Стисла характеристика господарства

Зміст курсової роботи

 

Вступ

1. Стисла характеристика господарства.

2. Технологія збирання, післязбиральної обробки і закладання на зберігання продовольчого зерна озимої пшениці:

2.1. Збирання озимої пшениці;

2.2. Післязбиральна обробка зерна озимої пшениці;

2.3. Закладання на зберігання зерна озимої пшениці;

2.4. Процеси, що відбуваються в зерновій масі під час зберігання;

2.5. Облік і спостереження за продуктом, що зберігається.

3. Технологія збирання, обробки і зберігання картоплі:

3.1. Збирання, обробка і підготовка до зберігання картоплі;

3.2. Зберігання продукції залежно від її якості.

4.Технологія приготування і зберігання соломи:

4.1. Основні вимоги до приготування соломи;

4.2. Зберігання корму.

Висновки і пропозиції виробництву.

Список використаної літератури і документів господарства.

 

 

Вступ

Одним із резервів збільшення обсягів сільськогоспо­дарської продукції є скорочення її втрат. Їх спричинює, зокрема, порушення агротехніки вирощування зернових, технічних, плодоовочевих культур, що впливає на товар­ні й технологічні якості врожаю. Великі втрати спосте­рігаються також при збиранні, післязбиральній обробці, транспортуванні, зберіганні та переробці продукції. Че­рез недоліки в сортуванні овочів та картоплі для системи заготівель нестандартна продукція використовується мало ефективно. Виробничі потужності для зберігання і пе­реробки плодоовочевої продукції в зонах вирощування недостатні.

Усе це вимагає прискореного вирішення проблем піс­лязбиральної обробки та зберігання продукції рослин­ництва. Нині впроваджуються безвідходні технології перероб­ки, вдосконалюється організація перевезень із застосу­ванням контейнерів, рефрижераторів. Умови вирощування впливають не тільки на товарні й смакові якості одержаної продукції, а й на придатність для тривалого зберігання без втрати основних поживних якостей.

Метою курсової роботи є дослідити процес збирання, зберігання, та переробки зернових та інших культур в умовах ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана» Снігурівського району, Миколаївської області.

Завданням даної курсової роботи є вивчення дисципліни «Технологія переробки і зберігання продукції рослинництва»,виявити недоліки, дати пропозиції щодо їх усунення і розробити заходи,які сприяють покращенню переробки зерна.

 

 

СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

 

Центральна садиба ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана» знаходиться в селі Горохівське Снігурівського району, Миколаївської області. Від обласного центру м. Миколаїв знаходиться на відстані 82 км, від районного центру м. Снігурівка – 28 км, від найближчої залізничної станції Галаганівка – 4 км.

Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних культур і в основному на виробництві томатів. Підприємство має два переробні заводи з виготовлення томатної пасти. Виготовлену продукцію ПСП «Агрофірма «Роднічок» реалізовує таким підприємствам як «Торчин» і «Чумак». Основну частину продукції озимої пшениці реалізують в підприємство «Хлібінвестбуд».

ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана» Снігурівського району згідно агрокліматичному районуванню території Миколаївської області відноситься до південного (другого) агрокліматичного району, який характеризується дуже теплим, посушливим кліматом.

Середньо багаторічна сума температур становить 8,5 ^оС, а це свідчить про те, що господарство розташоване у теплому кліматичному поясі, який сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур. Середньо багаторічна сума атмосферних опадів складає 310-320 мм_, з яких 40-55 % випадає впродовж вегетаційного періоду. Сніговий покрив буває стійким тільки в окремі роки. Опади випадають у вигляді снігу, крупи і дощу. Промерзання ґрунту зазвичай починається в перших числах грудня, а повне відтаювання – у кінці першої, початку другої декади березня.

Взагалі на території сільськогосподарського підприємства виділяють понад 11 ґрунтових відмін але основними є чорноземи південні на лесах. Орний шар грунту розвинутий на 30 см, а гумусовий - на 25-35 см. Вміст гумусу в грунті змінюється в межах 2,2-3,5%. У розпорядженні господарства є механізований тік з асфальтовим покриттям, зерноочисними спорудами ЗАВ-40 і машинами ОВС-25, електронавантажувачем, машинами для протруювання зерна ПК-20.

 

Таблиця 1

Розподіл земельних угідь господарства (га)

Загальна площа землекористування	В тому числі
Рілля	Багаторічна насадження	Сінокоси	Пасовища	Зрошувальні землі
Всього	Садів	Кущові насадження
2581,42	2212,02	-	-	-	-	-

 

Для збирання врожаю зернових колосових в господарстві є 2 придатних для експлуатації комбайни Дон-1500, 2 начіпні жатки ЖВН- 6. При необхідності підприємство наймає допоміжні комбайни.

