Ряд Двокрилі, або Мухи — Diptera

Комахи з однією парою перетинчастих крил, інколи — безкрилі. Задні крила перетворилася на маленькі булаво подібні придатки — дзижчальця — органи рівноваги. Голова куляста, дуже рухлива. Ротові органи лижучо-сисного типу або лижучі, добре пристосовані до живлення рідкою їжею. Личинки — червоподібні, без ніг і без вираженої голови. Лялечка вільна у несправжньому коконі (скрита).

У світовій фауні відомо близько 100 тис. видів, серед яких в Україні — приблизно 4500. Серед них багато кровососів і переносників збудників хвороб людини і тварин; частина з мух є фітофагами. Ряд двокрилих ділиться на 2 підряди: довговусі та коротковусі.

Підряд Довговусі — Nematocera. Представники цього підряду належать до 32 родин, серед них: довгоніжки, галиці, комарі, мошки та багато інших груп кровососних двокрилих.

· Родина Довгоніжки — Tipulidae. До шкідників рослин належить болотна, або шкідлива, довгоніжка (Tipula paludosa Mg.), капустяна довгоніжка (T. oleracea L.) та ін.

· Родина Галиці — Cecidomyiidae. Дрібні комахи з вузьким струнким тілом. Дорослі не живляться, рідше — п’ють нектар рослин. Личинки живляться грибами, живими тканинами рослин; деякі види є хижаками попелиць (Aphidoletes aphidimiza Rond.), листоблішок, кокцид, алейродид, трипсів, павутинних кліщів. До шкідників рослин належать: гессенська муха (Mayetiola destructor Say.), просяний комарик (Stenodiplosis panici Plotn.), смородинова стеблова галиця (Thomasiniana ribis Mar.) та ін.

Підряд Коротковусі — Brachycera. До цього підряду належать 82 родини двокрилих комах.

· Родина Дзюрчали, або Сирфіди — Syrphidae. Дорослі мухи живляться нектаром і пилком квітів. Личинки деяких видів фітофаги — завдають шкоду сільськогосподарським рослинам — цибулева дзюрчала (Eumerus strigatus Fll.) та ін.

· Родина Злакові мухи — Chloropidae. Здебільшого дрібні, часто яскраво забарвлені мухи. Крила зі спрощеним жилкуванням. Личинки червоподібні, без вираженої голови і ніг. Лялечки у несправжньому коконі.

Дорослі мухи деяких видів живляться нектаром квітів. У личинок характер живлення різноманітний. Більшість фітофагів живиться на злакових, осокових та рогозових рослинах. Серед шкідників найбільш поширені: шведські мухи (Oscinella frit L., O. pusilla Mg.), зеленоочка (Chlorops pumilionis Bjerk.) та ін.

· Родина Сновиги — Anthomyidae. Дрібні або помірних розмірів мухи (2,5–11 мм). Дорослі мухи живляться нектаром квітів, личинки — фітофаги, сапрофаги, рідше хижаки та паразити. До шкідників сільськогосподарських рослин належать: бурякові мухи (Pegomyia hyociami Panz., P. betae Curt.), капустяні мухи (Delia brassicae Bche., D. florlis Fall.), пшенична муха (Phorbia secures Tiensum.) та ін.

· Родина Голотілки — Psilidae. Невеликі або середньої величини мухи (3–9 мм) з чорним, бурим або червонувато-жовтим струнким тілом. Личинки розвиваються в коренях або викликають утворення галів. Шкідниками рослин є морквяна (Psila rosae L.), конюшинова
(P. Gracilis Mg.) мухи та ін.

· Родина Тахіни — Tachinidae. Одна з найбільших (до 5 тис. видів) родин ряду двокрилих. Дорослі мухи живляться нектаром квітів, інколи гемолімфою живителя. Личинки є паразитами комах.

ТЕМА №6.

ТИПИ ПОШКОДЖЕНЬ РОСЛИН ШКІДНИКАМИ

Мета заняття: Ознайомитися з основними типами пошкоджень рослин, які викликають комахи фітофаги.

1. Пошкодження рослин без попередньої підготовки

2. Пошкодження рослин з попередньою механічною підготовкою

3. Пошкодження рослин з попередньою фізіологічною підготовкою

4. Форми взаємовідносин між організмами

Завдання заняття:

Описати, вивчити і замалювати типи пошкодження вегетативних органів рослин, які характерні певним видам комах.

