Мікробіологічна діагностика рикетсіозів, мікоплазмозів, хламідіозів

 

 

1942. Яку форму можуть мати рикетсії?

A.Кокоподібну.

B.Ниткоподібну.

C.Бацилярну

D.Паличкоподібну

E.*Всі названі.

 

1943. Який з наступних мікробів не переноситься членистоногими?

A.*Coxiella burnetii.

B.Rickettsia akari.

C.R. prowazekii.

D.Bartonella quintana.

E.R. sibirica

!944. Q лихоманку викликає:

A.Rickettsia prowazekii.

B.R. akari.

C.*Coxiella burnetii.

D.Orientia tsutsugamushi.

E.R. felis

 

1945. До якої групи захворювань можна віднести епідемічний висипний тиф?

A. спірохетози

B. хламідіози

C. мікози

D. *рикетсіози

E. мікобактеріози

 

1946. До якої групи захворювань належить ендемічний висипний тиф?

A. токсоплазмози

B. лейшманіози

C. *рикетсіози

D. актиномікози

E. бореліози

 

1947. Збудником епідемічного висипного тифу є

A. *R. prowazekii

B. B. recurrentis

C. B. burgdorferi

D. B. duttoni

E. R. typhi

 

1948. Переносником епідемічного висипного тифу є:

A. блохи

B. комари

C. кліщи

D. мухи

E. *воші

 

1949. Відомо, що епідемічним висипний тиф – це антропонозне захворювання. З чим пов’язаний механізм зараження людини?

A. укусом воші

B. розчавленням воші

C. *втиранням у рану фекалій воші

D. укусом блохи

E. укусом кліща

 

1950. Хворий П. госпіталізований у лікарню з діагнозом висипним тиф. З анамнезу відомо, що вперше він мав висипний тиф 26 років тому. Який попередній діагноз можна поставити хворому?

A. хвороба Лайма

B. Q- гарячка

C. Марсельська гарячка

D. гарячка Ласа

E. *хвороба Бріля

 

1951. Ендемічний висипний тиф викликає:

Rickettsia prowazekii.

R. rickettsii.

R. akari.

Coxiella burnetii.

*R. typhi

 

1952. Для передачі якої з наступних хвороб необхідна людська одежна воша?

*Епідемічний висипний тиф.

Щурячий висипний.

Віспоподібний рикетсіоз.

Q лихоманка.

Феліноз.

 

1953. Кліщі краснотілки є переносниками наступної хвороби?

Епідемічного висипного тифу.

Ендемічного щурячого висипного тифу.

*Лихоманка Цуцугамуші.

Траншейна (волинська) лихоманка.

Везикульозний рікетсіоз.

 

1954. Збудником хвороби «подряпин кішки» є:

*Bartonella henselae.

quintana.

Coxiella burnetii.

Rickettsia prowazekii.

R. akari.

 

1955. Які з наступних рикетсій можна культивувати на на штучних живильних середовищах?

*Bartonella quintana.

Coxiella burnetii.

Rickettsia prowazekii.

Всі перераховані.

Жодна відповідь невірна.

 

1956. Людина може заразитись Coxiella шляхом:

Споживання зараженого молока.

При обробці зараженої шерсті і щетини.

Через грунт забруднений виділеннями інфікованих тварин.

*Все вірно.

Все невірно.

 

1957. Гарячка і скротальний феномен розвиваються у морської свинки після перитонеалного введення:

Rickettsia typhi.

R. conorii.

R. akari.

*Всіх перерахованих.

Жодна відповідь невірна.

 

1958. Реакція Вейль-Фелікса негативна при:

Епідемічному висипному тифі.

Ендемічному висипному тифі.

Плямистих лихоманках.

*Q лихоманці.

Жодна відповідь невірна.

 

1959. Які з наступних захворювань можуть розповсюджуватись іксодовими кліщами?

*Лихоманка Скелястих гір.

Eпідемічний висипний тиф.

Траншейна, волинська лихоманка.

Всі перераховані.

Жодна відповідь невірна.

 

 

1960. Який з наступних методів фарбування використовується при забарвленні Rickettsia

Метод Грама.

Метод забарвлення кислотостійких бактерій.

*Метод Гімзе.

Всі перераховані.

Жодна відповідь невірна.

 

1961. Колонії, які нагадують яєшню-„глазунью” характерні для:

A.*Mycoplasma.

B.Pseudomonas.

C.Haemophilus.

D.Bordelella.

E.Salmonella.

 

1962. Звідки звичайно виділяють Ureaplasma urealyticum?

Шкіри.

*Генітального тракту.

Респіраторного тракту.

Гастроінтестінального тракту.

Ліквора.

 

1963. Які з наступних препаратів використовуються для лікування Mycoplasma і Ureaplasma інфекції?

пеніцилін

цефалоспорин

*тетрациклін

налідіксинова кислота.

