Розділ І. Політичні репресії на території західної україни у кінці 1930- на початку 1950-х рр.

Вступ

У перші десятиліття ХХІ ст. в Україні питання національної пам’яті набуло особливого змісту та значення. Це пов’язано із формуванням політичної нації нового зразка та політикою декомунізації, яка розвинулась у 2015-2016 рр. Та-кож одним із визначальних факторів популяризації теми національної пам’яті є її відмінності у різних регіонах України. Це стало причиною внутрішньо-національних суперечок та підтримування стереотипізації стосунків між етно-графічними групами населення і відносин з представниками нацменшин.
Однією з найбільш суперечливих сторін національної пам’яті українців є тема політичних репресій 1940-50-х рр. Події цього часу являються мало-вивченими та ідеологізованими внаслідок замовчування та перекручування фактів під час радянської епохи, внаслідок чого було втрачено значну кількість інформації про масові знищення людей представниками більшовицької та нацистської влади на території України, а також про місця захоронення остан-ків. Саме віднайдення та меморіалізація воєнно-історичних пам’яток, пов’яза-них з репресіями відіграють одну з найважливіших ролей у становленні націо-нальної пам’яті народу, проте станом на сьогодні у нашій державі ще не є пов-ністю сформованими. Основними проблемами даної галузі досліджень є відсут-ність усталеної термінології та комеморативного дискурсу в українському публічному просторі. Також досі не створено загального реєстру місць українських воєнно-історичних пам’яток часів політичних репресій, що нега-тивно позначається на процесі їх вивчення.
Жив’юк А.А. у своїй статті «Меморіальні місця тоталітарних репресій в Україні: проблеми локалізації, комеморації, інституціоналізації» виділяє основ-ні складові меморіалізації місць тоталітарних репресій:
– пошук місць розстрілів і масових захоронень / могильників репресованих, фіксація їх меж;
– проведення розкопок та судово-медичної експертизи знайдених решток;
– ідентифікація знайдених решток;

