Іі. Повідомлення теми та завдань уроку

Педагог читає дітям загадку:

Що за гарний, дивний дім?

Всі навчаються у нім,

Розумнішають нівроку

 

На цікавих тут уроках. Галя, Петрик та Микола...

Як же зветься дім цей? (Школа.)

Учитель. Ми розпочинаємо нову тему, яка називається «Моя школа». Сьогодні ми маємо повторити те, що вже знаємо про слова і звуки. Ми попрацюємо зі схемами речень, які розповідатимуть про рідну школу. Також ми поговоримо про те. що роблять, чим займаються діти в школі, та познайомимося зі словами — назвами дій і запитаннями, на які відповідають ці слова.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з ілюстраціями «Моя школа» (буквар, с. 22-23). Добір слів за поданими звуковими моделями. Складання речень за графічними моделями.

Діти роздивляються малюнок, разом із педагогом обговорю­ють його зміст та складають коротку розповідь.

Це — школа. Школа нова, двоповерхова. У ній навчаються ді­ти, учні. У школі затишні класи, гарна їдальня, велика бібліотека. У класах стоять зручні парти. Тут проходять уроки: читання, ма­тематика, письмо. А в їдальні школярі обідають. У шкільній біблі­отеці багато цікавих книжок. Яка гарна школа!

Учитель звергає увагу дітей на схеми (буквар, с. 22) і запи­тує, що це. Діти визначають, що це — звукові схеми слів. Педагог пропонує учням поміркувати й дібрати слова до поданих моделей.

Варіанти виконання завдання:

Учні викладають схеми, використовуючи картки-фішки, та по­яснюють їх.

Діти будують тематичні речення за схемами, які подані на с. 23.

. Цікаво в школі. Це нова школа.

Учитель. Кожна будівля, кожен заклад має своє призначен­ня. Так, у лікарні лікуються, у магазині роблять покупки, у кіно­театрі переглядають фільми. А що роблять у школі?

Педагог спонукає дітей дати відповіді на запитання, подані на с. 23.

Що робить учитель? (Учитель розказує, пояснює, допомагає, за­питує, навчає...)

Що роблять учні? (Навчаються, розумнішають, пишуть, читають, малюють, відповідають...)

Учитель. Зараз, діти, ви назвали багато хороших слів. Ці слова — не назви предметів чи істот, бо до них ми не можемо по­ставити питання хто? що? Не відповідають ці слова й на відоме вам питання який? А відповідають вони на запитання що робить? що роблять?

Такі слова називають дії. Давайте поміркуємо. Хто розповість, які дії можна виконувати в бібліотеці? Що найчастіше роблять у шкільній бібліотеці? (Читають, вибирають книжки, перегляда­ють журнали.) Що роблять у шкільній їдальні? (їдять, харчують­ся, обідають, полуднують...)

Бесіда про режим дня, під час якої вчитель з'ясо­вує, якого режиму дня додержували діти до школи. За малюнками на сторінках букваря визначаються ос­новні режимні моменти школярів.

— Тепер іще раз розгляньте малюнки і назвіть сло­ва, які відповідають на питання що робить? або що роблять? (Спонукаємо дітей, щоб вони нази­вали тільки дієслова: чистить, витирається, снідає, ідуть, вчаться, граються, плавають, читає.)

— Отже, діти, сьогодні ми ознайомилися зі слова­ми, що відповідають на питання який? яка? яке? які? та що робить? що роблять? А зараз пограємось. Послухайте і скажіть, хто або що може виконувати такі дії: сходить, світить, гріє, пе­че, заховалося, зайшло (сонце); граються, загорають, купаються, пірнають, змагаються, стрибають, пла­вають (діти); росте, розвивається, розквітає, зеленіє, шумить (дерево).

— Розгляньте уважно малюнок «На уроці» і доберіть слова, що означають різні дії. Що роб­лять учні? (Вчаться, слухають, сидять, відповіда­ють, розповідають, запитують.) А вчителька? (.На­вчає, розповідає, слухає, запитує, читає, пише та ін.)

