У. Екологічні фактори здоров’я людини

Поняття проздоров’я людини. Критерії оцінки здоров’я людини. Критерії оцінки здоров’я суспільства: демографічні (відтворення), медико- статистичні (частота і структура хвороб), функціональні (рівень фізичного розвитку за віковими і статевими групами).

Фактори, що впливають на здоров’я людини. Сучасний стан здоров’я населення України. Інтегральні показники здоров’я: поняття, значення. Потреби людини: фізіологічні, соціальні, екологічні. Ступінь їх задоволення в Україні.

Сучасні тенденції впливу на людину зміненої людством природи і споживання забрудненої хімічними та радіоактивними речовинами харчової продукції: зміна поведінкової реакції людини як біологічної істоти (зростання агресивності, екстремізму тощо); поява нових захворювань, а також зміна течії та вагомості раніше відомих; накопичення мутаційного тягара в генофонді популяцій; біологічний мутагенез і поява нових вірулентних штамів мікроорганізмів; зниження опірливості інфекційним агентам та неспецифічної реактивності організму (імунодепресія).

Урбанізація, її соціально-екологічні наслідки. Фактори урбанізації. Головні компоненти урбоекосистеми. Стадії урбанізації.

Хвороби урбанізації. Оцінка умов навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людей. Гігієна. Гігієнічні нормування, його об’єкти: гранично допустима концентрація (ГДК), гранично допустимий рівень (ГДР), гранично допустима доза (ГДД). Комбінована і сполучена дія на людину хімічних, фізичних та біологічних факторів навколишнього середовища. Поняття максимально допустиме навантаження (МДН). Санітарно-епідеміологічна служба України, її мета і задачі.

Екологічні пояси міста. Фітомеліорація урбоекосистеми. Засоби оптимізації урбоекосистеми: абіотичні (технічні) та біотичні (фітомеліоранти, зоомеліоранти, протомеліоранти). Перетворююча функція фітоценотичного покриву.

Групи здоров’я. Методики оцінки та самооцінки рівня фізичного стану індивіда. Екологічна діагностика.

Інтоксикація організму і роль окремих органів у його очищенні. Роль порожнини рота і горла у захисті внутрішніх органів. Шлунково-кишковий тракт і його роль у функціонуванні організму.Роль підшлункової залози і печінки у функціонуванні організму.

Екологічні проблеми харчування людини. Методологія розробки екологічно збалансованого харчового раціону. Принципи правильного харчування. Захворювання, що передаються через продукти харчування.

Напрями поліпшення здоров’я людини. Самодіагностика захворювань на ранній стадії (діагностика за пульсом, за нальотом на язику, діагностика по сечі, по мозолях на ногах, по нігтях, діагностування за іншими ознаками).

Поняття про гомеостаз організму. Механізми та рівні забезпечення гомеостазу. Клітинні та гуморальні компоненти гомеостазу. Взаємодія та взаємозв’язок органів імунітету: центральних імунних органів (тимус, червоний кістковий мозок), периферійних (селезінка, лімфатичні вузли, лімфоїдна тканина), спеціалізованих лімфоїдних клітин.

Роль центральної нервової системи в здійсненні компенсації. Ефективність стадій компенсації зруйнованих функцій. Сутність компенсації: формування нової функціональної системи (П.К.Анохін).

Самокорекція імунітету. Способи підвищення імунних властивостей організму: оздоровче харчування, загартовування, здоровий сон, вживання лікарських трав, кисломолочних продуктів тощо. Методи самоочищення організму від шлаків.

Особливості раціональної організації трудової діяльності. Основні вимоги до організації відпочинку людини.

Поняття про стрес. Фази стресового стану, їх характеристика. Ознаки психічного перевантаження. Способи подолання психічного перевантаження: автотренінг, раціональне харчування, фізичні навантаження, йога, медитація, народні засоби, духовне очищення, релаксація. Поняття про динамічний стереотип.

Психофізіологія мозкової діяльності. Умови, необхідні для працездатності мозку. Ознаки втоми. Необхідність чергування розумового та фізичного навантаження на організм. Самоконтроль самопочуття.

УІ. Адаптація людини до стресогенних чинників

Адаптація як процес досягнення стійкого рівня життєздатності у змінених умовах довкілля. Критерії адаптації: термодинамічні, кібернетичні, біологічні, фізіологічні. Норма реакції генотипу. Природні та антропогенні фактори адаптації. Види адаптації.

Загальні закономірності адаптації людини. Напрями адаптації людини, їх характеристика. Форми адаптації.

Адаптогенні фактори, їх характеристика.

Фази розвитку процесу адаптації людини до умов навколишнього середовища: передадаптація, перехідна, стійка (резистентність), дезадаптація. Реадаптація. Готовність організму до процесу адаптації.

Вплив на людський організм низьких і високих температур та особливості його адаптації до температурного режиму.

Адаптація до режиму рухової активності.

