель карбюраторный

- мощность (максимальная), квт (л.с.) 110 (150)

- скорость (максимальная) с полной нагрузкой, км/час 80

- кабина 1+6

Запас огнетушащих средств, м³(л)

- воды, не менее 2,73 (2730)

- пенообразователя, не менее 0,17 (170)

- всасывающее устройство - насос вакуумный струйный

- длина напорных рукавов, м 408

- лафетный ствол ПЛС-П20

Дальность подачи струи лафетного ствола

- водяной, м 50

- пенной, м 30

НЦП-40/100

- подача насоса, л/с 40

- напор насоса, м 100

- количество ручных стволов 6

Габаритные размеры, мм

- длина 7640

- ширина 2500

- высота 2950

Масса автомобиля

с полной нагрузкой, кг 11100

 

 

пункт№1.5

Пункт№1.7

Начальник караулу

Начальник караулу пожежної частини підпорядковується начальникові частини і його заступникові. Він є прямим начальником всього особового складу караулу.

Під час відсутності штатного начальника караулу його обов’язки дозволяється виконувати особам середнього і старшого начальницького складу, а в окремих випадках – особам молодшого начальницького складу (крім частин ДПО по охороні об’єктів), що мають відповідну підготовку і допущені у встановленому порядку до самостійного виїзду на чолі караулу.

Начальник караулу пожежної частини відповідає за:

– боєздатність і бойову готовність караулу, чітку організацію і несення особовим складом караульної служби, несення служби внутрішнім нарядом;

– бойову підготовку, виховання, дисципліну, морально-психологічний стан підлеглого йому особового складу;

– справний стан і правильну експлуатацію пожежної техніки і пожежно-технічного устаткування, що перебуває на озброєнні караулу;

– дотримання правил техніки безпеки і пожежної безпеки;

– виконання розпорядку дня і підтримку внутрішнього порядку у караулі.

Начальник караулу зобов’язаний:

– знати ділові, професійні та морально-психологічні якості особового складу караулу;

– проводити бойову і професійну підготовку особового складу караулу та стежити за правильним навчанням пожежників командирами відділень;

– постійно проводити роботу з виховання особового складу караулу у дусі професійного патріотизму, неухильного дотримання дисципліни, беззастережного виконання наказів начальників і вимог Статутів;

– знати оперативно-тактичну характеристику району виїзду пожежної частини (наявність відомчих пожежних частин і добровільних формувань, розташування важливих і пожежонебезпечних об’єктів, ступінь їх пожежонебезпечності, конструктивні особливості будинків, протипожежне водопостачання і проїзди в районі виїзду пожежної частини), а також оперативно-технічні дані пожежної техніки, наявної в ГПО;

– стежити за дотриманням правил пожежної безпеки, чистотою і порядком у службових приміщеннях, виконанням правил носіння встановленої форми одягу і правильністю припасування обмундирування і спорядження;

– піклуватися про здоров’я і потреби підлеглих, стежити за дотриманням ними правил техніки безпеки при виконанні господарських робіт, проведенні практичних занять і при бойовій роботі;

– при заступанні на чергування ознайомитися з оперативною обстановкою у районі (на об’єкті) обслуговування, а також одержати необхідні вказівки від начальника пожежної частини про додаткові заходи щодо охорони району (об’єкта);

– під час чергування залежно від обстановки, що складається, розробляти і здійснювати додаткові заходи щодо посиленню протипожежної охорони району (об’єкта);

– при одержанні від постових, чергових та інших осіб повідомлень про наявність у районі виїзду (на об’єкті) обстановки, що створює загрозу виникнення пожежі, застосовувати заходи щодо усунення порушень протипожежного режиму, а при необхідності доповісти про це начальникові частини;

– уміти методично правильно виконувати нормативи з ПСП, прийоми роботи з устаткуванням, пожежно-технічним озброєнням;

– у нічний час, у вихідні та святкові дні посилювати контроль за протипожежним станом об’єкта, що охороняється, направляти по додаткових маршрутами дозори з особового складу караулу;

– контролювати і спрямовувати роботу молодших інспекторів профілактики, а також інспекторів профілактики при відсутності начальника (заступника начальника, старшого інженера) пожежної частини;

– перевіряти особисто, через профілактичний склад і командирів відділень несення служби постовими, дозорними, особами внутрішнього наряду;

– у встановленому порядку організовувати і контролювати огляд особливо важливих цехів та інших об’єктів перед їх закриттям по закінченні роботи на підприємстві, що охороняється пожежною частиною;

– стежити за тим, щоб пожежна техніка, пожежно-технічне устаткування і спорядження, засоби зв’язку і сигналізації, джерела протипожежного водопостачання, проїзди і під’їзди до будинків і вододжерел постійно були в справному стані. При виявленні несправностей вживати негайних заходів для їх усунення і при необхідності доповідати начальникові пожежної частини та оперативному черговому по гарнізону. З планом дій ознайомити особовий склад караулу в частині, що його стосується;

