Визначення засміченості зерна (за гост 13586. 2–81)

Мета роботи:

1. Ознайомитися із зовнішньою будовою найголовніших засмічувачів зерна та класифікацією домішок.

2. Визначити засміченість зерна пшениці.

У результаті проведення роботи студент повинен знати характерні ознаки найбільш розповсюджених засмічувачів зерна, класифікацію домішок, порядок визначення засміченості і розрахунку та допустиму точність зважування.

Уміти розрізняти найбільш розповсюджені засмічувачі, окремі фракції домішок, виділяти і просівати зерна, розбирати наважки зерна на відповідні фракції та розраховувати засміченість партії зерна.

 

Усі партії зерна являють собою зернову масу, що складається з зерна основної культури та різних домішок.

Засміченістю називають вміст домішок, що знаходяться в даній партії зерна, виражений у відсотках. Цей показник відноситься до обов'язкових і визначається під час оцінки якості партії зерна будь-якого призначення.

За походженням домішки бувають:

рослинного походження,

тваринного походження,

мінерального походження.

Домішки рослинного походження поділяють на смітну, зернову і сажкове зерно. Смітна домішка у всіх випадках є не корисною (інколи навіть шкідливою). Зернова домішка має гірші показники якості зерна порівняно з цілим.

До складу смітної домішки належать:

1. Мінеральні – ґрунт, пісок, пил, частки шлаку, руди

2. Органічні – частки стебел, листя, стрижні колосків, остюки, квіткові та колоскові луски та крупна смітна домішка.

3. Насіння дикорослих рослин (бур’янів).

4. Шкідлива домішка: ріжки, тверда сажка, кам’яна сажка, фузаріозне зерно, сажкове зерно, дурійка п’янка, гірчак повзучий, софора лисохвоста, термопсис ланцетний, в’язіль різноколірний, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива.

5. Зіпсоване зерно – це зерно, в якого ендосперм або ядро повністю чорне.

До зернової домішки відносять пошкоджені зерна основної культури, засміченість якої визначається в такий спосіб: 50% битих і поїдених незалежно від характеру і розміру пошкоджень, але не віднесених до смітної домішки (інші 50% відносять до основного зерна); давлені; щуплі – сильно недороз­винені; пророслі – з корінцем, який вийшов назовні або паростком із утраченими корінцем, деформовані з явно зміненим кольором оболонки внаслідок проростання; пошкоджені морозом – зморщені (деформовані), білуваті (деформовані), сильно потемнілі, зелені; пошкоджені самозігрі­ванням або сушінням (підсмажені), що запліснявіли зі зміненим кольором оболонок і порушеним ендоспермом від кремового до світло-коричневого кольору; роздуті при сушінні; зелені; зерна інших культур як цілі, так і пошко­джені (зазначені в стандартах на окремі культури), не віднесені за характером ушкодження до смітної домішки.

Сажкове зерно – це зерно, у якого борідка або частина поверхні забруднена спорами сажки.

Плоди і насіння всіх бур'янистих дикорослих рослин, що засмічують зерно, можна розділити на наступні групи:

1) повсюдні засмічувачі,

2) важковідділювальні (спеціалізовані) засмічувачі,

3) шкідливі домішки.

До повсюдних засмічувачів відноситься пирій повзучий, кукіль, гречка березкоподібна, березка польова, полин гіркий.

До важковідділювальних (спеціалізованих) засмічувачів відноситься редька дика, гречка татарська – для гречки; вівсюг – для вівса; стоколос житній і волошка синя – для жита; просо рисове, просо великоплідне (курмак), просо куряче (сулуф) – для рису; мишій, горошок, березка і гречка березкоподібна – для проса.

До основного зерна відносять цілі й ушкоджені зерна основної культури, за характером ушкоджень не віднесені до смітної чи зернової домішки.

У насінні олійних культур виділяють олійну домішку, до якої входить повністю або частково обрушене насіння, бите, пошкоджене шкідниками, в результаті сушіння, самозігрівання, недозріле, а насіння інших культур відносять до смітної.

У зерні тритикале дозволяється вміст пшениці до 5%, в зерні пшениці вміст зерна злакових культур – до 4%. У зерні та насінні інших культур зерно, яке не віднесено до зернової домішки відносять до смітної.

Визначення засміченості зерна проводять у наважці масою:

– сочевиці, бобів – 200 г,

– кукурудзи, гороху, квасолі, чини, нуту, люпину – 100 г,

– пшениці, жита, ячменю, гречки, вівса, проса, рису, вики – 50 г,

– проса, сорго – 25 г.

Порядок визначення: відважують відповідну масу зерна – відбирають крупну смітну домішку та гальку – виконують просіювання – потім виділяють смітну і зернову домішки по фракціям, які виділені відповідними стандартами на кожну культуру.

Смітну домішку за величиною поділяють на крупну смітну домішку і власне смітну домішку.