мітоміцин С

 

1964. Клітинна стінка відсутня у:

*Mycoplasma.

Actinomyces.

Corynebacterium.

Brucella.

Streptococcus.

 

1965. Яку форму можуть мати клітини Mycoplasma?

Кокоподібну.

Ниткоподібну.

Поліморфну.

*Всі названі.

Жодна відповідь невірна.

 

1966. Які з наступних характеристик властиві хламідіям?

Відсутність пептидоглікана.

Не здатні продукувати власну АТФ.

Продукують тільця включень.

*Всі перераховані.

Жодна відповідь невірна.

 

1967. Який серовар Chlamydia trachomatis викликає трахому?

*A, B, Ba, C.

D-K.

L1-L3.

Всі названі.

Жодна відповідь невірна.

 

 

1968. Який серовар Chlamydia trachomatis викликає інфекцію генітального тракту?

A, B, Ba, C.

*D-K.

Обидва з вищенаведених.

C,E.

Жодний із вище наведених.

 

 

1969. У баклабораторії інфекційної лікарні при дослідженні крові хворого на запалення легенів було підтверджено попередній діагноз орнітоз. Хто найчастіше є джерелом інфекції при цьому захворюванні?

Гризуни

*Птахи

Хвора людина

Кліщі

Собаки

 

1970. Людина заражається пситакозом від:

*папуг.

качок.

голубів.

гусей

Всіх перерахованих.

 

1971. Різні тільця включень спостерігаються при?

*Хламідійній інфекції.

Рикетсіозах.

Кандидозі.

Амебіазі.

Е. Всі перераховані

 

1972. Який з наступних тестів можна використати для лабораторної діагностики хламідіозу?

Світлова мікроскопія.

Імунофлуоресценція:

ІФА для вивлення антигену.

*Всі перерахоані.

Е. Всі відповіді не вірні

 

1973. Який препарат є препаратом вибору для лікування трахоми?

*Tetracycline.

Penicillin.

Streptomycin.

Gentamicin.

Е. Biomicinum

1974. Який з наступних сероварів Chlamydia відповідальний за розвиток кон’юктивіту?

A,B,Ba,C.

*D-K.

L1-L3.

L4-L5

Жоден.

 

1975. Які з наступних методів можна використати для виділення хламідій?

Зараження мишей.

Зараження курячого ембріона у жовтковий мішок.

Зараження культури клітин.

Зараження щурів

*Всі перераховані.

 

1976. Які з наступних тестів можна використати для виявлення антихламідійних антитіл?

РЗК.

ІФА.

Miкроімунофлуоресценції.

РГГА

*Всі перераховані.

 

1977. При лабораторній діагностиці епідемічного висипного тифу в бактеріологічних лабораторіях використовують:

*серологічні методи.

зараження курячих ембріонів.

зараження культури тканин.

зараження білих мишей.

біохімічну ідентифікацію.

 

1978. Для специфічної профілактики епідемічного висипного тифу використовується:

жива вакцина.

людський імуноглобулін.

*хімічна вакцина.

імунна сироватка.

вбита вакцина.

 

1979. Переносником ендемічного висипного тифу є:

воші.

*блохи.

москити.

кліщі.

гризуни.

 

1980. Q-гарячка належить до:

бореліозів.

ешерихіозів.

*рикетсіозів.

балантидиозів.

спірохетозів.

 

1981. Збудником гарячки Q є:

В. burgdorferi.

duttoni.

R. typhi.

*С. burneti.

R. prowazekii.

 

1982. Для специфічної профілактики Q-гарячки використовуеться:

*жива вакцина.

специфічна сироватка.

нормальний імуноглобулін.

вбита вакцина.

асоційована вакцина.

 

1983. Механізм зараження людини епідемічним висипним тифом пов’язаний з:

укусом воші.

розчавленням воші.

*втиранням у ранку фекалій воші.

укусом блохи.

укусом кліща.

 

1984. Повторне захворювання на висипний тиф є:

хвороба Лайма.

Q- гарячка.

марсельська гарячка.

гарячка Ласа.

E. *хвороба Бріля.

 

1985. До інфекційної клініки поступив хворий, при огляді якого було виявлено розеольозну висипку. Лікар-інфекціоніст поставив попередній діагноз “висипний тиф”. Якими мікробіологічними методами можна підтвердити чи спростувати діагноз?

Провести мікроскопію препарату з висипки, зафарбованого за Грамом

Провести бактеріологічну діагностику

Поставити біологічну пробу

Здійснити алергічну пробу

*Поставити реакцію аглютинації з відповідним діагностикумом

 

1986. У клініку потрапив чоловік 67 років зі скаргами на головний біль, підвищення температури, загальну слабкість. Об’єктивно на бічних ділянках тіла виявляється рідка висипка, селезінка збільшена. У віці 35 років хворий переніс висипний тиф. Проведені серологічні реакції аглютинації з рикетсіями Провачека позитивна 1:160, з протеєм ОХ19 –негативна. Який діагноз поставив лікар?

