Давньоєврейська культура фесенко В.

Література	Серед літератур Давнього Сходу давньоєврейська література займає особливе місце. Література цього народу дуже схожа на давньоєгипетську літературу. Стала основою для європейської та ісламської культур. Адже ця література дала світу Вітхий Завіт і саме на цьому збірнику сформувалася християнська та мусульманська релігії.
Музика	Згідно з греко-римськими творами саме євреї були одними з перших хто почав розвивати музику як мистецтво. Давньоєврейська музика мала вплив на Візантію, а через і на Європу.
Архітектура	Серед архітектурних споруджень цієї культури найбільше виділяються храмові спорудження (синагоги), іудейські фортеці та найбільше виділяється Храм Ірода.
Міфологія	Сучасні вчені мають повне уявлення про давньоєврейську міфологію порівняно з іншими народами того регіону. Найпоширенішими міфами є міф про створення світу, міф про Каїна та Авеля та міф про всесвітній потоп. Майже всі міфи давніх євреїв полягли в основу трьох популярних релігій: християнську, мусульманську та іудейську.
Філософія	Ця філософія опирається на давні єврейські традиції, колективний досвід цього народу. Часто єврейську філософію описують, як вузьку філософію іудаїзму, тобто як раціональне пояснення іудейської теології, завдяки системі філософських знань. Давня єврейська філософія дуже тісно пов’язана зі створенням Біблії (Танаху): уявлення про бога, світ, людину, людським відносинам та пізнанню себе.

 

Культура Стародавньої Індії Форостенко Д.

