Особливості медіауподобань лідерів та аутсайдерів

 

У статті презентовано результати емпіричного дослідження медіа-уподобань учнів з різним соціально-психологічним статусом. Виявлено, що всі школярі обирають інформаційний жанр, але лідери у пресі, а аутсайдери у телебаченні. З’ясовано, що казка та фентезі є улюбленими темами серед дітей з високим статусом, а бойовики та детективи – серед низькостатусних. Головоломки та квести в коп’ютерних іграх обирають лідери, екшен – аутсайдери. Вискокостатусні діти схильні до активного сприйняття інформації, а низькостатусні до пасивного.

Ключові слова: медіа, аутсайдер, лідер.

Проблема. З розвитком значення ролі ЗМІ в суспільстві збіль-шився і їх вплив на людину. Спілкуватися, шукати новий матеріал для ідей, навчатися та відпочивати можна тепер безпосередньо через медіа, що є швидким та зручним. Отримана інформація через ЗМІ є фактором формування людської свідомості, особливо школяра, який перебуває в процесі особистісного зростання, і це є небезпечно, адже перейняті образи та моделі поведінки можуть впливати на стосунки з одноклас-никами та на становлення соціометричного статусу учня в класі.

Вплив медіа на особистість є актуальною проблемою в медіа-психології, що вивчалася такими науковцями, як: Дж.Г. Блумер, Дж. Брайант, Н. Б. Кирилова,Дж. Мейровіц, К. Поустмен, Р. Харріс. Всі вони наголошували, що ЗМІ можуть змінити уявлення про соціальну реальність, адже стають значущими факторами впливу, особливо для школярів [1]. Проблематику інтернет-залежностей розглядали М.В. Мірошников, Г.В. Мироненко, взаємодії з медіа-віртуальністю – Л.А. Найдьонова, соціалізації і ціннісних орієнтацій –О.Т. Баришполець, Н.Н. Богомолова; А.В. Федоров – проблеми кіномистецтва та медіаосвіти, зв’язок медіа і моральних орієнтирів – І.В. Челишева та інші науковці. Остання говорить про те, що інформація, яка передається через ЗМІ, є продуктом індустрії, але не тою, якій можна довіряти, ця інформація потребує осмислення [2]. На сьогодні серед школярів виникає дефіцит спілкування, який вони намагаються вирішити через медіа шляхом спілкування через інтернет-мережу або повністю заглиблюючись у комп’ютерні ігри та перегляд фільмів, що може впливати на стосунки з однокласниками та відповідно формування соціометричного статусу [2].

В нашому дослідженні одним з завдань було вивчення, який медіаконтент обирають школярі з різним соціально-психологічним статусом під час взаємодії з медіа.

Метою статті є порівняльний аналіз медіауподобань учнів залежно від їх соціометричного статусу (лідери і аутсайдери).

Дослідження проводилося в 2012 році серед учнів середніх загальноосвітніх шкіл України (спецшкола м. Києва, дві школи м. Хорол, Ялосовецька сільська школа та ліцей). Вибірка становила 300 учнів віком від 13 до 18 років (7-11 класи).

Дослідження проводилося за допомогою анкетування.

Щоб зрозуміти, яким темам надають перевагу учні, ми докладніше вивчили медіатексти та жанри у різних медіа, обираючи популярні: пресу, телебачення, інтернет. Результати щодо преси виявилися такими: для школярів незалежно від статусу важливими темами у пресі є інформація (оскільки дитина перебуває в процесі навчання та набуття знань), ігри (головоломки, загадки), література (роман, новели, оповідання, вірші), реклама (див. табл.1). Хоча є діти, які взагалі не мають улюблених тем, можливо тому, що преса перестала грати важливу роль у житті учнів. Якщо розглянути уподобання відповідно до статусу, то бачимо, що у пресі лідери більше надають перевагу інформаційному жанру, літературному, іграм та головоломкам. Ми вважаємо, що це пов’язано з навчанням, із ба­жанням бути першим та займанням активної життєвої позиції. Значно менша кількість аутсайдерів також обирає інформаційний, літера­турний та ігровий жанри в пресі, натомість перегляд реклами для них є більш пріоритетним, ніж для лідерів. Також помітна тенденція, що школярі з низьким статусом є менш зацікавленими у користуванні пресою, на відміну від дітей з високим статусом у класі.