*Хвороба Брила

Блошиний висипний тиф

Волинська лихоманка

Везикульозний рикетсіоз

 

1987. На лікуванні в інфекційній лікарні перебуває пацієнт, якому виставлено клінічний діагноз: хвороба Бріля-Цінсера. Що послужило безпосередньою причиною захворювання?

A.Заражена рикетсіями одежна воша.

B. Контакт з іншим хворим.

C. Контакт із здоровим носієм.

D. Контакт з реконвалесцентом.

E. *Рикетсії, шо перебували в латентному стані в організмі.

 

1988. У хворого діагностовано урогенітальний хламідіоз. Протимікробні препарати якої групи слід призначити для лікування?

*Тетрациклін.

Сульфаніламіди.

Цефалоспорини.

Фторхінолони.

Аміноглікозиди.

 

1989. При мікроскопічному дослідженні мазка з піхви жінки виявлено клітини з цитоплазматичними включеннями. Лікар поставив попередній діагноз—хламідіоз. Який метод дослідження слід застосувати для виявлення антитіл з метою підтвердження діагнозу?

*Імуноферментний аналіз

Реакцію преципітації

Реакцію Відаля

Реакцію аглютинації

Зворотньої непрямої гемаглютинації

 

1990. Хворий, який працює на птахофабриці звернувся до лікаря зі скаргами на ураження верхніх дихальних шляхів, підвищення температури, загальну слабкість. Об’єктивно рентгенологічно виявлена крайова бронхопневмонія. Кашель, задишка, біль у грудній клітині відсутній. Лікар поставив діагноз “орнітоз”, госпіталізував хворого і призначив для лікування антибіотики

Пеніцилін

Левоміцетин

Стрептоміцин

Олеандоміцин

*Тетрациклінового ряду

 

1991. Для профілактики зараження кон’юнктивітом викликаним Chlamidiae trachomatis новонародженим закапують в очі:

Сульфаніламідні препарати

*Препарати тетрацикліну

Препарти пеніциліну

Препарати срібла

Препарати стрептоміцину

 

1992. Які з нижчеперелічених мікроорганізмів є облігатними внутрішньоклітинними паразитами

E.coli

Mycoplasma pneumoniae

Neisseria gonorrhoeae

*Chlamydia trachomatis

Bacillus antracis

 

1993. При мікроскопічному вивченні мікоплазм визначають основну особливість, яка відрізняє їх від бактерій, рикетсій, хламідій

*Відсутність клітинної стінки і наявність тришарової цитоплазматичної мембрани

Наявність ДНК

Поліморфізм

D.Нерухомість

Е. Наявність РНК

 

## Clin. virusologia

 

Патогенні віруси людини

 

 

1994. Вірус грипу належить до:

A.параміксовірусів.

B.*ортоміксовірусів.

C.поксвірусів.

D.пікорнавірусів.

E.аденовірусів.

 

1995. Вірус грипу містить:

A.гемаглютинін і зворотню транскриптазу.

B.*гемаглютинін і нейрамінідазу.

C.гемолізин і ревертазу.

D.гемолізин і нейрамінідазу.

E.гемаглютинін і муциназу.

1996. Поділ вірусів грипу на серовари А, В, С проводять за:

A.*нуклеопротеїдом.

B.білком.

C.гемаглютиніном.

D.полісахаридом.

E.нейрамінідазою.

1997. Родову належність вірусів гриипу визначають у реакції:

преципітації.

нейтралізації.

*зв’язування комплементу.

гальмування гемаглютинації.

нейтралізації.

 

1998. Підтипи вірусів грипа визначають в реакції:

гемаглютинації.

непрямої гемаглютинації.

*гальмування гемаглютинації.

нейтралізаці.

преципітації.

1999. При ранній діагностиці грипу використовують:

A.РГГА з парними сироватками.

B.РН з парними сироватками.

C.*вірусологічний метод.

D.реакцію непрямої гемаглютинації.

E.серологічну діагностику.

 

2000. При ранній діагностиці вірус грипу ідентифікують за допомогою:

A.*РІФ, РГГА, РН.

B.РГА, РГАдс, РІФ.

C.РНГА, РГА, РСК.

D.РГА, РІФ, РГГА.

E.РГАдс, РГГА, РН.

2001. При ретроспективній діагностиці грипу використовують:

A.РГГА.

B.*РГГА з парними сироватками.

C.РЗК.

D.РН.

E.РІФ.

2002. Резервуаром інфекції при грипі є:

A.птахи.

B.велика рогата худоба.

C.*хвора людина.

D.людина, що перехворіла грипом.

E.вакциновані живою вакциною.

 

2003. Грип передається таким шляхом:

A.повітряно-пиловим.

