Особливості проведення досудового слідства та окремих слідчих дій у кримінальних справах про злочини, передбачені статтею 175 КК України.

 

При проведенні досудового слідства у кримінальних справах даної категорії завжди необхідно встановлювати ряд обставин, передбачених статтею 64 КПК України, коло яких визначається специфікою цього злочину. Зокрема, це подія злочину, коло потерпілих, розмір заборгованості, період та причини її утворення, факти, що підтверджують винність конкретної особи у вчиненні цього злочину, у тому числі характер обставин, що обтяжують чи пом’якшують її відповідальність.

Обсяг слідчої та організаційної роботи з розкриття та розслідування злочинів цієї категорії визначається з урахуванням конкретних обставин справи та слідчої ситуації.

Процес розслідування повиненобов'язково плануватися. План розслідування повинен складатися з урахуванням недоліків дослідчої перевірки, наявної інформації про злочинну діяльність, обсягу слідчих дій, які проводяться невідкладно та при подальшому проведенні досудового слідства. У першу чергу доцільно спланувати проведення слідчих дій та заходів, які забезпечують збереження документації, збір доказів, які можуть бути втрачені чи сфальсифіковані, а також тих, для проведення яких необхідно значний проміжок часу чи збір додаткової інформації.

Зазвичай до числа першочергових слідчих дій у справах про злочини, передбачені статтею 175 КК України включають: виїмку документів, за наявності підстав – проведення обшуків за місцем роботи та проживання підозрюваної особи, допити свідків, підозрюваного і вирішення питання про пред’явлення обвинувачення й обрання запобіжного заходу, призначення комплексу експертиз.

Провівши першочергові слідчі дії, на підставі здобутих доказів необхідно спланувати подальше розслідування кримінальної справи. При плануванні необхідно врахувати здобуті під час невідкладних слідчих дій докази, дані документальних ревізій, перевірок тощо. За час проведення перевірок та ревізій доцільно вжити заходів до виявлення та закріплення всіх можливих додаткових доказів.

Специфіка цього етапу розслідування даного виду злочинів пов'язана з вивченням та аналізом великого об'єму документації, збільшенням числа потерпілих, корегуванням обвинувачення, проведенням додаткових допитів обвинувачених, свідків, очних ставок тощо.

У ході розслідування кримінальних справах даної категорії, враховуючи, що суб'єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом, обов’язково необхідно встановлювати мотивацію конкретних дій винної особи, спрямовану на вчинення злочину, зокрема, перевіряти всі доводи винного щодо фактичної можливості своєчасної виплати заробітної плати, відшуковувати докази того, що зазначена особа мала фактичну можливість повністю сплатити заборгованість із заробітної плати; окрім того, працівникам прокуратури також необхідно надавати показанням винної особи правильну правову оцінку.

З урахуванням позиції законодавця про те, що невиплата заробітної плати та інших виплат утворює склад злочину, передбаченого статтею 175 КК України, якщо вона є безпідставною, при проведенні досудового слідства у кримінальних справах про такі злочини необхідно встановлювати наявність об’єктивної можливості винної особи здійснити виплати, а для з'ясування такої можливості необхідно належним чином організовувати перевірку фінансово-економічного стану підприємства, установи чи організації, де виявлено факт невиплати, а також мету використання коштів, які надходили на їхні рахунки.

При цьому можна виявити й конфлікт інтересів підприємства та його працівників, коли за наявності заборгованості з виплати заробітної плати кошти, що надходили на рахунок підприємства, витрачались для підтримання його діяльності. У таких випадках при вирішенні питання щодо притягнення керівника підприємства до кримінальної відповідальності за статтею 175 КК України слід виходити з положень статті 39 КК України, яка містить поняття крайньої необхідності.

На практиці поширеними є випадки, коли керівники підприємств пояснюють свої дії щодо спрямування коштів на ті чи інші господарські потреби підприємства, а не на виплату зарплати, посилаючись на те, що коли б вони направили ці кошти не на виробничі потреби (основні засоби, пальне, сировина, електроенергія тощо), а на виплату зарплати, в тому числі заборгованості по зарплаті, господарська діяльність буде неможливою і підприємство дійде до банкрутства. В таких випадках слід виходити з вимог статті 15 Закону України «Про оплату праці», що оплата праці здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань з оплати праці.

Також, мають місце випадки, коли одним працівникам підприємства (як правило, друзям та родичам керівників підприємства) зарплата виплачується, а іншим безпідставно не виплачується. Таке ставлення керівника до своїх обов'язків є доказом умисного порушення ним законних прав решти. Дії таких керівників повністю охоплюються складом злочину, передбаченого статтею 175 КК України і не потребують кваліфікації за іншими статтями КК України.

На практиці можуть бути випадки, коли керівники відповідних підприємств, установ, організацій, які допустили умисну невиплату заробітної плати, з метою уникнення кримінальної відповідальності звільняються з керівних посад, а потім стверджують, що звільнились вони не з власної ініціативи і коли б продовжували працювати, то ліквідували б заборгованість по оплаті праці. У зазначених випадках слід ретельно все перевірити, звернувши особливу увагу на тривалість перебування на посаді, час виникнення заборгованості, причини її виникнення, щоб довести умисел на вчинення злочину.