Таблиця 1

Жанри у пресі, яким надається перевага учнями з різним соціальним статусом (%)

N	Жанриу пресі	лідери	аутсайдери
	інформаційні (що допомагають дізнатися щось нове)	72.73	62.28
	літературні (роман, новела, оповідання, вірші)	28.57	25.44
	ігри (головоломки, загадки)	48.05	45.61
	реклама	12.99	31.58
	інші	5.19	4.39
	відсутність	5.19	7.89
	невизначеність відповіді		1.75

 

Вважаємо, що це може бути пов’язано з тим, що пресу учні замінили іншими медіа, через які можна отримати інформацію – такими, як телебачення та інтернет. Водночас для читання преси треба бути більш активним, тому що потрібно обирати джерело, статті, а телебачення ніби-то само все розповідає – не треба напружуватися. Ось чому і обирають аутсайдери ті медіа, які потребують більш пасивного споживання.

Телебачення є популярним медіа серед учнів, адже вони витрачають чимало часу під час взаємодії з ним. Розглядаючи жанри, які школярі полюбляють у телевізійному просторі, можна зробити висновок, що музичні (класична музика, поп, роктощо) є на першому місці серед пріоритетних тем, а ігри, конкурси на третьому (див. табл. 2). Вважаємо, що це зумовлено прагненням дитини до відпочинку, музика допомагає розслабитися та відключитися від навколишнього світу, а конкурси та ігри надають можливість ще й отримати інтелектуальне задоволення під час дозвілля.

Таблиця 2

Жанри телебачення, яким надається перевага учнями з різним соціальним статусом (%)

	Жанри телепередач	лідери	аутсайдери
	інформаційні	54.55	57.02
	літературні (оповідання, новели, вірші)	5.19	7.89
	музичні (класична музика, поп, рок і т.д)	67.53	57.02
	ігри, конкурси	42.86	40.35
	реклама	3.90	7.89
	інші	11.69	3.51
	відсутність	3.90	4.39
	невизначеність відповіді	1.30	4.39

 

На другому місці – інформація, на четвертому – література (оповідання, вірші), а на п’ятому – реклама. Це свідчить про те, що школярі звертаються за отриманням знань до телебачення, і це є, на наш погляд, некорисним, та навіть в деяких випадках – небезпечним. На сьогодні потік інформації серед ЗМІ є майже неконтрольованим, а дитина, перебуваючи на стадії розвитку, може піддаватися впливу, обираючи за орієнтир модель поведінки чи цінності, які будуть впливати на формування її особистості взагалі та становлення соціометричного статусу в класі зокрема.

Розглядаючи відмінності вибору жанрів телебачення залежно від статусів, бачимо, що на відміну від преси, інформаційному та літературному жанрам надають перевагу здебільшого аутсайдери. Знову фігурує серед пріоритетних жанрів для них реклама. Такі результати показують, що діти з низьким статусом звертаються за знаннями до телебачення частіше, ніж школярі з високим. Лідери хоч і приділяють велику увагу цим жанрам, проте значно менше, оскільки, можливо, витрачають час у взаємодії з іншими медіа, наприклад, пресою. Також музичні телевізійні передачі є на досить важливому місці, адже діти проводять багато часу, відпочиваючи та просто отримуючи задоволення. Така тенденція говорить про те, що учні з низьким статусом полюбляють сприймати візуальну та аудіальну інформацію, а з високим – надають перевагу дізнаватися нове через пресу, хоча телевізор також не виключають зі свого простору. Це підкреслює те, що лідери, навіть у виборі медіа уподобань, займають активну позицію, їм потрібно бути діяльними в різних сферах. Телебачення дає можливість пасивніше сприймати нове, не задуму-ючись, а от читання преси – навпаки, змушує аналізувати та розвивати критичність мислення.

Інтернет є найпопулярнішим медіазасобом у житті школярів: відпочинок, спілкування та навчання проходять у взаємодії з ним. Інформація в мережі майже зовсім неконтрольована, і це небезпечно для дитини, яка проводить чимало часу в ній. За отриманими даними, для школярів незалежно від статусу в класі на першому місці є перегляд фільмів та реаліті-шоу (див. табл. 3). На сьогодні інтернет-мережа, на відміну від телебачення, дає можливість знайти всі медіапродукти за своїм вподобанням та подивитися в зручний для учня час. На другому місці інформаційний жанр, це говорить про те, що інтернет виступає засобом отримання знань для дітей, і в цьому є як позитивний відтінок, адже учневі легше знаходити матеріал для навчання в школі з різних предметів, так і негативний: дитина може знайти неправильні відповіді на свої життєві запитання чи перейняти модель поведінки, вважаючи її прикладом для наслідування.

