Конкурс «Географічний калейдоскоп» 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Конкурс «Географічний калейдоскоп»



(Команда, яка знає відповідь на запитання, подає звуковий сигнал, за правильну відповідь отримує символічне яблуко.)

1. Море, яке не має берегів. (Саргасове.)

2. Найпівденніший материк. (Антарктида.)

3. На долю якої країни припадає найбільше землетрусів? (Японії.)

4. Найглибше на Землі озеро. (Байкал.)

5. Найглибша впадина на Землі. (Маріанська.)

6. Найпотужніша тепла течія Світового океану. (Гольфстрім.)

7. Сукупність нерівностей земної поверхні. (Рельєф.)

8. Яка тварина зображена на гербі Австралії? (Кенгуру.)

9. Пристрій для визначення сторін горизонту. (Компас.)

10. На якому материку немає землетрусів? (Антарктида.)

11. Який півострів своєю назвою говорить про свою величину?

12. У якому морі неможливо потонути? (У Мертвому.)

13. Яку країну носять на голові? (Панаму.)

Учитель. Перший крок до допомоги -— це знання. Вам потрібно більше помічати, більше цікавитися, щоб більше знати, як не зашкоди­ти природі, а, навпаки, допомогти.

Наступний конкурс — творчий. Вам Потрібно поєднати знання, фантазію, художні здібності і створити плакат «Природа волає: до­поможи!»

• Що таке плакат?

• Для чого він служить?

• Які головні елементи плаката?

(Із запропонованих матеріалів команда^ потрібно створити пла­кат у вигляді колажу та захистити його.

Поки команди працюють, учитель провадить бесіду з уболівальни­ками.)

Учитель. Ми з вами живемо в місті і знайомі з проблемою сміття. Уявіть, що кожен мешканець міста залишає: від 600 до 1 000 кг сміття в рік. Що можна знайти в сміттєвому відрі? (Демонструє схему.) Як же боротися зі сміттям? Що можна зробити, щоб не було багато смітників, щоб місто стало чистішим? Як можна використати сміття з користю, або утилізувати?

(Учитель пояснює значення слова «утилізація». Після обговорен­ня команди представляють свій плакат та захищають його. За пред­ставлені проекти команди отримують символічних тварин.)

Учитель. Створені вами плакати є результатом ваших знань і по­казником вашого ставлення до природи. Але пам'ятайте, що береж­ливе ставлення до природи потрібно підтверджувати конкретними справами.

Конкурс «Чорний ящик»

(За правильну відповідь команда отримує: символічну райдугу.)

Запитання: предмет, який знаходиться; в ящику, є результатом недбалого поводження людини з природою, він має червоний колір, бо є сигналом тривоги для людей. (Червона книга.)

Учитель. Ідея створення Червоної книги належить англійському зоологу Пітеру Скоту. Кожна країна на планеті має свою Червону книгу, є вона і в Україні, але є і міжнародна Червона книга, яка складається з кількох томів: у ній 300 видів ссавців, 300 видів птахів, 100 видів плазунів, 250 видів рослин. Має вона і «чорний список» тварин і рослин, які вже зникли. Звичайно, усе це справа людських рук, це процес, який самим людям потрібно припинити.

Зверніть увагу на дошку: як розквітли наші дерева, яскраво засвіти­ло сонечко, заспівали пташки. Переможених у нашій грі немає, є тільки переможці. Це результат сьогоднішньої вашої праці, ваших знань, це ро­бота ваших рук. Інколи нам здається, що від нас мало що залежить, але кожен кинутий папірець, кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка — усе це відображається на загальному стані природи.

Природа — наш спільний дім, і яким йому бути, залежить від нас. Отож, бережіть її, шукайте шляхи вирішення екологічних проблем, втілюйте їх у життя. І якщо кожного дня хоч одну людину ви утримає­те від малого чи великого екологічного злочину — природа віддячить вам сповна.

 

Я ЛЮБЛЮ СВОЇХ БАТЬКІВ

Мета: формувати провідну національну цінність — родинність; вияв­ляти позитивний досвід сімейного виховання; обговорити проблеми вихо­вання, звернені до джерел народної педагогіки.

Епіграф: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім був ти на землі». (З Біблії.)

Хід заняття

(Звучить пісня «Батько і мати».)

Вчитель. Батьки і діти. Діти і батьки!

Нерозділиме і довічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній — на віки! (Борис Олійник.)

Майже три з половиною тисячі років тому на кам'яних таблицях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Синай, було висічено слова: «Ша­нуй батька твого і матір твою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім був ти на землі». Саме ці слова я взяла епіграфом до нашої години спілкування, тема якої — «Батьки і діти».