– вчасно направляти особовий склад на пости і дозори, проводити інструктаж та перевірку знання ними своїх обов’язків;

– виїжджати на чолі караулу на пожежі, аварії відповідно до вимог БСПО і встановленого у гарнізоні порядку, керувати гасінням пожеж, роботою особового складу караулу при ліквідації наслідків аварій. Якщо черговий караул виїжджає на пожежу в неповному складі, начальник караулу може залишитися в частині тільки у випадках, заздалегідь передбачених начальником гарнізону;

– при виході з ладу телефонів на ПЗЧ задіяти радіозв’язок, повідомити на ЦААСЗ про обстановку, що склалася, і діяти відповідно до вимог інструкцій та обов’язків начальника караулу;

– контролювати збір даних про наявність у нічний час людей у дитячих, лікувальних та інших закладах і при необхідності доводити ці дані до відома особового складу караулу;

– організовувати і проводити роботу з вивчення протипожежного водопостачання в районі виїзду (на об’єкті);

– знати сигнали цивільної оборони і вміти правильно діяти при їх одержанні;

– виконувати роботу за напрямками оперативно-службової діяльності пожежної частини відповідно до персональних функціональних обов’язків;

– охойно та у повному обсязі вести документи караулу, стежити за їх збереженням;

– у випадку раптової хвороби чи інших обставин, що не дозволяють нести службу, негайно доповісти про це начальнику пожежної частини, оперативному черговому по гарнізону і далі діяти за їх вказівкою.

Начальникові чергового караулу забороняється:

– відлучатися з розташування частини, крім випадків, що передбачені дійсним Статутом;

– відпускати кого-небудь зі складу караулу, залишати відкритими пости, маршрути дозорів і секторів, виводити з бойового розрахунку пожежну техніку і устаткування, а також без дозволу начальника частини дозволяти підміну особового складу караулу;

– допускати на територію частини та до службових приміщень караулу осіб, що не мають на це права;

– призначати для несення служби на постах та у дозорах осіб непідготовлених, не ознайомлених особисто з особливостями охорони ділянок, постів і дозорів, не засвоїли обов’язків постових і дозорних;

- допускати до роботи з електромеханічним та верстатним обладнанням осіб, які не мають відповідної підготовки.

Командир відділення

Командир відділення пожежної частини підпорядковується начальникові караулу і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

Він відповідає за: навчання, виховання, дисципліну і боєздатність відділення, за стройову поставу і зовнішній вигляд своїх підлеглих; за збереження і правильну експлуатацію пожежної техніки, озброєння і спорядження відділення; за пожежно-стройову підготовку особового складу відділення.

 

Командир відділення зобов’язаний:

– знати ділові, професійні та особисті якості кожного підлеглого;

– навчати і виховувати особовий склад свого відділення, прищеплювати йому любов до спеціальності та розуміння необхідності дбайливого ставлення до пожежної техніки і пожежно-технічного устаткування;

– займатися пожежно-стройовою підготовкою і виробляти у пожежних стройову виправку, фізичну витривалість;

– піклуватися про підлеглих, перейматися їх потребами;

– доповідати начальнику караулу про захворювання, скарги і прохання підлеглих, про випадки загублення, виходу з ладу закріплених за ними предметів пожежно-технічного устаткування, а також про виявлену ними самовідданість і розумну ініціативу при виконанні бойової роботи і несенні служби;

– піклуватися про збереження здоров’я підлеглих і стежити за дотриманням ними правил техніки безпеки і правил носіння встановленої форми одягу;

– бути прикладом для підлеглих у всіх питаннях служби;

– знати район виїзду частини, розташування вододжерел і особливо важливих об’єктів (цехів), а також тактико-технічні дані пожежної техніки, наявної в частині;

– підготовляти пожежних, призначених на пости, дозори, у внутрішній наряд та у бойовий розрахунок, перевіряти знання ними обов’язків, припасування спорядження і бойового одягу;

– перевіряти за завданням начальника караулу несення служби постовими, дозорними й особами внутрішнього наряду;

– перевіряти справність і стан пожежної техніки, пожежно-технічного устаткування та ізолюючих протигазів особового складу відділення;

– виїжджати по тривозі з відділенням і керувати його роботою при гасінні пожежі, ліквідації аварій і стихійних лих;

- за вказівкою начальника караулу тимчасово виконувати його обов’язки

Водій пожежного автомобіля

До виконання обов'язків водія пожежного автомобіля допускаються особи, які пройшли підготовку у встановленому порядку.