Фізкультхвилинка. Чітке промовляння слів лічилки з рухами.

Раз, два—дерева!
Три, чотири — вийшли звірі!
П'ять, шість — пада лист!
Сім, вісім—птахи в лісі!
Дев'ять, десять — он сунички
Підвели червоні личка!

Робота з текстом оповідання «Навіщо ходять до школи» (буквар, с, 25). Визначення звукового складу слів.

Учитель читає дітям оповідання. Далі педагог просить дітей об­говорити прослуханий твір, спираючись на запитання (с. 25).

Учням пропонується назвати звуки у словах парти, школа. Ді­ти знаходять і показують схеми заданих слів на с. 22.

Виконання завдань за робочим зошитом.

Учитель просить дітей розгорнути робочі зошити з читання на с. 5 та пояснює, які завдання слід виконати і як це потрібно зробити.

Діти з допомогою вчителя пригадують слова з оповідання, які відповідають на кожне з питань:

Хто? — учителька, першокласники, Юра, Марійка, пінгвіни, кішка.

Які? — цікаві, корисні, правильні, зелені, англійські.

Що роблять? — сідають, навчаються, відповідають, читають, Пишуть, рахують, дізнаються.

Педагог знайомить учнів зі змістом записаних у зошиті ре­чень і просить під кожним реченням накреслити його схему.

Маленькі першокласники прийшли до школи.

Пролунав веселий дзвоник..

Розпочався цікавий урок..

Складання слів із букв.

Учитель загадує дітям загадку, спонукаючи їх назвати відгадку (слово — назву дії).

Ось крейда, ручка, олівці —

Нащо нам в школі речі ці?

Це знають всі малята:

Для того, щоб... (писати).

Педагог записує звукову схему слова писати: [— о [ — о | - о], ді­ти пояснюють її. Після цього вчитель пропонує учням, які знають літери, подумати і спробувати скласти слова з букв слова писати (буквар, с. 25).

Учні виконують завдання підвищеної складності з активною до­помогою вчителя.

ПИИТ — пити; П Т И А С — пасти.

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

У ході бесіди учні повторюють правила поведінки на уроці, закріплюють уявлення про навчальне при­ладдя (портфель, ручка, олівець, пенал, зошит, книж­ка), про шкільні меблі (парта, стіл, стілець, шафа). Ще раз нагадую дітям про необхідність дбай­ливо ставитись до книжок і зошитів, до шкільних меблів.

Учитель. Розмову про школу та навчання ми продовжимо на наступному уроці. А чим вам запам’яталося сьогоднішнє заняття? Розкажіть, чим ми займалися, що робили під час уроку? Які слова ви використали, даючи відповідь на це питання? Які запитання можна поставити до слів — назв дій?

Урок 16 (письмо)

Тема.. Письмо похилих ліній,прямих із заокругленням вгорі та внизу.Наведення елементів малюнка.Складання речення за малюнком і графічними схемами.

Мета: вчити учнів писати нові елементи: велику дугоподібну лінію, коротку похилу із заокругленням вгорі та внизу, довгу пряму із заокругленням угорі та внизу, викону­вати складовий та звуковий аналіз слів, називати наголошений та ненаголошений склад у словах, працювати в групах; закріплювати навички орієнтування в сітці робочого зоши­та, правильної посадки за партою під час письма, тримання ручки та положення зошита; розвивати вміння учнів аналізувати елементи літер, увагу, уяву, мовлення, спостережли­вість, дрібну моторику руки; формувати позитивне ставлення до навчання; виховувати бережливе ставлення до письмового приладдя; любов до школи, тварин.

Обладнання: плакат «Сиди рівно під час письма»; магнітна дошка; малюнок кошика; яблучка із завданнями до уроку, одне із яких має маленьку кишеньку, де лежать картки із зображенням рукописних літер на кожного учня; м'яка іграшка їжачок; музичний запис веселої музики для пальчикової гімнастики, для сюрпризного моменту наприкінці уроку; магнітофон; ілюстрація для письмової підготовчої вправи, робочий зошит.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань учнів

Повторення назв ліній сітки робочого зошита

Закріплення правил посадки під час письма

Повторення правил тримання ручки

Робота за матеріалом уроку читання

Робота в групах

Відгадайте загадку. Серед поданих звукових схем знайдіть ту, що відповідає слову-відгадці.