 

Структура посівних площ та врожайність сількогосподарських культур у польових та кормових сівозмінах наведені в таблиця 2.

Таблиця.2

Виробництво і розподіл продукції рослинництва в ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана» на 2013 р.

Культура	Площа, га	Урожай- ність, ц/ га	Валовий збір, ц	Розподіл продукції, ц
реалі-зація	насіння	Корми	переро-бка	інше
Озима пшениця	540,66		7569,24	6169,24		-	-	-
Озимий ячмінь	288,93		5489,67	4854,67		-	-	-
Яровий ячмінь	255,43	28,5	7279,75	6719,75		-	-	-
Соняшник					-	-	-	-
Томати	581,57		535044,4	-	-	-	535044,4	-

 

За даними таблиці можна зробити висновок про те, що більша частина вирощеної продукції йде на реалізацію, і лише томати переробляються на власних заводах.

Інформація про забезпечення господарства засобами механізації для збирання та післязбиральної обробки продукції рослинництва наведена у таблиці 3.

 

 

Таблиця 3

Збиральна і очисна техніка ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана»

Засоби	Марки	Кількість, шт.
Зернозбиральні комбайни	«Дон-1500»
Жатки	ЖВН-6
Пристрої до зернозбиральних комбайнів	ПУН-5
Зерноочисні агрегати	ОВП-25
ЗАВ-40
Агрегати для протруювання зерна	ОП-20
Автомобілі	ГАЗ-53
Трактори	МТЗ-82
ЮМЗ-6
Тракторні причепи	2-ПТС-4

 

 

Для зберігання зерна в господарстві використовуються зерносховища і механізований тік. Практично все зерно озимої пшениці, ярого і озимого ячменю господарство витрачає на натуроплату за користування паями акціонерів та на реалізацію. Лише незначна кількість зерна озимої пшениці і озимого ячменю (насінний фонд) зберігається на току з доведенням до високих кондицій і використовується для посіву восени, а насінневий фонд ярого ячменю відправляється на зберігання у відділення «Інгулецький».

Отже, територія ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана» має добре природно-економічне розташування, що дозволяє вирощувати і реалізовувати будь-який вид продукції рослинництва. Також господарство добре забезпечене трудовими і матеріально-технічними ресурсами, має родючі грунти, що дозволяє вести інтенсивне сільськогосподарське виробництво.

В той же час господарство є забезпеченим засобами механізації для збирання та післязбиральної обробки врожаю продукції рослинництва.

 

 

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБИРАННЯ, ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ І ЗАКЛАДКИ НА ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКЦІЇ ЗЕРНОВОЇ КУЛЬТУРИ

 

 

Технологічна схема збирання врожаю пшениці озимої

Площа посіву, га	Склад збиральної ланки	Кількість наявних збиральних агрегатів, шт.	Продуктивність збиральної ланки за добу, га.	Необхідно днів для збирання
	Дон-1500 ГАЗ-53

 

 

Післязбиральна обробка зерна пшениці озимої

Намолочено зерна, т	Зерноочисні машини	Продуктив- ність машин, т/год	Потрібно днів для очищення зерна	Потрібно додатково зерноочисних машин, шт
Марка	Кількість, шт
	ЗАВ-40				Наявної зерноочисної техніки достатньо

 

Закладання зерна пшениці озимої на зберігання

Пшеницю озиму в умовах господарства використовують на насіння і для реалізації, оскільки відсутні споруди для зберігання. У зв'язку з вкрай низькими закупівельними цінами на зерно пшениці в період масового збирання, найкращим рішенням є утримання від реалізації зерна пшениці озимої відразу з току і зберігання,як насінного, так і продовольчого зерна.

Характеристика закладених на зберігання партій зерна пшениці озимої наведена у таблиці 6.

 

 

Таблиця 6

Технологія збирання, обробки і зберігання картоплі

Збирання картоплі

Однією з найвідповідальніших складових у технології вирощування картоплі є збирання врожаю. Це найбільш складна й трудомістка технологічна операція під час вирощування картоплі.

Ранню картоплю збирають, коли в неї ще зелене бадилля - у фазі технічної стиглості бульб. Бадилля перед збиранням скошують кормозбиральними машинами (КСГ-Ф70) і силосують. Збирають ранню картоплю картоплекопачами з ручним підбиранням бульб.