Водій пожежного автомобіля підпорядковується командирові відділення, а в питаннях утримання і технічного обслуговування пожежної техніки - старшому техніку (старшому водію). Він відповідає за збереження, справність, постійну бойову готовність і безперебійну роботу у бойових умовах закріпленої за ним техніки.

Водій пожежного автомобіля зобов’язаний:

- знати тактико-технічну характеристику, призначення, будову, принцип дії, роботу і порядок обслуговування закріпленої пожежної техніки, можливі несправності (ознаки, причини, небезпечні наслідки, способи визначення та усунення), а також район виїзду пожежної частини, вододжерела, шляхи і проїзди;

- суворо дотримуватися правил дорожнього руху;

- уміти впевнено і безпечно керувати у різних дорожніх та метеорологічних умовах пожежними автомобілями усіх типів, що наявні в частині, згідно з дозволом у водійському посвідченні;

- систематично поліпшувати свої професійні знання та уміння, мати відповідний дозвіл на допуск до роботи на всіх пожежних автомобілях підрозділу;

- уміти працювати на всіх спеціальних агрегатах і механізмах, а також на засобах зв'язку, які встановлені на закріплених автомобілях, у повному обсязі й правильно використовувати технічні та тактичні можливості в умовах ведення бойових дій;

- дотримуватися правил техніки безпеки і виробничої санітарії при несенні служби, експлуатації, технічному обслуговуванні й ремонті техніки;

- перевіряти технічний стан, якісно, вчасно і у повному обсязіздійснювати технічне обслуговування закріпленої техніки;

- заощаджувати паливно-мастильні та інші експлуатаційні матеріали, виконувати правила збереження і порядокїхнього застосування;

- виконувати правила користування гаражним устаткуванням, правильно оформляти експлуатаційно-технічні та облікові документи з експлуатації пожежної техніки;

- доповідати командирові відділення про всі несправності закріпленої техніки і негайно вживати заходів для їх усунення;

- сумлінно нести службу у внутрішньому наряді.

Водій, що не має при собі посвідчення водія і посвідчення на право керування закріпленими пожежними автомобілями, до чергування не допускається.

Пункт№1.8

Днювальний по гаражу

Днювальними по гаражу пожежної частини призначаються, як правило, водії пожежних автомобілів. Якщо в штатах караулу один водій, днювальними по гаражу призначаються й інші особи зі складу караулу.

Днювальний до гаражу пожежної частини зобов’язаний:

- не допускати в гараж осіб, які не мають на це право;

- допускати особовий склад караулу в гараж тільки для виконання службових обов’язків, чергові водії допускаються тільки до закріпленої за ними техніки. Переміщення пожежно-технічного озброєння на пожежних автомобілях здійснюється лише у присутності командирів відділень цієї техніки;

- забезпечувати дотримання в гаражі встановленого протипожежного режиму, правил техніки безпеки, чистоти і порядку;

- стежити за підтримкою необхідної температури повітря в гаражі, вчасно провітрювати приміщення гаража, у нічний час вмикати чергове освітлення.

 

Постовий біля фасаду пожежної частини

Постовими біля фасаду призначаються особи з усього складу чергового караулу. Постовий біля фасаду частини зобов’язаний:

- постійно перебувати в місці, визначеному начальником частини для несення служби;

- бути уважним, спостерігати за обстановкою у зоні видимості поста і при подіях, що стосуються підрозділу, доповідати начальникові караулу;

- зустрічати сторонніх осіб, що прибувають до підрозділу, встановлюючи мету їх прибуття, в межах своєї компетентності вирішувати з ними питання (до кого звернутися, куди пройти тощо), за необхідності викликати чергового по караулу або начальника караулу;

- представлятися прибулим до підрозділу особам начальницького складу пожежної охорони, за необхідності викликати чергового по караулу або начальника чергового караулу;

- приймати від громадян заяви про пожежі, аварії;

- при одержанні повідомлення про пожежу (аварію) через диспетчера ПЗЧ або чергового по караулу дати сигнал «Тривога» і представити начальникові караулу заявника;

- не допускати зупинки будь-яких видів транспорту перед воротами гаража і стоянки неслужбового транспорту на території пожежної частини у невідведених для цього місцях;

- суворо дотримуватися встановленого порядку допуску в пожежне депо осіб, що не належать до складу пожежної частини;

- не допускати перебування особового складу пожежної частини біля фасаду будинку без службової потреби.

Пункт№2.1

РОЗПОРЯДОК ДНЯ

Пункт№2.2

Допуск в приміщення пожежно – рятувальної частини відбувається наступним чином:

- В пожежній – рятувальній частині ведеться книга прийому громадян, яка знаходиться в постового на фасаді.

- Особа яка приходить в пожежну – рятувальну частину, спочатку повідомляє постового на фасаді про запитання та проблеми які мають відношення до частини.

- Завчасно постовий на фасаді повідомляє по телефону

в частину.