Перша група

Хвостата, носата, руда і зубата, В курник залізати, тягнути курчата. Уміє хвостата нечутно ступати, Як злодійку звати? (Лисиця)

Друга група

Влітку медом ласував, А як впав глибокий сніг, Досхочу малини мав. Він поспати трохи ліг. (Ведмідь)

Третя група

На скелі він будує дім

І не боїться жити в нім — Два могутні крила У господаря... (орла).

Назвіть перший склад у слові.

Назвіть звуки другого складу.

Назвіть наголошений склад у слові (матеріал уроку читання).

Повідомлення теми і завдань уроку

До нас на урок завітав маленький гість. Давайте дізнаємося, хто це, відгадавши загадку.

Лиш торкнись до колючок, Він згорнеться у клубок.

Не вгадаєте ніяк? Підкажіть! Так, це —... (іїжак).

Так, діти, це — їжачок. Він приніс вам яблука та груші. Та так сталося, що вони розсипалися на галявинці. Давайте допомо­жемо нашому гостю зібрати ласощі. А для цього нам необхідно буде виконати завдання, які є на кожному яблуці чи грушці.

Вивчення нового матеріалу

Учитель знімає з магнітної дошки перше яблучко, на якому на­мальована ручка.

Вправи з ручкою

Робота у зошиті

Виконання графічного завдання. Домальовування фігур за зразком.

Письмова підготовча вправа.

Учитель знімає з дошки наступне яблучко. На ньому намальо­ваний клубочок.

Рухи пальців і кисті проти часової стрілки, що нагадує змоту­вання і розмотування клубочків.

Я не з іграшками граю — Нитку на клубок мотаю. Помагати став коток — Розмотав увесь клубок.

Після виконання завдання учитель переносить третє яблуко у кошик. З наступними яблуками виконується та ж сама дія. 3) Написання великої дугоподібної лінії.

Алгоритм написання великої дугоподібної лінії

— Пишемо на рахунок і-раз. 4) Написання двої дугоподібних ліній, з'єднаних між собою.

Алгоритм написання елемента

— Пишемо під рахунок і-раз, і-два.

►► Фізкультхвилинка

5) Написання короткої прямої лінії з заокругленням угорі і внизу. (Зустрічається при написанні рядкових літер г,п,р,тп.)

Алгоритм написання короткої прямої лінії з заокругленням угорі і внизу

— Пишемо під рахунок і-раз-і.

Самостійна робота на четвертому рядку. Закріплення напи­сання вивчених елементів

— Працюємо під рахунок і-раз-і.

Написання довгої прямої, що має заокруглення вгорі та внизу

Алгоритм написання довгої прямої, що має заокруглення вгорі та внизу

►► Пальчикова гімнастика

Написання довгої прямої лінії, що має заокруглення вгорі і внизу в поєднанні короткою прямою лінією із заокругленням унизу праворуч

Самостійна робота учнів на останньому рядку. Повторення ви­вчених елементів

Робота за матеріалом уроку читання

Про що ми говорили на уроці читання?

Згадайте назви казок, про які йшла мова.

Які назви казок складаються з одного, з двох, трьох слів?

У назвах яких казок присутнє число?

Згадайте назву казки, яка б відповідала поданій схемі:

Повторення видів ліній

Розглядання малюнків

— А тепер розгляньте малюнки, що лежать у вас на парті. Якими лініями вони зображені?

 

Рис. З

Рис. 4

б Розфарбовування зображень

Обведіть по лініях та розфарбуйте зображення.

 

VI. Підсумок уроку

Яке завдання їжачка вам здалося найважчим, найлегшим?

Яке завдання, на ваш погляд, було найцікавішим?