На третьому місці за важливістю для школярів є музичний жанр. Музика стала дуже популярною серед дітей не тільки в інтернет-просторі. Вважаємо, вона допомагає розслабитися, відпочити та від-ключитися від реальності. На сьогодні можемо побачити досить часто, як учні через інтернет постійно прослуховують музичні твори у транспорті, під час спілкування з однокласниками і навіть на уроках, що є досить небезпечним, адже діти заглиблюються у віртуальний світ, акцентують увагу на собі, не приділяють достатньої уваги спів-розмовнику. Ігри є наступним жанром, якому надають перевагу учні. Віртуальний світ є привабливим, створено багато ігор на різний смак, в залежність від яких потрапляють і дорослі, а діти є більш вразливими, оскільки перебувають на стадії інтенсивного розвитку. Якщо школяр захоплюється грою і проводить за нею багато часу, то ризикує отри­мати в результаті погіршення навчання та віддалитися від одно­класників і тим самим зайняти місце аутсайдера в класі. Для таких дітей реальний світ нецікавий і навіть повний небезпек, а от вірту-альний – там вседозволеність, майже немає рамок фантазіям та діям, учні відчувають вседозволеність і можуть самі встановлювати правила гри. В результаті виникає дезадаптація й неадекватне сприйняття навколишнього світу та себе, дитина віддаляється від реального життя, від однокласників і займає місце аутсайдера.

Літературні жанри (оповідання, новели, вірші) не мають такої популярності, як інші теми в мережі, проте все ж присутні в уподобаннях дітей. І на останньому місці знаходиться реклама.

Таблиця 3

Жанри інтернет-сайтів, яким надається перевага учнями з різним соціальним статусом (%)

 

	Жанри телепередач	Лідери	аутсайдери
	інформаційні	48.05	39.47
	літературні (оповідання, новели, вірші)	18.18	13.16
	музичні	71.43	69.30
	реклама	3.90	8.77
	ігри	33.77	42.98
	фільми, реаліті-шоу	72.73	59.65
	інші	5.19	1.75
	Відсутність відповіді		2.63
	невизначеність відповіді	3.90	3.51

 

Тематика вибору в інтернет-сайтах відрізняється в учнів з різними соціально-психологічними статусами. Інформаційним, літера-турним, музичним, фільмам та реаліті-шоу знову надають перевагу більшою мірою лідери. Аутсайдери активно включені в інтернет- мережу, і вище перераховані жанри для них мають значення, але ще серед їх пріоритетів виділяємо ігри. Це говорить про те, що інтернет є універсальним засобом як у навчанні, так і в розвагах, більшість школярів проводять багато часу у взаємодії з ним, адже мережа інтернет дозволяє розвиватись, читати, дивитися фільми, дізнаватися щось нове і в той же час допомагає "відриватися" від реальності. Ігри займають важливе місце серед опитуваних школярів, проте чисель-ність дітей з низьким статусом серед них більша. Ми пояснюємо це тим, що за допомогою ігор аутсайдери здатні створювати свій вірту-альний світ, де вони можуть бути героями та лідерами, але проводячи час в ігровому просторі, дитина втрачає межу між реальним та віртуальним світом, переймаючи поведінку та заглиблюючись більше у вигаданий світ.

Як ми уже з’ясували, перегляд фільмів та серіалів є важливими для школярів, адже дає змогу відпочити та отримати нові знання. Кіноіндустрія випускає свої продукти на різний смак, але якщо на телебаченні показ фільмів контролюється за категоріями та віковими критеріями, то в мережі інтернет цей процес безконтрольний, що є небезпечним для розвитку дитини. Діти не можуть достатньо критично фільтрувати інформацію, що надходить з екранів, тому існує ризик впровадження в життя сумнівно корисних знань.

Результати дослідження свідчать, що у кожного жанру є свої прихильники серед дітей (див. табл. 4). На першому місці серед улюблених тем для всіх школярів є комедія. Вважаємо, це зумовлено бажанням відпочити та привнести в життя позитивні відтінки, підняти настрій та відключитися від реального світу.

