Визначення зараженості зерна шкідниками, які знаходяться в прихованій формі

Визначають розрізанням зернівок або забарвленням пробочок (закриті отвори після відкладання яєць).

Зараженість методом розрізання зерен визначають із наважки масою 50 г. Із наважки відбирають 50 зерен і розрізають їх вздовж зернівки. Розрізані зернівки розглядають під лупою і підраховують кількість живих шкідників.

Для визначення зараженості зерна шкідниками методо забарвлення пробочок відбирають 250 зерен. Опускають їх на 1 хв. у чашку з водою температурою 30°С.

Потім сітку із зерном переносять на 20–30 с в 1% свіжоприготовлений розчин марганцевокислого калію. При цьому в темний колір забарвлюються не лише пробочки, а й поверхня зерна в місцях пошкодження.

Залишок фарби із зерна видаляють шляхом опускання сітки з зерном в холодну воду на 20–30 с.

До зараженого зерна не відносять:

зерно з круглими плямами, інтенсивно забарвленими краями і світлою серединою (це місця харчування довгоносиків);

зерно з плямами неправильної форми в місцях механічного пошкодження зерна.

Вміст зараженого зерна обраховують за формулою:

Хз=	nз	·100
n

де n_з – маса пошкодженого або зараженого зерна, г;

n – маса наважки, взятої для аналізу, г

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРАЖЕНОСТІ ТА ПОШКОДЖЕНОСТІ НАСІННЯ ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР ЗЕРНІВКАМИ І ЛИСТОВІЙКАМИ

Маса наважки:

для гороху, квасолі, чини, нуту, люпину, вики – 100 г;

сочевиці і бобів – 200 г.

Наважку висипають на гладеньку поверхню і відбирають спочатку зерна, які пошкоджені шкідниками, але без них.

Потім відбирають зерна, в яких є шкідники.

Виділене зерно зважують, а потім розрізають і встановлюють масу зерна з наявністю живих і мертвих шкідників.

Решту зернівок обробляють 1% розчином йоду в йодистому калію для виявлення вхідних отворів личинок зернівок і проколів у оболонці.

У розчин на сітці опускають зерно. Після 1–1,5 хв. переносять в 0,5% розчин гідроокису лугу на 30 с., а потім змивають водою 15–20 с. Після цього зерно зважують і швидко проглядають.

Вміст пошкоджених зерен без шкідників (Х₁), пошкоджених зерен з наявністю мертвих шкідників, виявлених під час розрізанні зерна (Х₂), пошкоджених зерен з наявністю мертвих шкідників, виявлених під час розрізання оброблених зерен (Х₃), заражених зерен, виявлених під час розрізання сухого зерна (Х₄), заражених зерен, виявлених під час розрізання оброблених зерен (Х₅) обраховують за формулою:

Х1, 2, 3, 4, 5=	m1	·100
m

де m – маса наважки, взятої для аналізу, г;

m₁ – маса пошкодженого або зараженого зерна, г.

Загальний вміст зараженого зерна (Х_зар.) визначають за формулою:

Х_зар. = Х₄ + Х₅

Загальний вміст пошкоджених зерен (Х_п) визначають за формулою:

Х_п = Х₁ + Х₂ +Х₃+ Х₄ + Х₅

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ПОШКОДЖЕНОГО ЗЕРНА КЛОПОМ-ШКІДЛИВОЮ ЧЕРЕПАШКОЮ

Пошкодження зерна клопом-шкідливою черепашкою особливо небезпечне у фазі молочної та воскової стиглості. Шкідлива дія на зерно цього шкідника пояснюється наявності в слинних залозах активних протеолітичних і амілолітичних ферментів, які розкладають білок і змінюють властивості клейковини. За пошкодження клопом зерна на рівні 3% ІДК клейковини буде менше за 100 од., а за 8% – не відмивається.

До зерна, яке пошкоджене клопом відноситься зерно, яке має слід уколу на поверхні у вигляді темної крапки, навколо якої різко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми, в межах якої спостерігається здавленість або зморшки, на поверхні якого є світло-жовта пляма округлої або неправильної форми.

Визначають у наважці масою 10 г. Пошкоджене зерно зважують з точністю до сотих. Вміст пошкодженого зерна обраховують за формулою:

Х_к=m_п·10, %

де m_п – маса пошкодженого зерна, г.

Допустиме розходження між паралельними визначеннями:

0,5% за вмісту пошкоджених зерен до 5%;

1% за вмісту зерен більше 5%.

Результати аналізу виконують згідно табл. 7.

Таблиця 7

Зараження зерна шкідниками

Культура	Шкідник
Пшениця
Тритикале
Горох
Кукурудза
Ячмінь
Жито
Квасоля

 

Після проведення аналізу зробити висновок про ступінь заселеності зразків зерна на основі даних табл. 6.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6

ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ ЗЕРНА (ЗА ГОСТ 13586.5–85)

Мета роботи:

1. Ознайомитися з існуючими методами визначення вологості.