А тепер наш гість пригостить вас справжніми смачними яблучками. (Учитель дістає кошик з яблуками і під музику роздає їх дітям.)

Смачного!

 

Урок 17 (читання)

Тема. Розвиток умінь відповідати на запитання хто?,який?,що робить?Звуковий аналіз слів.Складання речень.Бесіда на тему»Мої книжки».

Мета: формувати поняття про слова — назви ознак; учити дітей практично роз­різняти назви істот/неістот, уміння правильно ставити до них запитання; розвивати логічне мислення, поповнювати словник дітей назвами ознак; виховувати естетичні почуття,бережливе ставлення до своїх книжок.

Обладнання: зошити у клітинку для графічного зображення моделей речень, пред­метні малюнки, картки із завданнями для команд, таблиця для визначення пере­можців із зазначеними конкурсами (хід гри).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні у нас не звичайний урок навчання грамоти, а кон­курс веселих, розумних і кмітливих. За першими звуками слів «Конкурс веселих і кмітливих» його називають: «КВК».

У ньому беруть участь три команди: «Веселі», «Розумні», «Кмітливі».

2 Творче завдання

Під час веселих змагань ми ознайомимося з новими словами, навчимося ділити предмети на групи, продовжимо вчитися ставити до слів запитання.

II. Розминка

Доповни речення словом — назвою дії, яке відповідає на запитання що робити? (Команда, яка добере найбільше слів, одержує 1 бал.)

Я хочу (щоробити?)...

Я вмію (щоробити?)...

Я мрію (щоробити?)...

Гра «Зайве слово»

— Послухайте ланцюжок слів (по 2 — кожній команді), знай­діть зайве слово, поставте до нього запитання, обґрунтуйте свою відповідь.

Корова, свиня, заєць (хто? — дика тварина), вівця.

Тарілка, миска, каструля, шафа (що? — меблі, а не посуд).

Стіл, диван, шафа, чайник (що? — посуд, а не меблі), ліжко.

Трамвай, тролейбус, сумка (що? — не транспорт), автомобіль.

Горобець, перепілка, зозуля, комар (хто? — комаха, а не птах).

Сукня, спідниця, черевики (що? — взуття, а не верхній одяг), халат.

Відгадування загадок

Учні називають відгадку і слова, які допомогли її відгадати, ставлять за допомогою вчителя до них запитання.

Взимку білий, влітку — сірий, Довгі вуха, куций хвіст, Боягуз під кущ заліз. (Зайчик)

Зайчик (який?) білий, сірий. Вуха (які?) довгі. Хвіст (який?) куций.

Висновок. У загадці були слова — ознаки зайчика. Вони допо­могли нам уявити тваринку і розгадати загадку.

Руда, красива, хитра, кмітлива, Хвіст пухнастий, довгий маю, Ним сліди всі замітаю. (Лисиця)

Лисиця (яка?) руда, красива, хитра, кмітлива. Хвіст (який?) пухнастий, довгий.

Висновок. У загадці були слова — ознаки лисиці. Вони допомог­ли нам уявити тварину і розгадати загадку.

Сіренька, маленька, хвостик тоненький; Все, що знайде, прогризе і від котика втече. (Миша)

Миша (яка?) сіренька, маленька.

Хвостик (який?) тоненький.

Висновок. У загадці були слова — ознаки миші. Вони допомог­ли нам уявити тваринку і розгадати загадку.

Як назвати одним словом усіх, кого відгадали? (Звірі)

На яке запитання відповідають слова-відгадки? (Хто?)

Чому? (Це назви живих істот: тварин.)

За виконане завдання команди одержують бали.

Гра «Добери ознаку»

Учитель називає предмет і ставить запитання. Команда, яка добере найбільше слів-ознак, одержує 1 бал.

Зірка (яка?) блискуча, велика, величезна, гаряча, діамантова, дрібна, жовта, зелена, золота, голуба, кришталева, мала, маленька, мерехтлива, осяйна, перлиста, повна, погасла, прозора, проме­ниста, рубінова, світла, срібляста, срібна, тріпотлива, холодна, червона, чиста, яскрава, ясна.