Таблиця 4

Фільми, серіали, яким надається перевага учнями з різним соціальним статусом (%)

N	Фільми,серіали	лідери	аутсайдери
	вестерн, бойовики	22.08	42.11
	детектив (фільми з вбивствами та розслідуваннями)	36.36	42.11
	казка, фентезі	42.86	39.47
	драма	38.96	22.81
	комедія	84.42	78.95
	мелодрама	36.36	26.32
	фільми жахів	53.25	42.11
	фільми катастроф	29.87	35.96
	інші	5.19
	відсутність відповіді		2.63
	невизначеність відповіді

 

На другому місці – фільми жаху, можливо, це зумовлено нестачею гострих відчуттів у житті дитини, і вона намагається компенсувати їх брак переглядом такого медіапродукту. Подальші дані різняться залежності від статусу дитини. Вестернам, бойовикам, детективам та фільмам катастроф надають перевагу аутсайдери. Вважаємо, що це може бути через такі причини, як: схильність до гострих відчуттів, яких недостатньо в реальності, а також певне виміщення емоцій, яким не вистачає "виходу". А можливо, дитина, перебуваючи у статусі аутсайдера, зазнає знущань від однокласників, і це спонукає її до перегляду цих жанрів. Такий вибір медіаконтенту може впливати і на поведінку дитини, яка засвоює її норми через телебачення чи інтернет-сайти та активно використовує в життєвих ситуаціях. Особливо небезпечно, якщо школяр бере за приклад агресивну модель поведінки, через це йому буде складно знайти спільну мову з однокласниками, що може призвести до його віддалення від них. Лідерам, навпаки, властивий перегляд казки, фентезі, драми, мелодрами та комедії. Ми думаємо, що це пов’язано насамперед з упевненістю дитини в собі та задоволенням своїм соціо-метричним статусом, хоча тенденція до перегляду фільмів жахів говорить про те, що учні з високим статусом все ж таки потребують "гострих" відчуттів.

Вивчивши дані щодо фільмів і серіалів, перейдемо до аналізу жанрів комп’ютерних ігор. Вони займають важливе місце серед уподобань школярів. Діти проводять багато часу у взаємодії з ними, особливо з розвитком виробництва айфонів, планшетів це стало ще популярнішим, адже грати тепер можна і в дорозі, і на уроці. Учень заглиблюється у віртуальний світ, існує небезпека, що він стане пріоритетнішим,ніж реальне спілкування з друзями та проведення з ними часу.

Проаналізувавши отримані шляхом опитування результати, можна зробити висновок, що жанри ігор, вибрані нами, є популярними серед школярів, особливо екшен і головоломки (див.табл. 5). Музичні жанри також не обділені увагою учнів, які взаємодіють з ними задля відпочинку. Хоча є діти, які взагалі не грають у комп’ютерні ігри. Щоб докладніше розкрити медіапереваги школярів, було вирішено порів-няти вибір жанрів у аутсайдерів та лідерів відносно комп’ютерних ігор.

Таблиця 5

Жанри, яким надається перевага в комп’ютерних іграх (%)

N	Фільми,серіали	лідери	аутсайдери
	екшен ("стрілялки ", "гонки", активні дії героїв).	46.75	59.65
	головоломки, пазли, квести	55.84	28.07
	музичні	23.38	26.32
	інші	2.60	7.89
	відсутність відповіді	11.69	14.04
	невизначеність відповіді	3.90	1.75

 

З отриманих даних випливає, що аутсайдери полюбляють екшен (стрілялки, гонки та активні дії героїв), тоді як лідери більше займаються розгадуванням головоломок, складанням пазлів та виконанням квестів. Вважаємо, це зумовлено цінностями та емоційною сферою дитини. Можливо, аутсайдеру таким способом краще виміс-тити свої емоції та бути лідером, активним героєм власного екшену, таким чином заповнюючи нестачу лідерства у класі в реальному житті. Причому вибір кожного жанру впливає на поведінку дитини. Відомо, що люди, які захоплюються жорстокими іграми, частіше здатні на негативну поведінку та менше на співчуття, також жорстокі ігри знижують чутливість до сцен з насильством. Хоча є і позитивний момент: ігри дозволяють зняти напругу, впоратися з депресією та стресами. Варто сказати, що школярі, які занадто захоплені комп’ю-терними іграми, частіше всього самотні, їм важко встановити контакт зі своїми однокласниками; виникає перерозподіл інтересів, вони менше переймаються навчанням і більше приділяють часу телебаченню, комп’ютеру. Щодо головоломок, пазлів та квестів, то вони розвивають інтелект та логічне мислення, а це допомагає учневі в зайнятті лідерських позицій. Екшен (активні дії героїв) з більшою вірогідністю можуть прищеплювати агресивне вирішення проблем у школяра, відтак навіть в іграх потрібно обирати, які саме жанри рекомендовані учневі, а також контролювати кількість часу, виділену йому для гри.

