Культура Стародавнього Єгипту Олексюк Т.

Культура Стародавнього Єгипту Олексюк Т.

 

Періодизація	· Протодинастичний період (І-ІІ династії) – 3000-2800 – 2050 рр дон е) · Середнє царство (ХІ-ХІІ дин.) – бл.2050 – 1700 рр до н е) · Другий перехідний період (ХІІІ-ХУІІ дин.) – бл.1700 – 1580 рр дон е) · Нове царство (ХІІІ-ХХ дин.) – бл. 1580 – 1070 рр дон е) Період занепаду (ХХІ-ХХХ дин.) – 1070 – 332 рр до н е) – завоювання Александром Македонським.
Релігія	Бальзамування тіла небіжчика – мумії. «Будинки вічності» - піраміди,гробниці. Ісіда – богиня родючості, води, вітру,мореплавства. Апіс – бог родючості. Анубіс – покровитель померлих. Ра – бог сонця. Апоп – ворог Ра(зміна дня і ночі). Баст – богиня радості. Гор – бог неба. Маат – богиня правосуддя та гармонії. Озіріс – бог підземного царства.
Освіта і наука	Ієрогліфічне письмо. Писали на папірусі – з очерету. Школи для хлопців – переписували різні тексти повчального змісту. Землеробський календар (12 міс.). Розвинена медицина – вивчали будову тіла під час бальзамування,лікували ліками,молитвами, заклинаннями. Розвинена математика, особливо геометрія.
Архітектура	Піраміди (Хеопса, Хефрена, Менкаура), Сфінкс (лев з головою людини), монументальні споруди.
Мистецтво	Мистецтво – носій життя вічного, головний спосіб забезпечити безсмертя. Праця художників – священодія, художники – частіш за все жреці. ІІІ тис до н е. - монументальна архітектура. Похоронні споруди, храми (храми Амона-Ра: безліч величезних колон). Статуї божеств,фараонів, жреців. Посмертні гіпсові маски
Література	Казки, повчальні тексти, легенди (Їх переписували у школах для хлопчиків).

 

 

7. Давньогрецька культура (елліністична епоха) Алімова Я

Елліністична культура - 1) культура епохи еллінізму (323 – 3- рр.. до н.е); 2) культура, що виникла в результаті взаємодії грецьких (еллінських) і місцевих елементів (еллінських) і місцевих елементів.

Галузь	Характерні особливості
Релігія та міфологія	Характерний синкретизм, величезну роль відігравала східна спадщина. Боги грецького пантеону ототожнювалися з древніми східними божествами, наділялися новими рисами. Змінювалися форми вшанування божеств. Головні культи – Зевса Гіпсіса, Діоніса, Ісіди, Серапіса. Закладаються підвалини монотеїзму.
Філософія	Продовжували діяльність Платонівська академія, Аристотелівський ліцей та Кіренська школа. Нові філософські школи: кініки - граничне обмеження своїх потреб (Антисфен, Діоген), скептики - вчення, яке стверджує сумнів в якості принципу мислення, особливо сумнів у надійності істини (Марк Аврелій, Діоген Лаертський), епікурейці - сенс життя досягнення задоволень. Досягнення задоволень неможливо без аскетичного самообмеження (Епікур). Стоїки - проповідували ідеал мудреця, який любить свій рок (Сенека).
Наука	Математика і астрономія - Евклід, Архімед, Аполлоній Пергський, Аристарх Самоський, Гіппарх з Нікеї.Теоретична механіка - Архімед. Прикладна механіка - Ктесібій. Склав карту всієї ойкумени - Дікеарх. Узагальнив географічні знання - Страбон. Створення наукової анатомії - Халкедон, Арасістрат. Розвивалися філологія, історична критика і текстологія,
Література	Майже зникли трагедія та ораторська література. Поширюється аттична комедія (Менандр, Філемон). Поезія перетворюється на мистецтво для обраних (Аполоній Родоський, Каллімах, Феокріт Сіракузький). Елегія отримує міфологічний зміст (Філіт з о. Кос, Гермесіанакт з Колофона, Каллімах з Кірени). Поширюється любовна тематика.
Архітектура	Головними архітектурними спорудами стають театри, гімнастичні зали та інші цивільні споруди. З'явилися нові види будинків: бібліотеки, мусейони (Александрійський мусейон), інженерні споруди (Фароський маяк в Александрії), мавзолей. Використовується коринфський ордер і змішання елементів усіх трьох ордерів. Культові споруди — храм Артеміди в Ефесі, храм Аполлона поблизу Мілета, храм-гробниця царя Карії Мавсола в Галікарнасі, монументальні вівтарі — Зевса та Афіни в Пергамі, Гієрона в Сіракузах. Подальшого розвитку набуває містобудування (Александрія, Антіохія, Пергам та ін.), вдалося впровадити систему міської забудови, розроблену ще у V ст. до н. е.
Скульптура	Поширюється портретна скульптура, гігантоманія та скульптурна мініатюра. Відомі скульптори: Пракситель («Афродита Кнільська»), Скопас («Вакханка»), Лісіпп («Геракл»), Агесандр («Лаокоон і його сини»).
Образотворче мистецтво	Реалістичний портрет, побутові та еротичні сюжети. Розвивається пейзаж. Зростає живописна техніки та сюжетна різноманітность (це демонструють фрески багатих домів Делона, Геркуланума, Помпеїв, стели з музею у Волосі

