Система органів управління земельними ресурсами: розмежування повноважень між центральними органами і місцевими органами в управлінні земельним фондом країни.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

для студентів усіх спеціальностей та форм навчання ОДУВС з курсу

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

 

 

1. Земля як частина природного середовища і життєвого простору суспільства; земля як об’єкт власності та господарювання; земля як адміністративно-територіальний, економічний, політичний і правовий простір.

2. Поняття і основні ознаки земельного права як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни.

3. Роль земельного права в розвитку земельної реформи і становленні ринкових відносин.

4. Поняття та особливості суспільних земельних відносин як предмета земельного права.

5. Характеристика принципів земельного права.

6. Місце земельного права у правовій системі та його співвідношення із адміністративним, цивільним, екологічним та іншими галузями права.

7. Система сучасного земельного права та земельного законодавства.

8. Реформування земельних відносин та законодавче забезпечення їх правового регулювання.

9. Три періоди у націоналізації землі 1917-1936 р.р.: Декрети про землю та про соціалізацію землі, Земельний кодекс 1922 р., Загальні засади землекористування і землевпорядження 1928 р. Колективізація сільського господарства та особливості розвитку колгоспних відносин в Україні.

10. Перебудова земельних відносин в Україні з 1990 року. Сучасна земельна реформа та її особливості, проблеми і протиріччя.

11. Поняття і особливості джерел земельного права. Класифікація джерел земельного права, їх кодифікація та систематизація.

12. Конституційні основи земельного законодавства України.

13. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори в системі джерел земельного права.

14. Закони, постанови Верховної Ради та укази Президента України як джерела земельного права.

15. Постанови і декрети Кабінету Міністрів у системі джерел земельного права.

16. Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, як джерела земельного права.

17. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, як джерела земельного права.

18. Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи, їх взаємозв’язок з джерелами земельного права.

19. Роль і значення судової і господарської практики у врегулюванні земельних правовідносин.

20. Поняття і види земельних правовідносин: регулятивні, охоронні, управлінські, процесуальні земельні відносини.

21. Суб’єкти, об’єкти та зміст земельних правовідносин.

22. Засади виникнення та припинення земельних правовідносин.

23. Поняття і склад земельного фонду України.

24. Характеристика цільового призначення земель. Порядок встановлення та зміни цільового призначення земель і наслідки їх порушення.

25. Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.

26. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

27. Загальна характеристика правового режиму земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

28. Загальна характеристика правового режиму земель оздоровчого призначення.

29. Загальна характеристика правового режиму земель рекреаційного призначення.

30. Загальна характеристика правового режиму земель історико-культурного призначення.

31. Загальна характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.

32. Загальна характеристика правового режиму земель водного фонду.

33. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення. Особливості правового режиму сільськогосподарських земель.

34. Правовий режим земель, що надаються для потреб оборони та інших силових структур.

35. Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, форми використання промислових ділянок.

36. Правовий режим земель транспорту: правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту.

37. Правовий режим земель енергетичної системи та зв’язку.

38. Правові форми плати за землю та їх особливості.

39. Правовий зміст пільг по внесенню плати за землю та види безкоштовного землекористування.

40. Обчислення термінів і розмірів земельного податку та використання коштів від плати за землю.

41. Експертна, нормативна та грошова оцінка землі, її юридичний зміст та практичне значення.

42. Контроль за внесенням земельного податку та орендної плати за землю: межі здійснення контрольних функцій державними органами.

43. Особливості здійснення плати за орендне землекористування.

Система органів управління земельними ресурсами: розмежування повноважень між центральними органами і місцевими органами в управлінні земельним фондом країни.

45. Органи загальної та спеціальної компетенції по управлінню земельними ресурсами та їх правовий статус. Традиційно систему органів управління у галузі використання та охорони земель поділяють на два види: органи загальної компетенції та органи спеціальної компетенції. Особливістю управління в галузі використання та охорони земель органами загальної компетенції є те, що вони здійснюють зазначену діяльність разом з вирішенням інших завдань, віднесених до їх компетенції, — розвиток економіки, соціальної сфери (охорона здоров'я, освіта, культура), національної безпеки та оборони тощо. На відміну від цього, для органів спеціальної компетенції управління у галузі використання та охорони земель є головним або одним з головних напрямів їх діяльності.
До системи органів загальної компетенції, які здійснюють управління у галузі використання та охорони земель, належать: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Мінієтрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади.
Систему органів управління спеціальної компетенції у зазначеній сфері становлять: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державний комітет України по земельних ресурсах.

Порядок розгляду органами влади та управління клопотань і заяв про надання земель у власність та користування, умови і порядок вилучення земель.

Рекультивація земель: правовий зміст і порядок здійснення.

Поняття, особливості, основні ознаки та форми права власності на землю.

Суб’єкти права власності на землю: народна і державна земельна правосуб’єктність; право власності і право територіального верховенства держави; юридичні і фізичні особи як суб’єкти права власності на землю.

Особливості набування прав на землю територіальними громадами і державою.

Характеристика спільної власності на землю. Підстави виникнення та правовий зміст права спільної сумісної та спільної часткової власності на землю.

Суб’єктний склад власників та користувачів сільськогосподарських земель.

Умови і порядок набування земельних ділянок громадянами.

Характеристика права постійного користування і оренди земельних ділянок.