Шанування батьків — один із найсвятіших обов'язків людини і неспла-чених боргів дітей. Батьки роблять усе для того, щоб ви зростали здоро­вими, хочуть, щоб ви вчилися, були добрими, веселими, працелюбними, а найголовніше — щоб ви були щасливими.

Ви з дитинства звикли до батьківських заборон і, може, тільки тепер зрозуміли, що вони хочуть цим уберегти вас від різних небезпек, про які знають краще за вас, оскільки мають життєвий досвід.

• Які вони — світ дітей і світ батьків?

• 3 якими проблемами зустрічаються діти та батьки?

• Які емоції щодня переживають діти і батьки?

Спробуємо відповісти на ці запитання, працюючи в групах: І група — діти у своєму світі дитинства; II група — діти, які на деякий час побувають в уявному світі батьків.

Ваше завдання: ось на цих кольорових пелюстках написати, з чого скла­дається світ дитини (І група) і світ дорослих (II група). Можливо, колір під­штовхне вас до написання почуттів, емоцій чи, можливо, проблем, які вас переповнюють, турбують.

(Діти отримують різнокольорові пелюстки в конвертах і працюють 2-3 хв. Звучить тиха музика.)

Вчитель. Погляньте, як багато спільного у світі дітей та дорослих. Ми переживаємо однакові почуття, стикаємося з однаковими проблемами. Від народження дитини до кінця свого життя батьки турбуються про долю дітей.

Мама не тільки береже дітей, вона навчає їх усього: охайності, працьо­витості.

Батько — захисник роду, годувальник сім'ї.

Часто діти не задумуються, що іноді батькам буває важко і їм також по­трібні допомога і підтримка. Іноді й батьки ставлять надто високі вимоги

до своїх дітей.

Тому на нашій годині спілкування я пропоную побудувати спільний дім розуміння, дружби, взаємоповаги, підтримки.

Перший крок ми уже зробили: побачили, що маємо багато позитивних уявлень, емоцій про самих себе.

Наступним кроком у будівництві спільного будинку буде закладання

фундаменту.

Пропоную вам узяти участь у конкурсі, який має назву «Народна мудрість». Кожна правильна відповідь буде цеглинкою у зведенні фун­даменту.

Я починаю, а ви продовжуєте:

• Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, такі... (Їхні діточки.)

• Який корінь, такий одросток, які самі, такі й... (Сини.)

• Який кущ, така й калина, яка мати, така й... (Дитина.)

• Який дуб, такий тин, який батько, такий... (Син.)

• Як під сонцем квітам, так з матір'ю... (Дітям.)

• Як мати рідненька, то й сорочка... (Біленька.)

• Нема того краму, щоб... (Купити маму.)

Мати однією рукою б'є, а другою... (Гладить.)

Мене мати цілий рік дурила, казала, що буде бити, та й... (Не била.)

(За кожну правильну відповідь діти отримують фішки.)

Вчитель. Але який це будинок, якщо в ньому відсутні стіни? Ми їх зараз зведемо, адже це будинок щастя та добра, і стіни в ньому мають бути міцними.

Наш конкурс має назву «Відкритий мікрофон». У вас на столі лежать постери. Кожен з вас може написати слова вдячності своїм батькам. Вихо­дите до мікрофона, зачитуєте, і цеглинка за цеглинкою зводите наш буди­нок. А розпочати можна так: «Я люблю своїх батьків...», «Я поважаю своїх батьків...», «Найбільше я ціную у своїх батьках...».

(Діти працюють, потім зачитують написане.)

Вчитель. Готуючись до сьогоднішньої години спілкування, я попро­хала принести фото вашої сім'ї. І ось перед нами ціла галерея фоторозповідей про кожну родину. Дивлячись на фотокартки, можна розповісти про ваших тат і мам, братиків і сестричок, бабусь та дідусів, про сімейні тради­ції і захоплення.

А чи добре ви знаєте своїх близьких? Давайте переконаємося у цьому.

(Вихователь звертається до дітей із запитаннями.)

• Чи велика твоя родина?

• Якого кольору очі у твоєї мами?

• Яка улюблена страва тата?

• Яка найулюбленіша квітка твоєї мами?

• Який журнал любить читати тато?

• У який клас ходить твій братик (сестричка)?

• Скільки років твоєму татові?

• Який улюблений предмет у школі був у твоєї мами?

• Яку страву найкраще готує твоя бабуся?

• Коли одружилися твої батьки?

• Де працював твій дідусь?

(Вихователь звіряє відповіді дітей з відповідями батьків (інформація трималася у таємниці). За правильні відповіді дитина отримує фішку.)

