IV. Первинне сприйняття й осмислення матеріалу

1- Опрацювання статті «Як досягти успіху» (с. 29—30 підруч­ника).

— Прочитайте перший абзац, скажіть, що, на думку вчених,
допомагає людині досягти успіхів. (Працьовитість, інтуїція, та­
лант, знання.)

— Прочитайте другий абзац, розкажіть, що американський ви­нахідник Томас Едісон вважав головним у своїх успіхах. (Працю — 90 %, талант — 10 %, інтуїцію, везіння вважав випадковістю.)

— Що допомогло ученому Стайнмецу знайти неполадки у роботі установки на електростанції? (Інтуїція, досвід, знання, талант.)

2. Словникова робота.

Інтуїція — стихійне відчуття, здогад, що ґрунтується на попе­редньому досвіді і підказує правильне розуміння істини чи будь-якого явища.

Талант — особливі природні здібності людини, генетично зу­мовлена обдарованість у поєднанні з працею.

Досвід -— сукупність знань і навичок, умінь, набутих на основі безпосередньої практичної діяльності людей.

3. Бесіда за опрацьованим матеріалом.

— Що допомагає людині досягти успіхів і навіть стати вченою?
(Запис на дошці: знання, інтуїція, досвід, працьовитість, та­
лант.)

— Що треба робити, щоб стати людиною, здатною втілювати
свої бажання в життя, мати успіхи в навчанні, праці?

4. Робота за підручником.

— Прочитайте статтю «Умови успіху» (с. 30). Виділіть головні
ознаки успішної людини (послідовність і систематичність у на­
вчанні, роботі, уміння зосереджуватися на справі, зібраність, вмін­
ня контролювати себе.)

5. Фізкультпауза. Гра «Помічники».

Життєвого досвіду, знань ми набуваємо, звичайно, у школі. Але перші, можливо найважливіші, навички ми отримуємо в сім'ї, коли допомагаємо дорослим.

Пограймо у гру «Помічники».

Бабуся випрала білизну і просить допомогти її викрутити.

1) Міцно тримайте білизну в кулачках. Викручуйте добре.

2) Струсніть і розправте її.

3) Підніміться на носочки, дотягніться до мотузки, повісьте бі­лизну.

4) А бабуся вже на городі, бур'ян рве. Нахиляйтесь і ви, вири­вайте бур'ян, випрямляйтесь та на стежку кидайте.

5) Ось дідусь посипає доріжку піском.

6) Поспішаймо бігом. Посипайте пісочком навколо себе.

7) А щоб пісок щільно лежав, потупайте ніжками.

8) Залишилось дрова порубати. Розставляйте ноги та вище під­німайте сокиру й різко опускайте на колоду. Раз! Два! Три! Все!

9) Сядьмо на колоду. Погріймося на сонечку. Відчуваєте тепло на обличчі, у грудях, усьому тілі?

А тепер — до уроку.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Дидактична гра.

Розкажіть, які якості допомагають вам у навчанні, а які зава­жають. (Учитель записує якості, названі дітьми, у два стовпчики, пропонує свої варіанти.)

Запис може мати такий вигляд:

талант лінь

знання байдужість

наполегливість заздрість

уважність неуважність

бажання відсутність самоконтролю

допитливість невпевненість

працьовитість боягузство

інтуїція недисциплінованість

кмітливість незібраність

2. Слухання уривку вірша з подальшим обговоренням.

Товариська допомога

В Данька до математики Незаперечний хист, Данько моргає:

— Братики, та я ж не егоїст.
Кому сказати? Прошу,

Ось мій домашній зошит. Приємні в хлопця риси є: Одверта він душа. Три парти в нього списує, І кожен поспіша, Списали й кажуть:

— Класно! Данько одвів біду.
І радий той:

— Ну, ясно, хіба я підведу?

І. Кулочнецька

— Як ви охарактеризуєте Данька?

— Що ви можете сказати про його друзів?

(Можливі відповіді дітей: Данько має хист, прагне жити у зла­годі з іншими, чекає схвалення, впевнений у собі, нечесний. Діти ліниві, байдужі, нечесні, не мають почуття власної гідності, не­впевнені в собі.)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда.