Адаптація до гіпоксії.

УІІ. Еколого-демографічний стан людства

Типи зміни поколінь. Статево-вікові особливості людини. Зв’язок між демографічними і глобальними екологічними проблемами. Вплив екологічних факторів і рівня розвитку суспільства на тривалість життя людини.

Етапи антропогенезу. Поняття про деми, ізоляти, популяції, субпопуляції людей. Адаптаційна мінливість людських популяцій до умов клімато-географічних зон. Варіабельність антропометричних показників.

Вплив екологічних і соціальних факторів на демографічні процеси і здоров’я громадян України.

Демографічні показники відтворення населення. Структура популяцій людини (вікова, статева, генетична), їх характеристика

Динаміка популяцій, її основні показники. Поліморфізм популяцій.

Тривалість життя. Смертність, її причини. Смертність немовлят. Природжені вади розвитку, їх етіологія та патогенез.

Екологічна ємкість середовища. Щільність популяцій та регуляція чисельності. Гомеостаз популяцій. Поняття про ойкумену.

УІІІ. Екологічна культура та її складові

Поняття про екологічну культуру. Складові екологічної культури: екологічна свідомість, екологічне мислення, екологічна освіта, екологічне виховання, екологічний реалізм, їх характеристика. Сучасні філософсько-методологічні концепції розвитку природоохоронної свідомості.

Генезис та еволюція екологічної свідомості. Антропоморфізм у первісному суспільстві. Антропокосмізм стародавніх греків, його сутність. Пантеїзм ХV-ХVII століть та його еволюція. Єретична містика середніх віків. Натурфілософія епохи Відродження. Матеріалістична система Б. Спінози, перших соціалістів-утопістів (Т. Мор, Кампанела).Загострення протиріччя між науково-технічним і соціальним прогресом людства та розвитком природного середовища. Виникнення механіцизму. (Рене Декарт, Френсіс Бекон). Формування екологічної свідомості у працях філософів-матеріалістів: Маблі, Мальє, Морелі, Дідро, К. Маркса. Ідеї коеволюції людини й біосфери в російському космізмі. Три напрями російського космізму: природничонауковий (І. Ціолковський, В. Вернадський, Умов, Холодний, Чижевський), релігійно-філософський (М.Ф. Федоров), поетично-художній (Одоєвський, Сухово-Кобилін, Д’ячков).

Розвиток екологічної свідомості у працях французьких філософів (П. Тейяр- де- Шарден, Леруа). Вчення про біосферу та ноосферу В.І. Вернадського. Умови для створення ноосфери. Екологізація суспільної свідомості у 60-ті роки ХХ століття. Римський клуб. Теорія розвитку ноосфери М.М. Мойсеєва. Поняття про екологічний та моральний імперативи.

Екологічна культура етносу. Екополітика держави.

Основи екологічного права (права навколишнього середовища). Розвиток екологічного права в Україні. Міжнародні екологічні програми, їх характеристика. Екоконверсія нації.

 

 

Плани лекцій

 

Лекція 1. Тема: “Предмет, об’єкт і завдання екології людини. Основні екологічні закони, принципи І правила”

План

1. Особливості формування антропоекосистеми на основі її складових.

2. Предмет, об’єкт і завдання екології людини.

3. Місце екології людини в системі природничих і гуманітарних наук.

4. Методи досліджень екології людини.

5. Основні екологічні закони, принципи і правила. Правило оптимуму. Закон максимуму (толерантності) Шелфорда. Еврибіонти та стенобіонти. Правило лімітуючих факторів Лібіха. Правило взаємодії факторів.

Лекція 2. Тема: “ Особливості впливу фізичних параметрів середовища на людський організм ”

План

1. Вплив фізичних полів Землі на стан здоров’я людини

2. Поняття про геомагнітні полюси, магнітну напруженість, магнітні бурі, біопатогенні зони. Особливості впливу магнітного поля Землі на організм людини.

3. Вплив геліомагнітного та електромагнітного випромінювання на організм людини.

4. Класифікація джерел електромагнітного випромінювання за впливом на людину.

5. Залежність конституції тіла і расових особливостей людини від кліматогеографічних умов її життя.

Лекція 3. Тема: “ Особливості впливу на організм людини полютантів-ксенобіотиків ”

План

1. Поняття про полютанти-ксенобіотики. Джерела і види полютантів.

2. Особливості впливу на організм людини шуму і вібрації

3. Особливості впливу іонізуючого випромінювання на людський організм. Природні і штучні джерела випромінювання. Види опромінення. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах.

4. Поняття про тератогенність, канцерогенність, мутагенність, алергенність, ембріотоксичність, імунотоксичність. Класифікація речовин, що мають тератогенні, мутагенні, канцерогенні, алергенні властивості.

5. Особливості впливу на організм людини препаратів побутової хімії і полімерних матеріалів.

6. Онкологічні захворювання та їх звязок з екологічним станом довкілля