Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 р.

Згідно патентом з 15 травня 1848р в Галичині скасовувалаось всі панщинні і ін..феодальні повинності земельних господарів. 7 вересня 1848 віденський парламент звільнив селян від примусової купівлі горілки та ін. алкогольних напоїів, правом на виробництво яких володіли поміщики. Право сервітутів(право селян на часткове корист поміщицькою власністю) у квітневому патенті не відокремлювалось від скасування панщинських і ін кріпосних повинностей. У патенті вказувалось, що існуючі сервітути залишаються недоторканими,а ті шо бажають ними користу мають заплатити на них. Патент визначив розміри плати за сервітути.

Патент від 7 вересня підписаний Фердінандом І → проголош ліквідацію різниці між поміщицькими і рустикальними землями; проголош скасування панщини ін. повинностей, але передбач їх компенсацію. Індемнізація -відшкодування збитків поміщику за те, що віддали землю селянам. Стягування коштів з селянства на ідемнізацію відб у формі сплати ними спец додатків до постійних податків. Таким чином, за звільнення селянам доводилось платити вел викуп. В 1853р уряд відокремив розгляд сервітутних справ від індемнізації.

Аграрне законодавство:мета: пристосов країну до ринкової економіки. Завд монархії яка розпоч р-ми в Г було збереження феод порядків. 25 лютого 1774р були встановлені номінальні податки в розмірі 12% від всіх домніальних доходів і податки на селян-чверть панщинних повинностей. 1775 вводились поземельний і житловий податок. Січень 1773 всі королівщини і станові маєтки короля проголошув власністю д-ви, а всі доходи від них доходами казни.1774 всі селяні родовища оголошув власністю д-ви.

1775 Марія Терезія видала патент який:заборонив примус селян брати у корчмаря горілку, відбувати панщину в неділю і в свята, катувати підданих без спец присуду пана; вимагав: точного врегулювання і обліку позових повинностей. Йосип ІІ→прагнув перетворити кріпосних селян на підданих. Патентом від 5 квітня 1782р було скасовано особисту кріпосну залежність селян і надано їм громадянські права. Селяни отр право одружуватись на свій розсуд, навчатись ремесла. 1796р Робопатент →встановлювались і підтверджувались норми щодо кріпосних повинностей селян. Було встановлено панщину у розмірі 3-х днів, робочий день не більше 12 год, з перервою 2 год. 1786- проведений 1-ий кадастр земель (йосифінська метрика ). МЕТА: для правильного оподаткування для кожного виду земельних угідь, але земельні власники часто уникали точного обліку. 26 квітня 1787 для Галичини декрет →усі землі, які перебували у користув селян оголошувались навічно селянськими. Дотація –право на земельний наділ, на користув пасовищами, лісами, допомогу ренаментом. 10 лютого 1789 Урбаріальний патент-розміри повинностей неможуть перевищувати 30% заг доходу від селянської землі; встановлювався однаковий для всіх категорій власності поземельний податок.

14. Етнічний склад населення Наддніпрянської України в ХІХ ст. В Росії 1-ий перепис нас 1897р В укр. губерніях проживало українці(русини) 17 млн 72%, росіяни 3 млн12%, євреї 2млн 8,5%, німці 500тис 2,%, поляки 1,7%, білоруси 0,9%, молдавани 0,8%, греки 0,3%, чехи 0,2% інші. Нас 9 укр губерній становило 1897р бл 24 млн чол.. Перевадна більшість українців жила в селах. Бл 16% жило лише в містах(Хаоків, Одеса, Катеринослав) до 30%. Єдинне мсто з нас більше половини українців Полтава. Нац склад міського нас на 1897р росіяни 34%, українці 30%, євреї 27%, інші 9%. Щодо Галичини то тут регулярний перепис нас нас з 60-х 19 ст, але не зазначаласть національність. Визначають за мовою та конфесійною ідентичністю. Усі етнічні підрахунки спираються на конфесійність. На 1910р полки тут становили 3млн 900 тис чол. – 45%, українці, 43%, євреї 11%, німці 0.8%, чехи 9тис. Заг.к-сть 8млн. За 19 ст приріст нас. Специфіка провінції- укр. і польське нас було нерівномірно розподілене. В сх. Част проживали українці, а в Зх.поляки. В межах Сх. Галичини на 1910р українці 66%)селяни, інтелігенція), поляки 22%, євреї11%, ін1%.