— Урок наближається до кінця. За що ви можете похвалити себе?

— А своїх товаришів? Учителя?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготувати стислі розповіді (на 2—3 хвилини) про життя видатних людей (за статтями підручника нас. 29—ЗО). Звер­нути увагу на те, що допомогло їм зробити визначні досяг­нення.

2. Принести власну фотографію із зображенням у дошкільному віці.

УРОК 10 ------------------------------- ■-----------------------------------------

Тема. Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.

Мета: продовжити знайомство дітей зі складовими успіху,

щастя; учити аналізувати свою поведінку, ставлення до навчання, міркувати над майбутнім; виховувати працьовитість, бажання багато знати і вміти.

Обладнання: портрет Д. Заболотного, магнітофонний запис ук­раїнської народної казки «Нехайло», колаж «Упі­знай мене», паперові пелюстки квітки.

--------------------------------- ХІД УРОКУ ----------------------------

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Стислі розповіді дітей про видатних людей.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя.

Послухайте розповідь про видатного українця Данила Кирило­вича Заболотного (1866—1929).

Із простого сільського хлопчика він доріс до всесвітньовідомого вченого, президента Академії наук України. Данило Кирилович мікробіолог, епідеміолог, вивчав небезпечні хвороби: чуму, холе­ру, дифтерію, тиф, дизентерію. Бажання допомогти людям, доб­рота, талант, терпіння, наполегливість, чесність допомогли йому здійснити мрії, досягти успіху — винайти вакцину проти хвороб. Для цього він багато вчився: у прогімназії, гімназії, університетах (Новоросійському і Київському); писав наукові праці, досліджу­вав віруси в лабораторіях. А щоб упевнитись у тому, що вакцини можуть допомогти людям запобігти чумі чи холері, на собі прово­див досліди, заражаючись хвороботворними мікробами. Йому до­помагали не тільки здобуті завдяки книгам знання, а й життєвий досвід. Він вивчав ці хвороби, боровся з ними не лише в Україні, Росії, айв Індії, Франції, Монголії, Китаї, Шотландії, на Кавказі. Життя Дмитра Кириловича було важким. Він часто голодував, не мав житла, хворів, але заради перемоги над страшними хвороба­ми, заради науки терпів усе. Він так звертався до молоді: «Діти мої дорогі, любіть науку і правду».

Розв'язання проблемної ситуації,

— Як ви вважаєте, чи були щасливими ті люди, про яких ви
щойно почули на уроці?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні ви продовжите знайомство зі складовими успіху і нав­читеся аналізувати поведінку свою й оточуючих.

V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Робота за підручником.

* Читання дітьми мовчки у супроводі магнітофонного запису української народної казки «Нехайло» (с. 31—32) з подаль­шим обговоренням.

— Які думки виникли у вас під час читання?

— Чому чоловіка називають Нехайлом?

— Які риси характеру ви можете відзначити в нього?

— Чи вважаєте ви його щасливим?

• Читання вголос статті «Хочеш бути щасливим, не будь ліни­
вим» (с. 32) із подальшим обговоренням.

— Які поради автора статті ви обрали для себе?

— Опишіть господаря свого щоденника. (Надається 1—2 хви­лини для церегляду власного щоденника.)

• Бесіда за ілюстративним матеріалом підручника (с. 33—34).

— Розкажіть, які зміни відбулися із жолудем. Що допомогло йому стати дубом?

— Які винаходи людей змінили їхнє життя на краще?

— Що допомогло людям пройти шлях від гусячого пера до
комп'ютера?

— Як змінюється людина з часу свого народження?

Робота в парах.

Покажіть один одному свої фотографії. Нехай сусід по парті розкаже, чи змінилися ви.

Оформлення колажу «Упізнай себе».

(На дошці висить аркуш паперу формату А1. Діти підходять групами, прикріплюють свої знімки до нього. Клас деякий час оглядає колаж.)

— Діти, уявіть, що поруч ще один аркуш паперу зі знімками,
на яких ви зображені через 10—15 років. Якими ви себе бачите
у майбутньому? Що для цього потрібно робити зараз?