Вчитель. Я переконалася, що ви добре знаєте своїх близьких, тому в нашому будинку уже з'явилося віконечко, через яке тепле весняне сонеч­ко буде нас зігрівати. Наш будинок буде мати двері, відчинені для добра, щастя, любові та злагоди.

А дах ми зведемо, заспівавши разом пісню.

(Учні разом із батьками виконують пісню.)

Підсумок

Вчитель. Гарний у нас вийшов будинок, міцний. Будинок, який будують наші батьки, щоб він перейшов у спадок дітям, онукам.

Я люблю своїх батьків

Давайте пригадаємо, якими мають бути стосунки в родині, щоб образ сімейного будинку був теплим, яскравим, рідним?

(Відповіді учнів.)

Вчитель. Шановні колеги, дорогі діти!

Хай же будуть ваші руки сильними, а душі — зрячими.

Хай поруч із матір'ю завжди йтиме батько.

Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ, матиме ці два крила не за­для того, аби літати, а щоб упевнено ходити по землі.

І нехай над нами завжди лагідно світить тепле сонечко.

Фішки, які ви сьогодні отримали, будуть сонечками в нашу класну газету. А на завершення я хочу подарувати усім «Наказ дітям» В.Сухомлинського.

«Наказ дітям»

«Батько й мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, проблем. Усе, що тобі дають батько й мати — це їхня праця, піт, утома. Умій поважати працю батьків. Найбільше щастя для матері й батька — твоя працьовитість, любов до науки, повага до стар­ших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною — це велике горе для твоїх батьків. По-справжньому любити їх — означає приносити в дім мир і спокій. Твоя сім'я — це не тільки батько й мати. Це й ви, діти. Це твоя по­ведінка, твої вчинки. Запитуй у батька і матері дозволу на те, чого без них робити не можна або ж безтактно. Справжня свобода сина й дочки — бути слухняними дітьми.

Три нещастя є в людини: смерть, старість і лихі діти, говорить україн­ська народна мудрість. Старість — невідворотна, смерть — невловима, пе­ред цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків ваших, а й від вас самих. Бути хорошими дітьми — означає не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоїми поганими вчинками. Вмій віддячувати батькам. Близько приймай до серця найважчі душевні муки батька й матері. їхня хвороба — твоє горе, їхні невдачі, неприємності на роботі — твоя біда. Вмій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби твоїм батькам приносять не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки.

Будь гідним своїх батьків!».

 

 

ПРАВИЛА ЯКІСНОГО ХАРЧУВАННЯ

Мета: виховувати свідомий підхід до здорового харчування; готу­вати випускників до зміни умов прожиття; обґрунтувати необхідність раціонального різноманітного режиму харчування.

Хід заняття

 

І. Вступне слово вчителя

Вчитель. На одному з останніх занять з вами говорили про рецепти довголіття. І дійшли висновку, що величезну кількість як традиційних, так і нетрадиційних рекомендацій можна звести до кількох найголовніших:

• фізична активність;

• душевний спокій;

• раціональне харчування.

Теоретично ці прості істини знає кожен із нас. Але практично чомусь мало хто дотримується їх. Кажуть, що до всього людина доходить через досвід. Дехто вміє скористатися досвідом інших, почерпнувши відповідну інформацію з різноманітних джерел. Інші довіряють лише тому, що випро­бували на самому собі.

Мине зовсім небагато часу — і ви змушені будете вже на практиці вико­ристовувати власний досвід.

Життя студента і цікаве, і складне. Часто трапляється так, що разом зі знаннями та дипломами молоді люди за роки навчання у вузах здобувають ще й «букет» хвороб, багато з яких пов'язані з нераціональним харчуван­ням та шкідливими звичками.

Отож, сьогодні ми поговоримо про харчування.

Бажаю усім нам продуктивної роботи. А результатом будемо вважати привернення вашої уваги до питання: «Що саме і як ми їмо?».

II. Робота у групах

I група — «Я визначився щодо власного режиму харчування».

II група — «Я у пошуках правильної системи харчування».

III група — «Я не звертаю уваги на їжу».

Завдання

1. Сформулюйте правила, якими слід керуватися при харчуванні.

2. Назвіть причини, які змусили вас замислитися над тим, що і як їсти.

3. Наведіть кілька аргументів на захист позиції, що їжа — це не го­ловне.

III. Виступи експертів

Про вегетаріанство

Піднімаючи проблеми раціонального харчування, неможливо обійти пи­тання вегетаріанства. Енциклопедичний словник пояснює значення цього терміна так: «Вегетаріанство (від лат. vеgеtаrе — «рости», vеgеtаritivus — «рослинний») — загальна назва систем харчування, які вимагають повного або часткового (лише м'яса) вилучення з харчування продуктів тваринного походження.

