Селекція як галузь сільськогосподарського

ВИРОБНИЦТВА

Методика і техніка селекційного процесу

Практичне заняття 5

Тема. Розрахунок потреби в насінні і площ розсадників у сортовипробуванні. Складання схеми розміщення селекційного матеріалу в розсадниках, або сортів у сортовипробуванні.

Мета: навчитись розраховувати розміщення селекційних посівів у селекційних сівозмінах та розраховувати потребу в насінні і площу розсадників.

Матеріали та обладнання: лінійки, індивідуальні завдання.

Література

Д-4, с.39.

Методичні вказівки

Умови розміщення селекційних посівів у полях сівозміни.

У розсадниках вихідний і селекційний матеріал висівають під маркер, або дошку на смугах шириною 1 м. Смуги відділяють доріжкою шириною 0,5 м, ширина доріжки між сусідніми розсадниками 1 м. У кінці смуги півметра займають під захисні смуги. Ділянку від ділянки відокремлюють одним незасіяним рядком. Ширина міжрядь 15 см, відстань між окремими насінинами в рядку 4 см, у гібридному розсаднику 10-15 см. Сіють рядками. Рядки розміщують паралельно до смуги. Кількість рядків визначають за кількістю зерен у номері. Навколо селекційних посівів залишають захисну смуг шириною 1-2 м.

План розміщення номерів колекційного і гібридного розсадників можна показати так:

 

При розміщенні селекційних посівів потрібне врахувати площу для розсадників, а саме:

• обрамлювальні захисні смуги;

• доріжку між смутами і обрамлювальними захисними смугами;

• кількість зразків, враховуючи кількість стандартів, які будуть висіяні в розсаднику;

• площу кожної ділянки.

Сіють 7-10-рядковою кінною сівалкою. У контрольному розсаднику по сортовипробовуваннях селекційні номер висівають сівалкою. Ширина ділянки повинна дорівнювати одному захвату сівалки:

10 соняшників • 15 см = 150 см

У кінці кожної смуги залишають захисну ділянку, крім того в кожній повторності повинні бути дві додаткові ділянки: одна з них засівається перед першим номером (сортом) і служить для проходу збиральної машини при збиранні першої ділянки (номера); друга запасна для випадку пересівання сорту, в якому допустили помилку и час сівби. При розміщенні повторностей у кілька смуг, треба розміщувати ділянки та щоб відстань між ними з однаковими номерами була найбільша. Облікову довжину ділянки визначають шляхом поділу площі ділянки на облікову ширину її.

Наприклад: 50 м² : 1,5 м = 33,3 м.

Загальна довжина ділянки буде дорівнювати сумі облікової довжини і двох кінцевих захисних смуг по 1-2 м. Поміж смугами залишають дороги шириною 5 м, я після сівби засівають господарським насінням.

При сівбі селекційних номерів у контрольному розсаднику, попередньому (малому) і конкурсному (великому) сортовипробуваннях треба старанно перевірити сівалку, встановити її на корму висіву для кожного сорту, вести точний облік висіяного насіння.

Хід заняття

Завдання 1. Обчислити необхідну площу та скласти план розміщення номерів у колекційному розсаднику.

Завдання 1. Накреслити схему розміщення номерів в колекційному розсаднику.

 

Контрольні питання

1. Що таке точність досліду?

2. Які є способи розміщення ділянок у сортовипробуванні?

3. З якою метою проводять рекогносцирувальні посіви?

4. Мета проведення зрівняльних посівів.

 

ЗАГАЛЬНЕ НАСІННИЦТВО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Контроль у насінництві

Практичне заняття 6

Тема. Екскурсія в спеціалізоване насінницьке господарство. Вивчення документації на сортові посіви і насіння.

Мета: вивчити організацію і технологію післязбирального обробітку і зберігання насіння.

Матеріали та обладнання: насінницьке господарство.

Література

Л-4. с. 210; Л-7, с. 55.

Хід роботи

Завдання 1. Дати техніко-економічну характеристику зерно- і насіннєсховищ, заповнивши табл.

 

Завдання 2. Скласти план післязбиральної обробки насінної маси.

 

Завдання 3. Описати способи зберігання насіння.

 

Завдання 4. Вивчити документацію на сортові посіви і насіння.

 

Контрольні питання

1. Вимоги до зерно- і насіннєсховищ.

2. Вимоги до активного вентилювання партій зерна.

3. Які є способи зберігання насіння?

 

Вирощування насіння сільськогосподарських культур у спеціалізованих насінницьких ланках

Практичне заняття 7

Тема. Складання плану сортозміни і сортооновлення. Розрахунок потребі- сортовому насінні і насінницьких площ.

Мета: навчитись робити розрахунки площ насінницьких посівів і потребі сортовому насінні для господарства та розрахунки площ посіву і об'ємів виробний насіння супереліти і еліти.

Матеріали та обладнання: індивідуальні завдання з виробництва сортового насіння.