– ритуальне поховання;
– встановлення пам’ятників, пам’ятних знаків на місцях страт і захоронень. [1]
Згідно з державною програмою «Реабілітовані історією» має бути укладений анотований перелік місць захоронення / поховання громадян – жертв радян-ських репресій у кожному регіоні України. Він мав би містити такі елементи:
– місцезнаходження захоронення / поховання;
– точна або приблизна кількість загиблих (чоловіків, жінок, дітей);
– час та обставини захоронення / поховання;
– час дослідження захоронення правоохоронними органами та спеціальною ко-місією, місце зберігання, реквізити документів про наслідки дослідження;
– опис пам’ятника або пам’ятного знака (якщо встановлений), його фото-ілюстрацію. [2]
Особливої уваги заслуговують репресії на території Західної України, а саме, Східної Галичини та Волині, які проводились радянською та німецькою оку-паційною владою. Вони вирізняються маловідомістю, так як до розпаду СРСР дані про загиблих та місця їх захоронення були засекреченими і до другої половини 1990-х рр. їх відновлювали за свідченнями місцевих жителів. Лише на початку ХХІ століття із створенням пошукових загонів, а згодом організацій, до роботи почали залучати архівні дані та професійних археологів, що сприяло покращенню якості робіт.
Щодо документів, які регулюють пошукову діяльність, пов’язану з місцями загибелі та захоронення жертв політичних репресій, то такими є, зокрема, Закон України про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітар-ного режиму 1917-1991 рр., Закон України про реабілітацію жертв політичних репресій та його Тлумачення, Тимчасовий порядок здійснення на території України пошуку, ексгумації та перепоховання останків осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій, і впорядкування місць їх поховання, Закон України про охорону археологічної спадщини, а також відкриті листи на проведення розкопок. Ця документація сприяє професіо-налізації пошукової справи під час пошуку захоронень репресованих за без-печує державний контроль над процесом меморіалізації.
У цьому курсовому дослідженні описано пошуково-ексгумаційні роботи, які проводились на місцях жертв комуністичних репресій та нацистських перес-лідувань 1940-1950-х рр. з 1989 до 2015 р. Окрема увага приділяється розкоп-кам, які проводили німці та радянська влада з метою дискредитувати против-ника перед світовою спільнотою або ж знищити докази власних злочинів. Зви-чайно, що ця ексгумація не мала ніякого наукового підгрунтя, проте є важли-вою для процесу пошуку місць репресій або захоронення попелу чи остеологіч-них залишків загиблих.
Актуальність курсової роботи полягає у тому, що описані в ній події є важливими для опрацювання маловідомих сторінок української історії сере-дини ХХ століття та формування політики національної пам’яті в Україні.
Об’єктом дослідження є поховання жертв політичних репресій 1940-
1950-х рр. на території Східної Галичини та Волині, а предметом – про-цес їх вивчення у 1989-2015 рр.
Мета роботи передбачає опис і аналіз зареєстрованих та нововиявлених місць масових захоронень репресованих українців та представників інших на-ціональностей у вказаному регіоні. Вона реалізує наступні завдання:
– опрацювання та оприлюднення маловідомої інформації про поховання жертв політичних репресій на території Галичини та Волині;
– подання відомостей про основні відмінності репресивних машин радян-ського й німецького окупаційного режимів, зокрема, різницю в способах зни-щення людей та захоронення загиблих;
– висвітлення пошуково-ексгумаційних досліджень новітнього часу, проведе-них на місцях масового знищення та захоронень загиблих у Східній Галичині та Волині;
– формування у читача цілісної картини історичних подій часів політичних ре-пресій;
– відновлення історичної справедливості.
Наукова новизна роботи полягає в оприлюдненні даних досі неопуб-лікованих звітів пошукових організацій, створенні каталогу воєнно-історичних пам’яток часів репресій на території Галичини та Волині, якого досі не існувало та використанні міждисциплінарного підходу.
Хронологічні межі курсового дослідження – 40-50-ті рр. ХХ століт-тя. Територіальні межі охоплюють Східну Галичину та Волинь.
