Не застосовувати осмотичні діуретики - збільшують оцк, що збільшує навантаження на мале коло кровообігу і може посилити набряк легенів.

При лікуванні периферичними вазодилятаторами кровопускання не робляють через небезпеку тромбоемболічних ускладнень!

Лікування набряку легенів у хворих з стенозом мітрального клапану:

Мета - зменшення притоку венозної крові до легенів.

Застосовують:

Ø Венулярні периферичні вазодилататори;

Ø сечогінні препарати;

Ø джгути;

Ø кровопускання;

Зменшити ступень проникності легеневих капілярів:

Використовують:

- стероїдні гормони (підвищують АТ, що має тенденцію до зниження).

Серцеві глікозиди противопоказані, так як підвищують скоротливу здатність правого шлуночка, що веде до збільшення притоку крові до легень.

Методика лікування:

Нітрогліцерин вводиться 1 мл 1% розчину в 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в краплинно (2-5 кр./хв), вимірюють АТ через 2-3 хв, потім кожні 5-10 хвилин. АТ не повинно бути нижче 90-100 мм рт.ст. До постановки крапельниці нітрогліцерин дають під язик, його дія продовжується 15-20 хвилин.

Преднізолон 60 мг (2 мл 3 % розчину в/в струйно)

Фуросемід (лазикс) 40-60 мг (4-6 мл 1 % розчину в/в струйно).

Дроперидол 2-4 мл 0,25% розчину або діазепам 2 мл 0,5% розчину в / в.

Піногасники: Якщо немає ефекту після комплексної терапії, показано масивне кроовопускання (400-500 мл). Перед кровопусканням в/в вводять 10000 ОД гепарину (2 мл), при небезпеці зниження АТ - преднізолон ( 60-90 мг), норадреналін (або дофамін) в/в крапельно. При застосуванні венулярних вазодиляторів (нітрогліцерин) не слід накладувати джуги на кінцівки. Еуфілін вводять в/в тільки при бронхообструктивному синдромі.

Лікування набряку легень при анафілактичному шоці, гострих вірусних і бактеріальних пневмоніях:

Принципи терапії:

1. Зменшити ступінь інфекційного або алергічного запалення легеневої тканини.

2. Зменшити ступінь вираженності бронхіальної обструкції.
3. Нормалізувати легеневий кровотік шляхом зниження притоку крові до правого шлуночку.
4. Підвищення скоротливої здатності лівого шлуночка.
Методика лікування:

Преднізолон 60-90 мг (2-3 мл 3% розчину) в/в або інші стероїдні гормони в адекватних дозах.
Нітрогліцерин вводиться 1 мл 1% розчину в 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в крапельно (2-5 кр./хв), вимірюючи АТ через 2-3хв, потім кожні 5-10 хвилин.
Строфантин 1 мл 0,025% на 100 мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/в крапельно. Раціонально чергувати введення нітрогліцерину і строфантину під
контролем АТ.
Фуросемід (лазикс) 40-60 мг (4-6 мл 1% розчину в/в струйно)
Еуфіллін 5-10 мл 2,4 % розчину в 20 мл 40 % розчину глюкози в/в при бронхообструктивному синдромі.
Піногасники.

Додаток 1

Про затвердження протоколів медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів"

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Від 17.01.2005 № 24

 

СЕРЦЕВА АСТМА ТА НАБРЯК ЛЕГЕНЬ

І 50.1

Інгаляція кисню, при необхідності через піногасники

 

Підвищений АТ Низький АТ

1. Фуросемід 4,0-6.0 в/в

2. Паралельно ЕКГ- моніторинг Допамін в/в крапельно до 10 – 12

мг/кг/хв.

При незначному ефекті альтернатива:

морфіну гідрохлорид 1% - 1,0 в/в добутамін+допамін в/в крап.

(або титровано по 0,3 – 0,5 мл Паралельно з ЕКГ – моніторинг повторно) При низькому ОЦК додатково фіз. розчин 200,0 в/в або

Приступ знятий: реополіглюкін

Госпіталізація (при При неповному ефекті додатково

ПМ та неможливості залишення на дроперидол по 1,0 – 2,0 титровано

Місці виклику) в/в або бензогексоній в/в під контролем АТ Госпіталізація після відносної альтернатива: стабілізації АТ (що дозволить

Або внутрішньовенне крапельне ведення перенести пацієнта в салон

Відстрочена госпіталізація розчину нітрогліцерину 1% - 1,0 або санітарного автомобіля) з

(при погіршені стану у випадку ізосорбіту динітрату на 200,0 мл продовженням терапії під час транспортування) фізіологічного розчину госпіталізації бригадою, яка має

альтернатива: змогу проводити дефібриляцію

Або (застаріле) джгути на нижні кінцівки, в салоні автомобіля

Нагляд лікаря ПНМД банки на спину.

(при наявності таких станів в минулому

і стабільній гемодинаміці та відсутності

змін на ЕКГ)

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Задачі для самоконтролю

Хворий 49-років, поступив у стаціонар із скаргами на задишку; що виникла на фоні підвищення артеріального тиску, набряки ніг. Над всією поверхнею легень вислуховуються вологі хрипи. ЧД–25/хв., пульс–100/хв., ритмічний, АТ-180/100 мм.рт.ст. Тони серця послаблені, акцент ІІ тону на aорті. Ваш діагноз?

A. Набряк мозку

B. Емфізема легень

C. Набряк легень

D. Тромбоемболія легеневої артерії

E. Загостренням хронічного бронхіту

У жінки 67 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з'явилися головний біль, задишка, що швидко перейшла в ядуху. Об’єктивно: бліда, на лобі краплини поту, АТ – 210/140 мм рт ст., ЧСС – 120 уд./хв., над легенями поодиноке сухе хрипотіння, в нижніх ділянках – вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у даному випадку?

A. Нітрогліцерин в/в +Фуросемід в/в

B. Еналаприл в/в + Фуросемід в/в

C. Строфантин в/в + Нитрогліцерин в/в

D. Лабеталол в/в + Фуросемід в/в

E. Нитрогліцерин в/в + Капотен

3. Пацієнт 50 років страждає гіпертонічною хворобою 20 років. Протягом 2 днів