B.*повітряно-краплинним.

C.контактним.

D.через посуд.

E.через предмети загального вжитку.

 

2004. Для специфічної профілактики грипу використовують:

A.антибіотики.

B.хіміотерапевтичні препарати.

C.*вакцини.

D.ремантадин.

E.протигрипозний імуноглобулін.

 

2005. У віруса грипу людини найчастіше є такі різновидності нейрамінідази:

A.*N₁, N_2.

B.N_4, N₆.

C.N₃,N₅.

D.N₁,N₃.

E.N₂, N₅.

 

2006. Яка біологічна особливість властива для віруса паротиту:

*наявність гемаглюттиніну.

патогенність для тварин.

відсутність нейрамінідази.

відсутність суперкапсиду.

нечутливість до ефіру.

 

2007. Джерелом інфекції при захворюванні на кір є:

A.*хвора людина.

B.хвора тварина.

C.бактеріоносій.

D.предмети, інфіковані вірусом.

E.харчові продукти.

 

2008. Кір передається таким шляхом:

A.*повітряно – краплинним.

B.22 повітряно – пиловим.

C.аліментарним.

D.контамінативним.

E.контактним.

 

2009. Для профілактики кору використовується:

A.*жива вакцина.

B.вбита вакцина.

C.вакцина АКДП.

D.антирабічний імуноглобулін.

E.антирабічна вакцина.

 

2010. Антирабічна вакцина використовуеться для:

лікування сказу.

*профілактики сказу.

профілактики кору.

лікування везикульозного стоматиту.

подовження інкубаційного періоду.

 

2012. При лабораторних дослідженнях діагноз сказу ставлять на підставі виявлення:

зерен Бабеша - Ернста.

*тілець Бабеша- Негрі.

внутрішньоядерних включень.

оксифільних включень.

зерен волютину.

 

2013. У природі джерело сказу підтримуеться за рахунок:

собак.

кішок.

великої рогатої худоби.

летючих мишей.

*диких тварин.

 

2014. Прижиттєвий метод діагностики сказу оснований на дослідженні:

*мазків- відбитків рогівки ока.

мазків амонова рога.

гістологічних зрізів головного мозку.

мазків спинного мозку.

матеріалу з рани.

2015. Найчастіше вірус сказу передаеться до людини від тварин:

*через укуси тварин.

чепез слину тварин.

повітряно-краплинним шляхом.

через садна та подряпини шкіри.

через слизові оболонки.

 

2016. Джерелом інфекції при сказі для людини найчастіше є:

*собаки.

лисиці.

скунси.

летючі миші.

вовки.

 

2017. Першу вакцину проти сказу створив:

Е. Ру.

Р. Кох.

*Л. Пастер.

П. Ерліх.

Ж. Борде.

 

2018. Для антирабічної вакцини Пастером було використано:

дикий вірус.

*фіксований вірус.

антирабічний імуноглобулін.

вірус сказу, непатогенний для кроликів.

нормальний імуноглобулін.

 

2019. Для ослаблення (атенуації) віруса сказу Л. Пастер проводив пасажі дикого штаму на:

собаках.

білих мишах.

несприятливих поживних середовищах.

*кроликах.

гвінейських свинках.

 

2020. Для специфічної профілактики сказу крім антирабічної вакцини слід застосовувати одночасно:

нормальний імноглобулін.

*антирабічний імуноглобулін.

правцевий імуноглобулін.

правцевий анатоксин.

анатоксин перфрінгенс.

 

2021. Тільця Бабеш – Негрі переважно виявляють у клітинах:

головного мозку.

*гіпокампу.

спинного мозку.

м’якої мозкової оболонки.

довгастого мозку.

 

2022. Біологічним методом можна виділити вірус сказу з трупного матеріала:

слини.

рогівки ока.

спинного мозку.

спинно-мозкової рідини.

*тканин головного мозку.

 

2023. Вірус поліомієліту належить до родини:

A.*Picornaviridae.

B.Togaviridae.

C.Flaviviridae.

D.Bunyaviridae.

E.Arenaviridae.

 

2024. Вірус поліомієліту містить:

A.однониткову РНК, що оточена капсидом і суперкапсидом.

B.*однониткову РНК і капсид.

C.двониткову ДНК, оточену капсидом і суперкапсидом.

D.однониткову ДНК, оточену капсидом і суперкапсидом.

E.двониткову РНК, що оточена капсидом і суперкапсидом.

2025. Найчастіше людина заражається поліоміелітом:

повітряно-краплиинним шляхом.

при контакті з хворим.

*аліментарним шляхом.

через воду.

через натільну і постільну білизну.

 

2026. Віруси поліомієліту за антигенною структурою поділяються на серотипи:

A.*І, ІІ, ІІІ.

B.1-34.

C.68–72.

D.1–30.

E.А, В, С.

 

2027. Для специфічної профілактики поліомієліту використовують:

анатоксин.

