Су-джок терапія при головному болі

Автор цієї методики – корейський професор, президент міжнародної асоціації лікарів Су-Джок, академік Пак Дже Ву. Суть методу проста. Пак Дже Ву помітив, що при виникненні патологічного процесу в відповідних проекційних точок або зонах долонь і стоп наголошується підвищена чутливість. Таким чином, використовуючи принцип зворотного зв’язку, по больовим точкам можна визначити орган, в якому почалися порушення, а механічно впливаючи на ці зони - запобігти хворобі, що починається, або ослабити її прояви, стимулюючи організм до самолікування (1,2).

Як же визначити зони точки відповідності? Витягніть руки вперед долонями вгору, великі пальці відповідатимуть голові. Вказівний палець правої кисті і мізинець лівої відповідають за здоров’я правої руки, вказівний палець лівої кисті і мізинець правої – лівої руки. Середній палець правої кисті и безіменний лівої кисті відповідають правій нозі. На безіменному пальці правої кисті і середньому лівої – знаходяться точки, що «охороняють» здоров’я лівої ноги.

Піднесення долоні біля основи великого пальця відповідає грудній клітці, долоня співвідноситься з областю живота. Перша фаланга великого пальця «завідує» головою, друга – шиєю. Нігтьові фаланги мізинців і вказівних пальців «відповідальні» за хвороби долонь, середні фаланги – передпліч, а фаланги, найближчі до долонь, - за плечі. Аналогічно і з фалангами середніх і безіменних пальців: 1-а – співвідноситься зі стопою, 2-а – з гомілкою. 3-а – зі стегном. Так само слід розглядати стопи ніг …(3).

Якщо, ви знайшли відповідну точку, то повинні відчувати біль при натисканні на неї. Точне визначення хворобливої точки – це половина успіху, потрібно ще правильно її стимулювати. Спочатку можна достатньо сильно натискати на неї яким-небудь гострим предметом, і коли біль пройде, продовжуйте масаж в точці обертальними рухами за годинниковою стрілкою, а потім – проти, натискаючи на предмет трохи сильніше. Масажуйте до тих пір, поки не зникне біль і не з’явиться цьому місці відчуття розливаючого тепла (4).

Нами була проведена оцінка ефективності Су-Джок терапії при головних болях в стресових ситуаціях.

В обстеженні приймали участь 15 студентів (дівчат) віком від 19 до 21 року.

Для зняття головного болю ми використовували наступні точки. Точка «ста хвороб» знаходиться між тильною стороною долоні вказівного і великого пальця. Друга точка знаходиться над переніссям між бровами. Третя розташована в двох сантиметрах від зовнішнього краю кожної брови (впадинка). Четверта розташована на верхівці голови. І остання п’ята точка знаходиться в очних западинах біля внутрішнього краю кожної брови, ці дві точки потрібно масажувати одночасно.

Якщо для зняття головного болю точки, знайдені на обличчі, при стимулюванні не дали результатів знаходимо дані точки на долоні чи стопі.

У кінці дослідження ми помітили: у одних біль проходив на протязі одної хвилини, у інших масажувати доводилось довше. Це залежить від чинника часу, від початку прояву болю до надання допомоги, але у всіх випадках результат був позитивний, біль пройшов.

Висновок: дана терапія безпечна і проста у використанні, доступна для кожної людини, універсальна і ефективна.

Література

1. Лувсан Г. Традиционные и современные аспекты восточной рефлексотерапии. М.: Наука, 1990.-575с.

2. Пак Джэ Ву Оннури аурикулярная терапия. Том 3. Энергетические системы. М.: Су-Джок Академия, 1998. – 364с.

3. Пирогов И. Путеводитель по оздоровительным методикам/Серия «Будь здоров!».-Ростов н/Д: «Феникс», 2002.-320с.

4. Пак Дже Ву «Су-Джок терапия для всех» М.: Су-Джок академия, 1996.

 

Турчик Юлія

студентка ІІ курсу факультету фізичного виховання ЗНУ

Наук. кер.: д. б. н., доцент Алексеєнко М.В.