Якщо погодитися з цим визначенням, то можна назвати вегетаріанцями мільйони людей, які не вживають передусім м'яса, а часто й інші продукти тваринного походження через обставини, які від них не залежать (наприклад, соціально-економічні).

Тим самим ми образили б справжніх, переконаних вегетаріанців, які ко­ротко декларують свої переконання так: «Я нікого не їм!».

Отож, справжніми вегетаріанцями можна назвати людей, які повністю вилучили зі свого раціону продукти тваринного походження — м'ясо, птицю, рибу, молочні продукти, яйця — і вживають лише рослинну їжу.

Ставлення лікарів, спеціалістів з питань харчування до суто вегетаріанської дієти різко негативне, тому що в такому випадку раціон не забезпечує людину деякими біологічно активними речовинами, зокре­ма повноцінним білком, вітамінами В12, D, Са. Вони вважають таку дієту недопустимою з точки зору раціонального харчування.

Більш прийнятною вважається дієта, у якій є молочні продукти (лантовегетаріанство). А для більш тривалого застосування — дієта, яка включає також уживання яєць (оволантовегетаріанство).

Дуже часто люди повністю або у певні періоди відмовляються від споживання м'яса та інших продуктів тваринного походження, виходячи з релігійних, моральних чи філософських міркувань. Після періоду висміювання і критики лікарі самі стали вказувати на раціональність дотримання релігійних постів — щотижня середа і п'ятниця та чотири триваліші утримання від їжі тваринного походження.

Якщо покращується не лише фізичний, а й духовний стан, то чому від цього відмовлятися? Однак зауважимо, що стриманість у їжі — лише один з багатьох аспектів справжнього посту.

Напевно, вам цікаво буде знати, що прихильниками вегетаріанства були Піфагор, Епікур, Плутарх, Сенека, Вольтер, Руссо, Адам Сміт, Байрон, Бернард Шоу, Лев Толстой.

Послухайте, як мотивував свій вибір Лев Толстой (він став вегетаріанцем після 60-ти років; прожив 82 роки): «Мясоедение есть пережиток самого глубокого варварства и переход к вегетарианству есть самое первое и естественное последствие просвещения».

Далі в «Круге чтения» Лев Миколайович радить: «Не смущайтесь тем, что при вашем отказе от мясной пищи все ваши близкие домашние нападут на вас, будут осуждать вас, смеяться над вами. Если бы мясоедение было безразличное дело, мясоеды не нападали бы на вегетарианство. Они раздражаются, потому что в наше время уже осознают свой грех, но не в силах освободиться от него».

І ще одна цитата відомого письменника: «Вегетарианство, провозгла-шенное еще в самые древние времена, долго лежало под спудом, но в наше время оно с каждьш годом и часом захватывает все больше и больше людей, и скоро наступит время, когда одновременно кончится охота и, главное, для удовлетворения вкуса».

Вітаміни

Дослідження засвідчили, що особливо важливими є вітаміни для здоров'я дітей. Регулярно приймаючи з їжею вітаміни, діти добре розвиваються фізично і розумово, краще вчаться, менше стомлюються, охоче займаються спортом, спокійніше сплять і краще відпочивають. При харчуванні, що містить достатню кількість вітамінів, у дітей рідше бувають заразні хвороби: грип, ангіна, кір, скарлатина, дифтерія та ін.

Більшість вітамінів міститься в харчових продуктах, але в різній кількості, залежно від пори року, сорту продуктів і тривалості їх зберігання. Тому іноді доводиться збільшувати введення вітамінів в організм. У таких випадках на допомогу приходять вітамінні препарати, виготовлені штучним, хімічним способом. Учені вивчають, як впливає відсутність у їжі тих чи інших вітамінів на організм, виявляють дію вітамінів на різні хвороби, вивчають потребу дітей у вітамінах залежно від їх віку, особливостей клімату, в якому вони живуть. Встановлено, що дітям, які живуть на півночі або півдні, треба більше вітамінів, ніж дітям помірного клімату. Пояснюється це тим, що діти півдня п'ють багато води і втрачають вітаміни з потом, а дітям, які живуть в умовах холодної і довгої зими, не вистачає сонця, і під впливом холодного клімату у них підвищується потреба організму у вітамінах.

Учені дослідили вміст вітамінів у різних продуктах і встановили норми денного споживання їх. Вони також розробили оптимальні способи зберігання і готування їжі, які забезпечують збереження вітамінів.