Коса дівоча (яка?) буйна, вбога, велика, гладка, густа,

довга, закручена, заплетена, коротка, кучерява, пухнаста, рідка, розкішна, розпущена, товста, тонка, туга, хвиляста, худа, шов­кова, біла, білява, блискуча, золота, каштанова, золотиста, лляна, мідна, попеляста, пшенична, руда, руса, русява, світла, смолиста, темна, чорна.

Осінь (яка?) багряна, барвиста, безлиста, білява, брудна, ві­тряна, волога, димна, дощова, жовта, золота, квітуча, кольорова, кришталева, мокра, морозяна, непогідна, ошатна, пишна, погідна, полум'яна, прозора, сіра, соковита, студена, суха, темна, тепла, тиха, туманна, тьмяна, холодна, яскрава, ясна, яснолиста.

Учитель хвалить дітей за дібрані ознаки, перелічує їх, щоб визначити команду — переможця цього конкурсу. Після кожних ознак, дібраних ко­мандою, учитель зачитує неназвані слова.

Учні роблять висновок, що слів-ознак дуже багато, вони прикрашають нашу мову, конкретизують уявлення про предмет. Слова-ознаки можуть увиразнити мовлення, зробити його приємним для сприймання. Щоб кра­сиво розмовляти, треба багато слів-ознак знати.

Фізкультхвилинка

Учитель читає вірш, показуючи фізичні вправи за вибором, учні по­вторюють.

Клен високий і стрункий, А бузочок ще низький. Диня стигла і смачна, А калина геть гірка. Син у мами я дбайливий, Лагідний росту, кмітливий, Донька — щира і щаслива, Працьовита і вродлива. Разом будем працювати, Труднощі перемагати!

III. Конкурс «Словознайка»

Гра «Відгадай слово за ознакою» (по 2 для кожної команди)

(Який?) Новий, великий, гарний, ребристий, кольоровий, тон­кий, міцний (що?)... олівець.

(Який?) Осінній, жовтий, великий, гарний, маленький, опалий (що?)... листок.

(Яка?) Запашна, весняна, лісова, яскрава, гарна, маленька (що?)... квітка.

(Яка?) Швидка, мальовнича, прозора, глибока, чиста, широка (що?)... річка.

(Який?) Густий, ялиновий, темний, грибний, весняний (що?)...

ліс.

(Яка?) Добра, ніжна, мила, лагідна, працьовита, спокійна (хто?)... мама.

Ускладнення завдання

Учні мають відгадати слово і самостійно поставити запитання до ознак.

Вороняче, сіре... — крило; (Крило (яке?) — вороняче, сіре) зелений, ненажерливий... — крокодил; блискуче, гладеньке... — дзеркало.

Гра «Пошир речення»

Учні мають додати до речення слова-ознаки. Хто набере най­більше ознак, одержує 1 бал.

Урок 18 (письмо)

Тема. Підготовчі вправи до написання букв. Письмо малих та великих півовалів. Розмальовування малюнків.Урок-казка

Мета: ознайомити учнів з новими елементами рукописних букв: малим та великим лівими півовалами; закріплювати вміння дітей писати вже знайомі графічні елементи, орієнтуватися у сітці робочого зошита, правила посадки під час письма, тримання ручки, розміщення зошита на парті; вміння виконувати складовий та звуковий аналіз слів, працювати самостійно та колективно; розвивати вміння аналізувати елементи, з яких складається завдання; увагу, мовлення, фантазію та уяву, дрібну моторику руки; привчати до охайності під час виконання письмових робіт, виховувати працелюбність, співчуття до ближнього, бажання допомогти тому, хто цього потребує. Обладнання: Дюймовочка (малюнок або іграшка); музичний супровід, магнітофон; ілюстрація до підготовчої письмової вправи, робочий зошит.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань учнів

Повторення правил письма

Повторення назв ліній робочого зошита

Візьміть олівець і на полях навпроти кожного робочого рядка поставте крапку.