Культура Стародавнього Китаю Зайонц А.

Китайська релігія	Особливістю китайської релігії є те, що храмів в Давньому Китаї не було, функції жерців виконували державні чиновники. Основні релігійні системи Китаю – конфуціанство та даосизм. Історія цих релігій бере початок ще у Vст. до н.е. Їх суть полягає у пошуку людиною свого місця в цьому світі та встановленні гармонії між своїм внутрішнім відчуттямита природою.
Китайське письмо	До сьогодні вік китайської писемності залишається невідомим. Останні дослідження датують появу китайської ієрогліфіки 6 тисячоліттям до н. е. Скоріш за все, ієрогліфи винайшов ЦанЦзе, придворний історіограф міфічного імператора Хуан Ді. До цього було вузликове письмо. Перші зразки китайської писемності відносяться до останнього періоду правління династії Шан.
Живопис	Китайський давній живопис також називають Гохуа. Усе розмаїття кольорів тут зведено у проміжок від найслабшого сірого до вугільно-чорного. А вже уява глядача має допомгти здогадатися, що чорне листя – зелене а сірі квіти - рожеві і червоні тощо.Майже обов'язковими були написи ієрогліфами.На картині ставився і підпис майстра, але особливою, особистою печаткою і в контраст з чорною тушшю - червоною фарбою. Основою для Гохуа виступали шовк, хлопкова або пенькова тканина. Пензлі робили з бамбуку і хутра тварин.
Китайський театр	Має тривалу і складну історію. Театральне мистецтво Китаю зародилося в народній творчості, в піснях і танцях народів Китаю, релігійних ритуалах. Китайський театр походить від різних пісенно-танцювальних форм, народних, ритуальних і придворних уявлень.Хоча тексти деяких театральних творів записувалися, до нашого часу збереглися лише їх назви.
Музика	Специфічністю китайської музики можна назвати, власне, її звучання. Це пояснюється тим, що у інструментів не 7 звичних нот, а 5 або 13. Найпопулярніші музичні інструменти – смичкові та струнні, чжунху, даху, баньху і т.д.
Література	Китайська література є однією з найдавніших класичних літератур світу, її історія налічує більше трьох тисяч років. Перші письмові тексти, які визначили появу та подальше формування китайської літератури, зокрема її поетичну традицію, датуються часами династії Чжоу. Книга «Історичні записи» СимаЦяня залишається не тільки важливою працею з китайської історії, але і пам'ятником літератури, який дотепер цитується в підручниках китайської мови. Наприкінці правління Східної династії Хань набула популярності пентасилабічна віршова форма (п'ять ієрогліфів у рядку). Такі державні діячі як ЦаоЦао та Цао Пі писали свої вірші у такому стилі, а останній винайшов форму гектасилабічного вірша. Танську династію розглядають, як найвище досягнення китайської імперії. Завдяки соціальній стабільності та політичному устрою держави саме в цей період було створено найбільше літературних праць, які збереглися до нашого часу.
Освіта	Освіту китайці здобували у приватних та державних школах, які готували чиновників. Нечисленні грамотії (їх китайський народ називав "мудрецями") набирали собі учнів, передаючи їм не лише знання, а й власні погляди на життя та суспільну мораль. Запровадження ханьським імператором У-ді конкурсних іспитів для бажаючих вибитись у начальники, дало могутній поштовх учнівству в Китаї. Вихідці із провінційної еліти, щоб набути репутацію "вченої людини", яка відкривала шлях до чиновницької кар’єри, записувались у приватні конфуціанські школи.