Засади виникнення права державної, комунальної та приватної власності на землю.

Засади виникнення, зміни та припинення права володіння і користування землями.

Підстави виникнення та припинення прав на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Правові засоби реформування і припинення землеволодіння та землекористування колективних сільськогосподарських підприємств і основні форми приватизації сільськогосподарських земель.

Права та обов’язки фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів та господарських товариств щодо використання земель сільськогосподарського призначення.

Умови і порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Права та обов’язки землекористувачів на землях водного фонду.

Захист прав власників, користувачів та орендарів земельних ділянок.

Зміст права власності на землю і законодавчі обмеження цього права.

Об’єкти, суб’єкти та зміст права орендного землекористування.

К.ю.н., доцент О.М. Пащенко

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ

для студентів усіх спеціальностей та форм навчання ОДУВС з курсу

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

 

 

1. Земля як частина природного середовища і життєвого простору суспільства; земля як об’єкт власності та господарювання; земля як адміністративно-територіальний, економічний, політичний і правовий простір.

2. Поняття і основні ознаки земельного права як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни.

3. Роль земельного права в розвитку земельної реформи і становленні ринкових відносин.

4. Поняття та особливості суспільних земельних відносин як предмета земельного права.

5. Характеристика принципів земельного права.

6. Місце земельного права у правовій системі та його співвідношення із адміністративним, цивільним, екологічним та іншими галузями права.

7. Система сучасного земельного права та земельного законодавства.

8. Реформування земельних відносин та законодавче забезпечення їх правового регулювання.

9. Три періоди у націоналізації землі 1917-1936 р.р.: Декрети про землю та про соціалізацію землі, Земельний кодекс 1922 р., Загальні засади землекористування і землевпорядження 1928 р. Колективізація сільського господарства та особливості розвитку колгоспних відносин в Україні.

10. Перебудова земельних відносин в Україні з 1990 року. Сучасна земельна реформа та її особливості, проблеми і протиріччя.

11. Поняття і особливості джерел земельного права. Класифікація джерел земельного права, їх кодифікація та систематизація.

12. Конституційні основи земельного законодавства України.

13. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори в системі джерел земельного права.

14. Закони, постанови Верховної Ради та укази Президента України як джерела земельного права.

15. Постанови і декрети Кабінету Міністрів у системі джерел земельного права.

16. Нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, як джерела земельного права.

17. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, як джерела земельного права.

18. Землевпорядні вимоги, стандарти та інші нормативно-технічні документи, їх взаємозв’язок з джерелами земельного права.

19. Роль і значення судової і господарської практики у врегулюванні земельних правовідносин.

20. Поняття і види земельних правовідносин: регулятивні, охоронні, управлінські, процесуальні земельні відносини.

21. Суб’єкти, об’єкти та зміст земельних правовідносин.

22. Засади виникнення та припинення земельних правовідносин.

23. Поняття і склад земельного фонду України.

24. Характеристика цільового призначення земель. Порядок встановлення та зміни цільового призначення земель і наслідки їх порушення.

25. Поняття і склад земель житлової та громадської забудови.

26. Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

27. Загальна характеристика правового режиму земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

28. Загальна характеристика правового режиму земель оздоровчого призначення.

29. Загальна характеристика правового режиму земель рекреаційного призначення.

30. Загальна характеристика правового режиму земель історико-культурного призначення.

31. Загальна характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.

32. Загальна характеристика правового режиму земель водного фонду.

33. Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення. Особливості правового режиму сільськогосподарських земель.

34. Правовий режим земель, що надаються для потреб оборони та інших силових структур.

35. Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, форми використання промислових ділянок.

36. Правовий режим земель транспорту: правова регламентація транспортного землекористування в залежності від видів транспорту.

37. Правовий режим земель енергетичної системи та зв’язку.

38. Правові форми плати за землю та їх особливості.

39. Правовий зміст пільг по внесенню плати за землю та види безкоштовного землекористування.

40. Обчислення термінів і розмірів земельного податку та використання коштів від плати за землю.

41. Експертна, нормативна та грошова оцінка землі, її юридичний зміст та практичне значення.

42. Контроль за внесенням земельного податку та орендної плати за землю: межі здійснення контрольних функцій державними органами.

43. Особливості здійснення плати за орендне землекористування.

Система органів управління земельними ресурсами: розмежування повноважень між центральними органами і місцевими органами в управлінні земельним фондом країни.

45. Органи загальної та спеціальної компетенції по управлінню земельними ресурсами та їх правовий статус. Традиційно систему органів управління у галузі використання та охорони земель поділяють на два види: органи загальної компетенції та органи спеціальної компетенції. Особливістю управління в галузі використання та охорони земель органами загальної компетенції є те, що вони здійснюють зазначену діяльність разом з вирішенням інших завдань, віднесених до їх компетенції, — розвиток економіки, соціальної сфери (охорона здоров'я, освіта, культура), національної безпеки та оборони тощо. На відміну від цього, для органів спеціальної компетенції управління у галузі використання та охорони земель є головним або одним з головних напрямів їх діяльності.
До системи органів загальної компетенції, які здійснюють управління у галузі використання та охорони земель, належать: Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Мінієтрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади.
Систему органів управління спеціальної компетенції у зазначеній сфері становлять: Міністерство екології та природних ресурсів України, Державний комітет України по земельних ресурсах.