Фізкультпауза.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Інтерактивна гра «Мікрофон».

— Що, на вашу думку, робить людину успішною, щасливою?

— Прочитайте ще раз, що радять запам'ятати автори під­
ручника.

«Життя — це зміни. Усе на світі змінюється». «Людина не просто проживає своє життя, вона його будує, ство­рює».

Робота над прислів'ями.

Український народ завжди поважав і цінував працьовитих лю­дей, а лінивих — зневажав.

— Які українські прислів'я про працю ви знаєте?

(Запис дітьми прислів'їв на двох аркушах: на одному— про працьовитих людей, на іншому — про лінивих.)

Наприклад:

Для нашого Федота не страшна робота.

Без труда нема плода.

Не розбивши яйця, не спечеш яєчні.

Слова — полова, а праця — ди­во.

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Гірко поробиш, солодко з'їси.

Не журись, та за діло берись.

У невмілого руки не болять.

На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.

Кінець — справі вінець.

Як їв, то аж упрів, а як працю-ва, то аж задрімав.

Люди — жати, а ми — на межі лежати.

До роботи плачучи, а до танців скачучи.

У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.

Як до діла, так і сіла. Лінивий у своїй хаті змокне. Робить, як мокре горить.

Лінивому все ніколи.

Думкою в небі, ногами в пос­телі.

їсть за вовка, робить за кома­ра.

Готовеньке і кішка з'їсть. Спиш, спиш, а спочити ніколи.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ Бесіда.

(Діти отримують паперові пелюстки.)

— Яким кольором ви б намалювали свій настрій?

— Розфарбуйте пелюстку цим кольором.

(Діти віддають пелюстки вчителеві, який кріпить їх на дошці або тримає у руці у вигляді віяла.)

— Яких кольорів найбільше?

— Який настрій у нашого класу сьогодні на уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Продовжити вдома запис прислів'їв про працю і лінь.

2. Скласти розповідь на тему «Ким я хочу стати і що для цього потрібно зробити» (зразок підручника на с. 34).

УРОК 11----------------------------------------------------------------------------

Тема. Узагальнюючий урок за розділом «Людина».

Мета: узагальнити, закріпити знання учнів, оцінити їхні

навчальні досягнення за темою; виховувати почуття людської гідності.

Обладнання: кольорові олівці, аркуші для тестування.
--------------------------------------- ХІД УРОКУ ------------------------------------

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Зачитування прислів'їв дітьми.

2. Заслуховування розповідей на задану тему.

ПІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ! ЗАВДАНЬ УРОКУ

Ми з вами закінчили вивчати розділ підручника під назвою * Людина належить до суспільства». Сьогодні на уроці зробимо

підсумок.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

1. Бесіда.

— Чи цікавими були уроки?

— Що справило на вас неабияке враження? Які уроки заціка­вили найбільше?

— Які відкриття ви зробили для себе?

— Чи змінили щось у своїй поведінці, ставленні до навчання та життя в цілому?

2. Виконання тестових завдань.

1. Які дві життєві основи є на земній кулі? (1 бал)

а) суспільство, природа;

б) вода, повітря.

2. Що таке суспільство? (1 бал)

а) люди, тварини, рослини;

б) об'єднання людей, які взаємодіють між собою.

3. Що відрізняє людину від тварини? (2 бали)
42

Потреба:

а) у праці;

б) продовженні роду;

в) теплі;

г) їжі;

ґ) розвагах;

д) примноженні статку;
є) грошах;

є) творчості.

4. Де з'явились перші школи? (1 бал)

а) у Китаї;

б) Росії;

в) Стародавній Греції.

5. Коли з'явилися перші школи в Україні? (1 бал).

а) тисяча років тому;

б) 500 років тому;

в) багато тисяч років тому.

6. Хто відкрив першу бібліотеку в Києві? (1 бал)

а) Богдан Хмельницький;

б) Володимир Великий;

в) Ярослав Мудрий.

7. Продовж речення. (2 бали)

а) Людина долає перешкоди не силою, а.... (розумом.)

б) Здобудеш освіту — побачиш більше.... (світу.)

в) Не кажи «не вмію», а кажи.... (навчуся.)