 

Культура Риму Котов О.

Наука	Елліністичне лікарське мистецтво, римський календар; Теренцій Варон – наукова енциклопедія, дослідження в галузі римської побутової і релігійної старовини, римського театру, латинської мови.
Право	Значний вплив на римське право мало законодавство провінцій--- спрощення ведення процесів і порядку угод з купівлі-продажу, займу, оренди. Були розширені права власників на майно.Розроблялося поняття юридичної особи.
Риторика	Риторику вивчали у школах ї. Суворий аттичний стиль -азіанізм. Азіанізмособливо процвітав до 50-их років 1 століття до нашої ери, після чого популярнішим став аттицизм.
Поезія	Перший римський поет Лівій Андроник. Він переклав латинською мовою “Одіссею” сатурнічним віршем. ГнейНевій- автор епічного твору про першу Пунічну війну і ряду трагедій. Після другої Пунічної війни з'явилися твори Еннія, який довгий час користувався славою одного з найвидатніших поетів. Найбільш відомим його твором були “Аннали”, написані вперше введеним ним у римську літературу гекзаметром. Вже у другій половині 3 ст. до нашої ери розроблявся жанр римської комедії. УмбрієцьТітМакційПлавт був автором ряду комедій, написаних надзвичайно живою, образною і простою народною мовою. До нас дійшла 21 комедія Плавта, найбільш відомими з яких є “Амфітріон”, Кубишка”, “Хвалькуватий воїн “. У творах Плавта прослідковуються соціальні мотиви, з позицій плебеїв він виступає проти лихварства, розкоші, розкладання патріархального устрою сім'ї, проти легковажних “грецьких нравів”. Комедії Плавта користувалися величезним успіхом у глядачів. Твори іншого автора комедій карфагенянина ПубліяТерніція Африканця були розраховані на освічену публіку. Він написав всього 6 комедій, найбільш відомими з яких є “Дівчина з Андроса”, “Євнух”, “Самогубець”
Архітектура	Розвиток 3-1 ст. до н.е.; У містах – будівлі архітектурного стилю – базилики; на початку 2 ст. до н.е. – тріумфальні арки; Безліч статуй, якими сьогодні прикрашені римські площі, громадські й приватні будівлі, були привезені з завойованих грецьких міст у Рим в якості воєнної здобичі.
Скульптура	Жанр – реалістичний скульптурний портрет; фрескові розписи використовували для декоративних цілей(з 2 ст. до н.е.)

Культура Риму Шатова А.