Найчастіше вітаміни позначають великими літерами латинського алфавіту. Вітаміни А (а), В1, (бе-один), РР (пе-пе), С (це) і D (де) — найважливіші для людини. Необхідні для організму і всі інші вітаміни: вітамін В6 (бе-шість), фолієва кислота, вітамін В12 (бе-дванадцять), Е (є), Р (пе), К (ка) та інші.

Вітамін А міститься у вершковому маслі, молочних продуктах та яйцях. Найбільше вітаміну А в жирі печінки (так званий риб'ячий жир) деяких морських риб (тріски, морського окуня та ін.) і морських тварин (кита, тюленя та ін.). У 400 кг печінки кита міститься стільки ж вітамі­ну А, скільки в 10 т вершкового масла або 5 млн. яєць. Дуже багата на вітамін А печінка ссавців (корови, бика, свині та ін.).

Людина дістає вітамін А не тільки з продуктів тваринного походження, а й у вигляді речовини, що міститься в овочах та зелені. Потрапляючи в організм людини, речовина ця перетворюється у вітамін А (провіта­мін А). Вперше її виявили у моркві, яка по-латині називається «карота». Тому цю речовину ще називають «каротин».

Особливо багато каротину в червоній моркві, зеленій цибулі, шпи­наті, червоних помідорах, листі салату, зеленому горошку. З плодів найбагатші на каротин свіжі і сушені абрикоси, мандарини, апельсини, персики, з ягід — обліпиха та горобина. Штучний вітамін А і каротин виробляють на заводах і продають в аптеках як окремо, так і в складі ві­тамінних комплексів.

Вітамін А потрібний для нормального зору. Якщо людина не дістає вітаміну А, у неї знижується гострота зору в присмерку, а при тьмяному світлі вона нічого не бачить, так само, як кури увечері. Тому ця хвороба називається «курячою сліпотою».

Багато вітаміну В1 є в зерні і в продуктах його переробки, особливо в хлібі з пшеничного борошна грубого помолу, хлібі з борошна другого ґатунку і житньому. А білий хліб з борошна вищого ґатунку майже не містить вітаміну В1 Досить багато вітаміну В1 у гречаних і вівсяних крупах. Манні крупи та рис його не мають. Багаті на нього бобові рослини: горох, соя, квасоля, сочевиця. Багато вітаміну В1 у пивних і пекарських дріжджах, у печінці, нирках, причому свиняча печінка і свиняче м'ясо багатші від інших на цей вітамін.

Вітамін В1 досить стійкий. При варінні страв та випіканні хліба втрачається лише невелика його частка. Коли в їжі нема вітаміну В1, людина хворіє на бері-бері.

Вітамін В2 дають нам м'ясні і молочні продукти та яйця. Багато вітаміну В2 в пекарських і пивних дріжджах. Далеко бідніші на нього зернові продукти і овочі.

Як і вітамін А, вітамін В2 важливий для зору. Але особливо велике його значення для росту організму і загоювання ран та виразок. Коли піддослідним білим пацюкам не давали вітаміну В2, вони припинили рости, у них куйовдилася і випадала шерсть, утворювалися виразки на тілі.

Вітамін РР — протипелагричний — міститься у значній кількості у м'ясі, печінці, нирках великої рогатої худоби, а також у пшениці та гречці. Коли людина дістає недостатню дозу вітаміну РР, вона хворіє на подагру, що викликає тяжкі розлади нервової системи, кишечнику, по­яву навесні червоних плям на обличчі, шиї, руках і ногах. У 1937 році було встановлено, що вітамін РР — це нікотинова кислота, яку також виробляють на заводах.

Коли в їжі немає вітаміну С, людина хворіє на цингу. Вітамін С є у багатьох рослинних продуктах: картоплі, білоголовій капусті, цвітній капусті, зеленій цибулі, хроні, помідорах, редисці, салаті та ін. Є він і в суницях, полуницях, малині, аґрусі, горобині, обліписі. З ягід особливо багата на нього чорна смородина; журавлина ж бідна на вітамін С. Багаті на вітамін С лимони, апельсини, мандарини, деякі сорти яблук (антонівка і титівка), але ще більше міститься його в плодах червоної шипшини. Аскорбінову кислоту виробляють у великій кількості на заводах. Віта­мін С дуже легко руйнується під впливом повітря, світла і металів (міді та заліза). Це треба мати на увазі при варінні овочів та фруктів.

Вітамін D трапляється тільки в організмі тварин. У рослинах міститься речовина, яка переходить у вітамін D після освітлення її ультрафіолетовим промінням. Так дістають вітамін D на заводах. В організмі людини віта­мін D утворюється при освітленні шкіри сонцем або штучним «гірським сонцем» (кварцовою лампою).

