Аналіз даних за методикою «Діагностика професійної готовності»

(Л.В. Кодрашова)

вміння

відношення

бажання

вміння

відношення

бажання

вміння

відношення

бажання

вміння

відношення

бажання

вміння

відношення

бажання

 

 

1. Людина - природа

2. Людина – техніка

3. Людина - людина

4. Людина - знакова система

5. Людина - художній образ

Отже, за даними проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 34 студента (з них 7 хлопців, 27 дівчат), ми отримала наступні результати: наібйльшу кількість балів студенти віддали типу професій «Людина – людина» (286; 296; 304;), судячи з цього можна говорити, що студенти готові працювати з самовіддачею, можуть очікувати вдячний відгук з боку інших, мають високу емоційну стійкість, витримку, самоконтроль, уміння володіти власними емоціями; за типом «Людина – природа» (96; 115; 75;), говорить про стурбованість студентами долею живої природи; за типом «Людина – техніка» (136; 104; 82;); «Людина - художній образ» (186; 155; 135;) –ці дані говорять про високий творичий потенціал студентів, а також високий інтерес до мистецтва; найнижчі показники за типом «Людина- знакова система» (65; 59; 79;)- це свідчить про значно нищький інтерес до роботи з знаками, символами, формулами тощо.

Для дослідження вольової саморегуляції було досліджено 34 судента, з них 27 дівчат та 7 хлопців віком від 14 до 15 років.

Після проведення методики «Дослідження вольової саморегуляції» (А.В. Звєрькова і Є.В. Ейдмана) студенти були розподілені за кількістю отриманих балів у порядку їх зростання та визначено рівень розвитку вольової саморегуляції, а також переваги у однієї з шкал (наполегливість, самовладання) (див. табл.2.3 додаток А-1).

 

 

Графічно ці дані можна зобразити наступним чином:

	Самовладання
	Наполегливість
	Загальна шкала

 

. Рис.2.1 Розподіл за шкалами серед досліджуваної вибірки

Отже, за даними проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 34 студента (з них 7 хлопців, 9 дівчат), ми отримала наступні результати: 80% високий рівень вольової саморегуляції, що свідчить про наявність в групі емоційно зрілих, активних, незалежних, самостійних особистостей (Їх відрізняє спокій, упевненість у собі, стійкість намірів, реалістичність поглядів, розвинене почуття власного боргу. Як правило, вони добре рефлексують особисті мотиви, планомірно реалізують виниклі наміри, вміють розподіляти зусилля і здатні контролювати свої вчинки, володіють вираженою соціально-позитивної спрямованістю. У граничних випадках у них можливо наростання внутрішньої напруженості, пов'язаної з прагненням проконтролювати кожен нюанс власної поведінки і тривогою з приводу найменшої його спонтанності). Шкала наполегливості (характеризує силу намірів людини - її прагнення до завершення розпочатої справи) становить 70%, це свідчить про те що студенти вважають себе діяльними, працездатними людьми, які активно намагаються до виконання наміченого, їх мобілізують перепони на шляху до мети, але відволікають альтернативи та спокуси, головна їх цінність - розпочата справу. Таким людям властиві повага до соціальних норм, прагнення повністю підпорядкувати їм свою поведінку. Знижений фон активності і працездатності, як правило, компенсується у таких осіб підвищеною чутливістю, гнучкістю, винахідливістю, а також тенденцією до вільної трактуванні соціальних норм; шкала самовладання складає 80%, свідчить про емоційно стійких людей, які добре володіють собою в різних ситуаціях. Властивий їм внутрішній спокій, впевненість в собі звільняє від страху перед невідомістю, підвищує готовність до сприйняття нового, несподіваного і, як правило, поєднується зі свободою поглядів, тенденцією до новаторства і радикалізму. Разом з тим прагнення до постійного самоконтролю, надмірне свідоме обмеження спонтанності може призводити до підвищення внутрішньої напруженості, переважанню постійної заклопотаності і стомлюваності. На іншому полюсі даної субшкали - спонтанність і імпульсивність у поєднанні з уразливістю і перевагою традиційних поглядів огороджують людини від інтенсивних переживань і внутрішніх конфліктів, сприяють незворушному фону настрою. Соціальна бажаність високих показників за шкалою неоднозначна. Високі рівні розвитку вольової саморегуляції можуть бути пов'язані з проблемами в організації життєдіяльності та стосунках з людьми. Часто вони відображають появу дезадаптивних рис і форм поведінки, також свідчать про порушення в розвитку властивостей особистості і її вмінні будувати відносини з іншими людьми і адекватно реагувати на ті чи інші ситуації.

Дослідження самовідношення здійснювалось за допомогою опитувальника «Тест-опитувальник самовідношення» (В.В. Столін, С.Р. Пантелеев) дозволив виявити три рівні самовідношення: глобальне самоставлення; диференційованесамоставлення: самоповага, аутосімпатія, самоінтерес, очікування відношення інших, рівень конкретних дій(Готовність до них) по відношенню до свого «Я» (див.табл. 2.4 Додаток А-1).