8. Прослухайте розповідь, оцініть поведінку дівчинки. (2 бали)
Галинка йде зі школи. На ній надіта синя спідничка з білою

мережкою, пишна білосніжна блузка, блискучі чорні черевички з бантиками. На голові дівчинки красується великий білий бант. Поруч мама. Вона несе портфель. Галинка щось говорить мамі, мама каже: «Ні». Дівчинка надуває рожеві щічки, хмурить брови, зривається з місця і біжить уперед. Мама її гукає, та донька не чує. Позначте «4-», що вам не до вподоби.

а) зовнішнє людське «Я»;

б) внутрішнє людське «Я».

9. Намалюйте сонечко з промінчиками (2 бали).

Це ви зі своїм зовнішнім і внутрішнім людським «Я». Ви дарує­те вдома, у школі, на вулиці всім тільки гаряче, тепле, добре, при­ємне. Напишіть на кінчиках промінця гарні риси характеру, які ви виховуєте у собі.

3. Перевірка виконаного завдання.

Учитель називає правильні відповіді до завдань тестування. Пояснює, якщо у дітей виникають сумніви.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Демонстрування намальованих сонечок із промінчиками.

Погляньте на сонечка. Вони різні. Чому? Бо кожен із нас непов­торний, відрізняється від інших. Людина — це найбільша цінність на землі.

2. Читання уривку вірша дітьми (з дошки або картки).

Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина. Очі твої — одні.

Більше тебе не буде Завтра на цій землі. Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди, Добрі, ласкаві й злі.

В. Симоненко

— Про що говорить нам поет у своєму вірші?

— Які слова підкреслюють, що людина неповторна?

УРОК 12

Тема. Сім'я, основні обов'язки членів сім'ї. Шанобливе

ставлення до старших.

Мета: формувати у дітей поняття родини, роду, рідні; вихо-

вувати турботливе ставлення до членів родини, від­повідальність перед сім'єю, гордість за свій рід.

Обладнання: малюнки — зразки родовідного дерева, магнітофон­ний запис текстів, індивідуальні картки з текстом оповідання «Бабуся».

-------------------------------------- ХІД УРОКУ--------------- —=—.------;—---------

І

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда.

— Що необхідно немовляті, щоб стати людиною? (Спілкування з людьми, виховання, навчання.)

— Хто першим спілкується з новонародженим? (Мама, тато, брати, сестри, дідусі, бабусі.)

— Як називають цю групу близьких людей? (Сім'я, родина.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні розпочинаємо вивчати новий розділ «Людина серед людей». На цьому уроці ми з вами поміркуємо над значенням роди­ни у вашому житті, про стосунки між членами родини, обов'язки перед сім'є,ю.

IV. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником.

• Читання дітьми мовчки статті «Твоя сім'я. Родовідне дере­во» (с. 34—35) з подальшим обговоренням.

— Чому авторові статті сумно?

— Чи добре, коли людина навіть не пам'ятає імен рідних?

— Із чим автор порівнює людей, що не знають або забули своїх рідних?

— Яких дітей автор хвалить, називає їх гарними? (Тих, що зна­ють свій рід.)

— Яким чином ми можемо дізнатись про наших батьків, ді­дусів, прадідів? (Фотографії, родинні реліквії.)

— Як кожен із нас може стисло і зрозуміло розповісти про свій рід? (Зобразити його у вигляді родовідного дерева.)

— До яких дітей відносите себе ви: тих, що пам'ятають про свій рід, чи таких, що забувають про рідних?

2. Розгляд малюнків із зображенням родовідного дерева.

(Учитель показує малюнки, нагадує, що учні малювали ро­довідне дерево у 1—2 класах.)

Розгляньте разом із батьками цей малюнок і додайте все, що не було враховане раніше. На наступному уроці позмагаємось, чиє де­рево більш розлоге, на чиєму — більше гілок.

3. Слово вчителя з елементами бесіди.

У наших сім'ях традиційно мама — берегиня роду, тато — гос­подар, а діти — помічники, радість для батьків.

Послухайте оповідання Л. Толстого «Хто найкращий за всіх».