Крім цього, мають місце випадки, коли на рахунок господарського товариства (ВАТ, ТОВ тощо) надходять кошти, за які за рішенням вищих (колегіальних) органів управління (наприклад, загальних зборів, акціонерів, зборів засновників, правління) здійснюється придбання техніки, обладнання тощо, а зарплата при цьому не виплачується.

У таких випадках необхідно мати на увазі, що, як правило, відповідно до статутів таких товариств, рішення, прийняті вищими органами управління, є обов’язковими для керівників. За таких обставин, коли відповідне колегіальне рішення вищого органа управління товариства дійсно мало місце, складу злочину в діях керівника не буде. Тому в ході слідства необхідно з’ясовувати, чи дійсно приймалось таке рішення, на що іноді посилаються керівники підприємств. Для цього необхідно допитувати членів таких органів, вилучати протоколи їх засідань тощо.

Одночасно мають місце факти, коли керівники підприємств (організацій) не виплачують зарплату, пояснюючи свої дії вказівками вищого керівництва, коли підприємство, яке не виплачує зарплату, є філією чи структурним підрозділом іншого підприємства. В таких випадках необхідно шляхом допитів вищестоящих керівників та вилучення відповідних документів з'ясовувати, чи дійсно такі вказівки мали місце. За їх наявності можливо склад злочину, передбачений статтею 175 КК України, буде в діях того вищестоящого керівника, який дав такі вказівки.

 

Цивільні позови

При проведенні досудового слідства у справах даної категорії необхідно мати на увазі, що вирішення питання про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування завданої її невиплатою шкоди можливе лише в порядку цивільного судочинства, оскільки (враховуючи специфіку об’єкта злочинного посягання – трудові права потерпілих) предметом цивільного позову в кримінальних справах даної категорії не може бути матеріальна вимога.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 32 Закону «Про оплату праці», трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно із законодавством про трудові спори. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів регламентовано главою ХV КЗпП, де передбачено, що трудовий спір вирішується комісією по трудових спорах або місцевим судом за заявою працівника.

Зважаючи на те, що трудові спори не можуть розглядатися у кримінальному процесі і що об’єктом злочину, склад якого передбачений статтею 175 КК України, є трудові, а не майнові права особи, позови про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації у зв’язку з порушенням строків її виплати мають розглядатися в порядку цивільного судочинства, тим більше, що відповідачем за такими позовами має бути підприємство, установа чи організація, а не керівник, який притягується до кримінальної відповідальності за статтею 175 КК України.

 

 

Огляд документів

 

Документи під час розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати є головним джерелом доказів. Тому необхідно проводити їх виїмку та огляд, які проводяться після порушення кримінальної справи в порядку виконання першочергових слідчих дій.

Виїмка документації (статті 178, 183 КПК України) направлена на вилучення установчих, реєстраційних документів, а також документів щодо фінансово-господарської діяльності, податкового обліку та звітності, різних чорнових записів, інших документів, що відображають строки, порядок виплати заробітної плати, а також проведені операції з грошовими коштами.

У тих випадках, коли є дані про знаходження частини бухгалтерської чи іншої документації у місці проживання працівників суб'єкта господарської діяльності, то за вказаними адресами доцільно провести виїмку, а у разі необхідності - обшук (статті 177, 183, 184 КПК України).

Обшук може проводитися одночасно у керівника, бухгалтера відразу на робочих місцях, а потім за місцем проживання, чи в інших місцях, де за оперативними даними, можуть знаходитися документи.

При проведенні обшуку необхідно виявляти і вилучати фінансові документи, різноманітні накази, розпорядження, локальні нормативні акти, різноманітні чорнові записи, замітки, що прямо місять певні бухгалтерські розрахунки, цифрові дані.

Крім цього, необхідно вилучити статутні документи підприємства, накази про призначення та звільнення з посади керівника підприємства (організації) чи протокол зборів колегіального органу, який обрав керівника на посаду чи звільнив з посади (загальні збори акціонерів тощо), функціональні обов'язки (посадові інструкції) керівників підприємства; зареєстрований належним чином колективний договір підприємства, в якому передбачені порядок і строки виплати зарплати, а також положення про оплату праці працівників підприємства, якщо таке затверджено.

Огляд документів (статті 190-191 КПК України) т актично правильно проводити безпосередньо на підприємстві, залучивши до участі у ньому спеціалістів, які знайомі з характером документації. При огляді документів звертається увага на дотримання встановленої форми та на ознаки, що свідчать про можливе підроблення. Також необхідно проаналізувати зміст документу, порівнюючи його з іншими документами, показами свідків, іншими матеріалами справи.

При проведенні виїмки (обшуку) необхідно вказати в протоколі найменування вилучених документів, а при необхідності (за наявності підозр на підроблення) - більш детально описати необхідні документи, незалежно від ступеню їх доказового значення, визначеного на початковій стадії слідства.

Вивчення та аналіз документації. Виїмка документів - це лише перший етап, який забезпечує збереження інформації. Наступний етап це детальне її вивчення та аналіз, так як без аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання неможливо встановити умисел відповідальних службових осіб.