ВИЗНАЧЕННЯ КРУПНОЇ СМІТНОЇ ДОМІШКИ

Крупна домішка – це домішки, які за своїми розмірами перебільшують основну культуру.

Середню пробу зерна масою 500 г просіюють на ситі з діаметром отворів 6 мм.

Із сходу сита вручну відбирають крупну смітну домішку – солому, колоски, грудочки ґрунту, гальку, кріпне насіння диких рослин. У крупнонасінних культур (кукурудза, горох, соя, боби, квасоля, чина, нут, сочевиця) її відбирають без просіювання вручну.

Вміст крупної смітної домішки визначають за формулою:

Хкр=	m1·100
m

де m₁ – маса окремо зважених по фракціям крупних домішок, г;

m – маса середньої проби зерна, г.

ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНЕ СМІТНОЇ ДОМІШКИ

Із проби зерна, з якої видалили крупну домішку, виділяють масу проби вказану згідно стандарту. Потім цю пробу просіюють на комплекті сит (табл. 1).

Таблиця 1

Розміри сит для визначення показників якості зерна

Культура	Розмір чарунок сит, мм для визначення
смітної домішки	дрібного зерна	крупності
Пшениця	1,0	1,7×20	–
Жито	1,0	1,4×20	–
Ячмінь	1,5	2,2×20	2,5×20
Овес	1,5	1,8×20	–
Просо	1,4×20	–	–
Гречка	3,0	–	4,0
Рис	2,0	–	–
Кукурудза	2,5	8,0	–
Горох	2,5	5,0	6,0, 5,0, 4,0
Квасоля	3,0	–	–
Сочевиця	2,5	4,8	6,3, 5,2, 4,8
Чина	2,0	–	–
нут	2,0	–	–
Боби	3,0	–	–
Сорго	1,5	2,5	–
Соя	3,0	–	–
Вика	2,0	–	–
Соняшник	3,0
Рижій

 

Техніка просіювання

Наважку висипають на верхнє сито і закривають кришкою.

Комплект сит поміщають на стіл з рівною, гладенькою поверхнею або скло і проводять просіювання без струшування круговими рухами для зернобобових культур, кукурудзи і гречки або зворотно-поступальними рухами по направленню видовжених отворів. Розмах коливання – 10 см. Тривалість просіювання для бобових культур – 1 хв., для решти культур – 3 хв. (кількість рухів 110–120 шт./хв.).

Після просіювання домішки розділяють на фракції згідно стандарту на кожну культуру.

Виявлену металомагнітну та шкідливу домішки під час визначення засміченості не враховують.

Зернову домішку визначають в усій масі наважки зерна.

Вміст фракцій смітної і зернової домішки обраховують за формулою:

Х=	m1·100
m

де m₁ – маса окремо зважених по фракціям смітних і зернових домішок, г;

m – маса наважки зерна, г.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВО ОБЛІКОВАНИХ ДОМІШОК

Визначення вмісту шкідливої домішки

Із проби зерна, вільної від крупної смітної домішки, виділяють наважку масою:

500 г – для визначення вмісту ріжків, в’язелю різнокольорового, гірчака повзучого, софори лисохвостої, термопсису ланцетного, геліотропу опушеноплідного, триходесми сивої.

500 г – для визначення вмісту сажки в зерні ячменю.

200 г – для визначення вмісту сажки в зерні інших культур.

Наважку зерна розділяють вручну, розділяючи шкідливі домішки окремо.

Вміст кожної шкідливої домішки визначають за формулою:

Х=	m1·100
m

де m₁ – маса окремо зважених по фракціям шкідливих домішок, г;

m – маса наважки зерна, г.

Визначення вмісту сажкових зерен

Із наважки що залишилась після видалення смітної та зернової домішок беруть наважку масою 20 г. Потім відбирають сажкові зерна і зважують їх.

Вміст сажкових зерен визначають за формулою:

Х_г = 5m_г, %

де m_г – маса сажкових зерен, виділених із наважки масою 20 г;

Х_г – вміст сажкових зерен, %.

Визначення вмісту буркуна і цибулин дикого часнику

Виділену із середньої проби зерна наважку зерна масою 100 г просіюють на ситі з отворами діаметром 1,7*20 мм. Потім вручну відбирають із проходу сита насіння буркуну, а потім цибулини.

Вміст насіння буркуну і цибулин часнику виражають в шт./кг зерна.

Визначення вмісту гальки

Виділяють наважку зерна масою 500 г і просіюють на ситі з діаметром отворів 1,5 мм. Із сходу сита вручну відбирають гальку і зважують її.

Вміст гальки (Х_гл1) у відсотках із наважки масою 500 г визначають за формулою:

Хгл1=	mгл

де m_гл – маса гальки, виділена із наважки, г;

Загальний вміст гальки у відсотках (Х_гл) визначають за формулою:

Х_гл = Х_глкр+Х_гл1,

де Х_глкр – вміст у відсотках крупної гальки, виділеної із схода сита з діаметром отворів 6 мм під час просіювання середньої проби зерна на визначення смітної домішки.