- Якщо частина дає згоду для прийому громадянина, постовий по фасаду відмічає громадянина у книзі прийому, після чого супроводжує особу у вказане місце.

- Постовий на фасаді веде записи як прийому громадянина так і його вибуття з частини.

Пункт№2.3

Пункт№2.4

Перевірка герметичності протигазу на розрідження, для чого на голову одягається маска, і припри зачиненому вентилі робиться вдих. Якщо при цьому виникає великий опір, що не дає зробити подальший вдих і не знижується на протязі 2-3 секунд, протигаз вважається герметичним.

Тиск повітря в балоні та справність вмикача резерву визначається за показанням манометру, яке необхідне запам”ятати (зафіксувати). Для цього необхідно рукоятку вмикача резерву повітря повернути проти годинникової стрілки на 90 до упору перевівши його з положення “Р” в положення “О”.

При справному вмикачі резерву, тиск повинен збільшуватися на 3-4 МПа (30-40 Атм) і складати не менш 30,0 МПа (300 Атм).Після зробленої перевірки рукоятку вмикача резерву встановити в положення “Р”.

6. Для перевірки герметичності системи високого тиску перекривний вентиль повітряного балону протигазу зачиняється. Якщо на протязі однієї хвилини тиск залишається незмінним, протигаз вважається герметичним, потім повітряпровідна система протигазу звільняється від надлишкового тиску шляхом натиснення на кнопку легеневого автомату. Стрілка манометру повинна стати на відмітку “0”. Після виконанння перевірок № 1 газодимозахисники повинні зробити запис у книзі служби

Перевірка № 2

1. Чистка протигазу.

Перевірка справності і регулювання редуктора. Між редуктором і шлангом легеневого апарату зв допомогою трійника встановлюється манометр зі шкалою 0-1,6 або 0-2,5 МПа (0-16 або 0-25 Атм) і відкривається вентиль балону.

При тиску повітря в балонах 28-30 МПа (280-300 Атм) тиск на виході із редуктора (повторний тиск) повинен бути в межах 0,45-0,5 МПа (4,5-5 Атм).

Якщо тиск відхиляється від норми, його необхідно відрегулювати шляхом змінення головної пружини редуктора за методикою, що викладена в заводській інструкції для даного протигазу (в АСП-2 відкручують контргайку і, повертаючи головку,встановлюють необхідний тиск).

Якщо в справному редукторі (при відсутності витрат повітя через легеневий автомат) повторний тиск (при відкритому вентилі балону і відсутності витрат повітря через легеневий автомат) продовжує збільшуватись до спрацювання запобіжного клапану, то це свідчить про негерметичність клапанного пристрою редуктора. В цьому випадку редуктор розбирають, сідло і клапан ретельно оглядають і усувають причини негерметичності.

4. Перевірка справності і регулювання запобіжного клапану редуктора. Після перевірки регулювання редуктора, не знімаючи з нього трійника з контрольним манометром, невеликим зусиллям натиснути на рухомий поршень. При цьому в порожнині редуктора повинен зрости тиск і спрацювати запобіжний клапан. Справний запобіжний клапан спрацьовує при тиску 0,8-1,1 Мпа.

При відхиленні контрольного тиску від норми він встановлюється шляхом зміни сутупеню стиснення пружини запобіжного клапана за методикою, що вказана в заводській інструкції для даного протигазу

Після герметизації маски з перевіряючим диском, який одним відводом з”єднюється з реометром, а через другий створюється тиск 1000 Па (100 мм вод. ст.).Падіння тиску не повинне перевищувати 30 Па (3 м вод. ст.) за хвилину.

При розрідженні: пробка з отвором клапана входу маски виймається, під маскою створюється розрідження 1000Па (100 м вод. ст.). Падіння розрідження неповинно перевищувати 30 Па (3 мм вод. ст.) за хвилину.

Примітка.

Перевірка справності легеневого автомата і клапану видиху. Не від”єднюючи маски від реометру-манометру, відкрити перекривний вентиль балонів. Утворюючи розрідження в корпусі легеневого автомату помітити показники манометра при якому спрацьовує легеневий автомат, що визначається з характерним шумом повітря, яке виходить (справний легеневий автомат повинен спрацьовувати при розрідженні не більше 30 Па (3 мм вод. ст.). Потім під маскою утворюється надлишковий тиск і визначається, при якому тиску спрацьовує клапан видиху. Відкриття клапану видиху повинно здійснюватися при тиску не більше 40 Па (4 мм вод. ст.).

Якщо такими способами місце витікання не визначене, перевіряють легеневий автомат. Для цього його розбирають (з конусу легеневого автомату знімається обойма, кришка, мембрана, запобіжний щиток), в конус заливають небагато води і закривають вентиль балону.

Поява бульбашок повітря свідчить про витікання повітря через клапан ле