 

ОСОБЛИВОCТІ КОЛЬОРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ ЛЮДИНИ

Людина живе у світі різнокольорових фарб, але в більшості випадків кольори сприймаються залежно від стану здоров'я людини, психічної врівноваженості, смислового контексту й конкретних кольорових комбінацій. Колір часто стає синонімом душевного стану. Перевага певному кольору сигналізує про мотивацію людини, дозволяє швидко зрозуміти ситуацію й побудувати адекватну модель поведінки. Відповідно до темпераменту у кожної людини є певний набір потенційних хвороб, до яких вона схильна споконвічно. Іншими словами, можна встановити зв'язок між кольорами та схильністю людини до хвороб. Дітям властива пристрасть до зеленого кольору – колір розвитку, заспокоєння. У дорослих людей підсвідомість обирає зелений колір при захворюваннях серцево-судинної системи. Тобто можна визначити індивідуальні особливості організму людину, його органів і систем, які по-різному реагують на властивий їм колір і комбінацію кольорів, які інстинктивно нам приємні або, навпаки, дратують нас. Ціль дослідження – виявлення індивідуальних особливостей кольорового сприйняття людини. Об'єкт дослідження – школярі 13-14 років (15 хлопців та 15 дівчат) і студенти факультету фізичного виховання 18-19 років (15 хлопців та 15 дівчат). Школярам та студентам була запропонована анкета, на яку вони повинні були дати відповіді. Відповіді були нами опрацьовані й зроблені такі висновки.

Хлопці-школярі переважно обрали синій колір, потім червоний і фіолетовий. У цієї категорії опитуваних у подальшому слід більш детально вивчити анамнез на предмет бронхо-легеневої системи й захворювань шлунково-кишкового тракту [1].

Дівчата-школяри розташували кольори у такій послідовності: на першому місці - жовтий колір, а інші такі як і у хлопців. Жовтому кольору віддають перевагу справжні оптимісти, ті, хто свято вірить у світле майбутнє. Прихильники жовтого прагнуть до незалежності. При опитуванні виявилося, що одна з досліджуваних страждає захворюванням шлунково-кишкового тракту. І це підтверджує той факт, що у любителів жовтого кольору найчастіше є проблеми із шлунково-кишковим трактом (гастрит, виразкова хвороба шлунку, панкреатит, захворювання підшлункової залози), з периферичною нервовою системою (неврит), а також лімфатичною системою [1, 2, 3].

Хлопці-студенти віддали перевагу зеленому кольору, на другому місці - червоний, на третьому - жовтий. У дівчат-студенток вибір аналогічний хлопцям-студентам. Зеленому кольору віддають перевагу ті, для кого високий соціальний стан, матеріальний достаток і репутація – не порожні звуки. Такі особистості амбіціозні, але не занадто агресивні. Вони відрізняються сталістю, стриманістю, розважливістю й респектабельністю. Ці люди прямолінійні й схильні ідеалізувати себе [2]. Що й характерно для психо-емоційного стану людей саме цієї вікової категорії. Але, також, вибір зеленого кольору може сигналізувати про проблеми з печінкою й жовчним пузерем, нервовою системою, м'язами, кістками, сухожиллями. Й це також є підтвердженням дослідження, оскільки ці захворювання найчастіше зустрічаються у спортсменів.

Характерно, що у всіх, хто брав участь в анкетуванні, на другому місці червоний колір, він вказує на захворювання вегето-судинної дистонії, варикозного розширення вен, глаукоми, остеохондрозу, синдрому хронічного втомлення, стоматиту [2, 3]. Саме ці хвороби найчастіше зустрічаються як у школярів, так і у студентів.

У подальшому планується продовжити вивчення кольорової гами та її безпосередній зв’язок зі здоров’ям людини.

Література

1. Шушлягин О.И. Немедикаментозная терапия психосоматических расстройств у больных артериальной гипертонией с метаболическим синдромом / О.И. Шушлягин //Журнал практичного лікаря. – 2006. - № 5. – с. 20 – 29.

2. Об основах цветотерапии // Глаз.- 2003. - № 1(29). – с. 10 - 15.

3. Пестрая лента // Здоровье. – 2003. - №7 (580). – с. 14 – 20.

 

 

СЕКЦІЯ № 10 ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ

Гладиш Марія

аспірант факультету СПП

Наук. кер.: д. пед. н., професор Міщик Л.І.

 

ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ В УМОВАХ ВНЗ

У процесі інтеграції навчальної діяльності у ВНЗ необхідно враховувати реальні проблеми студента з обмеженими можливостями. Аналіз наукових джерел свідчить, що здоровий студент і студент з обмеженими можливостями – це два різні статуси, які передбачають, доповнюючи один одного, відношення між студентом з обмеженими можливостями, здоровим студентом, вузом і державою.

