Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
IV. Про Білгородський кисіль
У рік 997—й Володимир пішов до Новгорода, а печеніги довідалися про це і стали навколо Білгорода. Стався у місті великий голод. А князь не мігїм допомогти. Тоді зібралося віче. Вирішили здатися. Аодин старець, що не був на раді, послав гінця до старійшин і попросив не здаватися ще три дні, а зробити те, що він звелить. І сказав зібрати по жмені вівса, або пшениці, або висівок, зробити з них бовтанку, з якої варять кисіль. Потім наказав викопати колодязь, опустити туди кадіб (бочку) з бовтанкою, а в інший колодязь — медз водою. А наступного дня звелів послати по печенігів. Городяни сказали, щоб печеніги взяли кількох заручників, а кілька з них самих хай прийдуть до міста й подивляться, що тут робиться. Печеніги зраділи, думаючи, що білгородці здаються, пішли. А люди їм і сказали: «Навіщо губите себе, коли не можете перестояти нас? Стійте хоч десять літ, нічого не зробите, адже нас годує сама земля!» І показали їм колодязі з бовтанкою та ситою (вода з медом). Дістали з першого колодязя, зварили кисіль на очах у печенігів і їли, потім запили ситою з другого колодязя. Здивувалися посли печенізькі, пішли, розказали своїм князям, і ті відступили від міста. V. Євшан-зілля У рік 1201 -й. По смерті ж великого князя Романа, великого самодержця Русі, який подолавусі поганські народи, мудро дотримуючись заповідей Божих. Він кинувся на поганих, як той лев, сердитий був, як рись, і губив їх, як крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих половців, вигнав хана їхнього Отрока за Залізні ворота (ущелина на півночі Грузії), а хан Сирчан зостався коло Дону, рибою живлячись. Той не схотів ні вернутися, ні послухати, поки не понюхав євшан-зілля. Заплакав і сказав: «Краще на своїй землі кістьми лягти, ніж на чужій славному бути». І пішов у землю свою, і народився від нього Кончак.
Князь Роман ревно наслідував Володимира і старався погубити іно-племінників. Велика смута постала в землі Руській. Зосталися ж два сини його — Данило, чотирьох років, а другий, Василько, двох літ. Григорій Сковорода. «De libertate» Що є свобода? Добро в ній якеє?
«Всякому місту – звичай і права» (переклад Валерія Шевчука) Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю - любов ї тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне, непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть — як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар,- Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...
«Бджола та Шершень» Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не
Сила: Афоризми *** Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. *** Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух. *** Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа? *** Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим. *** Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. *** Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри? *** Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене. *** Не все те отрута, що неприємне на смак. *** Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя. *** Бери вершину і матимеш середину. *** З усіх утрат втрата часу найтяжча. *** Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії. *** Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
*** Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось. *** Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів. *** Більше думай і тоді вирішуй. *** Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві. *** Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити. *** О, коли б змога писати так само багато, як і мислити! *** Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване. *** У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим. *** Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори. *** О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках! *** Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру. *** Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого. *** Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги! *** З видимого пізнавай невидиме. *** Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.. *** Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене. *** Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі. *** Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні. *** Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга. *** Мудрець мусить і з гною вибирати золото. *** Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами. *** Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську. *** Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі. *** Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
*** Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує. *** Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею. *** Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану. *** Сліпі очі, коли затулені зіниці. *** Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора. *** Все минає, але любов після всього зостається. *** Кому душа болить, тому весь світ плаче. *** Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений. *** Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду. *** Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти! *** Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий. *** Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити. *** Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру. *** Лід на те й родиться, аби танути. *** Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть. *** Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця. *** Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний. *** Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся! *** Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади. *** Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності. *** Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне. *** Не любить серце, не бачачи краси. *** Що вподобав, на те й перетворився. *** Не за обличчя судіть, а за серце. *** Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра. *** Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі? *** Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце. *** Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне? *** Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися. *** Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце. *** Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших. *** На новий путівець шукай нові ноги. *** Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку? *** Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий? *** Не називай солодким те, що породжує гіркоту. *** Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема». *** Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть. *** Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
*** Тінь яблуні не заважає. *** Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її. *** Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою. *** Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага. *** Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня? *** Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість. *** Не розум від книг, а книги від розуму створились.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 270; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.145.114 (0.071 с.) |