У натовпі на вулиці заблукала дівчинка. Бігає, плаче, шукає матір. Люди питають у дівчинки: «Яка ж твоя мама, дитино?» А дівчинка крізь сльози відповідає: «Невже ви не знаєте? Моя мама та, що найкраща за всіх».

— Чому так відповіла дівчинка?

Мама — це слово, яке найчастіше повторює людина у хвилини страждання і горя. Адже мама любить свою дитину, завжди ро­зуміє її хвилювання, подає руку допомоги, поділяє радість.

Найрідніша, наймиліша, Всіх вона голубить, тішить. Завжди скрізь буває з нами! Відгадайте, хто це? (Мама)

Але мама теж потребує і допомоги, і турботи, і поваги, і любові. Чи не так?

Послухайте ще одну загадку і відгадайте, про кого вона.

Сад зелений, а у ньому Гордий дуб шумить гілками. Дім красивий, а у ньому Любий наш із нами... (Тато)

— Як ви здогадались, що йдеться про тата?

Цікавинка для допитливих

В Україні слово «тато» вживають найчастіше. На Закарпатті більш поширене слово «неньо*. Іноді тата називають батьком. Раніше побуту­вало слово «отець» (зараз його вважають застарілим). Колись говорили: «Шануй отця й матір своїх». Збереглося слово «отець» у значенні «Бог»: «Отець небесний». Головна молитва православних християн починається словами «Отче наш...». Слова «отче», «панотче» —- ознака шанобливого звертання до священника. -

4. Опрацювання статті з подальшим підведенням до висновків
(с. 35 підручника).

Висновки: а)Слово «старий»— праслав'янського походження, означає

«той, що міцно стоїть на ногах». б)Старих людей треба шанувати, бо вони мудрі, надійні і ма­ють багатий життєвий досвід.

в) Дідусям і бабусям — найпочесніпіе місце в сім'ї.

г) Уважно придивляйтесь і прислухайтесь до старих, бо вони
багато знають.

5. Опрацювання вірша В. Симоненка з подальшим обговоренням
(с. 36 підручника).

— За що вдячний онук своєму дідусеві?

— Розкажіть, чого вас навчають дідусі та бабусі?

— За що ви завжди їх пам'ятатимете?

6. Заслуховування розповідей дітей про дідусів і бабусь.

(Розповіді мають бути стислими, чіткими, складатися з 1—З речень.)

7. Фізкультпауза.

8. Читання дітьми мовчки оповідання з картки у супроводі магні­тофонного запису.

Бабуся

і

Прийшов до Бориска товариш. Товариш сказав:

— Здрастуйте, бабусю!

Бориско весело підштовхнув його ліктем:

— Ходім, ходім! Можеш із нею не вітатися. Вона вже стара ста-
рушенція.

Бабуся обсмикнула кофтину, поправила хустку і тихо повору­шила губами:

— Образити — що вдарити, приголубити — треба слова шукати.
А в сусідній кімнаті товариш сказав Бориску;

— Аз нашою бабусею завжди вітаються і свої, і чужі. Вона у нас головна.

— Як це головна? — зацікавився Бориско.

— Ну, старенька всіх зростила. її не можна кривдити. А чого ж ти зі своєю так? Гляди, батько прочухана дасть за це.

— Не дасть! — насупився Бориско.— Він сам із нею не вітаєть­ся.

 

— Дивно! Тепер старих усі поважають. Держава за них пік­лується.

— Та ми свою бабу не кривдимо,— зашарівся Бориско.— Вона у нас сита і здорова.

Прощаючись із товаришем, Бориско затримав його біля две­рей.

— Бабо,— нетерпляче гукнув він,-— іди-но сюди!

— Іду, іду! — зашкутильгала з кухні бабуся.

— Ось,— сказав товаришеві Бориско,— попрощайся з моєю ба­бусею.

Після цієї розмови Бориско часто ні з того, ні з цього запитував у бабусі:

— Кривдимо ми тебе?
А батькам сказав:

— Наша бабуся краща за всіх, а живе гірше від усіх — ніхто про неї не піклується!

— Хто це тебе навчив батьків засуджувати? Гляди мені, малий ще!