2. Визначити вологість зерна різних культур.

У результаті проведення роботи студент повинен знатипорядок проведення роботи; прилади й інструменти, які використо­вуються під час аналізу; температуру; тривалість висушування; формулу розрахунку во­логості.

Уміти зважувати на технічних вагах з точністю до 0,01 г, встановлювати задану температуру в сушильній шафі, розраховувати вологість за форму­лою, оцінювати правильність одержаного результату.

Вологістю зерна називається кількість вільної і зв'язаної води, що міститься в ньому, виражена у відсотках до маси зерна. Вологість є обов'язко­вим показником при оцінці якості кожної партії зерна і продуктів його пере­робки.

У зерні вологість визначають без попереднього підсушування і з попереднім підсушуванням.

Якщо вологість зерна до 17% вологість визначають без попереднього підсушування. Для зерна вівса і кукурудзи попереднє підсушування проводять при вологості більше 15%.

Перед визначенням вологості зерна його розмелюють. Зерно пшениці, жита, рису, гречки, проса, сорго, кукурудзи, гороху, квасолі, сочевиці, вики, нута, чини – 30 с, зерно ячменю, вівса, люпину – 60 с.

Виділяють дві наважки по 5 г, висипають в зважений бюкс. Нагрівають сушильну шафу до температури 130°С. Кладуть в шафу бюкси і висушують впродовж 60 хв. Після висушування бюкси поміщають в ексикатор на 20 хв, а потім зважують до другого знаку.

Вологість визначають за формулою:

Х=		q1 – q2	+ К
q1

де q₁ – маса наважки до висушування, г

q₂ – маса наважки після висушування, г

К – поправочний коефіцієнт (Для проса, гречки, рису, сорго – 0,1, пшениці, жита, ячмень – 0,2, вівса – 0,35, вики, гороху, кукурудзи, нуту, чини, квасолі – 0,45).

Допустиме розходження двох паралельних визначень не повинно перебільшувати 0,2%.

Розрахунки необхідно записати в табл. 8.

 

Таблиця 8

Визначення вологості зерна

Культура	№ бюкса	Маса, г	Вологість, %
пустого бюкса	бюкса з зерном до висушування	зерна	бюкса з зерном після висушування	зерна після висушування
Пшениця
Тритикале
Овес
Горох
Кукурудза
Гречка
Соняшник
Рижій
Боби

 

Електрометричний метод

Для експресного визначення вологості зерна і продуктів його переро­бки застосовують вологомір, в основу роботи якого покладений єм­нісний метод виміру вологості сипучого матеріалу.

Підготовка вологоміра до роботи:

1. Підключіть за допомогою сполучного кабелю до вимірювального пристрою датчик.

2. Включіть вилку шнура живлення вологоміра в мережу перемінного струму з напругою 220 В.

3. Переведіть вимикач у положення «Мережа», при цьому в двох останніх віконцях індикатора повинні з'явитися 0.0. Дати прогрітися при­ладу протягом 10 хвилин.

4. Переключіть програмний перемикач «Режим» у положення «4», а на програмному перемикачі «Код» наберіть число, що відповідає коду аналі­зованої культури (табл. 4.3).

Примітка: зазначене число індивідуальне для кожного вологоміра, необхідно звірити його за паспортом.

Порядок роботи.

1. Приготуйте з ретельно перемішаної проби зерна чи зернопродукту наважки масою згідно табл. 4.3, з точністю ±1 г.

2. Переключіть програмний перемикач «Режим» у положення «5». Залежно від типу зерна або виду продукту переробки зерна встановіть відповідний код на програмному перемикачі «код» згідно табл. 9.

 

 

Таблиця 9

Маса наважки і коди деяких культур

Найменування продукту	Маса наважки, г	Код
Пшениця
Ячмінь
Овес
Горох

 

3. Засипте виділені наважки в бункер датчика.

4. Натисніть кнопку «ПУСК», цифри 00 на цифровому індикаторі мигають. Впродовж певного часу (5...25 с) з'явиться друга точка, натисніть важіль «ЗАВАНТАЖЕННЯ», при цьому відкриється дно бункера і засвітиться інди­катор биттів.

Зерно або зернопродукт із бункера в міжелектродний простір повинне переміститися за час не більше 3...4 с і через 6 с на цифровому індикаторі висвітиться результат виміру вологості.

5. Відтягніть ручку до упора (до клацання), після чого:

— дно бункера закриється, одночасно відкриється дно вимірювального конденсатора;

— наважка проби зерна або зернопродуктів потрапить у вивантажувальний ящик;

— індикатор биттів погасне;

— у двох останніх розрядах цифрового індикатора з'являться цифри 00;

— висуньте вивантажувальний ящик, звільніть його від зерна або зернопродукту й установіть у вихідне положення.

Вологомір готовий для наступного виміру. Щоб уникнути помилок рекомендується зробити вимір вологості однієї і тієї ж проби тричі і знайти се­реднє арифметичне.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7