Джерельна база роботи складається зі звітів пошукових організацій (окрема увага приділена роботам КП ЛОР «Доля»), наукових статей, присвячених репресіям різних категорій населення (цивільних українців, євреїв, польської інтелігенції і т.д.), монографій і заміток у пресі. Здебільшого, останні висвіт-люють події, пов’язані з перепохованням останків репресованих, уже віднай-дених пошуковцями. У процесі роботи окрему увагу було приділено опрацю-ванню книг «Західноукраїнська трагедія» Романіва О. та Федущак І., «Дем’янів лаз: геноцид Галичини» Круцика Р. та «Стрийська Бастилія» Мандрика М. Ці-каві дані про способи фізичного та психологічного насильства над особами, яких потім репресували, було взято з праці американського дослідника Джеф-фрі Бурдса «Советская агентура: Очерки истории СССР в послевоенные годы (1944-1948)». Трагедію львівських євреїв у часи німецької окупації 1941-44 рр. описано у творі Фрідмана Ф. «Zagłada Żydów lwowskich». Велике значення для побудови першого розділу роботи, в якому висвітлено історичні аспекти репре-сій, мали матеріали сайтів музеїв «Тюрма на Лонцького» та «Територія Теро-ру», зокрема, статті наукового співробітника Пагірі О.М.
Структура роботи включає вступ, три розділи, висновки, список джерел та літератури і додатки.
Перший розділ носить назву «Політичні репресії на території Західної України у кінці1930-1950-х рр.» і подає історичну інформацію про репресії, які проводились на території Східної Галичини та Волині у кінці 1930-1950-х рр. Він розділений на два підпункти: «Репресії, проведені радянською владою у міжвоєнний та повоєнний час» та «Репресії німецької окупаційної влади (1941-1944 рр.)», які описують масове знищення різних груп населення більшовиками та нацистами у вказаний часовий проміжок на даній території. Особливу увагу приділено репресивним діям щодо українців, страчених комуністами, євреїв, які загинули в ході втілення «остаточного вирішення єврейського питання» на практиці, а також згадано винищення циган, яке у вітчизняній історіографії практично не вивчалося.
Другий розділ під назвою «Дослідження захоронень жертв політичних репресій радянської влади у 1940-1950-х рр.» складається із трьох підпунктів: «Ексгумаційні роботи, здійснені нацистською владою та місцевим населенням у 1941-1942 рр.», «Вивчення захоронень даного періоду у 1989-1999 рр.» та «Дослідження воєнно-історичних пам’яток часів радянських репресій 1940-
50-х рр. у ХХІ столітті». У першому з них описано процес ексгумації останків жертв політичних репресій радянської влади, здійснений нацистами з метою дискредитації комуністів у очах світової спільноти та водночас відвернення уваги від власних злочинів. Другий підпункт висвітлює пошукові роботи, проведені в останні роки існування СРСР та протягом 1990-х рр. Їх примітною ознакою є певна непрофесійність, так як працювали на об’єктах люди без спеціальних навиків роботи в архіві та досвіду ведення розкопок, а місця захоронень відновлювали суто за інформацією, поданною місцевими жителями. У третьому підпункті йдеться про дослідження воєнно-історичних пам’яток, пов’язаних з репресіями у перші десятиліття ХХІ ст. Основну увагу приділено роботам КП ЛОР «Доля», які вивчали захоронення представників різноманіт-них груп населення, страчених радянською владою. Одним із головних відкрит-тів пошуковців даної організації є віднайдення у 2014 р. лікарняного кладови-ща Львівської пересильної тюрми № 25.
Третій розділ «Пошуково-ексгумаційні роботи, проведені на місцях захоронень жертв нацизму» поділяється на два підпункти: «Ексгумація, знищення та перепоховання останків репресованих у часи німецької окупації» і «Дослідження захоронень жертв нацистських репресій у ХХІ ст.». У першому з них йдеться про пошуково-ексумаційні роботи, які проводились самими нацистами чи місцевими жителями з метою, в першому випадку, знищити докази злочинів, а в другому – перепоховати та увіковічнити пам’ять загиблих. Другий підпункт поділений на дві частини, а саме «Вивчення єврейських поховань у 2006-2013 рр.» (описано процес досліджень даних захоронень у перші два десятиліття ХХІ ст. і особливості роботи на таких об’єктах) та «Пошуково-ексгумаційні роботи на місцях поховань репресованих військовополонених (2007-2009 рр.)», де подану інформацію про дослідження працівниками КП ЛОР «Доля» захоронень радянських полонених на Волині.
Відомостей про знищення нацистами українців не зафіксовано, так як німецька окупаційна влада не практикувала масових репресій щодо місцевого слов’ян-ського населення (страчували тільки прихильників радянської влади або націо-налістів з активною громадянською позицією).
Найважливіші результати дослідження висвітлено у висновках.
Список використаних джерел та літератури складається із 17 позицій джерел та 41 – літератури.
Додаток 1 містить каталог воєнно-історичних пам’яток часів репресій 1940-50-х рр., віднайдених у 1989-2015 рр. на території Східної Галичини та Волині;
У додаток 2 включено фото з досліджень захоронень жертв політичних реп-ресій 1940-50-х рр., які проводились у 1989-2015 рр.
Додаток 3 вміщує фото, пов’язані з меморіалізацією поховань.
Роботу побудовано за хронологічним принципом.

