Порядок вчинення дій в останній день строку

 

Ст.255 ЦК У закріплює загальні правила вчинення дій в останній день строку. Така дія може бути вчинена до закінчення останнього дня строку, тобто до 24 години. Якщо така дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (закінчується робочий день, банківські операції, тощо).

Якщо боржник не встиг вчинити цю дію до закінчення відповідних операцій, то він може здати відповідну заяву чи повідомлення до установи зв’язку до 24 години цього дня, отримати документ, який посвідчує цю дію, і в такому разі сторк не вважається пропущеним.

 

Види строків у цивільному праві

 

A Інформація

 

Строки у цивільному праві групуються за різними критеріями:

І. За підставами (джерелами) встановлення можна виділити строки (терміни), які визначаються:

а) законом;

б) адміністративним актом;

в) правочином (договором);

г) рішенням суду.

ІІ. За ступенем самостійності учасників цивільних правовідносин у встановлені строків:

а) імперативні, що не підлягають зміні за згодою сторін;

б) диспозитивні, що визначаються за угодою сторін.

ІІІ. За розподілом обсягу прав та обов’язків сторін за окремими періодами часу:

а) загальні;

б) окремі.

ІV. За способом їх встановлення:

а) строки, що обчислюються роками, місяцями, тижнями, днями і годинами;

б) строки, що визначаються календарною датою;

в) строки, що визначаються вказівкою на подію, яка обов’язково має настати, або моментом витребування кредитора.

V. Строки захисту цивільних прав:

а) гарантійні;

б) оперативного захисту;

в) претензійні;

г) позовної давності;

д) процесуальні.

 

Поняття, значеня і види позовної давності

 

A Інформація

 

Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого цивільного права чи інтересу шляхом подачі позовної заяви до суду (ст.256 ЦК У).

Інститут позовної давності полегшує встановлення судами об’єктивної істини у справі і тим самим сприяє винесенню правильних рішень. Позовна давність сприяє стабілізації цивільного обігу, усуненню невизанченості у відносинах його учасників; слугує зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обігу щодо здійснення їх прав, а також посилює взаємний контроль за виконанням зобов’язань.

 

Види	Тривалість	Вимоги, на які поширюється
Загальна позовна давність	3 роки	На всі цивільні правовідносини за винятком спеціально обумовлених в законі
Спеціальна позовна давність	1 рік	1. Про стягненя неустойки (штрафу, пені) 2. Про спростування недостовірної інформації поміщеній в засобах масової інформації. 3. Про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності 4. У зв’язку з недоліками проданого товару. 5. Про розірвання договору дарування. 6. У зв’язку з перевезенням вантажу, пошти. 7. Про оскарження дій виконавця заповіту.
	5 років	Про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.
	10 років	Про застосування наслідків нікчемного правочину.

Правила обчислення позовної давності

Оскільки позовна давність є видом цивільно-правових строків при її обчисленні використовуються загальні правила (ст.ст.254-256 ЦК У). При цьому правило про обчислення позовної давності є імперативним, а це значить, що порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

 

Початок перебігу позовної давності. Зупинення і переривання перебігу позовної давності.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов’язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою:

а) за вимогами про визнання недісним правочину, вчиненого під впливом насильства, перебіг починається від дня припинення насильства (ч.2 ст.261 ЦК У);

б) за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – від дня, коли почалося його виконання (ч.3 ст.261);

в) у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи – від дня досягнення нею повноліття (ч.4 ст.261 ЦК У);

г) за зобов’язанням з визначеним строком виконання – зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261ЦК У);

д) за регресними зобов’язаннями – від дня виконання основного зобов’язання (ч.6 ст. 266 ЦК У).

Ст.263 ЦК У дає вичерпний перелік обставин, за наявності яких позовна давність зупиняється. До них належить:

1. Непереборна сила – надзвичайна і така, що не можна відвернути в даних умовах, подія (стихійне лихо або соціальні явища).

2. Мораторій – відстрочка виконання зобов’язань, що встановлена законодавством.

3. Зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини.

4. Перебування позивача або відповідача у складі збройних сил, переведених на воєнний стан.

Під час дії цих обставин перебіг позовної давності зупиняється. З дня припинення обставин, що стали підставою для зупинення давності, її перебіг продовжується на той період часу, що залишився (тобто строк позовної давності мінус строк, що пройшов до виникнення означених вище обставин).

Переривання перебігу строку позовної давності полягає в тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон пов’язує перерву, не зараховується в строк позовної давності, і строк позовної давності, після перерви, починає перебіг спочатку на весь строк, передбачений в законі для означених вимог.

Пербіг строку позовної давності переривається:

1. Здійсненням зобов’язаною особою дій, що підтверджують визнання боргу або іншого обов’язку. Такими діями можуть бути наприклад, часткова виплата боргу, прохання про відстрочку виконання зоб’язань.

2. Пред’явленя позову, хоча б до одного із кількох боржників (а також, якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач) у встановленому порядку.

 

Наслідки спливу позовної давності. Поновлення позовної давності.

Ст.267 ЦК У передбачає наслідки спливу позовної давності – особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу всеодно має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

 

Вимоги на які позовна давність не поширюється

На підставі ст.268 ЦК У позовна давність не поширюється:

1. На вимогу, що випливає з порушення особистих немайнових прав, крім випадків встановлених законом.

2. На вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.

3. На вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

4. На вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

5. На вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

 

. Виконайте

Практичне завдання 1

? Питання для самоперевірки

1. Дайте поняття строків і термінів у цивільному праві.

2. Яке їх значення?

3. Який порядок обчислення строків?

4. Який порядок вчинення дій в останній день строку?

5. Назвіть види строків у цивільному праві.

6. Дайте визначення позовної давності, яке її значення?

7. Охарактеризуйте види позовної давності.

8. Які правила обчислення позовної давності?

9. Як визначити початок перебігу позовної давності?

10. В чому полягає суть зупинення і переривання перебігу позовної давності?

11. Назвіть випадки зупинення і переривання перебігу позовної давності.

12. Які наслідки спливу позовної давності?

13. На які вимоги позовна давність не поширюється?