Як видно з вище наведених резьтатів, середній показник за шкалою глобальне самоставлення складає в накопичувальних частотах 75% з 100% можливих. Даний результат визначає загальне позитивне самоставлення студентів виявляє ціннісне ставлення до власного «Я» і характеризує респондентів, як мають високий рівень самооцінки. Зміст глобального самоставлення визначається шкалами: «самоповага», «аутосімпатія», «очікуванеставлення інших»і«самоінтерес».

Серед перерахованих шкал виявленні високі показники самоповаги(69,37%), аутосімпатіі (49,67%), самоінтересу (75%). Такі результати інтерпретуємо, як внутрішню послідовність, саморозуміння, самовпевненість студентів. Виявляється аспект самоставлення, який емоційно і змістовно об'єднує віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя і бути самопослідовнім. Поряд з цим, виявлений показник за шкалою «Очікуване ставлення інших» (55,67%) є відносно низьким у порівнянні з глобальним самоставлення. На нашу думку, це є відображенням очікувань негативного ставлення до себе з боку інших значущих осіб. Виявлені показники є суперечливими. На рівні припущень це говорить про те, що власне «Я» студента медика цікаве йому, він його приймає, позитивно до нього ставиться і при цьому присутній острах того, що можливо інші оцінять його негативно. Це може бути показником нестійкості позитивного самоставлення його диференційованості і вибірковості. Аналізуючи показники самовідношення, що відображають рівень конкретних дій (готовність до них) по відношенню до свого «Я» виявлялися за шкалами: «самовпевненість», «ставлення інших», «самоприйняття», «Самокерівніцтво», «самозвинувачення», «самоінтерес», «саморозуміння».

Шкала «самовпевненість» визначає ставлення до себе, як до самостійної, вольової та надійного людини,якої є за що поважати себе. Показово, що за цією шкалою виявлені високі значення (65, 67%). Отримані дані можна інтерпретувати, як переживання сили свого «Я», виражену незалежність досліджуваних від зовнішніх впливів, розвиток інтернального локусу контролю, зокрема, у сфері досягнень, схильність заперечувати існування особистісних проблем і т.д..

Високі показники виявлені за шкалою «самоінтерес» (75%), що є показником прагнення до самозміни, спроби наблизитися до ідеального уявлення про себе. Такий результат вказує на наявність простору для досвіду досягнення успіху в професійній діяльності студента медика. У даному ряді описуваних шкал виявлені також високі показники за шкалою «самоприйняття» (65, 67%). Зауважимо, що названа шкала виявляє, перш за все, наявність у респондентів почуття симпатії до себе,прийняття себе такими, які вони є зі своїми проблемами і недоліками, гармонію зі своїми внутрішніми спонуканнями.

За шкалою «саморозуміння» (69, 33%), виявлені високі показники, що відображають відчуття цінності власної особистості.

Значення за шкалою «самокерівніцтво» (59, 67 %) інтерпретується як відображення позитивного переживання власного «Я», як того внутрішнього стрижня, який інтегрує і організовує особистість, діяльність і спілкування.

Шкала «самозвинувачення» має найнижчі показники (50, 33%), що відображає логічну закономірність у динаміці описуваних характеристик самоставлення.

Для визначення особистісної спрямованості ми використовували орієнтаційну анкету «Визначення спрямованості особистості» (Р. Басса), Студентам було запропоновано 27 пунктів-суджень, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, який найбільшою мірою виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки, або ж найменш відповідає реальності.

Таким чином, для відповіді на кожне з питань ви використовуєте дві букви, які й запишіть у відповідні стовпці. Решта відповіді ніде не записуються. Серед варіантів відповіді немає «хороших» або «поганих», тому не намагайтеся вгадати, який з відповідей є «правильним» або «кращим» для вас. Час від часу контролюйте себе, чи правильно ви записуєте відповіді, поруч з тими чи пунктами. У випадку, якщо ви виявите помилку, виправте її, але так, щоб напрямок було чітко видно (див.табл 2.5. Додоток В-1).

Графічно ці дані можна зобразити наступним чином:

 

 

	Я (Спрямованість на себе)
	О (Спрямованість на спілкування)
	Д (Спрямованість на справу)

50%

35%

15%

. Рис. 2.2. Розподіл по шкалам серед хлопців.

	Я (Спрямованість на себе)
	О (Спрямованість на спілкування)
	Д (Спрямованість на справу)

 

35%

 

45%

 

 

20%

Рис. 2.3 Розподіл по шкалам серед дівчат.

Отже, за результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, ми отримали наступні результати: 35% хлопців та 35% дівчат за шкалою спрямованість на себе, свідчать про відносно низький рівень агресивності у досягненні статусу, владності, схильності до суперництва, дратівливості, тривожності, інтровертованості (обмежує свої зовнішні контакти).

За шкалою спрямованість на спілкування стосовно 15% хлопців можна сказати про достатньо низький рівень щодо прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтації на спільну діяльність, орієнтації на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми, на виконання конкретних завдань або надання щирої допомоги людям. Але 45% опитуваних дівчат свідчить навпаки про високий рівень спрямованості на спілкування з іншими людьми, наданні допомоги, відкритості та готовності до надання допомоги, прагнення до прийнятності та схвалення з боку людей.

Що стосується шкали спрямованість на справу: 50% хлопців порівняно з 20% дівчат говорять про зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи як найкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку, яке корисне для досягнення спільної мети.

Кореляційний аналіз

Таблиця 2.4