Підсумки: курсанти оцінюють, що нового вони дізналися, ув’язуючи з відомостями, отриманими на попередніх заняттях.

При цьому курсантам слід нагадати, що разом ми дізналися про такі поняття, як “характер” та “темперамент”, і дійшли висновку, що з темпераментом людина народжується, а характер формується упродовж усього свідомого життя людини під впливом різноманітних факторів – внутрішніх та зовнішніх. Саме на підставі різноманітності та неповторності характеру кожної людини базується також і типології особистості, про які ми дізналися на попередньому заняття і яку просто необхідно знати майбутньому правознацю. Отже, кожна людина не схожа на іншу. Як відбиток пальців, вона неповторна та індивідуальна. Припам’ятайте типологію особистості згідно з типологіями вітчизняного П. Лічко та німецького К. Леонгардом науковцями. Їхня типологія будувалася на визначенні акцентуацій характеру особистості. Акцентуація характеру – це загострення деяких рис характеру, які виявляються у повсякденному житті, та загострюються у складних, екстремальних обставинах. Чи допомогли Вам теперешні знання про “характер” та “темперамент”, які Ви отримали на цьому занятті? Проаналізуйте.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Бандурка О. Основи психології і педагогіки. - Харків: Нац.ун-т внутр. справ, 2003. - 336 с.

2. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии.– М.: Пед. общество России, 1999

3. Гоцуляк В.П. Основи психології та педагогіки. - К.: НАУ, 2001.-164 с

4. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. –СПб.: Свет, 1997.-608с.

5. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. -М.:Юристъ, 2006.-631с.

6. Немов Р.С. Психология. В З-х т.Т.1.- М.: Просвещение ВЛАДОС, 1995.-576с.

7. Основи психології: підручник (за ред. Киричука О.В., Роменця В.А.). -К.: Либідь, 1996.-632с.

8. Столяренко, А.М. Психология и педагогика: учеб. пособие для вузов / А.М. Столяренко; М-во образования РФ, Учеб.-метод. центр "Проф. учебник". - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010.

9. Столяренко А. М. Экстремальная психопедагогика. – М.: ЮНИТА –ДАНА, 2002. – 607с.

 

Додаткова:

 

1. Абрамова Г.С. Практическая психология. Изд. 3 Екатеринбург: "Деловая книга", 1998. 368 с.
2. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия.- СПб.: АО Сфера, 1994.-160с.
3. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в психологию. Курс лекций.- М.: ЧеРо, 1998.-336с.
4. Годфруа Ж. Что такое психология?: В 2-х т.- М.: Мир, 1996.
5. Соціально-економічні причини насильства в сім'ї в Україні: аналіз проблем та шляхи запобігання (матеріали за результатами соціологічного опитування). К.: Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2004. - 144 с

 

Практичне заняття

Кількість годин – 2 год.

заняття № 2. Тема № 3.2. Розвиток сприйняття та відчуття

МЕТА:

Загальноосвітня (навчальна) – навчити курсантів розумінню закономірностей пізнавальної діяльності особистості як здатності відображення дійсності;

Розвивальна – опанування курсантамивмінь концентрувати увагу, покращення сенсорно-перцептивних процесів;

Виховна – стимулювати в курсантів потребу підвищити професійно-психологічну компетентність через розвиток сенсорно-перцептивних, мнемічних, мисленнєвих процесів.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ: увага, довільна увага, мимовільна увага, синдром дефіциту уваги, спостережливість, відчуття, аналізатор, сенсорна система, поріг чутливості, адаптація, синестезія, сенсибілізація, відчуття, апперцепція, ілюзія іррадіації, ілюзія контраст.

Поняття про увагу. Фізіологічний характер уваги. Види уваги та їх характеристика (довільна, мимовільна). Властивості уваги – спрямованість, обсяг, розподіл, зосередженість, інтенсивність, тривалість, переключення. Індивідуальні особливості спрямованості свідомості та їх урахування в слідчій практиці. Синдром дефіциту уваги. Спостережливість та її розвиток.

Поняття про відчуття. Нейрофізіологічні основи відчуттів. Аналізатор як система. Загальні психофізіологічні закономірності відчуттів (нижній та верхній пороги відчуттів, адаптація, сенсибілізація, синестезія, контраст відчуттів). Використання знань про закономірності відчуттів у слідчій практиці.

Поняття про сприйняття. Нейрофізіологічні основи сприйняття. Загальні закономірності сприйняття (усвідомлювання та узагальненість; цілісність, структурність, вибіркова спрямованість, апперцепція, константність). Особливості сприйняття простору, часу. Ілюзії сприйняття (ілюзія контрасту, ілюзія іррадіації та ін.). Урахування закономірностей сприйняття у слідчій практиці.

План

1. Відчуття та його види.