У харчових продуктах вітаміну D дуже мало. Найбільше його в жирі печінки, м'ясі та ікрі деяких риб. Найбагатші джерела його — це вітамінізований медичний риб'ячий жир. Деяка кількість цього вітаміну міститься в печінці великої рогатої худоби та свині, в яєчному жовтку і вершковому маслі. Вітамін D допомагає затримуванню вапняних солей і фосфору в організмі і відкладенню їх у кістках. При недостачі вітамі­ну D в їжі або при недостатньому сонячному освітленні кістки дитини втрачають вапно, пом'якшуються. Як наслідок — дитина хворіє на рахіт.

Вітамін В6 досить поширений у тваринних і, рослинних продуктах, у дріжджах, пшениці, печінці, рибі, яловичині, бобових рослинах. У молочних продуктах, овочах і фруктах його мало. При недостачі вітаміну В6 піддослідні білі пацюки хворіють на авітаміноз — так звану пацюкову пелагру. У них червоніють і опухають лапки, мордочка та кінчик хвоста, грубішає і куйовдиться шерсть. Діти при недостачі в їжі вітаміну В6 схильні до захворювань шкіри на мокнучий висип — екзему.

Фолієва кислота дістала свою назву від латинського слова «фоліос», що означає українською «лист», бо її вперше було виділено з листків шпинату. Фолієва кислота міститься у дріжджах, печінці, зелених листках рослин. При відсутності її в харчуванні діти можуть захворіти на особливе «харчове недокрів'я». Ця хвороба виявляється в порушенні правильного утворення червоних кров'яних тілець у кістковому мозку.

Вітамін В12 виділено вперше у вигляді червоної речовини з печінки бика. Ця речовина дуже добре діє при злоякісному недокрів'ї, далеко сильніше (приблизно в 1 000 разів), ніж фолієва кислота. Міститься вона в печінці у дуже малій кількості. Так, з 4 т печінки було видобуто тільки 1 г цієї речовини. У великій кількості вона міститься в нирках великої рогатої худоби, а також у молоці, сирі, яйцях та інших продуктах. Цей вітамін, як і фолієва кислота, потрібний для правильного кровотворення.

Особливе значення вітаміну В12 — в його впливі на ріст і фізичний розвиток дітей. Він добре діє і при недостатньому харчуванні дітей.

У 1936 році з червоного стручкового перцю (паприки) і лимона було виділено речовину, яка збільшує міцність найтонших кровоносних судин (капілярів). її було названо вітаміном Р (від слова «паприка»). Після цього з апельсинів, листків гречки і зелених листків чаю було виділено інші речовини, що також діють на організм позитивно. їх з успіхом застосовують при захворюваннях, пов'язаних з порушенням міцності тонких кровоносних судин, що призводить до кровоточивості. Вітамін Р тісно пов'язаний із вітаміном С: він допомагає найкращому засвоєнню організмом вітаміну С.

Впливає на кров ще вітамін К. Свою назву він дістав від слова «коагуляція», що означає «зсідання крові». Коли вітаміну К немає в їжі або його погано засвоює організм, то в дітей, особливо у немовлят, від недостачі в організмі особливої речовини, потрібної для зсідання крові, можуть початися кровотечі.

Міститься вітамін К у зелених листках капусти, кропиві, пшениці та деяких інших рослинах.

IV. Практична робота

На основі почутої інформації учні складають «Меню учня».

V. Висновки

Вчитель. Сподіваюся, що сьогоднішня година спілкування не мине для кожного з вас безслідно. А на запитання «Що і як саме їсти?» ви обов'язково знайдете правильну відповідь, яка допоможе зберегти здоров'я, підвищити працездатність та життєвий тонус. Кожна людина щодня харчується так, щоб задовольнити свій організм, відповідно до власних можливостей і звичок. Однак не варто нехтувати науково обґрунтованими та історично підтвердженими правилами раціонального харчування.

Сім правил домашньої дієти

1. Дбай про різноманітність раціону.

2. Дотримуйся відповідного режиму харчування.

3. Не допускай переїдання.

4. Обирай найоптимальніші способи кулінарної обробки.

5. Володій інформацією про калорійність та хімічний склад продуктів.

6. Враховуй особливості хімічного складу окремих продуктів.

7. Не забувай: «Ми їмо для того, щоб жити, а не живемо для того, щоб їсти».

 

НАМ У ПОХІД ВИРУШАТИ ЧАС

Мета: в ігровій формі провести підготовку учнів до активного відпочинку влітку (туристичного походу); закріпити знання правил безпечної поведінки на природі; виховувати цілеспрямованість, взаємоповагу здатність до співробітництва у колективі.