 

 

Джерела

1.Златогорський О.Є., Панишко С.Д. Звіт про антропологічне дослідження реш-ток людей, розстріляних у 1940-х роках ХХ ст. на городищі Вали біля міста Володимир-Волинський у 2011 р. Архів ДП «Волинські Старожитності». – Луцьк, 2012 р. –12 с.
2. Козак О.М. Інформаційний звіт про проведення заходу «Проведення пошуку, ексгумації та перепоховання останків жертв політичних репресій на території садового кооперативу ВАТ «Світоч» у м. Львові». Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2014. – 13 с.
3. Козак О.М. Інформаційний звіт про проведення заходу «Проведення пошуку, ексгумації та перепоховання останків жертв політичних репресій на території садового кооперативу ВАТ «Світоч» у м. Львові». Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2015. – 29 с.
4. Козак О.М., Тимців Х.Л. Інформаційний звіт про проведення заходу «Прове-дення пошуку, ексгумації та перепоховання останків жертв політичних репресій на території садового кооперативу ВАТ «Світоч» у м. Львові». Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2015. – 34 с.
5. Онищук Я.І. Інформаційний звіт про виконання заходу «Проведення пошу-ково-ексгумаційних досліджень поховань вояків УПА на території Львівської області». Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2012 р. – 13 с.
6. Онищук Я.І. Інформаційний звіт про впорядкування цвинтаря на місці колишньої виправно-трудової колонії МВД №31 у с. Червоне Золочівського р-ну Львівської області.//Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2007. –13 с.
7.Онищук Я.І. Інформаційний звіт про ексгумаційні дослідження жертв Другої світової війни у м. Луцьк на вул. Потебні, 71. Луцька міська рада. – Львів, 2007. 8. Онищук Я.І. Інформаційний звіт про пошуково-ексгумаційні дослідження на території колишньої Луцької тюрми по вул. Кафедральній, 16. Луцька міська рада. – Львів, 2009. – 14 с.
9. Онищук Я.І. Інформаційний звіт про пошукові дослідження поховань жертв політичних репресій на території колишньої тюрми НКВС у м. Луцьк по вул. Кафедральній, 16. Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2009. – 10 с.
10. Онищук Я.І. Звіт про проведення пошуково-ексгумаційних досліджень на місці розстрілів єврейського населення в часи Другої світової війни у м. Буськ Львівської області. Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2006. – 24 с.
11. Онищук Я.І. Інформаційний звіт про проведення пошукових досліджень (розвідки) у м. Луцьк на території меморіального комплексу «Жертвам фашиз-му» по вул. Потебні, 71. Луцька міська рада. – Львів, 2009. – 8 с.
12. Онищук Я.І. Інформаційний звіт про результати пошукових досліджень (розвідок) на місці поховань жертв Другої Світової війни у м. Луцьк по вул. Потебні, 71. Луцька міська рада. – Львів, 2008. – 12 с.
13. Онищук Я.І. Заключний звіт про результати пошукових досліджень в зоні кварталу майбутньої забудови у м. Кременці Тернопільської області по вул. С. Бандери та прилеглої до нього території. Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2010. – 19 с.
14. Онищук Я.І., Миська Р.Г. Інформаційний звіт про обстеження території ймовірного захоронення жертв політичних репресій у м. Немирів Яворівського р-ну Львівської області.//Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2008. – С. 8
15.Орлов М.С. Інформаційний звіт про виконання заходу: «Проведення пошуку та впорядкування могил учасників національно-визвольних змагань та жертв політичних репресій на території Львівської області». Архів КП ЛОР «Доля». – Львів, 2012. –22 с.
16.Терський С.В. Звіт про роботи ранньосередньовічної археологічної експеди-ції заповідника на території замку Любарта (охоронні дослідження) та розвідки в околицях Луцька у 1991 рр. Науковий архів Інституту археології НАН Украї-ни.–Луцьк-Львів, 1991.
17. Iwanek B. Wstepne spravozdanie z badan antropologicznych szkieletow zgrobow masowychnr 1 i 2 we Wlodzimierzu Wolynskim (Grodzicko – terenda wnego wiezienia). Archiwum Instytuta Biologii. – Poznan, 2012 r. – 29 с.

