Правові форми та засоби охорони прав на землю за чинним законодавством.

55. Правова характеристика та зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Економічне стимулювання раціонального використання та ефективної охорони земель становить комплекс взаємозалеж­них заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості осіб, які здійснюють використання земель, у збереженні та відтво­ренні родючості ґрунтів, захисті земельних ресурсів від нега­тивних наслідків господарської діяльності людини. Згідно зі ст. 205 ЗК економічне стимулювання раціонально­го використання та охорони включає: надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здій­снюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержав­ними та регіональними програмами використання і охорони земель; виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини; звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподар­ського освоєння або поліпшення їх стану відповідно до держав­них та регіональних програм; компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації деградованих і малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини. Передбачені цією нормою заходи частково відображені в інших нормативно-правових актах. Наприклад, згідно зі ст. 12 Закону "Про плату за землю" не стягується плата з фермерського господарства, землі якого зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насад­женнями, генофондовими колекціями та розсадниками багато­річних плодових насаджень.

56. Поняття техногенно забруднених земель та особливості їх використання. Техногенно забруднені землі - це землі, забруднені
внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до
деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я
людей.До техногенно забруднених земель відносяться землі
радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі,
забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При
використанні техногенно забруднених земель враховуються
особливості режиму їх використання. Техногенно забруднені землі сільськогосподарського призначення, на яких не забезпечується одержання продукції, що
відповідає встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам),
підлягають вилученню із сільськогосподарського обігу та
консервації.

57. Консервація земель: правовий зміст і порядок здійснення. Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення. Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок. З метою конкретизації норм Земельного кодексу України щодо консервації земель Держкомзем України видав наказ від 17 жовтня 2002 р. № 175, яким затвердив Порядок консервації земель1. Порядок обов'язковий для державних органів виконавчої влади, поширюється на власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, і має рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування. Обов'язковою умовою проведення консервації земель є розробка відповідного проекту. Для підготовки проекту власник земельної ділянки повинен укласти з землевпорядною організацією, яка має ліцензію на виконання землевпорядних робіт, договір на його розробку. Після схвалення проекту консервації земельної ділянки державною землевпорядною експертизою він підлягає виконанню. Реалізовуючи проект консервації земельної ділянки, її власник чи користувач мають здійснити залуження чи заліснення ділянки. Залуження полягає у її засіванні насінням багаторічних трав, а заліснення—у закладенні деревних насаджень. Використання земельної ділянки, що перебуває у стані консервації, для вирощування сільськогосподарських культур забороняється. По закінченні строку консервації земельної ділянки комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до відповідних органів виконавчої влади (місцевого самоврядування), які прийняли рішення про консервацію земель, пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження термінів консервації або про здійснення інших заходів щодо їх раціонального та екологічно безпечного використання.

Рекультивація земель: правовий зміст і порядок здійснення.

Поняття, особливості, основні ознаки та форми права власності на землю.

Суб’єкти права власності на землю: народна і державна земельна правосуб’єктність; право власності і право територіального верховенства держави; юридичні і фізичні особи як суб’єкти права власності на землю.

Особливості набування прав на землю територіальними громадами і державою.

Характеристика спільної власності на землю. Підстави виникнення та правовий зміст права спільної сумісної та спільної часткової власності на землю.

Суб’єктний склад власників та користувачів сільськогосподарських земель.

Умови і порядок набування земельних ділянок громадянами.

Характеристика права постійного користування і оренди земельних ділянок.

Засади виникнення права державної, комунальної та приватної власності на землю.

Засади виникнення, зміни та припинення права володіння і користування землями.

Підстави виникнення та припинення прав на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Правові засоби реформування і припинення землеволодіння та землекористування колективних сільськогосподарських підприємств і основні форми приватизації сільськогосподарських земель.

Права та обов’язки фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів та господарських товариств щодо використання земель сільськогосподарського призначення.

Умови і порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Права та обов’язки землекористувачів на землях водного фонду.

Захист прав власників, користувачів та орендарів земельних ділянок.

Зміст права власності на землю і законодавчі обмеження цього права.

Об’єкти, суб’єкти та зміст права орендного землекористування.

Право власності держави, підприємств і громадян на земельні ділянки в межах населених пунктів.

Зміст та правова природа добросусідства в земельному праві.

Зміст та правова природа права земельного сервітуту.

79. Гарантії забезпечення прав власників, користувачів (орендарів) земельних ділянок.

Відшкодування збитків, заподіяних вилученням та тимчасовим займанням земель, які обмежують права їх власників, користувачів та орендарів.

Законодавчі основи застосування адміністративно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.

Правові вимоги та умови застосування кримінально-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.

Засади та умови застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.

Матеріальна і дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення.

Загальне поняття та види юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Умови і порядок відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Особливості вирішення земельних спорів. Органи, їх компетенція та порядок розгляду земельних спорів.