Висновки.

Порівнюючи медіауподобання школярів, ми з’ясували, що пресою більше зацікавлені діти з високим статусом, які надають перевагу інформаційним, літературним, ігровим жанрам; аутсайдери меншою мірою взаємодіють з пресою, але, як і лідери, цікавляться тими ж темами, також для них важлива реклама. Телебачення є важ-ливим для всіх учнів, діти з низьким статусом обирають інформаційні, літературні жанри та рекламу, високостатусні – музичні, ігри і звісно інформаційні. Інтернет – один з найуніверсальніших медіазасобів для школярів. Лідери під час взаємодії з ним надають перевагу інформаційним, музичним, літературним, жанрам та фільмам. Аутсай-дери хоч і обирають всі ці жанри, проте серед їх уподобань є ще й ігри. Щодо фільмів і серіалів, то високостатусні діти надають перевагу комедії, казці, фентезі, драмі, мелодрамі, фільмам жахів, а низько-статусні – комедії, вестернам, бойовикам, фільмам катастроф та жахів. Комп’ютерні ігри розподілилися таким чином, що головоломки та квести обирають лідери, а екшен, гонки, стріляли – аутсайдери.

Лідер виявляється інтелектуально розвинутим тому, що обирає інформаційний, літературний жанри, квести, які розвивають логічне мислення; доброзичливим, тому що надає перевагу казці та фентезі; діяльним та цілеспрямованим, адже прагне до першості та займає ініціативну позицію навіть при виборі медіауподобань (наприклад, преси), які вимагають активності. Високостатусні діти уміло поєднують реальний та віртуальний світи. А аутсайдер подавляє свою агресію, вивільняє її за допомогою перегляду бойовиків, вестернів, детективів, катастроф і жахів, обираючи для гри стрілялки та гонки, а також надає перевагу пасивному сприйняттю інформації, виділяючи телебачення як вагомий носій інформації та, відповідно, займає неактивну позицію в класі серед однокласників і у житті. Закритий для спілкування, заглиблений у віртуальний світ школяр не може знайти спільну мову з іншими учнями в класі і все більше включається у взаємодію з медіа та займає місце аутсайдера. Для такої дитини віртуальний світ стає привабливіший за реальний, адже там можна самому встановлювати правила та відчувати себе лідером.

Отже, школярі безпосередньо включені у взаємодію з медіа, відпочиваючи, навчаюсь, спілкуючись. Інформація, що надходить через ЗМІ не завжди є достовірною і безпечною, її потрібно осмис-лювати, діти, перебуваючи у процесі особистісного зростання, потре-бують допомоги в цьому питанні, тому важливо впроваджувати медіаосвітні заходи в школах, які б допомагали дітям краще розуміти проблему, пов’язану зі ЗМІ. Такі заходи посприяли б розвитку критичного мислення у школярів та прояву обережності у виборі певних медіауподобань. Учні навчилися б використовувати переваги від взаємодії з медіа та були б готові до небезпек, а це своєю чергою зменшило б відчуженість між однокласниками.

 

1. Винтерхофф-Шпурк П. Медиапсихология. Основные принципы. [пер. с нем.] / Петер Винтерхофф-Шпурк. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр: 2007. – 288 с.

2. Челышева И.В. Масс-медиа и нравственные ориентиры современной российской молодежи / И.В. Челышева // Молодежь и будущая Россия. [отв. ред. Ю.С. Пивоваров]. – М.: Изд-во Рос.академии наук, 2008. С.469-470.

 

The article shows the results of empirical research media of pupils from different socio-psychological status. It was found that all pupils choose informative genre, but the leaders in the media and outsiders in television. It was found that fairytale and fantasy are favorite topics among children with high status and Adventure&Mystery are favorite among children low status. Leaders choose quests, outsiders choose action in computer games. Leaders actively absorb information, and outsiders perceive passively.

Keywords: media, outsider, leader.

 

УДК 159.9.072

Ярослава Гавриленко

 

ПЕРСПЕКТИВИ ЯКІСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У БЛИЗЬКИХ ВЗАЄМИНАХ

 

У статті визначено міжособистісну залежність як внутрішній феномен проживання своїх відношень зі світом. Окреслено контури залежності як межі неможливості реалізації своїх прагнень в міжособистісній взаємодії. Обґрунтовано необхідність застосування якісних стратегій вивчення даного феномену. Описано процедури дослідження, що будуються на основі аналізу наративів та візуально-образних реконструкцій досвіду залежності з асиміляцією основних смислових моментів у процесі глибинного інтерв’ю.