гетерологічний імуноглобулін.

*вбиту і живу вакцини.

сироватку крові здорових людей.

людський імуноглобулін.

 

2028. Вірус гепатиту А (ентеровірус 72) культивується в:

клітинах нирок мавпи.

клітинах HeLa.

диплоїдних культурах людини.

*організмі мавп мармазеток і шимпанзе.

клітинах епітелію язика телят.

2029. Джерелом інфекції при Коксаки-вірусних захворюваннях є:

велика рогата худоба.

дрібна рогата худоба.

собаки.

домашні птахи.

*люди.

2030. Віруси Коксаки викликають всі захворювання, крім:

A.асептичного серозного менінгіту.

B.*флеботомної гарячки.

C.ураження серця.

D.герпангіни.

E.асептичного міокардиту.

 

2031. Скільки серотипів відомо у вірусів Коксаки А і В:

10.

15.

20.

25.

*30.

2032. Скільки серотипів мають віруси ЕСНО:

A.26.

B.30.

C.*34.

D.38.

E.42.

 

2033. Риновіруси викликають у людини:

*нежить.

бронхіт.

пневмонію.

блефарит.

бронхіоліт.

 

2034. Риновіруси належать до родини:

A.тогавірусів.

B.ортоміксовірусів.

C.параміксовірусів.

D.рабдовірусів.

E.*пікорнавірусів.

 

2035. Основним природним джерелом кліщового енцефаліту, від якого може інфікуватися людина, є:

*гризуни, кози, птахи, кліщі.

вовки, собаки, лисиці.

єноти, коти, комари.

свині, зайці, лисиці.

собаки, білки, комари.

 

2036. Переносником кліщового енцефаліту є

комари.

*кліщі.

блохи.

воші.

москіти.

 

2037. Трансоваріальна передача в організмі кліща властива для віруса:

японського енцефаліта.

*кліщового енцефаліта.

жовтої гарячки.

паротиту.

поліоміеліту.

 

2038. Для специфічної профілактики кліщового енцефаліту використовуеться:

жива вакцина.

протиенцефалітний імуноглобулін.

специфічна сироватка.

жива культуральна вакцина.

*інактивована культуральна вакцина.

 

2039. Вакцинацію для профілактики кліщового енцефаліту проводять у:

всіх мешканців ендемічних районів.

*людей, що приїздять на роботу в ендемічні вогнища.

людей, покусаних кліщами.

всіх оглянутих, на тілі яких знайдено кліщі.

людей, що перехворіли на кліщовий енцефаліт.

 

2040. Для лікування кліщового енцефаліта, а також при укусах кліщів вводять:

антибіотики.

інактивовану культуральну вакцину.

*протиенцефалітний імуноглобулін.

хіміотерапевтичні препарати.

інактивовану вакцину.

 

2041. Переносником японського енцефаліта є:

кліщі.

*комари.

гризуни.

птахи.

блохи.

 

2042. Омська геморагічна гарячка передається до людини:

*через укуси кліщів.

при розчавленні вошей.

через укуси бліх.

через гумолімфу вошей.

через укуси комарів.

 

2043. Краснуха передаеться таким шляхом:

*повітряно – краплинним.

при укусі кліщів.

через сечу гризунів.

при контакті.

через молоко кіз.

 

2044. Вірус краснухи належить до родини:

флавівірусів.

буньявірусів.

аренавірусів.

рабдовірусів.

*тогавірусів.

 

2045. Вірус краснухи особливо небезпечний для:

хлопчиків.

дітей.

*вагітних жінок у перші місяці вагітності.

молодих невагітних жінок.

вагітних жінок наприкінці вагітності.

 

2046. Для специфічної профілактики краснухи застосовують:

вакцинацію дітей.

введення імуноглобулінів.

*вакцинацію дівчаток.

ізоляцію хворих.

обмеження контактів з хворими.

 

2047. Віруси імунодефіциту людини (ВІЛ) належать до:

реовірусів.

риновірусів.

*ретровірусів.

ротавірусів.

рабдовірусів.

 

2048. ВІЛ мають фермент:

*ревертазу.

декарбоксилазу.

трансферазу.

РНК-полімеразу.

ДНК-полімеразу.

 

2049. Антигенна будова вірусів СНІДу:

стала.

*мінлива.

змінюється повільно.

залежить від стану імунітету.

не змінюється в організмі.

 

2050. Вірус СНІДу переважно вражає:

CD8-лімфоцити.

Т- кілери.

*СD4-лімфоцити.

макрофаги.

нейтрофіли.

 

2051. При СНІДі вражаеться:

*клітинний і гуморальний імунітет.

гуморальний імунітет і система комплемента.

фагоцитоз і система комплемента.

пропердинова система і клітинний імунітет.

гуморальний імунітет і продукція бета-лізинів.