Обладнання: аудіозапис веселої музики та пісні «Україна» (сл. та муз. Т. Петриненка); виставка фотоальбомів із краєвидами України, два рюкзаки та похідні речі (компаси, продукти харчування, взуття, одяг, ліки, посуд та ін.); засушені літні квіти (або картки з їхнім зображенням); два кошики, картки із зображенням їстівних та отруйних грибів і ягід; картки із запитаннями до конкурсів.

 

На центральній стіні прилаштовано велику карту України, над нею яскравий плакат із назвою свята. Звучить весела музика. До глядачів виходять в е д у ч і та у ч н і – ч и т ц і.

 

1 - й у ч е н ь

Серед моря квітів,

Серед моря трав

Весело шуміти

Запашним вітрам.

Серед моря квітів

Бджіл гудуть рої.

Літо моє, літо,

Співанки мої.

2 - й у ч е н ь

В смолках вітер гонить

Хвилі в далечінь,

На безмежних гонах

Виграє ячмінь.

О рожевий колір,

Смолок любий цвіт!

Лугові і полю

Сонце шле привіт.

В е д у ч и й. Добрий день усім шанувальникам мандрів!

В е д у ч а. Вітаємо вас, друзі, на святі «Нам у похід вирушати час!»

В е д у ч и й. Незабаром настане тепле літечко. А літо — це чудова пора для зміцнення здоров'я. Це пора фізичного загар­тування, духовного збагачення, випробування своїх сил у по­ході. До того ж літо — це яскраві враження від краси довкіл­ля, чудова нагода випробувати свої спортивні та творчі сили у дружньому поході.

В е д у ч а. Що таке похід? Це не прогулянка берегом річки або лісом — це експедиція, під час якої юні туристи-спортсмени отримують багато важливих навиків: навчаються орієнтуватись на місцевості, користуватися топографічною картою, і долати на шляху справжні природні перешкоди, відшліфову­ють уміння обирати місце для привалу, ставити намети, роз­палювати вогнище, готувати їжу, надавати першу допомогу пораненому другові і багато чого іншого. Словом, похід — це перевірка своїх знань про природу, особистих якостей і нави­чок виживати у скрутних умовах.

В е д у ч и й. А наша конкурсна програма — маленьке трену­вання до справжніх випробувань. У ній братимуть участь дві команди юних туристів: команда – «Обрій» та команда «Альпініст». (Звертається до команд.) Друзі, просимо вас вийти наперед.

 

Звучить весела музика. О б и д в і к о м а н д и виходять до глядачів, вишикуються.

 

В е д у ч а. Оцінювати наш конкурс буде почесне журі у складі... (називає ім'я, по батькові та прізвище кожного члена журі). Просимо усіх членів журі зайняти свої місця.

 

Звучить музика. Усі ч л е н и ж у р і займають свої місця.

В е д у ч и й. А зараз оголошуємо перший конкурс програми — «Візитка».

 

«Візитка»

У конкурсі обидві команди по черзі називають себе. Складові виступів команд:

1. Девіз команди.

2. Демонстрація емблеми команди.

3. Командна пісня на туристську тематику.

Журі оцінює конкурс за восьмибальною системою.

 

Наперед виходить у ч е н ь - ч и т е ц ь.

 

3 - й у ч е н ь

Іду шляхом, сонце сяє,

Вітер з травами говорить;

Переді мною і за мною

Степ колишеться, як море.

А затихне вітер буйний —

Степ, мов камінь, не двигнеться

І, як килимком багатим,

Весь квітками убереться.

Тихо всюди, тільки де-де

Вітеречок пронесеться

Та на землю із-під неба

Пісня жайворонка ллється.

В е д у ч а. Кращий відпочинок улітку — веселий похід. Це знає кожен турист. І з цим важко сперечатись. Улітку, коли все росте, цвіте, особливо відчуваєш, яка прекрасна наша Земля. Коли під час привалу, на лісовій галявинці, тобі посміхається сонячний промінчик, а легенький вітерець шелестить у високих кронах дерев, поруч стрекоче коник-стрибунець — ось тоді ти усім серцем відчуваєш, що значить для тебе Батьківщина.

В е д у ч и й. Ось стежина, яка губиться в заростях кущів ось маленьке джерельце, що дзюрчить, як музика, — усе рідне, близьке. Привал скінчився, усі зібралися і знову в путь! Але як­би тільки був трохи легшим рюкзак, або коротшою відстань до нового привалу... Проте, усі йдуть, ідуть і кожному не хочеться показати, що він утомився, що йому важко, незручно. Знайома картина? Тож як зробити, щоб у поході було весело і цікаво, а не тяжко? Оголошуємо наступний конкурс — «Збери рюкзак».