У першому випадку, як свідчать дослідження І.Б. Іванової, студент з особливими потребами у вищому навчальному закладі має статус звичайного студента із усіма обов’язками (відвідування занять, навчання, участь у житті закладу і факультету, тощо). Позитивні сторони подібної ситуації мають моральні цінності, а саме:

- ставлення до студентів з обмеженими можливостями як і до інших студентів, а це означає реальну рівноправність;

- гуманність у відношеннях;

- визначення людської гідності, партнерства.

Разом з тим такі фактори можуть, на нашу думку, негативно можуть позначитися на процесі навчання студента з обмеженими можливостями і навіть сприяти виключенню такого студента із навчального закладу через непристосованість ВНЗ до особливостей молодих людей з інвалідністю. У такому випадку студент з обмеженими можливостями має статус не стільки студента, скільки інваліда [1, 88].

У дослідженнях Л.І.Міщик доведено, що сьогодні склалася тенденція, коли найбільш ефективними у соціальному становленні молоді є фактори освітнього середовища. Особливо це стосується студентів вищих навчальних закладів. Фактори освітньої сфери допомагають молодій людині продуктивно взаємодіяти з іншими сферами життєдіяльності [2, 131].

Відомо, що результативність соціалізуючого процесу в умовах вищої школи залежить як від об’єктивних, так і суб’єктивних факторів, серед яких і сам студент, і вся структура університетського соціуму стають партнерами у розвитку і становленні майбутнього спеціаліста.

У нашому дослідженні соціалізація студентства з особливими потребами розглядається як необхідність створення педагогічних умов для соціально-педагогічної адаптації, які допоможуть підготувати спеціаліста та посилити соціально значущі якості особливості.

Під педагогічними умовами розуміють як обставини, що сприяють розвитку навчально-виховного процесу, так і комплекс засобів, якими володіє навчальний заклад для ефективного здійснення навчально-виховного процесу. Адаптація відбувається завдяки певних умов та обставин. У нашому дослідженні ми розглядаємо педагогічні умови ВНЗ, які впливають на цей процес. Отже, першою педагогічною умовою ми виділяємо гуманізацію стосунків у навчально-виховному процесі. Це сприяє співробітництву та співтворчості викладачів і студентів, встановленню гуманістичних міжособистісних стосунків, діалогізму педагогічної взаємодії. Важливо пам’ятати, що для молоді з обмеженими можливостями значущість відносин, стосунки з однолітками дуже важливі, в залежності від різних умов можуть сприяти як позитивній, так і негативній соціалізації.

Наступною важливою педагогічною умовою ефективного процесу адаптації студентів з обмеженими можливостями є оновлення та вдосконалення форм, методів навчання і виховання у вищому навчальному закладі.При цьому, найсучасніша, удосконалена педагогічна технологія не принесе жаданих результатів без зміни підходів до педагогічної підготовки викладачів, оскільки успішне вирішення навчально-виховних завдань у вищих навчальних закладах великою мірою залежить від професійної майстерності, ерудиції, культури педагога.

Найбільш значущим фактором, що негативно позначається на працездатності й успішності студентів (і здорових, і з обмеженими можливостями), виступає їхнє невміння організувати свою роботу. Студентам з обмеженими можливостями необхідно більше часу на підготовку домашнього завдання, на роботу в бібліотеці, на дорогу до вузу. Тому наступною педагогічною умовою ми враховуємо оптимальне співвідношення режиму навчальних занять, відпочинку і медико-реабілітаційних заходів з урахуванням показників психофізичного здоров'я студентів [3, 12].

Забезпечення адаптованості студентів з обмеженими можливостями до навчання, нових умов у ВНЗ можливе лише при створенні необхідних умов та з урахуванням індивідуальних особливостей потенційних можливостей таких студентів.

Література

1. Іванова І.Б. Професійна підготовка студентів з особливими потребами в адаптації // Вісник університету «Україна». – 2001. – №1. – С. 86-90.

2. Міщик Л.І. Інтеграція студентів різної інвалідності в освіту // Вісник Запорізького національного університету. – №1. – 2007. – С. 131-136

3. Навчання людей з особливими потребами у вищий школі / О.В.Глузман, В.Ф. Щеколодкін, Т.Ю. Подобєдова, О.О. Чуєва. – Сімферополь, 2006. – 20 с.

Іваненко Тамара