При комбінованому збиранні використовують копачі-валкоутворювачі КСТ-1,4А,, які викопують картоплю із двох рядків і укладають у міжряддя невикопаних двох рядків, а бадилля залишають за собою. При наступному проході копачі пропускають два невикопаних рядки із зібраними бульбами з двох попередніх рядків і викопують наступні два рядки картоплі. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном КПК-2.

Післязбиральна доробка картоплі являє собою завершальну ланку збирального комплексу. Виконання її в значній мірі залежить від технології, способу збирання, призначення картоплі, типу ґрунту та природно-кліматичних умов.

У більшості господарств сучасна технологія післязбиральної доробки картоплі передбачає транспортування зібраних комбайнами бульб з поля до сортувального пункту, відокремлення домішок, розподіл бульб на фракції, відбирання вручну пошкоджених бульб і великих домішок, завантаження відкаліброваних фракцій у транспортні засоби і відвезення крупних бульб на заготівельні пункти, середніх (насінних) - в сховище або кагати, дрібних (фуражних) - на згадування худобі, тобто збирання і післязбиральна доробка виконуються одночасно і являють собою єдиний і нерозривний процес. У цьому випадку ми одержуємо закінчений процес бульби, очищені від домішок, розподілені на фракції та закладені на зберігання. Насінна картопля не потребує для зберігання додаткових місткостей, оскільки вона відкалібрована в осінній період. Крім того це зменшує напруженість робіт весною. Але сортування картоплі в осінній період значно ускладнює технологію післязбиральної доробки, призводить до значних додаткових пошкоджень бульб робочими органами сортувальних машин і при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, бо тільки що зібрані бульби надто чутливі до пошкоджень.

 

Зберігання картоплі

 

До часу закладання бульб на зберігання значна частина їх (30-40%) пошкоджується. В середньому 18-20% бульб пошкоджується при збиранні, 6% - при перевезенні, 8% - при сортуванні. Особливо сильно травмуються бульби при надмірному застосуванні азотних добрив, або коли бульби ще молоді, в холодну погоду. При зниженні температури від 13-15 °С до 7-8 °С механічні пошкодження збільшуються у 2-3 рази.
Для зниження втрат при зберіганні необхідно створити оптимальний водно-повітряний і температурний режим, захистити від попадання світла.
Оптимальною температурою в основний період зберігання є 1,5-2°С для ранньостиглих і близько 3-4°С для середньостиглих і 5-6°С для пізньостиглих сортів при відносній вологості повітря 85-95%.
Перед засипанням насінних бульб на зимове зберігання їх треба належно підготувати: просушити на сонці, а при можливості озеленити, витримавши на світлі два дні. Соланін, який утворився під дією світла, пригнічує розвиток грибків і бактерій.

При зберіганні картоплі в картоплесховищах, останні за 30-45 днів до закладання бульб дезинфікують розчином з розрахунку 35 кг хлорного вапна на 100 л води або розчином формаліну. За два тижні до завантаження насінної картоплі сховища білять свіжегашеним вапном з розрахунку 2 кг на відро води з додаванням до розчину 100 г мідного купоросу.
У картоплесховищах з природною вентиляцією насінні бульби зберігаються в засіках при висоті шару бульб 1,0- 1,2 м для ранніх і 1,2- 1,5 м для середньостиглих і пізньостиглих сортів. При активній вентиляції картоплесховищ, висота насипу в засіках може збільшуватись до 3 метрів.

Вентилювання в картоплесховищах здійснюють природним і примусовими способами. Природну вентиляцію здійснюють за рахунок використання витяжних труб, дверей, люків; періодично їх відкривають при підвищеній температурі і закривають при зниженій. При температурі близькою до нуля в картоплі спостерігається синтез цукру, при температурі вище 10°С відбувається ресинтез (утворення крохмалю). Режими зберігання картоплі можна розділити на 3 періоди. Перший — післяжнивний, або лікувальний, коли заліковуються механічні пошкодження і підсушується поверхня. Сприятливий режим для цього періоду температура 15— 18°С, тривалість його — 8—10 діб. Вища температура не сприяє загоєнню ран, оскільки можливе загнивання картоплі, а при нижчій температурі лікувальний період не дає потрібного ефекту.

Другий період — охолоджування, що забезпечує підготовку картоплі до зберігання. Температура знижується поволі з 18°С до умов зберігання в 2—4°С.

Третій період — зберігання картоплі при заданих температурах. Про незадовільне його зберігання можна судити по запаху гнилі в сховищі, запотіванню на стелі, проростанню. Для усунення запотівання верхніх шарів картоплі в сховищах з природною вентиляцією рекомендується вкривати його ящиками, рогожами, соломою, кулями. Явно видимі хворі і підморожені бульби слід видаляти.