Ключові слова: досвід міжособистісної залежності, якісні методи дослід-ження, наратив, глибинне інтерв’ю.

Постановка проблеми. В найбільш узагальненому вигляді ми розглядаємо залежність як внутрішній феномен переживання своїх відношень зі світом. Саме на межі контакту з Іншим людина отримує досвід узалежнення чи свободи. Відчуття й переживання власної свободи чи залежності не так часто можуть бути чітко висловлені та обгрунтовані людиною. При цьому в будь-якому випадку людина має досвід таких переживань (для прикладу можна взяти раннє дитинство), який вона якимось чином осмислює та інтерпретує. Це не завжди свідомі процеси. Знову ж таки в період раннього розвитку даний досвід інтерпретується своїми, доступними для даного віку способами. В дорослому віці досвід переживання свободи-залежності розгортається частіше всього поза процесом цілеспрямованого усвідомлення (як, наприклад, у процесі психотерапії). В більшості випадків процеси інтерпретації даного досвіду відбуваються на периферії свідомості й не потрапляють у зону ясного та чіткого усвідомлення. Досвід залежності не часто оформлюється як фігура, що виступає з фону. Більше того, виділення досвіду залежності як окремої фігури та його ціле-спрямована інтерпретація якісно змінює даний досвід. Поява кон-структів "свобода-залежність", в межах яких людина інтерпретує свої життєві стосунки, припускає досить високий рівень психологічної культури, пов'язаний з рефлексивним ставленням до себе та свого життя. І це якісно змінює даний досвід.

Поза свідомим рефлексивним ставленням до себе та свого життя досвід переживання свободи-залежності існує незалежно від присут-ності в когнітивній системі людини конструктів з відповідними назвами. Даний досвід у будь-якому випадку переживається та якимось чином інтерпретується як сила-слабкість, контроль-свавілля, підпо-рядкування-самотність, хочу-треба [4]. Відтак цікавими для дослідника є питання: як цей досвід існує у внутрішньому феноменологічному полі, яким чином він являється самому суб’єкту, в якій формі фіксується? Це ті питання, на які ми намагаємося дати відповідь у процесі дослідження.

В найзагальнішому вигляді можливість проживання залежності з’являється у певних стосунках. В найширшому трактуванні це якийсь своєрідний варіант даних стосунків. У чому їх специфіка? В абсолютно аутичному світі залежності бути не може, бо нема предмету залеж-ності, нема Іншого. Залежність завжди внутрішньо виникає на межі, коли починає з’являтися Інший, окремий від мене. Коли дана межа якимось чином починає переживатися. У стані внутрішньої єдності, злиття навряд чи можна говорити про проживання залежності. На-приклад, в ейфорії закоханості, коли люди відчувають себе єдиним цілим, не можна говорити про залежність. Можливо, для погляду з боку, це є залежність, але із внутрішньої позиції – ні. Те ж саме можна сказати й про маленьку дитину, потреби якої повністю задоволь-няються мамою. Так, для всіх очевидно, що дитинка є залежною від мами, але сама дитина це не переживає як залежність. Досвід залеж-ності починає проживатися, коли починає з’являтися необхідність від-ділення. Коли з’являється межа, за якою Інший стає не таким доступним.

Як людина переживає дану межу недоступності і визначає, як вона проживає залежність. Саме в переживанні даної межі і вимальо-вуються основні контури залежності.

Аналіз останніх наукових праць. Дослідження даного явища, які існують на сьогоднішній день як у зарубіжній психології (А. Бродський, Б. Вайнхолд, Дж. Вайнхолд, Е. Гідденс, Р. Норвуд, С. Піл, Е. Фромм, К. Хорні), так і у вітчизняній (А. Ю. Акопов, О. В. Ємельянова, А. В. Котляров, В. Д. Москаленко, Г. В. Старшен-баум, О. М. Цибур), описують цей феномен різнобічно.