Література

1. Баюк В.Г., Златогорський О.Є. Виставка «Втрачена хронологія: археологічні дослідження на Волині 2011 року» у Волинському краєзнавчому музеї// Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Наук. зб.: Вип. 4. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. Документо-знавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі Українки; / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 137-144.
2. Боляновський А.В. Розстріли польських професорів у Львові в липні 1941 року: історичні факти, юридичні звинувачення, кримінальні інсинуації.//Украї-на – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість: [зб. наук. праць / відп. ред. М. Литвин] / Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2010-2011. – Вип. 3-4. – С. 107–146.
3. Бурдс Джеффри. Советская агентура: Очерки истории СССР в послевоенные годы (1944-1948) / Москва-Нью Йорк: Современная История, 2006. –293 с.
4. Волинська Катинь. У Володимирі-Волинському знайдено масове поховання жертв НКВС 1939-1941 років. [Електронний ресурс] Режим доступу http://tyzhden.ua/Society/31329
5. Гаврилів І. О. Більшовицький терор на західноукраїнських землях у 1939-1941 рр. /Львівська політехніка, 2008. – С. 141-148
6. Гітлерівський терор на окупованих українських землях. [Електронний ресурс] Режим доступу
http://territoryterror.org.ua/uk/history/1939-1945/third-reich/hitler-terror/
7. Гончаров С. Гіркота Полону //«Дзеркало Тижня. Україна». — №32, 6 вересня 2013 р.
8. Ґетто й акції Голокосту в Україні. [Електронний ресурс] Режим доступу http://territoryterror.org.ua/uk/history/1939-1945/third-reich/ghetto-holocaust/
9. Жив’юк А.А. Меморіальні місця тоталітарних репресій в Україні: проблеми локалізації, комеморації, інституціоналізації.// Національна та історична па-м’ять: [зб.наук.пр.]/відп.ред. Солдатенко В.Ф. – К.: ДП «НВЦ Н 5 «Пріорите-ти», 2012. – Вип. 5. – С.76-86.
10. Зигмунт Альберт. Убивство львовских профессоров в июле 1941 года. [Електронний ресурс] Режим доступу
http://www.lwow.home.pl/lwow_profs-r.html
11.Кладовище Львівської пересильної в’язниці № 25 та обласної лікарні МВС[Електронний ресурс] Режим доступу
http://www.poshuklviv.org.ua/press/zamarst_cvynt.htm
12.Коваль Г.П. Знищення фашистами ромів в окупованій Україні в 1941 – 1944 роках: погляд через десятиліття. [Електронний ресурс] Режим доступу
http://his-torymoippo.blogspot.com/2014/02/1941-1944.html
13. Круцик Р. М. Дем'янів Лаз: геноцид Галичини. Жертвам комуністичного те-рору 1939–1941 рр. на Прикарпатті присвячується. — Київ: Простір, 2009. –349 с.
14. Лазорак Б.О., Онищук Я.І. НКВС чи гестапо? Масове вбивство цивільного населення на горі Тептюж біля Млинок Шкільникових у липні 1941 року та су-перечливі джерельні свідчення.//Дрогобицький краєзнавчий збірник / Гол. Ред.-кол. Л. Тимошенко, упоряд. і наук. ред. Микола Галів, Василь Ільницький. – Спецвипуск II. – Дрогобич: Посвіт, 2015.— С. 187-199
15. Левчук І.В. Забута трагедія львівських шталагів. [Електронний ресурс] Ре-жим доступу http://volyntimes.com.ua/news/547
16. Мандрик М. С. Стрийська Бастилія: Історія тюрми в м. Стрию /М. Мандрик. Львів: Каменяр, 2005–205 с.
17. Мирон Бучацький: «Треба завершити розкопки і очистити криницю».// Трускавецький вісник [Електронний ресурс] Режим доступу
http://protruskavets.-org.ua/myron-buchatskyj-treba-zavershyty-rozkopky-i-ochystyty-krynytsyu/
18. Михалюньо Б. В., Харчук Х.Р.Вул. Золота, 32 – колишній стадіон клубу «Гасмонея», «Торпедо». [Електронний ресурс] Режим доступуhttp://www.lvivcenter.org/uk/lia/objects/?ci_objectid=1972
19. Місця нацистського терору на території Львівщини, 1941–1944 рр.[Елект-ронний ресурс] Режим доступуhttp://territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=353
20. Місця нацистського терору на території Тернопільщини, 1941–1944 рр. [Електронний ресурс] Режим доступу http://territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=363