Буковина: на 1909р- українці 41%, ромуни 32%, євреї13%, німці8%, поляки3%. Немає виразно вираженої, домінуючої групи. Тут треба брати до уваги, що 19 ст коли нац.. ідентичність не є сталою. Маємо такі групи, які зараз не можливо вичислити. Ми не знаємо що ховається під назвою малоруси. Не ВСІ СтАЛИ УКРАЇНЦЯМИ. Поляки – значна роль нп Правоб у Пд=зх. Краї. Завдяки д-сті Адама Чортиройського польська шляхта не русифікувалась, а врегіоні мещкало чимало патріотів; утв підпільні т-ва: Т-во об’єднаних словян 1823р. В економ сфері польська шляхта була задіяна в тектильній, порцеляновій, скляній, металургійній, а надто у цукровій пром. Надніпрян. Єреї займ переважно торгівлею, лихварством,, утримували крамниці, шинки,, дрібні підприємства. Субгромада –штетл. В них утв політ рух сабатаїзм-віра що месія вже прийшов в особі Сабатия; Хасидизм- милосердя бога та заохочує радісну релігію через музику та танок. 1881-83, 1903-06 –євр погроми.-еміграція; ідея еміграції до Палестини. Ідиш рідна мова. Щодо німців то нім колонізація поч з маніфесту КатеринииІІ 1763р, що запошувала німців оселитись в неосвоєних землях Рос імп, і надавала їм привілеї:безкоштовно або за номінальну плату землю,релігійну свободу, звільнялись від військовї повинності та податків до 30р. 1860-80 німці масово преселелись на Волинь.

Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні.

Було д-ка категорій рос нас на Надн Укр .: військові – 1-ша хвиля військової колонізації Укр припала на період Руїни ІІ пол. 17 ст. Част з них згодом у 18 ст отр на торит Гетьманшини і Слобожанщини вели земельні терит, як і осіли. Рос селяни за 1-2 покоління асимілювалися з українцями, але це не стосувалось дворян. Вони зберігали культурну і соц. Дистанцію до укр., та до тих хто не мав з ними рівного соц. Статусу. Дворяни- отр землі на терит Укр. Вони залиш носіями укр. традиції. Підкреслювали свій вищий статус. ЧАСТ дворян прив’язували себе до малоросів(зяв малоросійський патріотизм). Ця терит для них ставала рідною. Цей патріотизм вів до того, шо рос дворяни назив себе малороси, але не в етнічному, а в територіальному патріотизмі. Чиновники -іміграція поч з І пол19 ст Найб прибуло у ІІ пол. 19, що пов’язане з індустріалізацією. Це були переважно робітники, які поч становити б-сть в укр. містах Півдня. Займ торгівлею:хліба, цукру, горілки. Стають домінуючою групою в Півд-укр містах. В Харкові-63%, Києві 55%, Катеринрславі2%. Старообрядці -релігійна традиціоналісти. Оселились на терит Старообрядського полку на північ від Чернігова зараз Рос терит Бранська обл. Переселялсь туди через вигідне розташування(переважають ліси, болота). Не асимілювались з укр. нас, конфліктували з владою Гетьманщини. Були активні економічно –нові способи господарювання. Зам торгівлею. Згодом у 18 ст старовіри поч переселятись на Південь (херсонська, одеська обл). Част осілі в гирлі Дунаю.Їх там низив липовани. На поч ХХ їх нарахов 170 тис Вони не служили в війську, носили своєрідний одяг, розмовляли лише російською. Вели замкнутий спосіб життя. Розпорядженні. Щодо ставлення до шлюбу. Найрадикальніші з них – представники більшості безпопівських згод: поморці, федосіївці4 та ін. –взагалі відкидали його необхідність.Були переконані, що царство антихриста уже настало, вони висунули цілий ряд аргументів щодо непотрібності шлюбу. На їхню думку, шлюб не можна булоукладати з кількох причин: по-перше, порушувався такий необхідний для спасіння під час страшного суду ідеал чистоти; по-друге, за відсутності священства правильні шлюби нікому було освячувати і, по-третє, такі шлюби вели лише до народження нових слуг антихриста. Однак переважна більшість мешканців «описних слобод» належала до поміркованої течії – попівської, представники якої шлюб визнавали. Інколи, за відсутності власного священнослужителя, вони вдавались навіть до послуг представника офіційної церкви, якщо той погоджувався, безумовно, за велику плату, вінчати за старими обрядами. Рос інтелігенція зяв у 1-ій пол. 19. Проф універів Чернігів, Киїівсь, Росіяни- Срезневський, Іконіков, Голубєв,Фомін. 1918 утв академія наук президентом тсав Вернадський, який критикував українців, не визнавав як окремий народ. Ідеолоім рос централізму в Укр був засновник газети «Киявлянина» Шульгін.