І, розхвилювавшись, накидалися на бабусю:

— Це, мабуть, ви, матусю, дитину підбурюєте? Якщо невдово-
лені нами, могли б і самі сказати.

Бабця, м'яко всміхаючись, хитала головою:

— Не я вчу, життя вчить. А вам би, дурненькі, радіти треба. Для
вас син зростає. Я своє віджила на світі, а ваша старість попереду.
Що уб'єте, те не вернете.

(В. Осєєва)

9. Дидактична гра «Продовж речення».

«Погано, що...» «Добре, що...»

10. Читання дітьми мовчки у супроводі магнітофонного запису
оповідання «Так буде справедливо» (с. 36—37 підручника) з подаль­
шим обговоренням.

Гарно, якщо в родині не одна дитина. Тоді дітям веселіше, ці­кавіше. У дружній родині діти не тільки разом розважаються, а й навчаються, виховують одне одного, старші турбуються про мо­лодших.

— Поясніть назву оповідання.

— Який старший брат? (Милосердний, справедливий, відпові­дальний.)

— Розкажіть про своїх братиків і сестричок.

— Які вони у вас?

— Як ви турбуєтесь про них?

— Чи ставитесь ви до них справедливо?

— Чи вважаєте ви себе кращим за своїх братів та сестер? Пояс­ніть свою відповідь.

V. ПІДСУМОК УРОКУ Бесіда.

— Що таке сім'я?

— Хто входить до складу сім'ї?

— Хто є берегинею роду?

— Кого називають господарем у сім'ї?

— Кому в родині належить найпочесніше місце?

— Якими мають бути діти?

— У народі кажуть: «Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такій діти».

Отже, багато що у вашому житті залежить від ваших батьків, від того, чого вони вас навчають, як виховують. А майбутнє ваших дітей залежатиме і від того досвіду, який ви отримаєте в сім'ї, і від того, чи зможете передати власні знання дітям.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати оповідання «Красива палиця» (с. 37—38), прислів'я (с. 35).

2. Допрацювати малюнок родовідного дерева.

3. Підготувати розповідь про когось із членів своєї родини (учи­тель, керуючись обізнаністю сімей класу, пропонує підготу­вати розповідь кожній дитині):

а) про маму (у кого немає тата);

б) про тата;

в) про братика або сестричку;

г) про дідуся або бабусю.

—--------------------------------------------------------------------- УРОК 13

Тема. Вимоги до товаришування, спільної гри, праці, на-

вчання.

Мета: розкрити поняття дружби; навчати дітей розуміти

один одного; формувати такі риси характеру, які до­помагають у спільній справі; виховувати дружні сто­сунки між учнями.

Обладнання: аркуші для тестування, скринька для порад.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Огляд малюнків.

Визначення найрозлогішого родовідного дерева.

2. Робота у парах.

Розповіді про своїх рідних один одному (3—4 хвилини).

— Розкажіть, що цікавого ви дізналися про рідних товариша.

3. Бесіда за змістом оповідання М. Герасименка «Красива па­
лиця».

— Як ви ставитеся до Юрка?

— Який він? (Жорстокий, байдужий, рішучий.)

— Що б ви сказали Юркові, якби були з ним знайомі?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда.

— Що дорожче за золото, сильніше від бурі, міцніше за сталь? (Дружба.)

— Які думки у вас з'являються, коли ви чуєте слово «дружба»? Поясніть відповідь.

— Які ви знаєте прислів'я про дружбу?

— Поміркуйте над кожним із ваших прикладів.

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Отже, сьогодні ми присвячуємо урок дружбі: ознайомимо­ся з вимогами до товаришування, спільної гри, праці, навчання, дізнаємося, що означає «бути справжніми друзями».

V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником.

• Читання мовчки оповідання «Друзі» (с. 38) з подальшим об­говоренням.

— Чи можна Олега і Сашка назвати справжніми друзями? (їх
не можна назвати справжніми друзями, бо друг — це той, хто не
хворіє разом, а допомагає одужати; хто не прогулює уроки разом
із товаришем, а дає корисні поради, спонукає до добрих вчинків,
ніколи не зраджує.)