21. Найстрашніша таємниця ХХ століття Володимира-Волинського: розстріли НКВС у місцевій тюрмі. [Електронний ресурс] Режим доступу http://volodymyrmuseum.com/istorychni/145-naystrashnisha-tayemnytsya-dvadtsyatoho-stolittya-volodymyra-volynskoho-rozstrily-nkvs-u-mistseviy-tyurmi
22. На місці будівництва музейного комплексу «Територія Терору» знайшли 21 людський останок. [Електронний ресурс] Режим доступу
http://city-adm.lviv.ua/portal-news/culture/architecture-and-historic-heritage/226990-na-mistsi-budivnytstva-muzeinoho-kompleksu-terytoriia-teroru-znaishly-21-liudskyi-ostanok
23. Німецька окупація (1941–1944) [Електронний ресурс] Режим доступу http://www.lonckoho.lviv.ua/istoriya/istoriya-vyaznytsi/nimetska-okupatsiya-1941-1944
24. ОУН – між колабораціонізмом і резистансом проти нацистської Німеччи-ни. [Електронний ресурс] Режим доступу http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/oun__mizh_kolaboratsionizmom_i_rezistansom_proti_natsistskoyi_nimechchini.html
25. Переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни: збірник документів, матеріалів та спогадів. – К.: Український центр вив-чення історії Голокосту, 2013. – 207 с.
26. Піняжко Т. О. Концтабір військовополонених (1941-1944) / Піняжко Т.О. Львівська Цитадель. [Електронний ресурс] Режим доступу http://www.mankurty.com/holocaust/cytadel.html
27. Радянський період 1939–1941 рр. [Електронний ресурс] Режим доступуhttp://www.lonckoho.lviv.ua/istoriya/istoriya-vyaznytsi/radyanskyj-period-1939-1941-rr
28. Радянські військовополонені. [Електронний ресурс] Режим доступу http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1939-1945/third-reich/war-prisoners/
29. Реабілітовані історією. У двадцяти семи томах. Реабілітовані історією. За-карпатська область. У двох книгах. – Книга друга. – Ужгород: ВАТ «Видавни-цтво «Закарпаття», 2004. –800 с.
30. Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941 р. /Львів-Нью-Йорк, 2002. –430 с.
31. Тюрма №1 – на вул. Лонцького (у той час це найбільший комплекс НКВС –на перехресті колишніх вулиць Сапєги, Коперніка i Лонцького) [Електронний ресурс] Режим доступу http://www.poshuk-lviv.org.ua/prison/lviv/lonckogo.htm
32. Тяглий М. І. „Другорядний” геноцид: пораймос як елемент в історичній па-м'яті українського суспільства й інструмент конструювання ідентичності ро-мів”. [Електронний ресурс] Режим доступу
http://ww2-historicalmemory.org.ua/abstrakt_u/35.html
33. Тяглий М.І. Окупаційна політика та доля ромів України. // Україна в Другій світовій війні: Погляд з ХХІ століття / М. Тяглий. – Київ: Наукова думка, 2011. – Кн. 2. –897 с.
34. Снятинська районна рада Івано-Франківської області [Електронний ресурс] Режим доступу http://www.snyatynrada.gov.ua/potichkivska.php
35. Соловка Л. М. Геноцид євреїв Станіслава в роки Другої світової війни // Віс-ник Прикарпатського університету: Історія. – Випуск ХIV. – Івано-Франківськ, 2008. – С. 35-43.
36. Сприйняття «перших совітів» мешканцями Західної України, 1939–1941 рр. [Електронний ресурс] Режим доступу http://territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=382
37. Страчувати таємно. Як грабіжників! [ Інтерв’ю з істориком Ігорем Дерев’я-ним/вела Юлія Курій] [Електронний ресурс] Режим доступу http://www.cdvr.org.ua/content/%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%BE-%D1%8F%D0%BA-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%C2%BB
38. Перепоховали жертв розстрілу НКВС[Електронний ресурс] Режим доступу http://mistovechirne.in.ua/perepohovaly-zhertv-rozstrilu-nkvs/
39. У Львові знайшли масове поховання Пересильної тюрми СРСР. Фото. [Електронний ресурс] Режим доступу http://galinfo.com.ua/photo/u_lvovi_znayshly_masove_pohovannya_peresylnoi_tyurmy_srsr_foto_163580.html
40. У Львові перепоховали останки понад 500 жертв НКВС [Електронний ре-сурс] Режим доступу http://espreso.tv/news/2016/02/03/u_lvovi_perepokhovaly_ostanky_ponad_500_zhertv_nkvs
41. Friedman F. Zagłada Żydów lwowskich/Centralna Żydowska Komisja History-czna, Łódź, 1945.

