Типи розчинів за агрегатним станом компонентів

Розчинник	Розчинена речовина
тверда	рідка	газувата
твердий	тверді розчини (сплави металів, кольорове скло, мармур)	тверді емульсії (перли, вода в граниті та бетоні)	тверді піни (пемза, пінопласт, пористий шоколад, вулканічна лава, губки)
рідкий	рідкі золі (мул у річковій воді), суспензії (кава), гелі (желе, желатин)	емульсії: вода в маслі, (молоко, нафта, майонез, косметичні маски)	рідкі піни (збиті вершки, мильна піна, газовані напої)
газуватий	аерозолі (дим, пил, смог, космічний пил)	аерозолі (туман, хмари, суміш бензину з повітрям у двигуні)	суміш газів (повітря)

 

Основні класи органічних сполік

Назви насичених вуглеводнів лінійної будови

№	формула	будова молекули	назва
	СН4	СН4	метан
	С2Н6	СН3-СН3	етан
	С3Н8	СН3-СН2-СН3	пропан
	С4Н10	СН3-СН2- СН2 -СН3	бутан
	С5Н12	СН3-СН2-СН2-СН2-СН3	пентан
	С6Н14	СН3-СН2-СН2-СН2-СН2-СН3	гексан
	С7Н16	СН3-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН3	гептан
	С8Н18	СН3-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН3	октан
	С9Н20	СН3-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН3	нонан
	С10Н22	СН3-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2-СН3	декан

Правила Міжнародної номенклатури IUPAC

1. У молекулі вибирають головний – найдовший вуглецевий ланцюг і нумерують атоми вуглецю, починаючи з того кінця, до якого ближче стоїть радикал-замісник

2. Називають вуглеводневі радикали, які утворюють бічні ланцюги. Перед назвою кожного радикала ставлять цифру, яка вказує номер вуглецевого атома, біля якого міститься цей радикал. Цифру відокремлюють дефісом. Назви алкільних радикалів перелічують в алфавітному порядку. Якщо вуглеводень у своєму складі має кілька однакових радикалів, то записують в порядку зростання номери вуглецевих атомів, біля яких стоять ці радикали. Цифри відокремлюють одну від одної комами. Після цифр записують префікси: ди - (якщо однакових радикалів два), три – (коли однакових радикалів три), тетра -, пента - і т.д. (якщо однакових радикалів відповідно чотири, п’ять і т.д.). префікс показує, скільки однакових радикалів має даний вуглеводень. У тому випадку, якщо два однакових радикали містяться біля одного вуглецевого атома, номер цього атома вуглецю ставиться двічі.

3. Називають вуглеводень головного вуглецевого ланцюга, пам’ятаючи при цьому, що назви

насичених вуглеводнів (алканів) мають суфікс – ан,

етиленових вуглеводнів (алкенів) мають суфікс – ен,

ацетиленових вуглеводнів (алкинів) мають суфікс – ин (-ін),

дієнових вуглеводнів (дієнів) мають суфікс – диен,

спиртів мають суфікс – ол,

альдегідів мають суфікс – аль,

кетонів мають суфікс – он,

карбонових кислот мають суфікс – ова кислота

Якісні реакції на органічні сполуки

досліджувана речовина	якісний реактив	ознаки реакцій
етен етилен	розчин КМnО4	знебарвлення розчину
бромна вода (Вr2)	знебарвлення розчину
етин ацетилен	розчин КМnО4	знебарвлення розчину
бромна вода (Вr2)	знебарвлення розчину
амоніачний розчин Аg2О/NH3	утворення осаду
бензен	НNО3 (конц. Н2SО4)	поява запаху гіркого мигдалю
гліцерин	Сu(ОН)2 свіжо приготовлений	утворення інтенсивно-синього розчину
фенол	бромна вода (Вr2)	утворення білого осаду
розчин FeCl3	темно-фіолетове забарвлення
розчин Na2CO3	виділення газу
альдегіди	Сu(ОН)2 свіжо приготовлений (прогрівання)	утворення цегляно-червоного осаду Сu2О
амоніачний розчин Аg2О/NH3	утворення „срібного дзеркала”
етанова оцтова кислота	розчин FeCl3 і NаОН	поява червоного забарвлення
лакмус	забарвлюється в рожевий колір
метанова мурашина кислота	амоніачний розчин Аg2О/NH3	утворення „срібного дзеркала”
лакмус	забарвлюється в рожевий колір
глюкоза	Сu(ОН)2 свіжо приготовлений	утворення інтенсивно-синього розчину без нагрівання; утворення цегляно-червоного осаду Сu2О при нагріванні
амоніачний розчин Аg2О/NH3	утворення „срібного дзеркала”
крохмаль	І2 (розчин)	темно-синє забарвлення
білок	Сu(ОН)2 свіжо приготовлений СuSО4 +NаОН (надлишок)	фіолетове забарвлення
НNО3 (конц.)	жовте забарвлення

 

Багатоманітність органічних речовин. Вуглеводні.

Клас органічних речовин	Загальна формула	Зміна при назві	Особливості будови молекул	Хімічні взаємодії
Зв’язки	Тип гібридизації атомів Карбону	Просторова будова молекули	Валентний кут
алкани (насичені вуглеводні)	СnН2n+2	-ан	одинар-ні	sр^3-	тетраедр-рична	109^028	заміщення розклад
алкени (етиленові вуглеводні)	СnН2n	-ен	подвій-ний	sр^2-	плоска	120^0	приєднання
алкіни (ацетиленові вуглеводні)	СnН2n-2	-ин (-ін)	потрій-ний	sр-	лінійна	180^0	приєднання
алкадієни (дієнові вуглеводні)	СnН2n-2	-дієн	два подвій-них зв’язка	sр^2-	плоска	120^0	приєднання
арени (ароматичні вуглеводні)	СnН2n-6	бен-зен	арома-тичний	sр^2-	правильний шести-кутник	120^0	приєднання заміщення

Оксигеновмісні та нітрогеновмісні органічні сполуки.

Клас речовин	Загальна формула	Суфікс у назві	Властивості
Спирти	R– ОН СnН2n+1ОН	-ол	горіння, з Nа, ННаl та іншими неорганічни- ми та органічними кислотами,окиснення, відщеплення Н2О, міжмолекулярне дегід-рування
Феноли	СnН2n-5 -ОН	-фенол	горіння, з Nа, ННаl та іншими неорганічни- ми та органічними кислотами, з NаОН, Nа2СО3, з спиртами, заміщення в три положення, поліконденсація
Альдегіди	R- С=О Н	-аль	горіння, окиснення, відновлення, поліконденсація, полімеризація
Кетони	R– С – R О	-он	Приєднання (відновлення)
Карбонові кислоти	R- С=О ОН	-ова кислота	електролітична дисоціація, з Ме, МеО, МеОН, карбона тами, міжмолекулярне дегідрування, естерифікація, відновлення, хлорування
Етери	R– О – R	… етер	Гідроліз
Естери	R1- С=О О – R2	… естер	Гідроліз
Жири	СН2 – О – СО – R1 СН – О – СО – R2 СН2 – О – СО – R3	-ат	Гідроліз, омилення
Вуглеводи	-	-оза	Окиснення, бродіння, гідроліз
Аміно-кислоти	Н2N– R-С =О ОН	Аміно- -ова кислота	Амфотерні властивості (дивись карбонові кислоти та аміни) реакції пептизації
Аміни	R - NН2	-амін	Основні властивості (приєднання Н^+ за донорно-акцепторним механізмом)

 

 

Найпоширеніші назви та склад

Деяких неорганічних речовин, сумішей та мінералів