На зберігання закладають 800ц картоплі, період зберігання з жовтня по лютий тоді втрати складатимуть:

1. Знаходимо середні природні втрати за період зберігання.

В господарстві картоплю закладають на зберігання в жовтня. Природні втрати складають: 1. 0,7% 2. 0,4% 3. 0,4% 4. 0,4% 5. 0,7%

0,7+0,4+0,4+0,4+0,7=2,6%

 

800*2,6/100 = 20,8 ц

800 – 20,8=779,2 ц

Висновки необхідно починати збирати в оптимальні строки щоб запобігти втраті врожаю та зараженню бульб картоплі хворобами. Потрібно проводити більш ретельну післязбиральну обробку картоплі, тобто видалення механічно пошкодженої, затхлої, ураженої хворобами та шкідниками, що буде сприяти її кращому зберіганню в зимовий період. В господарстві при зберіганні картоплі 5 місяців 800 ц норма природних втрат склала 2,6% тобто - 20,8 ц і ми отримали на кінець зберігання - 779,2 ц.

 

Технологія збирання

Солому збирають одночасно із збиранням врожаю зерна, що зумовлюється необхідністю своєчасного проведення всіх прийомів основного обробітку грунту під наступну культуру сівозміни.

Технологія збирання соломи може здійснюватись кількома способами: цілою або подрібненою.

Збирання в цілому вигляді розсипної

Варіант 1. Зернозбиральний комбайн після обмолочування солому і полову накопичує в копнувачі й періодично його вивантажує таким чином, щоб копиці соломи розміщувались рівними рядами. Два колісних або гусеничних трактори агрегатують з тросово-рамковою волокушею ВТУ-10 і, рухаючись вздовж рядів копиць, стягують солому на край поля, де вона й складається у скирти з допомогою начіпного фронтального вантажника ПФ-0,5.

Варіант 2. Те саме, що і в попередньому варіанті, але волокуша штовхального типу ВНК-11 начіплюється на трактор К-701.

Варіант 3. Зернозбиральний комбайн вкладає обмолочену масу у валок. Потім спеціальним підбирачем –копнувачем СПТ-60 або СНГ-60 в агрегаті з колісним трактором підбирають солому й формують копиці. До місця складання скирт копиці транспортуються стоговозами СП-60.

 

Збирання пресованої соломи

Зернозбиральний комбайн обмолочену масу вкладає у валок. Гніт-підбирач ПС-1,6 в агрегаті з колісним трактором підбирає солому з валка і пресує її в тюки і подає у транспортний засіб (тракторний причеп). Тракторними причепами тюки соломи транспортують до місця складання скирт соломи. Якщо гніт-підбирач не об лаштований подаючим пристроєм, то тюки з нього викидаються на поверхню поля, після чого вони підбираються й складаються в штабелі піддиральником ГУТ-2,5.

 

Збирання подрібненої розсипної соломи

Зернозбиральний комбайн, обладнується пристроєм ПУН-5, який подрібнює солому і разом з половою потоком повітря завантажує у змінні тракторні візки 2-ПТС-4-887 А, якими солома транспортується до місць складання скирт.

В умовах господарства солому збирають лише в подрібненому вигляді.

 

Режими зберігання соломи

У скирти солому складають при вологості не вище 17 %. Закладена на зберігання солома при більшій вологості пліснявіє, набуває неприємного запаху і втрачає скоро кормову цінність. Скирту формують такого розміру й конфігурації, щоб відношення площі її поверхні до маси було мінімальним. Для зменшення втрат соломи на псування від землі висоту скирт доцільно збільшувати. Для півдня України рекомендуютьться наступні розміри скирт: ширина 4,5 – 5,0 м, висота 6,0 – 6,5 м і довжина 25-30 м. Довжиною скирти орієнтують вздовж переважаючих в даній місцевості вітрів.

В господарстві скирти складають наступних розмірів: ширина 8-10, висота 6-7 і довжиною 40-70 м.

З міркувань пожежної безпеки між скиртами дотримуються просторового віддалення не менше 30 –40 м.

 

Зміст курсової роботи

 

Вступ

1. Стисла характеристика господарства.

2. Технологія збирання, післязбиральної обробки і закладання на зберігання продовольчого зерна озимої пшениці:

2.1. Збирання озимої пшениці;

2.2. Післязбиральна обробка зерна озимої пшениці;

2.3. Закладання на зберігання зерна озимої пшениці;

2.4. Процеси, що відбуваються в зерновій масі під час зберігання;

2.5. Облік і спостереження за продуктом, що зберігається.