Література

Л-4, с. 204.

Хід заняття

Завдання 1. Визначити потребу у насінні для створення насінних і страхс фондів по всіх культурах, що вирощуються в господарстві. Зробити розрахунки виробництву насіння для господарства. Одержані результати занести в таблицю.

 

Завдання 2. Відповідно до прийнятих строків сортооновлення визначити потребу в насінні еліти (першої репродукції) для сортозміни і сортооновлення. Одержані результати занести в таблицю

Завдання 3. Скласти план сортозміни і сортооновлення

Контрольні питання

1. Яке завдання насінництва?

2, 3 якою метою створюють страхові і перехідні фонди?

3. Як визначити вихід кондиційного насіння з 1га?

4. Як визначити площу насінницького посіву?

5. Дайте визначення поняттям оригінальне, елітне, репродукційне насіння.

6. Що називається сортооновленням?

7. Що називається сортозміною?

 

 

Апробація окремих сільськогосподарських культур

Практичне заняття 8

Тема. Аналіз результатів апробації сільськогосподарських культур та розрахуню сортової чистоти і домішок. Оформлення документації.

Мета: навчитись проводити апробацію зернових культур та оформляти апроба ційні документи.

Матеріали та обладнання: відібрані рослини зернових культур, документація.

Література

Л-4, с. 216.

Методичні вказівки

Основна мета апробацій визначення придатності сортових і гібридних посівів і насіння.

Апробація посівів проводиться методом окомірної (візуальної) оцінки рослин полі. Аналіз рослин елітних посівів проводиться по двох діагоналях поля, а інших -1 одній. Площа апробованої ділянки посіву не повинна перевищувати встановленого д: апробації розміру.

Якщо площа посіву перевищує встановлений розмір, то її розбивають на декілька ділянок і на кожній з них проводять апробацію окремо. При проході по діагоналі кожній ділянці аналіз рослин у полі проводять в 50-150 пунктах. У кожному з н оглядають не менш як 5-10 стебел залежно від культури відповідно до таблиці, і подана нижче.

Під час аналізу рослин у кожному пункті виділяють такі групи стебел:

• основного сорту апробованої культури;

• інших видів, різновидностей та сортів апробованої культури (сортові домішк;

• основної культури ураженої сажкою;

• інших культур рослин, насіння яких важко відокремлюється від насн апробованої культури;

• бур'яни, насіння яких важко відокремлювати від насіння апробованої культури;

• злісних бур'янів;

• карантинних бур'янів;

• недорозвинуті стебла апробованої культури (відповідно до інструкцій апробації сортових посівів).

Результати підрахунків у кожному пункті записують у журнал апробатора, а потім підсумовують кожну групу стебел і визначають сортову чистоту та вміст домішок відповідно до «Інструкції апробації сортових посів».

 

Хід заняття

Завдання 1. Виконайте розрахунки за результатами аналізу рослин.

Завдання 2. Заповніть насінницькі документи за результатами апробації.

Контрольні питання

1. Як здійснюється контроль за сортовими якостями насіння?

2. Як визначити сортову чистоту°?

З, 3 якою метою і коли проводять видову і сортову прополки?

4. Які документи на сортове насіння називаються первинними, вторинними?

 

 

НАСІННИЦТВО ОКРЕМИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

Лабораторне заняття 2

Тема. Вивчення сортових ознак і сортів сільськогосподарських культур згідно з реєстром сортів рослин України.

Мета: навчитись на сноповому матеріалі визначати сорти, давати господарсько-біологічну характеристику сортів.

Матеріали та обладнання: сноповий матеріал зернових культур, лупи, препарувальні голки.

Література

Л-5, с. 20.

 

Методичні вказівки

Вивчаючи сортові ознаки пшениці, потрібно знати і ботанічну систематику пшениці. Перш за все слід добре знати морфологічну будову пшениці, особливо будову суцвіття - колоса.

Треба розрізняти лицьову і бокову сторону колоса, пам'ятаючи, що на лицьовій стороні колоски розміщуються на колосковому стрижні в один ряд. На боковій стороні видно два ряди колосків, що чергуються то справа, то зліва (рис.2).

Особливу увагу слід звернути на будову колоска, який складається із кількох квіток і двох колоскових лусок. Квітка має дві квіткові луски зовнішню і внутрішню.

Вивчаючи морфологічну будову колоска, треба добре засвоїти будову - колоскової луски, оскільки вона є одним із основних визначників у сортових ознак пшениці.

На колосковій лусці розрізняють кіль, зубець і плече (рис. 3). Колоскові луски у річних видів 1 сортів розрізняються за формою і довжиною.

У системі ботанічних ознак потрібно знати ботанічну систематику пшениці.

 

Завдання 1. Детально ознайомитись з описом сортових ознак пшениці на сноповому матеріалі, визначити сорти і дані внести до табл. і, 2.

