Організація комплексного обслуговування виробництва та інноваційної діяльності на підприємстві

1) Комплекс структурних підрозділів підприємства, що створюють необхідні умови для ефективного функціонування виробництва – це:

а) невиробнича структура підприємства;

б) побічне господарство;

в) інфраструктура підприємства;

2) Система технічного обслуговування виробництва сприяє:

а) підвищенню організаційно-технічного рівня виробництва;

б) виявленню та запобіганню диспропорціям у роботі структурних підрозділів підприємства;

в) удосконаленню виробничого процесу.

3) Система планово-попереджувальних ремонтів забезпечує:

а) зниження витрат на ремонтні роботи;

б) підвищення продуктивності ремонтних робітників;

в) високу надійність роботи обладнання.

4) Комплекс операцій, що передбачає заміну швидкозношуваних деталей і регулювання механізмів, - це:

а) малий ремонт;

б) техогляд;

в) середній ремонт.

5) Комплекс робіт щодо покращення параметрів і характеристик обладнання, - це:

а) середній ремонт;

б) модернізація;

в) середній ремонт;

6) До основних ремонтних нормативів належать:

а) структура міжремонтного циклу;

б) склад робітників, що виконують ремонтні роботи;

в) кількість і вартість матеріалів, що використовують при здійсненні окремих видів ремонтів.

7) Для визначення повної трудомісткості ремонтних робіт використовують:

а) тривалість міжремонтного циклу;

б) кількість техоглядів між двома ремонтами;

в) показник ремонтоскладності.

8) Енергоприймальники основного і допоміжного виробництва в системі енергогосподарства відносять до:

а) передавальної і розподільної частини;

б) споживаючої частини;

в) генеруючої частини.

9) За функціями частина енергетичного господарства, що складається з компресорів, котельної, теплосилових мереж, водопостачання, відносять до:

а) електросилового;

б) газового;

в) теплосилового.

10) Резервуари і бункери, як різновиди складів, належать до складів:

а) відкритих;

б) закритих;

в) спеціальних.

11) Загальна кількість вантажів, яку необхідно перемістити за визначений період часу характеризує:

а) транспортопотік;

б) вантажообіг;

в) вантажопотік.

 

5. Реферати згідно самостійної роботи

Література.

1. Господарський кодекс України.

2. Мостенська Т. Л. «Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості». К, 2012 р..

3. Петрович У. М. та інші «Організація виробництва». Практикум. К. 2005 р..

4. Р. А. Фатхутдинов. «Організація виробництва». М. 2005 р.

 

Семінарське заняття № 10

Тема 2.8. Організаційно-виробниче забезпечення конкурентоспроможності продукції

Тема 2.9. Комплексна підготовка виробництва нової продукції

 

Мета: Закріпити та поглибити знання організації комплексної підготовки виробництва продукції та забезпечення конкурентоспроможності продукції та підвищення якості

План семінару:

1. Контрольні питання

Конкурентоспроможність продукції, її показники

Система забезпечення конкурентоспроможності продукції

Якість продукції. Система показників якість продукції

Організація контролю якості продукції

Ресурсозберігаючі технології, їх ефективність

Комплексна підготовка виробництва нової продукції

Технічна підготовка виробництва, її напрями, етапи

Організація конкурент орської підготовки виробництва

 

Питання для дискусії

Чи є актуальним в сучасних умовах вибір найбільш актуальної технології і чому? Обґрунтуйте.

 

Самостійна робота

3.1. Розробити таблицю характеристик системи показників якості продукції.

 

Група показників	Характер властивості	Показники
1)…

 

3.2. Табл. 2. Організація комплексної технічної підготовки виробництва.

Стадії підготовки	Характеристика	Результат	Використання
1. Організація проведення науково – дослідних робіт (НДР)
2. Організація конструкторської підготовки
3. Технологічна підготовка (ТПК)
4. Організаційно планова підготовка (ОПП)
5. Організація освоєння виробництва нових виробів (ООВН)

 

Вирішити завдання з с/р. № 19,20.