Мова	Десятки мов і діалектів. Санскрит – мова індо аріїв. Його види: ведійський (мова найдавнішої культової поезії індійців), епічний (на ньому складено Махабхарату та Рамаяну) і класичний (основна мова художньої, філософської та наукової літератури Індії). I тис. до н. е. – середньоіндійські мови (штучні) – для жерців і політиків: магадхібхаша, палі. I тис. н. е. – мови пракрити (штучні для театру і поезії).
Письмо	64 різновидів індійського письма для окремої мови. III тис. до н. е – протоіндійське письмо. Алфавіти ст. інд. письма: кхароштхі (чит. справа на ліво) та брахмі (спочатку чит. як і кхароштхі, а потім навпаки).
Освіта	Заучування текстів напам’ять. I ст. н. е. - перші буддійські університети. Вивчали релігійно-філософські доктрини, граматику, медицину, логіку тощо.
Наукові знання	Математика. Користувалися значенням п (з точністю до четвертої цифри), добували квадратний та кубічний корені, розв’язували рівняння з одним невідомим, відкрили "теорему Піфагора", застосовували позиційну десяткову систему обчислень, розробили правила арифметичних дій, які практично не відрізняються від сучасних, створили цифрову систему, яку називають "арабськими цифрами" і якою користуються нині, створили розвинуту алгебраїчну символіку (багатшу навіть за грецьку). Індійське походження мають терміни: "цифра", "корінь", "синус" тощо.
Астрономія. Астроном Аріабхата висловив здогад: Земля має форму кулі. Спробував вирахувати її окружність. Створили примітивний місячний календар, рік у якому починався приблизно в середині квітня й складався з 360 діб. Раз у 5 років до календаря включали додатковий місяць.
Фізичні та хімічні знання. Виготовляли фарби, ліки, парфуми, цемент тощо. Винайдена ними в давнину оранжево-коричнева фарба кашайя, що нею у Варанасі фарбували текстиль, під назвою бенареська каттхаї широко використовується в країні й нині. Давньоіндійські металурги знали секрет виплавки чистого заліза. У V ст. н. е. вилили з нього шеститонну колону h=7 м, d=0,5. Ця колона простояла в умовах вологих тропіків уже понад 1500 років, а на ній немає жодних слідів корозії. Залізна колона в м. Делі — феномен.
Медицина. Здійснювали розтин трупів => знали анатомію людини. Робили складні операції: при лікуванні ран і пухлин, застосовували кесарів розтин, знімали катаракти, ампутували кінцівки, робили трепанацію черепа, успішно застосовували протиотруту тощо. Знали лікувальні властивості дієти, психотерапії, правила асептики і, можливо, мали уявлення про бактерії та інші хвороботворні організми, користувалися наркозом. Їхні досягнення використовують для лікування ревматичних, нервових і шкірних захворювань нинішні медики. Староіндійський медичний трактат Аюрведа ("Наука про життя").
Лінгвістика. Розвивалася завдяки існуванню в країні великої кількості мов і діалектів. Граматика Паніні Аштадхяї (містить приблизно 4000 граматичних правил+ опис санскриту) сер. І тис. до н. е.
Історичні знання не склалися. Причина: безприкладне домінування в країні релігійно-міфологічного світогляду в етнічному та кастовому розмаїтті населення.
В.:Наукові знання в Стародавній Індії, як і в інших старо-східних суспільствах, були утилітарними, мали суто прикладний характер та найтісніший зв’язок із релігією.
Література	II тис. до н. е.— сер. І тис. н. е «Рігведи» - найдавніша збірка ведичних гімнів й заклинань. «Рамаяна» - поетичне оповідання про пригоди принца Рами, що боровся за порятунок своєї дружини. «Махабхарата» - поема про боротьбу між родами Пандавів і Кауравів. Напр. І тис. до н. е.— на поч. І тис. н. е. рання авторська поезія (Калідас, Бгартріхарі). І ст. до н. е.— III ст. н. е. - тамільська поезія.
Архітектура та мистецтво	зведення монументальних споруд; «Колони Ашоки» зі скульптурними зображеннями (4 леви); статуї Будди та інших богів; кам’яні барельєфи; храмові споруди; розвинуте ювелірне мистецтво та різьба по кістці.
Театр, музика	Театралізовані вистави просто неба. Поч. н. е. – театральні приміщення. Без декорацій. Артисти декламували або читали співучим голосом (не співали). Мелодрама, патетика. «Ні» трагічним сюжетам. Музика для раджів та вельмож. Трактат Натьяшастра ліг в основу індійської "класичної" музики. Муз. інструменти: віна (як ліра), флейті та ін. язичкові та ударні інструменти. Вокал. В танці брала участь практично кожна ділянка тіла.
Релігія	Найдавніша релігія — ведизм. Священні книги — «Веди» (у перекладі з мови аріїв «веди» — знання). Найдавніша з «Вед» — «Рігведа» (Х ст. до н. е.). Об’єкти поклоніння — деви. Основні деви: — Індра (цар богів, влаштовувач миру, володар блискавок); Агні (бог вогню); Яма (бог смерті). Пізніше вірування — брахманізм. Поклоніння трьом головним богам: Брахма — бог-творець (чотириликий і чотирирукий); Вішну – бог-охоронець, на землі перевтілювався у Крішну; Шива – бог-руйнівник. Священні книги — «Брахмани». Варни і касти: брахмани-жерці, кшатрії-воїни, землероби та ремісники, слуги, «недоторканні». Джайнізм (VI ст.. до н. е.) відкинув авторитет Вед, відкрив доступ в свою громаду представникам усіх варн. Буддизм (VI – V ст. до н. е.). Засновник: царевич Сіддхартха Гаумата, або Шак’я Муні (згодом Будда – «просвітлений істиною»). Б. заперечує існування абсолютного трансцендентного Бога-творця, допускається існування багатьох божеств або богів, які підкоряються першому. 4 істини: Життя – це страждання; головна причина страждань – бажання людини; для звільнення від страждань необхідно позбавитися бажань; шлях позбавлення бажань полягає у дотримані вчення Будди. Реалізація 4-х істин - стан нірвани (абсолютний спокій і звільнення від бажань). Б. заперечує зовнішні форми релігійного життя, ритуали. У XII ст. Б. розчинився в індуїзмі. Індуїзм (2 тис. до н. е. – 5-6 ст. до н. е.) - сімейство різноманітних релігійних традицій, філософських систем і вірувань, заснованих на монотеїзмі, політеїзмі, панентеїзмі, пантеїзмі, монізмі і навіть атеїзмі. Він оберіг індійське суспільство від соціальних вибухів і релігійних війн, сприяв культурно-історичній спадкоємності.

Культура Стародавнього Єгипту Олексюк Т.

Культура Східного Середземномор’я (Сирія, Фінікія) Стригін

ДАВНЬОЄВРЕЙСЬКА КУЛЬТУРА Фесенко В.

Культура Стародавньої Індії Форостенко Д.

Культура Стародавнього Китаю Зайонц А.

Культура егейського світу (Крит і Мікени) Крамаренко О.

7. Давньогрецька культура (елліністична епоха) Алімова Я.

Культура етрусків Климчук М.

Культура Риму Шатова А.

Культура Риму Котов О.

Культура Римської Імперії Селіхов К.

Мусульманська культура Плахотний Д.