Характер пошкодження рослин відрізняється різноманітністю і залежить як від будови ротового апарату, фази розвитку і способу життя комахи, так і від рослини, яка пошкоджується, її стану і реакції на пошкодження.

Основні типи пошкодження рослин, достатньою мірою характерні для того чи іншого фітофага і є важливим критерієм для визначення видів шкідливих комах чи інших тварин.

 

Пошкодження рослин без їх попередньої підготовки шкідником

Для живлення

1. Пошкодження листків (рис. 35).

Грубе об’їдання — листки об’їдені шкідниками, які мають гризучий ротовий апарат, без вибору (найчастіше по краях). Незачепленими залишаються лише товсті жилки і черешки. Таких пошкоджень завдають саранові і гусениці багатьох лускокрилих (капустяний і жилкуватий білани, п’ядун зимовий), колорадський жук тощо.

Дірчасте виїдання — у тканині листка наскрізь виїдено великі або дрібні отвори. Таких пошкоджень завдають гусениці капустяної совки, жуки листоїди, довгоносики аніони, слимаки тощо.

Фігурне об’їдання — листки об’їдені по краях досить правильними напівкруглими ділянками. Так шкодять жуки бульбочкових довгоносиків — сітони.

Скелетування — тканина листка виїдена з одного боку, а з іншого епідерміс зберігається у вигляді плівки. Інколи тканина листка об’їдена з обох боків але залишаються нетронутими жилки, навіть дуже дрібні. Таких пошкоджень завдають личинки блішок, п’явиць, гусениці капустяної молі, несправжні гусениці ріпакового пильщика тощо.

Мінування — тканина листка виїдена з середини у вигляді ходів (мін) або широких порожнин у паренхімі листка між незачепленими з обох боків шарами епідермісу. Таких пошкоджень завдають личинки бурякових мінуючи мух, гусениці молодшого віку яблуневої молі тощо.

Зміна забарвлення — у місцях пошкодження сисними шкідниками з’являються плями бурого, жовтого, червоного або сріблястого кольорів або ділянки тканини знебарвлюються. Так шкодять люцерновий та капустяний клопи, тютюновий та оранжерейний трипси, павутинні і деякі кліщі.

Деформація листків (скручування, гофрування) — виникає під впливом слини комах. Таких пошкоджень завдають попелиці (зелена яблунева, вишнева, бурякова листкова тощо) буряковий клоп.

 

Рис. 35. Типів пошкодження листків: 1 – грубе об’їдання, 2 – скелетування, 3 – скручування в трубку, 4 – зміна забарвлення,
5 – гофрування листка

 

2. Пошкодження стебел, гілок та коренів (рис. 36).

Підгризання стебла — стебла пошкоджені зовні гусеницями підгризаючих совок, личинками хрущів та дротяниками.

 

 

Рис. 36. Типи пошкодження стебел і коренів: 1 – підгризання стебла;
2 – виїдання ходів у деревині; 3 – виїдання ходів в бульбі; 4 – пошкодження під корою; 5 – виїдання ходів у коренеплоді.

 

Виїдання ходів — пошкоджені внутрішня частина стебла (у трав’янистих рослин) або деревина, луб, кора (у деревних порід). Так пошкоджують стебла гусениці кукурудзяного метелика, личинки стеблових хлібних пильщиків і стеблової хлібної блішки, а гілки і корені дерев — гусениці склівок, вусачів, короїдів, златок.

 

3. Пошкодження генеративних органів (рис. 37).

Виїдання бутонів — внутрішні частини бутонів яблуні пошкоджують личинки яблуневого квіткоїда, гусениці розанової листовійки, а насінники капустяних — жуки і личинки ріпакового квіткоїда (рис. 37.1)

Мінування плодів — м’якуш та насіння плодів пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки (рис. 37.2), грушевої, персикової, сливової (рис. 37.4), горохової (рис. 37.5), східної плодожерок, горобинової молі та несправжні гусениці яблуневого і грушевого плодових пильщиків, аґрусового пильщика (рис. 37.3).

Білоколосість злаків (повна або часткова) — шкодять клопи черепашки, пшеничний та пустоцвітний трипси, личинки пшеничного комарики, а також хлібний або зерновий кліщі (рис. 37.6).

 

 

Рис. 36. Типи пошкодження генеративних органів: 1 – виїдання бутонів; 2, 3, 4, 5 – мінування плодів; 6 – білоколосість колоса.