Тести

1. В якому документі було сформульоване таке визначення поняття «якість продукції»? Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби у відповідності з її призначенням:

а) ISQ 8402-94;

б) ДСТУ ISQ 9000-2001;

в) ГОСТ 14467-79.

2. В якому документі було сформульоване таке визначення поняття «якість»? Якість – це сукупність характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольняти зумовлені або передбачувані потреби:

а) ISQ 8402-94;

б) ДСТУ ISQ 9000-2001;

в) ГОСТ 14467-79.

3. В якому документі було сформульоване таке визначення поняття «якість»? Якість – це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги:

а) ISQ 8402-94;

б) ДСТУ ISQ 9000-2001;

в) Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

4. В якому документі було сформульоване таке визначення поняття «якість харчового продукту»? Якість харчового продукту визначається як ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт:

а) Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів»;

б) ДСТУ ISQ 9000-2001;

в) ГОСТ 14467-79.

5. До об’єктів, якість яких можна оцінити відносять:

а) продукцію (послуги), процеси, організацію, людей, систему або будь-яку комбінацію з них;

б) продукцію (послуги);

в) продукцію (послуги), процеси, організацію.

6. Вимоги можуть встановлювати:

а) споживачі та власники;

б) органи державного управління та менеджмент;

в) будь-які зацікавлені сторони.

7. Якість продукції – це:

а) сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовольняти певні потреби у відповідності з її призначенням;

б) ступінь задоволеності споживача, який визначається співвідношенням вартості та цінності (споживчої вартості);

в) певна сукупність властивостей продукції.

8. Рівень якості продукції – це:

а) сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовольняти певні потреби у відповідності з її призначенням;

б) ступінь задоволеності споживача, який визначається співвідношенням вартості та цінності (споживчої вартості);

в) певна сукупність властивостей продукції.

9. Потенційну якість продукції являють:

а) виробничі властивості продукції;

б) споживчі властивості продукції;

в) виробничі та споживчі властивості продукції;

10. Реальну якість продукції являють:

а) виробничі властивості продукції;

б) споживчі властивості продукції;

в) виробничі та споживчі властивості продукції;

11. Інтегральний показник якості відноситься до:

а) одиничних показників якості;

б) комплексних показників якості;

в) правильної відповіді немає.

12. Визначальний показник якості продукції – це:

а) відношення показника якості продукції, який оцінюється, до базового показника якості, у відсотках;

б) показник якості продукції, прийнятий за еталон при порівняльних оцінках якості;

в) показник, за яким приймають рішення щодо оцінювання якості продукції.

13. Базовий показник якості продукції – це:

а) відношення показника якості продукції, який оцінюється, до базового показника якості, у відсотках;

б) показник якості продукції, прийнятий за еталон при порівняльних оцінках якості;

в) показник, за яким приймають рішення щодо оцінювання якості продукції.

14. Відносний показник якості продукції – це:

а) відношення показника якості продукції, який оцінюється, до базового показника якості, у відсотках;

б) показник якості продукції, прийнятий за еталон при порівняльних оцінках якості;

в) показник, за яким приймають рішення щодо оцінювання якості продукції.

15. Вага, вологість, кислотність харчових продуктів вимірюється за допомогою:

а) розрахункового методу;

б) вимірювального методу;

в) реєстраційного методу.

16. Патентно-правові показники вимірюються за допомогою:

а) розрахункового методу;

б) вимірювального методу;

в) реєстраційного методу.

17. Показники продуктивності та міцності вимірюються за допомогою:

а) розрахункового методу;

б) вимірювального методу;

в) реєстраційного методу.

18. Зовнішній вигляд, смак, запах, колір, гущина оцінюються за допомогою:

а) традиційного методу;

б) експертного методу;

в) органолептичного методу.

19. Визначення якості продукції робітникам спеціалізованих експериментальних лабораторій, полігонів, стендів або розрахункових підрозділів здійснюється за допомогою:

а) традиційного методу;

б) експертного методу;

в) органолептичного методу.