 

 

Додаток № 1

1.1. Захоронення жертв політичних репресій радянської влади 1939-
1955 рр.

№	Місцезнаходжен-ня поховання	Кількість загиблих	Націо-нальна та військо-ва при-належ-ність	Час та обстави-ни захоро-нення	Час дослідження, виконавці	Опис пам’ятника чи пам’ятного знака (якщо такий відсутній – вказівник місця перепоховання)
1.	Ур. Дем’янів лаз (Івано-Франківська обл.)	539 (з них 129 жінок)	Українці (цивільні)	Кінець червня 1941 року, розстріля-ні НКВС	21 вересня-22 жовтня 1989 року; активісти ГО «Меморіал» та «Рух» на чолі з Круциком Р., місцеві жителі	Каплиця-дзвіниця, хресна дорога з 13-ма хрестами
2.	Кладовище в Івано-Франківську	269 (з них 39 жінок, у 2 стать не встановлена)	Українці, (цивільні)	Кінець червня 1941 року, розстріля- ні НКВС	Листопад 1989 року; активісти ГО «Меморіал» на чолі з Круциком Р.	Металевий хрест на постаменті
3.	С. Яблунів Косівського р-ну Івано-Франківської обл.		Українці (цивільні)	Кінець червня 1941 року, розстріля-ні НКВС	1990 рік, активісти ГО «Меморіал» на чолі з Круциком Р.	Хрест на могилі (?)
4.	С. Войнилів Калуського р-ну Івано-Франківської обл.		Українці (цивільні)	Кінець червня 1941 року, розстріля- ні НКВС	1991 рік, активісти ГО «Меморіал» на чолі з Круциком Р.	Хрест на могилі (?)
5.	С. Посіч Тисьменицького р-ну Івано-Франків-ської обл.	32 (з них 3 жінок, у 3стать не встанов-лена)	Українці (цивільні)	Кінець червня 1941 року, розстріля- ні НКВС	1990-1991 рр., активісти ГО «Мемо-ріал» на чолі з Круциком Р., місцеві жителі	Перепоховано на тер. Меморіального комплексу «Дем’янів лаз»
6.	Територія «Тюрми на Стрийській» (м. Дрогобич Львівської обл.)	255 (з них 48 жінок)	Українці (цивільні)	22-24 червня 1941 року, розстріля- ні НКВС	Червень 1990 р., активісти ГО «Меморіал» та «Рух», місцеві жителі	Меморіальний комплекс «Тюрма на Стрийській»
7.	Кладовище в м. Стрий Львів-ської обл.		Українці (цивільні)	Червень 1941 р., розстріля- ні НКВС	Червень 1990 р., активісти ГО «Меморіал» та «Рух»	Кам’яний саркофаг на місці захоронення, два хрести – висічений на стіні та встановлений на землі
8.	Територія фізико-математичного факультету Дрогобицького педуніверситету	486 (з них 110- жінки, у 16 стать не встановлена	Українці, цивільні	Червень 1941 р., розстріля- ні НКВС	24 серпня - 30 вересня 1990 р., акти- вісти ГО «Меморіал» на чолі з Бучацьким М., місцеві жителі	Стилізовані дерев’яні двері тюрми, алея, у її кінці – білий хрест з терновим вінком, по обидва боки – дерев’яні хрести
9.	Замарстинівське тюремне кладовище (ур. Голоско, м. Львів)		Українці (цивільні)	Між 1944 і 1955 рр., померли внаслідок важких умов утримання	1996, 1999 рр., активісти ЛОТ «Пошук»	Перепоховано на Марсовому полі Личаківського кладовища м. Львова
10.	Городище «Вали» (м. Володимир-Волинський)	2652 (з них щонайменше 216 – жінки)	Українці (цивільні), поляки (цивільні), поляки (військові, можливо, з корпусу М. Смора- вінського), євреї (цивільні)	Між 1939 і 1941 рр., можливо, 1943 р., розстріля- ні НКВС, померли внаслідок важких умов утримання та кату-вань	Літо 1997 р., працівники місцевого історичного музею на чолі з Леонідом Михальчуком; Серпень 2011-2014р р., експе- диція ДП «Волинські старожитності» на чолі зі Златогор- ським О. та Панишком С.; представники польської сторони на чолі з Колою А.	Перепоховано на Федорівському кладовищі м. Володимир- Волинський; планується відкриття меморіальної стели
11.	Ур. Лисів Горб (с. Старе Село Дрогобицького р-ну Львів-ської обл.)		Українці (вояки УПА)	Між 1944 і 1946 рр., розстріля- ні НКВС з подаль- шою пере- дачею на «опізнан-ня»	11 червня 2012 р., працівники КП ЛОР «Доля»	Перепоховано на Полі пам’яті кладовища м. Дрогобича
12.	Вершина г. Тептюж (с. Мо-дричі Дрого-бицького р-ну Львівської обл.)		Українці або євреї (цивільні)	Липень 1941 р., розстріля-ні НКВС або німецькою айзантцко-мандою, вбиті тупими предмета-ми	21-28 серпня 2013 р., працівники КП ЛОР «Доля»	У зв’язку з поганим станом збереження останків та суперечливістю джерельних свідчень ексгумація не проводилась, а могилу було відновлено у первісному вигляді
13.	Лікарняне кладовище Львівської пересильної тюрми № 25	511 (з них 67 дітей)	Українці (цивільні); можливо, поляки (цивільні), німецькі військово- полонені, засуджені за вигадани-ми стаття- ми черво- ноармійці	Між 1944 і 1955 рр., померли від важких умов утримання	Травень-червень 2014 р.; 7-12 жовтня 2014 р.; червень 2015 р.; вересень-жовтень 2015 р.; працівники КП ЛОР «Доля», студенти історичного факультету ЛНУ ім. І. Фра-нка	Перепоховано у крипті на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища у м. Львова (над криптою встановлено сірий гранітний хрест)
14.	Місце будівництва меморіального комплексу «Територія Терору» (м. Львів)		Українці (цивільні), німці (військово- полонені)	Між 1944 і 1955 рр., померли від важких умов утримання	2 вересня 2015 р., працівники КП ЛОР «Доля»	Останки військовополо-нених передано представникам Німецької Народної спілки з догляду за німецькими похованнями для перепоховання на військовому кладовищі в с. Потелич Жовківського р-ну Львів-ської обл.; останки українців перепоховано разом з жертвами радянських репресій, ексгумованими з лікарняного кладовища Львів- сякої пересиль-ної тюрми № 25