 

«Збери рюкзак»

Для обох команд виносять два рюкзаки та різні речі: компаси, продукти харчування, взуття, одяг, посуд, інструменти, м'ячі та ін. Від кожної команди виходять по одному гравцю. За 4 хв. вони мають зібрати у свої рюкзаки найнеобхідніші речі, а потім розповісти, які з речей і навіщо вони обрали. Перемагає та команда, яка обере найнеобхідніші речі. Журі оцінює конкурс за п'ятибальною системою.

В е д у ч а. Усім відомо, що туристи повинні мати швидку реакцію та кмітливий розум. Отже, наступний конкурс «Кміт­ливий та винахідливий» покаже нам, наскільки обізнані наші учасники на туристичній справі.

«Кмітливий та винахідливий»

Ведучі читають кожній команді запитання. Часу на розмірковування та обговорення учасникам не відводиться. Якщо команда не має варіанта відповіді, її капітан каже: «Далі!», ведучі читають наступне запитання. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.

Запитання для команди «Обрій»

1. Документ, на якому схематично позначені маршрути походу до контрольних пунктів. (Карта.)

2. Найважливіший помічник туристів у поході. (Компас.)

3. Природний витік води. (Джерело.)

4. Найулюбленіше у таборі місце відпочинку, де можна і поїсти, і поспівати. (Біля вогнища.)

5. Найнеобхідніший у поході інструмент. (Сокира.)

6. Пункт відрядження туристичної групи. (Старт.)

7. Одна з головних рис туриста. (Спостережливість.)

8. Найголовніший природний спосіб орієнтування на місцевості. (За сонцем.)

9. Наука, що вивчає рідний край. (Краєзнавство.)

Запитання для команди «Альпініст»

1. Місце збору води. (Криниця.)

2. Місце для оголошень у таборі. (Вітрина.)

3. Кінцевий пункт походу. (Фініш.)

4. Відстань від старту до фінішу. (Дистанція.)

5. Похідне житло туриста. (Намет.)

6. «Валіза» туриста. (Рюкзак.)

7. В'язальна страхова мотузка. (Трос.)

8. Сторона світу, яку легко визначити за мохом, що росте на стволі дерева. (Північ.)

9. Посуд, у якому туристи варять їжу. (Казанок.)

Журі підраховує кількість правильних відповідей кожної команди, оголошує результат.

 

Наперед виходить у ч е н ь - ч и т е ц ь.

4 - й у ч е н ь

Ластівки літають

Над водою низько,

Хвилі розбивають —

Значить, дощик близько.

Мов червоні квіти,

Хмари в небі синім,

Значить завтра, діти,

Буде вітер сильний.

А як льону річка

В полі засиніла,

Знайте, що суничка

У гаю дозріла.

В е д у ч а. Від уміння туриста визначити, якою буде най­ближчим часом погода, залежить багато: як вдягнутися, де роз­містити табір, коли влаштувати привал та ін. А синоптичного повідомлення очікувати не доводиться. І тут у пригоді стають народні прикмети. Саме так і називається наш наступний кон­курс, який визначить, чи вміють наші команди орієнтуватись за природними явищами.

 

«Народні прикмети»

Ведучі пропонують командам охарактеризувати природне явище за народною прикметою. Команди відповідають по черзі. Якщо одна команда дає неправильну відповідь, то запитання переходить до команди суперників.

Якою буде погода, якщо:

— ластівки низько літають.

(Дощ);

— вранці рясна роса.

(Ясний день);

— вдень мурахи ховаються.

(Негода);

горобці купаються у пилюці.

(Дощ);

— під час заходу сонце яскраво-червоне.

(Мороз або вітряна погода);

— комарі літають роєм.

(Спека);

— увечері голосно цвіркочуть коники.

(Теплий ясний день).

 

Журі оцінює конкурс за п'ятибальною системою.

 

Звучить весела музика. До залу вбігає т а н ц ю в а л ь н и й г у р т у ч н і в, виконує танець.

 

В е д у ч и й. Відомо, що походи бувають різними. Тож за­вдання наступного конкурсу — «Розвага на привалі» — назва­ти якомога більше видів туризму.

 

«Розвага на привалі»

Командам пропонують записати на аркушах паперу всі знайомі їм види туризму. А потім розповісти про них. Поки команди готуються до розповідей, ведучі проводять «Конкурс глядачів»

 

«Конкурс глядачів»

Ведучі запрошують наперед двох глядачів (по одному вболівальнику за кожну команду).

Запитання вболівальникам: Які ви знаєте годинники? (Сонячний, пісочний, квітковий, водяний, кварцовий, електронний, вогняний (годинник-свіч



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 103; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.189.188.36 (0.207 с.)