20. Ранжування використовується як результат використання:

а) традиційного методу;

б) експертного методу;

в) органолептичного методу.

21. Рівень якості продукції – це:

а) відносна характеристика її якості, що базується на порівнянні показників якості конкурентної продукції з базовими значеннями відповідних показників;

б) це сукупність операцій, що містять вибір номенклатури показників якості продукції, встановлення значень цих показників і співставлення їх з базовими;

в) правильна відповідь а) і б).

22. Оцінка рівня якості продукції – це:

а) відносна характеристика її якості, що базується на порівнянні показників якості конкурентної продукції з базовими значеннями відповідних показників;

б) це сукупність операцій, що містять вибір номенклатури показників якості продукції, встановлення значень цих показників і співставлення їх з базовими;

в) правильна відповідь а) і б).

23. Комісія кодекс аліментаріус (Codex Alimentarius) – це комісія з розробки стандартів на продовольчі товари, яку створено з метою:

а) захисту споживача від небезпечних для здоров`я продуктів та координації робіт зі стандартизації харчових продуктів;

б) координації робіт зі стандартизації харчових продуктів;

в)розроблення стандартів якості на всі харчові продукти.

24. Стандартизація – це:

а) діяльність, що полягає у встановленні і застосуванні правил (стандартів), з з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері на користь і за участю всіх зацікавлених сторін;

б) спільна діяльність спеціалістів різного профілю з відбору із великої кількості видів продукції (процесів, послуг) однакового призначення одного або декількох видів цієї продукції (процесів, послуг) з найкращими характеристиками;

в) правильна відповідь а) і б).

25. Об`єктами стандартизації можуть бути:

а) рада стандартизації;

б) тільки готові продукти;

в) продукція, процеси та послуги та їхні складові, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи та діяльність.

26. Стандарт – це:

а) це нормативний документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері, розроблений у встановленому порядку на основі консенсус;

б) загальне погодження, яке характеризується відсутністю суттєвих заперечень стосовно важливих питань у більшості зацікавлених сторін і яке є процесом, коли намагаються врахувати думки всіх сторін і дійти згоди з будь-яких суперечливих питань;

в)правильна відповідь а) і б).

27. Стандарт SA 8000 – це:

а) стандарти, що містять вимоги до систем управління навколишнім середовищем, а також настанови щодо аудиту навколишнього середовища;

б) механізм для проведення ділової практики компанії у відповідність до цінностей суспільства;

в) стандарти, що створені для сприяння організаціям у розробленні та впровадженні систем управління якістю.

28. Стандарти ISO серії 9000 – це:

а) стандарти, що містять вимоги до систем управління навколишнім середовищем, а також настанови щодо аудиту навколишнього середовища;

б) механізм для проведення ділової практики компанії у відповідність до цінностей суспільства;

в) стандарти, що створені для сприяння організаціям у розробленні та впровадженні систем управління якістю.

29. Стандарти ISO серії 14000 – це:

а) стандарти, що містять вимоги до систем управління навколишнім середовищем, а також настанови щодо аудиту навколишнього середовища;

б) механізм для проведення ділової практики компанії у відповідність до цінностей суспільства;

в) стандарти, що створені для сприяння організаціям у розробленні та впровадженні систем управління якістю.

30. Обов`язкова сертифікація проводиться:

а) тільки для продукції підприємств харчової промисловості;

б) у сфері, регульованій законодавством;

в) для всієї продукції, що випускається підприємствами в Україні.

31. Система УкрСЕПРО – це:

а) добровільна організація;

б) організація споживачів продукції;

в) державна організація.

Реферати з с/р №19,20

Література.

1. Господарський кодекс України.

2. Мостенська Т. Л. «Організація виробництва на підприємствах харчової промисловості». К, 2012 р..

3. Петрович У. М. та інші «Організація виробництва». Практикум. К. 2005 р..

4. Р. А. Фатхутдинов. «Організація виробництва». М. 2005 р.