 

 

Вступ

У перші десятиліття ХХІ ст. в Україні питання національної пам’яті набуло особливого змісту та значення. Це пов’язано із формуванням політичної нації нового зразка та політикою декомунізації, яка розвинулась у 2015-2016 рр. Та-кож одним із визначальних факторів популяризації теми національної пам’яті є її відмінності у різних регіонах України. Це стало причиною внутрішньо-національних суперечок та підтримування стереотипізації стосунків між етно-графічними групами населення і відносин з представниками нацменшин.
Однією з найбільш суперечливих сторін національної пам’яті українців є тема політичних репресій 1940-50-х рр. Події цього часу являються мало-вивченими та ідеологізованими внаслідок замовчування та перекручування фактів під час радянської епохи, внаслідок чого було втрачено значну кількість інформації про масові знищення людей представниками більшовицької та нацистської влади на території України, а також про місця захоронення остан-ків. Саме віднайдення та меморіалізація воєнно-історичних пам’яток, пов’яза-них з репресіями відіграють одну з найважливіших ролей у становленні націо-нальної пам’яті народу, проте станом на сьогодні у нашій державі ще не є пов-ністю сформованими. Основними проблемами даної галузі досліджень є відсут-ність усталеної термінології та комеморативного дискурсу в українському публічному просторі. Також досі не створено загального реєстру місць українських воєнно-історичних пам’яток часів політичних репресій, що нега-тивно позначається на процесі їх вивчення.
Жив’юк А.А. у своїй статті «Меморіальні місця тоталітарних репресій в Україні: проблеми локалізації, комеморації, інституціоналізації» виділяє основ-ні складові меморіалізації місць тоталітарних репресій:
– пошук місць розстрілів і масових захоронень / могильників репресованих, фіксація їх меж;
– проведення розкопок та судово-медичної експертизи знайдених решток;
– ідентифікація знайдених решток;