 

2052. До груп ризику при СНІДі належать:

лікарі, середній медперсонал.

члени сім’ї хворого, діти.

повії, наркомани.

лікарі, пріацівники харчових підприемств.

*гомосексуалісти, наркомани.

 

2053. При захворюванні на СНІД характерний такий показник співвідношення CD4-лімфоциті і CD8-лімфоцитів:

1,9.

2,4.

1,8.

2,3.

*0,2.

 

2054. Основним джерелом інфекціі при СНІДі є:

*вірусоносій, хворий.

бактеріоносій.

мавпи.

інфікована кров.

молоко хворої.

 

2055. Основною причиною смерті при СНІДі є:

різке зниження маси тіла.

збільшення лімфатичних вузлів.

температурна реакція.

*будь-яка опортуністична інфекція.

тривалі проноси.

 

2056. Наявність антитіл у сироватці хворого на СНІД визначають за допомогою:

реакції нейтралізації.

реакції зв’язування комплементу.

реакції гемадсорбції.

реакції зворотної непрямої гемаглютинації.

*імуноферментного аналіза.

 

2057. Вирішальне значення для підтвердження ВІЛ-вірусоносійства має:

імуноферментний аналіз.

*метод імуноблотінга.

реакція зв’язування комплементу.

реакція зворотної непрямої гемаглютинації.

реакція нейтралізації.

 

2058. Найефективніший препарат для лікування СНІДу:

*азидотимідин.

інтерлейкін 2.

інтерферон.

тимозин.

вакцина.

 

2059. До якої родини належить вірус цитомегалії:

*Herpesviridae.

Poxviridae.

Adenoviridae.

Hepadnaviridae.

Parvoviridae.

 

2060. Яка ЦПД характерна для вірусу простого герпесу:

утворення внутрішньоядерних включень.

утворення синцитію.

*утворення симпластів.

деструкція цитоплазми.

пікноз ядра клітини.

 

2061. Хто є джерелом інфекції при вітряній віспі:

хворі тварини.

*хворі люди.

комахи.

птахи.

вірусоносії.

 

2062. Особливістю аденовірусів є те, що вони культивуються тільки в:

курячому ембріоні.

в організмі гвінейських свинок.

*в тканинах господаря.

в організмі мишей-сисунків.

в організмі білих мишей.

 

2063. Аденовіруси здатні викликати аглютинацію еритроцитів:

людини і курей.

мавп і гусей.

білих мишей і людини.

людини і мавп.

*білих щурів і мавп.

 

2064. Які особливості будови нуклеїнової кислоти вірусу гепатиту В:

однониткова РНК, яка складається з 8 фрагментів.

11 сегментів двониткової РНК.

двониткова РНК, асоційована з ревертазою.

*двониткова ДНК, один з ланцюгів якої є дефектний.

однониткова ДНК, асоційована з ДНК-полімеразою.

 

2065. За допомогою якої реакції можна визначити НВ_sAg:

*ІФА.

РІФ.

РІТ.

РГА.

РГАдс.

 

2066. Вірус оперізуючого герпесу культивується в:

в курячих ембріонах.

в культурах клітин НеLа, Нер-2.

*в культурах клітин ембріональних тканин людей і мавп.

в культурах клітин лімфоїдної тканини людини.

в організмі гвінейських свинок.

 

2067. Вірус простого герпесу 2-го типу викликає:

гінгівостоматит.

кератокон’юнктивіт.

менінгоенцефаліт.

герпес на губах і крилах носа.

*герпес геніталій.

 

2068. Який матеріал найчастіше беруть від хворого для виявлення НВ_sAg:

змив з носоглотки.

сечу.

*кров.

фекалії.

ліквор.

 

2069. Які захворювання у людей викликають віруси родини Papovaviridae:

еритему.

екзему.

дерматит.

*папіломи.

гемангіоми.

 

2070. Який інкубаційний період характерний для вірусного гепатиту В:

від 2 до 6 тижнів.

від 4 до 10 днів.

*від 2 до 6 місяців.

від 1 до 2 років.

від 3 до 5 років.

 

2071. Які види включає родина Orthomyxoviridae?

А. Вірус грипу A

B. Вірус грипу В

C. Вірус грипуС

D. *Всі перераховані

E Вірні відповіді А і В

 

2072. Для якого типу вірусу грипу не характерна антигенна варіація?

А. Вірус грипу A

B. Вірус грипу В

C. *Вірус грипуС

D. Всіх перерахованих.

Е Вірні відповіді А і В

 

2073. Які з наступних вірусів не культивуються в алантоїсній порожнині курячого яйця?

А. Вірус грипу A

B. Вірус грипу В

C. *Вірус грипуС

D. Всі перераховані

Е Вірні відповіді А і В

 

2074. Які з наступних протигрипозних вакцин стимулюють синтез IgA антитіл?