Узагальнюючи підходи низки дослідників з проблеми міжособис-тісної залежності, можна виділити три основні напрямки розуміння даного феномену: як властивості, характеристики взаємодії (О. П. Макушина, А. В. Петровський, В. Е. Чудновский), як особливий тип стосунків (А. Бродський, Б. Вайнхолд, Дж. Вайнхолд, О. В. Єме-льянова, В. Д. Москаленко, Р. Норвуд, С. Піл, Е. Фромм, К. Хорні), як особистісної структури, що розгортається в комунікації (М. Є. Жидко, О. С. Кочарян, Є. В. Фролова).

Дослідження ж внутрішнього феноменологічного змісту досвіду залежності видається доволі перспективним. Але вивчення через вище описане розуміння вимагає особливого підходу в плануванні стратегій емпіричного дослідження.

Основна мета статті полягає в описі стратегії емпіричного дослідження феномену міжособистісної залежності у близьких взаєминах.

До емпіричного вивчення явища залежності у міжособистісних стосунках ми підійшли з розумінням даного феномену як фрагменту внутрішньоособистісної реальності, яка представляється самому суб’єкту як стан, переживання, уявлення, та практики неможливості реалізації себе у близьких взаєминах. Залежність від близького парт-нера стає очевидною, коли партнер зникає (розлюбив, зрадив, зник), коли стосунки не організовуються звичним, зручним способом (парт-нер не поводиться, як зазвичай поводились інші в таких ситуаціях або як мають поводитися близькі люди), коли партнер поводиться нав’яз-ливо. Інакше кажучи, в ситуаціях взаємодії видається неможливим звично думати, почуватися, діяти.

Необхідність зміни стратегії контактування ставить проблему залежності на різних рівнях. У цьому контексті цікавим є погляд Е. Гіденса, який пропонував сприймати залежність як патерн, звичку та примус. Перший рівень залежності описується як достатньо стійкий патерн міжособистісної взаємодії, від якого за необхідності можна відмовитись, якщо ситуація вимагатиме іншого способу взаємодії з нею.На другому рівні залежність – це звичка, що визначається як патерн, від якого важко відмовитись, але можна за певних зусиль. На третьому рівні залежність – це примус, що характеризується неможливістю самостійно відмовитися від певного звичного патерну міжособистісної взаємодії, навіть якщо це завдає страждань і деструк-тивно впливає на особистість [1]. Тривалі співзалежні стосунки зазви-чай реалізуються під слоганом "і разом ніяк, і окремо". Тобто, і в стосунках некомфортно, важко, а іноді страшно й небезпечно, і розірвати їх несила.

Таке теоретичне розуміння феномену є досить широким та значною мірою узагальненим. І це є свідомою дослідницькою позицією та виправдовується стратегією побудови емпіричного дослідження на основі обґрунтованої теорії А. Страусса та Дж. Корбіна. Адже зазначений дослідницький підхід передбачає не верифікацію поперед-ньо вибудованного теоретично знання, а полягає у виявленні, постій-ному коригуванні та модифікації уявлень про досліджуваний феномен. При цьому теоретична обґрунтованість висновків, отриманих таким чином, буде перевіряється за допомогою низки критеріїв: відповід-ності, надійності та прогностичності [3].

Такий підхід до вивчення досвіду залежності виходить за межі методологічних орієнтацій класичної науки та переводить наукову стратегію вивчення даного феномена в постнекласичну парадигму, що пропонує застосування якісних методів психологічного дослідження [5]. Підхід, заснований на стратегії якісного опису, спрямований на вивчення змісту психічних феноменів, що підлягають не вимірюванню, а розумінню та інтерпретації. Зміст інтерпретацій межі неможливості бути в стосунках у внутрішньому світі, мікрокосмосі особистості стає доступним для дослідника тільки за умови готовності його носія вступити в діалог, поділитися його змістом.

Яким чином можна зробити даний зміст внутрішнього досвіду людини доступним для дослідника? В пошуках відповіді на дане запитання було реалізовано декілька етапів дослідження.

Емпіричним матеріалом першого етапу нашого дослідження були тексти людей, розміщені на різних психологічних сайтах та форумах, в яких описані історії, що самі автори ідентифікують, як історії залежності. Маркерами є такі тези з текстів: " описані мною стосунки є, безумовно, залежними";"тема моєї проблеми – залежність у любовних стосунках"; "діагноз залежність я поставила сама: по-іншому це не назвеш".

Особливість даних текстів полягає в тому, що вони є само-умотивованими, анонімними, тому досить розгорнуто та деталізовано розкривають феномен залежності для дослідника. Результати даного дослідження доповідалися на конференції "Актуальні проблеми психо-логії" в Інституті соціальної та політичної психології.

