Підготовка соломи до згодовування

Велика питома вага зернових у структурі посівних площ призводить до того, що в господарствах практично всіх грунтово-кліматичних зон України для годівлі худоби використовується значна кількість соломи. Основною особливістю соломи як корму є високий (30-36 %) вміст клітковини і дуже низький (3,7-6,1 %) вміст перетравного протеїну.

Раціональне використання соломи як кормового засобу потребує відповідної технології її підготовки до згодовування. Існуючі на теперішній час способи підготовки соломи до згодовування поділяються на хімічні, фізичні та біологічні.

Фізичні способи включають подрібнення, змішування, та здобрювання соломи. Подрібнення – найпростіший але обов’язковий спосіб підготовки соломи до згодовування. Різка не повинна бути довшою 2,5-3,5 см для великої рогатої худоби і 1,5-2,5 см для коней. Надто дрібна різка погано пережовується і може викликати коліки у коней і порушення рубльового травлення у жуйних тварин. Правильне подрібнення соломи сприяє підвищенню її поїдання і знижує витрати енергії тваринами на її поїдання. Підвищенню поїдання соломи сприяє зволоження і змішування її з іншими кормами. Добрі результати досягаються, коли різку соломи зволожують теплою водою, малясом або пійлом з концентратів чи вареної картоплі. Кращі результати дає приготування суміші солом’яної різки з силосом, подрібненими коренеплодами, свіжим чи кислим жомом з додаванням водно-патокового розчину карбаміду та інших компонентів.

До фізичних методів підготовки соломи належить і її термічна обробка частіше всього роль термічної обробки допоміжна. Завдяки їй забезпечується створення кращих умов для проведення хімічної чи біологічної обробки. Для цього використовуються змішувачі-запарники періодичної дії або спеціальні установки неперервної дії.

До хімічних методів обробки належать використання їдкого натру, каустичної соди, вапна, кальцинованої соди, аміачної води, бікарбонату амонію або розчину карбаміду.

Суть лужної обробки полягає в тому, що при її проведенні відбуваються значні зміни в структурі соломи: частково відшаровується кутикула клітковини, набухають мікро фібрили і знижується їх “кристалічність”, помітно збільшується простір між мікро фібрилами. Відбувається руйнування хімічних зв”язків між лігніном та вуглеводами, солома підлужується, знижується її кислотний потенціал, тобто відбуваються якісні зміни корму, багато в чому подібні до тих, що спостерігаються після обробки його карбонатами та бікарбонатами слини в ротовій порожнині тварин.

Один з найбільш поширених способів обробки соломи - дія на неї гашеним або негашеним вапном. Гашене вапно зручніше зберігати і його можна використовувати впродовж тривалого часу. Негашене вапно використовують лише свіжим. Норма витрати вапняного тіста 90 кг на тону соломи, негашеного вапна – 30 кг. Для обробки соломи готують робочий розчин: на 950 л води витрачають 45 кг вапняного тіста, 5 кг кухонної солі та 5 кг карбаміду.

Технологічний процес обробки соломи включає її подрібнення, подачу в змішувач, змішування з робочим розчином (на 400 кг сухої соломи 800 л робочого розчину) при одночасній обробці парою Тривалість обробки 1,5-2,0 години. Ознакою завершення процесу є з”явлення хлібного запаху. Солома при цьому забарвлюється в інтенсивно-жовтий колір, волокна легко розриваються. Оброблену вапном солому згодовують з іншими кормами. При обробці соломи їдким натром або каустичною содою вплив на масу значно сильніший, ніж при обробці соломи гідратом окису кальцію. Реакція взаємодії їдкого натру з соломою протікає в багато разів швидше навіть при кімнатній температурі, що виключає необхідність зовнішнього підігрівання.

мікрофлори.

Обробка соломи кальцинированою содою основана на тому, що, розпадаючись при підвищенні температури, вуглекислий натрій утворює вуглекислий газ і луг – їдкий натр. Розпадання вуглекислого натрію розпочинається вже при температурі 40”С. За ступенем впливу на солому вуглекислий натрій дещо поступається перед лугом, але його використання обходиться дешевше. Для обробки застосовують безводну соду в дозі 50 кг на 1 т соломи. Після оприскування розчином соди солому пропарюють, використовуючи те ж саме обладнання, що і для обробки вапном.

Скраплений аміак діє на солому як і інші луги. При цьому ефективність його використання залежить від вологості соломи. При вологості нижче 15 % процес зв”язування аміаку дуже уповільнюється.

Вносять скраплений аміак шляхом шприцювання в кількості 30 кг/т. Ефективнішим прийомом обробки соломи аміаком безпосередньо в умовах кормоцеху.

Біологічні методи підготовки соломи до згодовування включають технологію ферментативної обробки с наступним дріжджуванням і силосуванням як в чистому вигляді, так і в суміші з іншими компонентами.

Одним із способів біологічної підготовки соломи до згодовування є її сумісне силосування з зеленою масою силосної культури у випадках, коли ця зелена маса має вологість, яка перевищує 75%.

При силосуванні соломи її попередньо зволожують до 70-80%, збагачують вуглеводистими кормами і додають бактеріальну закваску. В окремих господарствах закладають в траншеї солому, зволожену лише водою. Такий спосіб називається самозігріванням. Впродовж 3-5 днів корм розігрівається до 45-50 “С, стає значно м”якою і набуває приємного хлібного запаху. Після такої обробки солома краще поїдається, хоча її кормова цінність істотно не підвищується.

В умовах господарства солому перед згодовуванням піддають лише сумісній з дертю фізичній обробці: змішують з ячмінною дертю або комбікормом і запарюють в змішувачі-запарнику.

 

 

Висновки і пропозиції по вдосконаленню технології зберігання продукції рослинництва в господарстві

Виходячи зі стану технологій збирання, післязбиральної обробки та зберігання продукції рослинництва в умовах господарства слід зробити висновок про те, що з боку керівництва і спеціалістів цьому питанню приділяється значна увага, ведеться робота по підвищенню технологічної дисципліни при проведенні робіт по збиранню врожаю рослинницької продукції, ведеться постійний пошук нових технологічних рішень.

В той же час в господарстві криються значні резерви збільшення обсягів виробництва і реалізації рослинницької продукції за рахунок вдосконалення технології збирання, післязбиральної обробки та зберігання вирощеного врожаю.

В господарстві збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32%. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12-18 см, шириною до 1,8 м. при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20 см., високорослих і густих 25-30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полеглої забур’яненої пшениці використовують бобові жатки (ЖБА 3,5), так як під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2,ППТ-3А. Бадилля перед збиранням скошують кормозбиральними машинами (КСГ-Ф70) і силосують. Збирають ранню картоплю картоплекопачами з ручним підбиранням бульб.

При комбінованому збиранні використовують копачі-валкоутворювачі КСТ-1,4А,, які викопують картоплю із двох рядків і укладають у міжряддя невикопаних двох рядків, а бадилля залишають за собою. При наступному проході копачі пропускають два невикопаних рядки із зібраними бульбами з двох попередніх рядків і викопують наступні два рядки картоплі. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном КПК-2.

Солому збирають одночасно із збиранням врожаю зерна, що зумовлюється необхідністю своєчасного проведення всіх прийомів основного обробітку грунту під наступну культуру сівозміни.