А. Інактивована вакцина

B. *Жива атенуйована вакцина

C. Субвібріона

D. Жодна з названих

Е Всі названі

 

2075. Які з наступних препаратів можна використати для хіміопрофілактики грипу А?

А. *Ремантандин

B. Ацикловір

C. тимозин

D. Азидотимізин

Е Рифампіцин

 

2076. Які з наступних клітинних ліній можна використати для культивування вірусів грипу?

А. Первинні клітини нирок мавпи

B. Ниркові клітини людського ембріона

C. Клітини HeLa

D.Ниркові клітини телят

Е *Всі названі

 

2077. Нейрамінідазна активність відсутня в:

А. Вірус грипу A

B. Вірус грипу В

C. *Вірус грипуС

D. Всіх названих.

Е Вірні відповіді В і С

 

2078 Віріон грипу у своєму складі має всі складові, КРІМ:

А. нуклеокапсид

B. РНК

C. суперкапсид

D. * ДНК

E. шипики

 

2079. За антигенними властивостями вірусів можна провести їх серологічну ідентифікацію. Які антигени мають віруси грипу?

А. Н- та О-антигени

B. тільки О - антиген

C. S - антиген

D. Vi - антиген

E. *S- та Vi- антигени

 

2080. Розрізняють такі різновидності вірусів грипу, які викликають захворювання у людей:

А. А, В, С

B. I, II, III

C. *H₁N₁, H₂N₂, H₃N₂

D. H₆N₃, H₂N₇, H₃N₅

E. А- I, В- II, С- III

 

2081. В інфекційну лікарню госпіталізовано хворого з діагнозом “ГРВІ, грип” Який матеріал для вірусологічного дослідження слід взяти для підтвердження діагнозу?

А. Харкотиння

B. Кров

C. Сечу

D. *Змив з носоглотки

E. Випорожнення

 

2082. У вірусологічну лабораторію доставлено змив із носоглотки хворого з підозрою на грип. Як встановити, яка різновидність вірусу викликала захворювання:

А. Риноцитоскопією

B. За характером ЦПД вірусу

C. *РГГА з типоспецифічними антивірусними сироватками

D. Реакцією гемаглютинації

E. Реакцією гемадсорбції

 

2083. У вірусологічну лабораторію доставлено змив із носоглотки хворого з підозрою на грип. В яких реакціях встановлюють вид вірусів грипу:

А. РА

B. *РЗК

C. РГГА

D. РП

E. РГА

2084. У вірусологічну лабораторію доставлено змив із носоглотки хворого з підозрою на грип. В яких реакціях встановлюють різновидність вірусів грипу:

А. РА

B. РЗК

C. *РГГА

D.РГА

E. РП

 

2085. Хворий поступив до лікарні в перший день хвороби з діагнозом “грип”. У лабораторії встановлено, що захворювання викликав вірус грипу типу А різновидності Н₂N₂. Якою реакцією було встановлено різновидність вірусу, її компоненти?

А. РГГА – І, ІІ сироватки хворого, вірусний діагностикум, 1 % курячі еритроцити

B. РГГА – змив з носоглотки, специфічні антигрипозні сироватки, 1 % курячі еритроцити

C. Зараження курячого ембріону – змив з носоглотки, 12-денний курячий ембріон

D. ІФА – сироватка хворого, вірусний антиген, АГС пероксидаза, ОФД

E. РНГА – діагностикум, специфічні антигрипозні сироватки, 1 % курячі еритроцити

 

2086. У клініку поступив хворий з підозрою на грип. Який матеріал можна взяти для дослідження?

А. зіскоб слизової оболонки трахеї

B. промивні води бронхів

C. *змив з носоглотки

D. виділення з носоглотки

E. кров

 

2087. Ранніми методами діагностики визначають:

А. *наявність вірусів

B. наявність антитіл проти вірусів грипу

C. наростання титру антитіл у сироватці хворого

D. токсини вірусів

E. Всі відповіді вірні

 

2088. За допомогою ранніх методів діагностики визначають:

А. наявність антитіл

B. токсиноутворення

C. *рід і різновидність вірусів

D. наростання титру антитіл у сироватці хворого

E. Всі відповіді вірні

 

2089. Хворий А. поступив у лікарню в перший день хвороби з діагнозом “грип”. Що визначають за допомогою ранніх методів вірусологічної діагностики:

А. токсини вірусів

B. наявність антитіл проти вірусів грипу

C. наростання титру антитіл у сироватці хворого

D. * вірусні антигени

E. Всі відповіді вірні

 

2090. До пізніх методів лабораторної діагностики грипу належать:

А. *РЗК з парними сироватками

B. РН, кольорова проба

C. РГА з парними сироватками

D. реакція гемадсорбції

E. РГГА, РНГА

 

2091. Для виділення вірусу грипу від хворої людини досліджуваний матеріал попередньо обробляють з метою знищення сторонньої мікрофлори. Що для цього використовують?