В даних історіях чітко прослідковувались етапи занурення в залежні стосунки, а гостра необхідність та потреба звернутися за допомогою з приводу даних стосунків відчувалася лише на певному етапі. Цікавим для дослідження залишився момент, а як переживають та інтерпретують досвід залежності в стосунках поза гострою не обхід-ністю про нього говорити? В якому варіанті даний досвід існує у свідомості, як інтерпретується?

На наступному етапі було розроблено інструкцію для наративу про залежність у стосунках, в якій пропонувалося досліджуваним описати свій досвід залежності у взаєминах: "Напевне, кожна людина має досвід залежності у стосунках. Згадайте, будь ласка, цей досвід. Спробуйте описати його у вигляді історії про свою залежність у стосунках. Оберіть жанр, стиль оповідання, який найповніше зможе розкрити переживання цього досвіду".

Аналіз даних наративів показав кілька їх відмінностей порівняно з попередніми.

1. Розбіжності фіксувалися на рівні розуміння даного феномену. В наративах першого експериментального етапу під міжособистісною залежністю розумілися конкретні взаємини та давався їх детальний опис. У наративах другого етапу були й інші варіанти розуміння даного феномену, а саме: як етапу та механізму взаємодії.

2. Розбіжності виявилися і на рівні узагальнення. В більшості наративів другого етапу дослідження описувалася ціла система жит-тєвих стосунків, які автор намагався узагальнити, проаналізувати в контексті проблеми залежності та показати, що ж він розуміє під залежністю в такій складній системі взаємин. Ці історії показують повторюваність певних патернів, практик і виводять на більш абстрактний рівень розуміння залежності: не як залежності від конк-ретних стосунків, а як залежність від певного патерна взаємодії. Таке розуміння піднімає низку питань для дослідника: в чому особливості даних патернів взаємодії? Що заставляє людину "наступати на одні й ті ж самі граблі"? Яким чином це відбувається? Частково відповіді на ці запитання можна знайти в наративах. Вони представлені як на свідо-мому рівні (автор дає власне пояснення), так і на несвідомомому, що приховуються в особливостях викладу самого тексту наративу та можуть бути прочитані дослідником у процесі роботи з текстами.

3. Чергова відмінність наративів першого та другого етапів дослід-ження полягала в тому, що описаний досвід розгортався не просто в більш узагальненому вигляді, він ще й був представлений в минулому часовому контурі. Те, як даний досвід вплітається в повсякденність сьогодні, як впливає на теперінші стосунки, як залежність прожи­вається тепер, залишилося невисвітленим в даних розповідях.

Такий стан речей може пояснюватися, з нашої точки зору, тим, що у досліджуваних не було включеної пошукової позиції, адже задачу аналізу власного досвіду ставив сам дослідник, а не досліджувані.

Задачею наступного експериментального етапу було включення досліджуваних у процесс саморозуміння та активного дослідницького інтересу до власного досвіду переживань залежності у взаєминах. Ми вирішили запропонувати нашим досліджуваним представити досвід залежності не тільки у вигляді розповіді (вербально-раціонального продукту), а й у образно-символічному варіанті. Наближення до свого досвіду залежності через арт-терапевтичні техніки з подальшим обго-воренням даного досвіду в процесі наративного інтерв’ю, з нашої точки зору, допоможе зрозуміти, прояснити найбільш тонкі нюанси стану переживання досвіду залежності. Крім того, це сприятиме та стимулюватиме включеність досліджуваних у процес самопізнання.

Стратегія якісного дослідження досвіду залежності на третьому етапі полягає у проведенні глибинного наративного інтерв’ю на основі образно-символічного матеріалу, в якому досліджувані конструюють досвід залежності в стосунках. Глибинне інтерв’ю проводиться за методичними рекомендаціями С. Квале [2].

Конструювання досвіду залежності в образно-симфолічному варіанті здійснювалося за допомогою двох атр-терапевтичних технік – колажу та метафоричних асоціативних карт.

Колаж – це розповідь, зафіксована в образному матеріалі. Створення колажу – це творчий процес, в якому яскравіше та наочніше, ніж у простій розповіді можна представити свій досвід. Було запропоновано таку інструкцію: "Ми вивчаємо феномен міжособис-тісної залежності в стосунках. Спробуйте згадати досвід переживання залежності, який в тому чи іншому варіанті скоріше всього існував у Вашому житті. Спробуйте створити картинку даного досвіду, вико- ристовуючи вирізки із журналів".