3. Технологія збирання, обробки і зберігання картоплі:

3.1. Збирання, обробка і підготовка до зберігання картоплі;

3.2. Зберігання продукції залежно від її якості.

4.Технологія приготування і зберігання соломи:

4.1. Основні вимоги до приготування соломи;

4.2. Зберігання корму.

Висновки і пропозиції виробництву.

Список використаної літератури і документів господарства.

 

 

Вступ

Одним із резервів збільшення обсягів сільськогоспо­дарської продукції є скорочення її втрат. Їх спричинює, зокрема, порушення агротехніки вирощування зернових, технічних, плодоовочевих культур, що впливає на товар­ні й технологічні якості врожаю. Великі втрати спосте­рігаються також при збиранні, післязбиральній обробці, транспортуванні, зберіганні та переробці продукції. Че­рез недоліки в сортуванні овочів та картоплі для системи заготівель нестандартна продукція використовується мало ефективно. Виробничі потужності для зберігання і пе­реробки плодоовочевої продукції в зонах вирощування недостатні.

Усе це вимагає прискореного вирішення проблем піс­лязбиральної обробки та зберігання продукції рослин­ництва. Нині впроваджуються безвідходні технології перероб­ки, вдосконалюється організація перевезень із застосу­ванням контейнерів, рефрижераторів. Умови вирощування впливають не тільки на товарні й смакові якості одержаної продукції, а й на придатність для тривалого зберігання без втрати основних поживних якостей.

Метою курсової роботи є дослідити процес збирання, зберігання, та переробки зернових та інших культур в умовах ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана» Снігурівського району, Миколаївської області.

Завданням даної курсової роботи є вивчення дисципліни «Технологія переробки і зберігання продукції рослинництва»,виявити недоліки, дати пропозиції щодо їх усунення і розробити заходи,які сприяють покращенню переробки зерна.

 

 

СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

 

Центральна садиба ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана» знаходиться в селі Горохівське Снігурівського району, Миколаївської області. Від обласного центру м. Миколаїв знаходиться на відстані 82 км, від районного центру м. Снігурівка – 28 км, від найближчої залізничної станції Галаганівка – 4 км.

Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних культур і в основному на виробництві томатів. Підприємство має два переробні заводи з виготовлення томатної пасти. Виготовлену продукцію ПСП «Агрофірма «Роднічок» реалізовує таким підприємствам як «Торчин» і «Чумак». Основну частину продукції озимої пшениці реалізують в підприємство «Хлібінвестбуд».

ПСП «Агрофірма «Роднічок» відділення «Роксолана» Снігурівського району згідно агрокліматичному районуванню території Миколаївської області відноситься до південного (другого) агрокліматичного району, який характеризується дуже теплим, посушливим кліматом.

Середньо багаторічна сума температур становить 8,5 ^оС, а це свідчить про те, що господарство розташоване у теплому кліматичному поясі, який сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур. Середньо багаторічна сума атмосферних опадів складає 310-320 мм_, з яких 40-55 % випадає впродовж вегетаційного періоду. Сніговий покрив буває стійким тільки в окремі роки. Опади випадають у вигляді снігу, крупи і дощу. Промерзання ґрунту зазвичай починається в перших числах грудня, а повне відтаювання – у кінці першої, початку другої декади березня.

Взагалі на території сільськогосподарського підприємства виділяють понад 11 ґрунтових відмін але основними є чорноземи південні на лесах. Орний шар грунту розвинутий на 30 см, а гумусовий - на 25-35 см. Вміст гумусу в грунті змінюється в межах 2,2-3,5%. У розпорядженні господарства є механізований тік з асфальтовим покриттям, зерноочисними спорудами ЗАВ-40 і машинами ОВС-25, електронавантажувачем, машинами для протруювання зерна ПК-20.

 

Таблиця 1

Розподіл земельних угідь господарства (га)

Загальна площа землекористування	В тому числі
Рілля	Багаторічна насадження	Сінокоси	Пасовища	Зрошувальні землі
Всього	Садів	Кущові насадження
2581,42	2212,02	-	-	-	-	-

 

Для збирання врожаю зернових колосових в господарстві є 2 придатних для експлуатації комбайни Дон-1500, 2 начіпні жатки ЖВН- 6. При необхідності підприємство наймає допоміжні комбайни.

 

Структура посівних площ та врожайність сількогосподарських культур у польових та кормових сівозмінах наведені в таблиця 2.

Таблиця.2