А. ультрафіолетове опромінення

B. *розчин антибіотиків пеніциліну і стрептоміцину

C. 1% розчин хлораміну

D. сульфаніламідні препарати

E. іонні або неіонні детергенти

 

2092. Для виділення вірусу грипу використовують живі системи. Яку з них доцільніше використовувати.?

А. *курячі ембріони

B. культуру клітин НеLа

C. культуру клітин нирок ембріона мавпи

D. білих мишей

E. гвінейських свинок

 

2093. Віруси грипу культивуються всіма названими методами, КРІМ:

А. на курячих ембріонах

B. у культурах тканин

C. *на середовищах, що містять білок

D. На лабораторних тваринах

E. Всі відповіді вірні

 

2094. Віруси грипу добре культивуються на 10-11 денних курячих ембріонах. Куди краще заражати їх?

А. на хоріоналантоїсну оболонку

B. в амніотичну порожнину

C. у жовтковий мішок

D. у тіло ембріона

E. *в алантоїсну порожнину

 

2095. Після зараження курячого ембріона матеріалом від хворого з попереднім діагнозом “Грип” необхідно провести індикацію вірусу. Яка реакція для цього використовується?

А. реакція нейтралізації на культурах клітин

B. феномен бляшкоутворення під агаровим покриттям

C. реакція нейтралізації на лабораторних тваринах

D. реакція преципітації

E. *реакція гемаглютинації

 

2096. Для індикації вірусу грипу використовують реакцію гемаглютинації. Які слід взяти реагенти для постановки цієї реакції?

А. *електроліт, вірусмісткий матеріал, курячі еритроцити

B. електроліт, вірусмісткий матеріал, культуру клітин, курячі еритроцити

C. електроліт, вірусмісткий матеріал, специфічну противірусну сироватку, курячі еритроцити

D. електроліт, вірусмісткий матеріал, культуру клітин, специфічну противірусну сироватку, курячі еритроцити

E. електроліт, сироватку хворого, вірусмісткий матеріал, курячі еритроцити

 

2097. Реакція гемаглютинації використовується для індикації віруса грипу. Що свідчить про позитивну реакцію гемаглютинації?

А. осад еритроцитів у вигляді “монетки”

B. гемоліз еритроцитів

C. *осад еритроцитів у вигляді “парасольки”

D. адсорбція еритроцитів на культурах клітин

E. відсутність адсорбції еритроцитів на культурах клітин

 

2098. Майже кожного року виникає епідемія грипу. Яку реакцію краще використати для встановлення типу вірусу грипу?

А. реакцію гальмування гемаглютинації

B. реакцію гальмування гемадсорбції

C. реакцію імунофлюоресценції

D. *реакцію зв’язування комплементу

E. реакцію нейтралізації на культурах клітин

 

2099. Якою реакцією краще встановити штамову належність вірусу грипу?

А. *реакцію гальмування гемаглютинації

B. реакцією нейтралізації в курячих ембріонах

C. реакцією зв’язування комплементу

D. реакцією імунофлюоресценції

E. реакцією гальмування гемадсорбції

 

2100. При ранній діагностиці грипу використовують реакцію гальмування гемаглютинації. Які компоненти необхідні для постановки РГГА з метою ідентифікації віруса?

А. електроліт, вірусмісткий матеріал, курячі еритроцити, культура клітин

B. електроліт, вірусмісткий матеріал, курячі еритроцити

C. електроліт, вірусмісткий матеріал, курячі еритроцити, курячі ембріони

D. електроліт, сироватка хворого, вірусмісткий матеріал, курячі еритроцити, комплемент

E. *електроліт, вірусмісткий матеріал, типоспецифічні сироватки, курячі еритроцити.

 

2101. В вірусологічну лабораторію доставлено патологічний матеріал (виділення слизової оболонки носових ходів), який взяли від хворого П. з попереднім діагнозом “грип”. Який експрес-метод дасть змогу виявити специфічний вірусний антиген в досліджуваному матеріалі?

А. Прямий і непрямий ІФА

B. РГГА

C. *Пряма і непряма РІФ

D. РЗНГА

E. РІА

2102. Для специфічної профілактики грипу використовують:

А. анатоксин

B. *живі або вбиті вакцини

C. асоційовані вакцини

D. протигрипозні сироватки

E. інтерферон

 

2103. З наближенням епідемії грипу районний епідеміолог складає заявку на профілактичні препарати. Який з них сприятиме формуванню активного специфічного імунітету та є найменш реактогенним?

A. *Субодинична вакцина.

B. Жива вакцина.

C. Вбита вакцина.

D. Донорський γ-глобулін.

E. Лейкоцитарний інтерферон

 

2104. У хворого на грип через 7 днів після початку захворювання з’явився кашель з виділенням харкотиння. Аускультативно лікар виявив вологі хрипи зліва. Після рентгенологі