Релігія	Базувалася на вірі в духів – охоронців і заступників місць, дій, станів. Вірили в божества гір, джерел, лісів Величезне значення приділялося різного роду ворожінням. У плебеїв була своя трійця божеств: Церера (богиня злаків), Лібер (бог виноградарів) і Лібера. У римлян не склалася власна розвинена міфологія. З посиленням грецького впливу відбулося певне зближення римських богів з грецькими і запозичення грецької міфології. Проникали в Рим і східні культи. Характерною рисою світогляду давніх римлян була міфологізація своєї історії. Римський народ вважав себе обраним, а свою державу – однією з найвищих цінностей, сформувався культ імператора як живого бога. Внаслідок складного синтезу східних релігій і виникає нова релігія – християнство.
Освіта та наука	Створення цілого ряду енциклопедичних робіт, які систематизували знання, накопичені в різних сферах. На римській філософії найсильніше позначався грецький вплив, тут не склалося жодного оригінального напряму. Популярність отримали насамперед морально-етичні вчення. Виняткова роль історичної науки у Стародавньому Римі. Істориками часто ставали люди, які займали високе суспільне становище і брали активну участь у політичному житті. Було створено юриспруденцію. Римське право обов'язково входить в учбовий курс усіх сучасних вищих навчальних закладів, які готують юристів. Перші закони були письмово оформлені за часів боротьби плебеїв з патриціями в ранній республіці і втілили перемогу рівності політичних прав усіх громадян Риму. У Римі діяла чітка судова система. У часи пізньої республіки та імперії, коли в закони часто вносилися зміни, виникла потреба інформувати громадян про закони, які приймалися.
Література	В Стародавньому Римі вперше з'являється прозаїчний роман. Поезія в Римі не мала власної національної традиції. Час правління Октавіана Августа часто називають “золотим віком” римської літератури. Сучасниками були три великих римських поети – Вергілій, Горацій і Овідій. Найзнаменитішим твором римської літератури стала поема Вергілія “Енеїда”. Ліричними поетами були Горацій і Овідій. Творчість Горація пройнята розумінням ролі поета в суспільстві. Особливо чітко ці думки пролунали в оді “Пам’ятник”. Крім папірусу, поширився винайдений у малоазійському місті Пергамі матеріал для письма – особливим чином оброблена шкіра – пергамент. Крім книг-сувоїв з'явилися книги–кодекси, які від сучасних книг відрізнялися тільки способом скріплення аркушів. Виникли бібліотеки для громадського користування.
Образотворче та прикладне мистецтво	Значного розвитку набув жанр психологічного скульптурного портрету. Фресковий живопис і мозаїка – реалістичні, з багатою колірною гамою, з передачею об'єму і глибини простору. Самобутнім римським театральним жанром були міми – побутові комічні сценки, які включали діалоги, спів, музику і танці. Великою популярністю в Римі, особливо в період занепаду, користувалися циркові вистави, гладіаторські бої, що свідчило про деградацію театральної культури.
Архітектура	Римляни урізноманітнили будівельні матеріали: використали дуже міцний з'єднувальний вапняковий розчин, винайшли бетон. Досконало освоїли і дуже широко використали арочну конструкцію, її розвитком стали склепіння і купол. Важливим було культове будівництво. Римляни вміщували колонаду найчастіше тільки перед фронтальною стороною храму. Часто будували круглі в плані храми – ротонди. Мережа мощених камінням доріг з'єднувала всі частини величезної держави. Водопроводи були як підземними, так і наземними. У наземних водопроводах – акведуках – керамічні труби клали на високу аркаду.

Культура Риму Шатова А.

Культура Риму Котов О.

Культура Стародавнього Єгипту Олексюк Т.

 

Періодизація	· Протодинастичний період (І-ІІ династії) – 3000-2800 – 2050 рр дон е) · Середнє царство (ХІ-ХІІ дин.) – бл.2050 – 1700 рр до н е) · Другий перехідний період (ХІІІ-ХУІІ дин.) – бл.1700 – 1580 рр дон е) · Нове царство (ХІІІ-ХХ дин.) – бл. 1580 – 1070 рр дон е) Період занепаду (ХХІ-ХХХ дин.) – 1070 – 332 рр до н е) – завоювання Александром Македонським.
Релігія	Бальзамування тіла небіжчика – мумії. «Будинки вічності» - піраміди,гробниці. Ісіда – богиня родючості, води, вітру,мореплавства. Апіс – бог родючості. Анубіс – покровитель померлих. Ра – бог сонця. Апоп – ворог Ра(зміна дня і ночі). Баст – богиня радості. Гор – бог неба. Маат – богиня правосуддя та гармонії. Озіріс – бог підземного царства.
Освіта і наука	Ієрогліфічне письмо. Писали на папірусі – з очерету. Школи для хлопців – переписували різні тексти повчального змісту. Землеробський календар (12 міс.). Розвинена медицина – вивчали будову тіла під час бальзамування,лікували ліками,молитвами, заклинаннями. Розвинена математика, особливо геометрія.
Архітектура	Піраміди (Хеопса, Хефрена, Менкаура), Сфінкс (лев з головою людини), монументальні споруди.
Мистецтво	Мистецтво – носій життя вічного, головний спосіб забезпечити безсмертя. Праця художників – священодія, художники – частіш за все жреці. ІІІ тис до н е. - монументальна архітектура. Похоронні споруди, храми (храми Амона-Ра: безліч величезних колон). Статуї божеств,фараонів, жреців. Посмертні гіпсові маски
Література	Казки, повчальні тексти, легенди (Їх переписували у школах для хлопчиків).

 

 

7. Давньогрецька культура (елліністична епоха) Алімова Я

Елліністична культура - 1) культура епохи еллінізму (323 – 3- рр.. до н.е); 2) культура, що виникла в результаті взаємодії грецьких (еллінських) і місцевих елементів (еллінських) і місцевих елементів.