Завдання 2. Детально ознайомитись з описом сортових ознак ячменю на сноповому матеріалі, визначити сорти і дані внести в табл. З, 4

 

Завдання 3. Детально ознайомитись з описом сортових ознак вівса на сноповому матеріалі, визначити сорти і дані внести в табл. 5, 6

Контрольні питання

1. За якими ознаками відрізняються види пшениць?

2. Ознаки, за якими відрізняються різновидності пшениці.

3. Ознаки за якими визначаються підвиди і різновидності ячменю.

4. Ознаки, за якими відрізняються різновидності вівса.

5. Назвати сортові ознаки картоплі.

 

 

5.4. Особливості інтенсивних технологій у насінництві

 

Практичне заняття 9

Тема. Розробка технологічних карт вирощування високоякісного насіннєвого і посадкового матеріалу.

Мета: засвоїти послідовність та строки виконання агротехнічних прийомів вирощування польових культур на насіння.

Матеріали та обладнання: зразки технологічних карт вирощування польових культур у конкретних господарствах, картки індивідуального завдання.

Література

Л-8, с.; 00; Л-9, с. 13.

 

Методичні вказівки

Технологічна карта - це проект комплексу заходів, що забезпечують одержання високих запрограмованих урожаїв. Основою її є послідовний перелік науково обґрунтованих, агротехнічних операцій у конкретних ґрунтово-кліматичних та організаційно-господарських умовах.

У технологічній карті умовно можна виділити технологічну, технічну і розрахунково-економічну частину. Технологічна частина включає перелік операцій, характеристику агротехнічних вимог до них, об'єм та строки виконання робіт. Технічна частина передбачає склад машинно-тракторних агрегатів, кількість обслуговуючого персоналу, у розрахунково-технічній частині визначаються потреби в робочій силі, техніці, матеріально-грошові витрати за видами робіт і в цілому щодо культури, а також собівартість продукції за прямими витратами. Технологічна та технічна частини складають агротехнічний розділ карт. Спочатку потрібно ознайомитися: дермами технологічної карти в цілому і змістом кожної графи. Складати агротехнічну частину карти потрібно за формою, прийнятою на даний період у виробництві в зоні діяльності навчального закладу. Агротехнічну частину слід складати за схемою, наведеною нижче.

У заголовку зазначають: область, район, господарство, бригаду, сівозміну, культуру, сорт, плоту, попередник, норму висіву насіння, кг га: заплановані: дози органічних і мінеральних добрив, урожайність основної та побічної продукції.

У графі 1 "Назва робіт" послідовно перелічують агротехнічні прийоми та допоміжні технічні операції за порядком їх виконання.

Щоб правильно розробити технологічну карту, спочатку окремо складають перелік необхідних агротехнічних прийомів. Крім агротехнічних прийомів у технологічну карту доводиться включати багато операцій, які не мають зв'язку з вимогами культур, сорту. Наприклад, навантаження та розвантаження, транспортування насіння, добрив тощо. Ці операції нерідко вимагають досить значних витрат робочої сили, техніки, коштів і значною мірою впливають на матеріальні, трудові та грошові витрати технології, тобто на собівартість продукції, розрахунками якої підсумовується розробка технологічної карти.

Описуючи технологічні вимоги до технічних операцій, слід звернути увагу на агротехнічні вимоги до глибини обробітку ґрунту, норм висівання, норми внесення препарату, рівномірність розподілу по площі, крупність розпилення тощо (графа 2).

У графі 2 зазначають агротехнічні, а не календарні строки виконання робіт. Звичайна технологічна карта має окрему графу "строки виконання", де зазначають календарні строки виконання робіт (початок, кінець, кількість днів. Ці показники необхідні для складання графіка зайнятості машинно-тракторного парку.

У графі 3 вказати одиниці виміру, га, т, ц, т/км (насіння, добрива, отрутохімікати, площа тощо).

У графі 4 проти кожної роботи вказати марку сільськогосподарських машин, тракторів, автомобілів, що виконуватимуть дану роботу.

Описані вище положення є загальноприйнятими при складанні технологічної карти.

Хід заняття

Завдання 1. Скласти агротехнічну частину технологічної карти інтенсивної технології вирощування польових культур у конкретних умовах.

Агротехнічна частина технологічної карти інтенсивної технології вирощування _______________________ в господарстві __________________

Попередник___________________ Площа _____________________________

Доза органічних добрив _________________ мінеральних_________________

Урожайність____________________________________________________

 

Назва робіт	Агротехнічні показники	Одиниці виміру	Склад агрегату, марка трактора, с.-г.машин, знаряддя

 

 

При сівбі селекційних номерів у контрольному розсаднику, попередньому (малому) і конкурсному (великому) сортовипробуваннях треба старанно перевірити сівалку, встановити її на норму висіву для кожного сорту, вести точний облік висіяного насіння.

Хід заняття

Завдання 1. Обчислити необхідну площу та скласти план розміщення номерів у колекційному розсаднику

Завдання 2. Накреслити схему розміщення номерів в колекційному розсаднику.