2. Мінливість чуттєвості аналізаторів, її причини. Значення чуттєвості аналізаторів у діяльності юристів.

3. Сприйняття та його властивості.

4. Сприйняття простору, часу, руху.

5. Умови розвитку сприйняття та відчуття в професійної діяльності працівників ОВС.

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Роль відчуттів у житті людини.

2. Сприйняття людини людиною.

3. Урахування закономірностей сприйняття у слідчій практиці.

Контрольні питання та завдання:

1. Який психічний процес називається сприйняттям? Чим сприйняття відрізняються від відчуттів і який зв’язок між ними?

2. Розкажіть про залежність сприймань від характеру діяльності.

3. Які закони сприйняття вам відомі?

4. Що таке апперцепція?

5. Вплив сприйняття кольорів на психічний стан людини.

6. Залежність сприйняття від спрямованості особистості.

7. Напишіть оповідання – “ Моє світосприймання як майбутнього юриста/ працівника ОВС”.

Завдання 1: Коректурний тест Досліджують особливості уваги при дії зорових подразників. Завдяки цієї методиці (коректурний тест) можна одержати матеріал про збудження, про особливості внутрішнього та зовнішнього гальмування.

Оволодіння методикою використання коректурних тестів (таблиць Анфімова) для дослідження ВНД (вищої нервової діяльності) людини.

Курсантам видають таблиці Анфімова і знайомлять з їх змістом. Викладач звертає увагу на те, що існує дуже багато різних коректурних таблиць, які складені з букв, геометричних фігур, тощо.

Загальний принцип роботи з ними: в коректурних таблицях підкреслюють або перекреслюють знаки або їх комбінації. Враховують час виконання завдання і кількості помилок.

Аналіз 1. Підраховують кількість знаків та кількість помилок.

Досліджують загальну працездатність (К):

К=n1+n2/n1

де

n- кількість знаків за 2 хвилини;

n1 – за перші 2 хвилини;

n2 – за наступні 2 хвилини.

 

Викладач розповідає про спостережливість як професійно важливу якість, яка необхідна майбутнім працівникам правоохоронних органів. Професійна спостережливість – комплексна якість особистості, що виражається в умінні помічати характерні, але малопомітні і, на перший погляд, малоістотні особливості обставин, людей, предметів та їх змін, що мають або можуть мати значення для вирішення професійного завдання.

Для спостережливої людини важливо знати ознаки, за якими можливо прочитати ті чи інші властивості людини. Тривалість, цілеспрямованість, зосередженість у спостереженні вимагає як вроджених якостей, так і тренувань, досвіду. Так, вченими повідомляється, що багаточисленні вправи для успішного виконання яких потрібно спостерігати - сприятимуть розвиткові спостережливості.

Викладач пропонує згадати випадки із життя або літератури, професійної або службової практики своїх батьків або друзів, в яких дана професійна якість стала в пригоді.

Завдання 2.

Вправа: 1. Об’єм запам’ятовування

Мета: запам’ятовування обличчя та прізвищ людей

Час:10 хв.

Процедура: Перед групою ставиться завдання уважно роздивитись на фото обличчя та запам’ятати підписані імена та прізвища так, щоб потім пізнати кому вони належать. На запам’ятовування дається 30 сек. Потім дається зображення цих людей, але їх імена та прізвища не вказані, а розташування змінено. Потрібно написати прізвище кожного. Вправа вважається вірною, якщо імена та прізвища вказані безпомилково. Вправа розпочинається із запам’ятовування двох осіб і з кожною наступною вправою збільшується на одну особу. Кожний хто зробив помилку вибуває з гри.

Методичні рекомендації: Якщо з’ясується, що результати виконання цієї вправи низькі, то її можливо повторити пізніше на деяких зайняттях, поки всі курсантине будуть мати досить добрий результат. Ефективність з’ясовується за формулою –Кількість вірних відповідей/10*100= %

Вправа 2. Вгадай голос.

Мета: навчитись розпізнавати звуки.

Час: 5 хв.

Процедура: Учасники стають півколом так, щоб у кожного було достатньо простору для роботи. Перед півколом ставиться стілець. Обирається слухаючий, який, сидячи на стільці спиною до інших курсантів має зрозуміти все, що буде відбуватися за спиною. Кожному слухаючому дається 2хв. Учасники, які знаходять за спиною скоюють різні дії, а по закінченні викладач задає ”слухаючому” питання про характер дій, про те хто виконував. Якщо „слухаючий” помиляється його поправляють, розповідаючи йому, що було насправді. (Приклади дій: задати запитання, шепіт двох людей,-------

Методичні рекомендації: Під час обговорення з’ясовується характер помилок. Якщо вони зустрічались, про те, які звуки розпізнаються відразу, які із забрудненням.