Полічіть кількість міжрядкових ліній, верхніх робочих лі­ній, нижніх ліній робочого рядочка. Подумайте і скажіть, чому кількість верхніх і нижніх робочих ліній співпадає з кількістю ро­бочих рядків. (Саме ці лінії й утворюють робочі рядки.)

Повторення вивченого на попередніх уроках

Робота за матеріалами уроку читання.

Звуковий аналіз

Готові до гри? Тож давайте для початку посперечаємося. Я стверджую, що у слові сіль — два склади. Ви згодні?

Я стверджую, що у слові зірка — голосні звуки [і] та [а]. А як вважаєте ви?

Я стверджую, що слово море починається з приголосного [м]. Я стверджую, що у слові мрія наголос падає на другий склад. У слові книжка — два голосних звуки. У слові буквар — три приголосних. Чи так? Учні висловлюють свою думку.

Складовий аналіз слів

Учитель пропонує учням стрибнути стільки разів, скільки скла­дів у поданих словах. Показує ілюстрації, учні називають слова і стрибають.

Слова для гри', гриб, хата, квітка, жолудь, учитель, ніж, життя, зима, зоопарк, зозуля, мухомор, мураха, сміх, море.

Повідомлення теми і завдань уроку

Це не проста загадка. Ім'я нашої гості зашифроване в остан­ніх звуках слів, які я зараз буду вимовляти. Слухайте уважно.

Сік, вода, мороз, мак, зебра.

Так, це — казка. Лунає музика.

А прийде з казки до нас маленька дівчинка. Її ім'я вам усім добре відоме. Згадайте її за описом: «Вона маленька, усього з дюйм заввишки».

Так, це — Дюймовочка. (Показ малюнка або іграшки.) Ця маленька дівчинка просить у вас допомоги. Ми повинні врятувати її від Жаби, Жука, старої Миші та сліпого Крота. Для цього по­трібно пам'ятати, що працювати в зошитах необхідно охайно, си­діти рівно, не нахилятися і протягом уроку виконати всі завдання, подолати всі перепони.

V. Вивчення нового матеріалу

Вправи з ручкою

Підготовка до безвідривного письма

Підготовча письмова вправа

Ми знаємо, що від Жаби та її синка Дюймовочку врятував Метелик. Він схопив лапками сплетений поясочок та утягнув вели­кий лист латаття далеко-далеко від зелених потвор. Давайте і ми сплетемо невеличкий поясочок, щоб допомогти Дюймовочці.

Рух пальців і кисті виконується проти часової стрілки і за часо­вою стрілкою.

 

Обведення по пунктиру.

Розфарбовування малюнків дерев. З Робота у зошиті

1) Написання малого лівого півовала

Дюймовочці дуже гарно жилося в лісі влітку. Пташки спі­вали їй свої пісні, комашки допомагали шукати їжу. Та настала зима. Стало холодно. Комашки зникли. Дюймовочці стало важко. Вона пішла стежкою і потрапила до старої Миші. Та пригостила її зернятком. Хто пам'ятає, скільки дівчинка з'їла зерняток? (Поло­вину одного зернятка)

Цей елемент називається малий лівий півовал.

Щоб допомогти Дюймовочці, треба написати два рядочки цього елемента.

Де починаємо писати? (Нижче верхньої літі робочого рядка)

Пишемо по часовій стрілці чи проти неї? (Проти часовоі стрілки)

Де закінчуємо писати? (Вище нижньої лінії робочого рядка)

Працюємо під рахунок і-раз-і.

Самостійна робота. Закріплення навичок письма.

►► Фізкультхвилинка

По черзі діти обертають пальці рук у різні сторони.

Ручка коло малювала, (вказівним)

На папері танцювала. (середнім)

Розступіться, ширше коло! (безіменним)

Скільки простору довкола! (мізинцем)

Коло вправо, коло вліво (вказівним)

Станцювать вона зуміла, (середнім)

Натомившись, спочивала, (безіменним)

Потім знову починала. (мізинцем)

Написання малого лівого півовала в поєднанні з короткою пря­мою, продовженою до верхньої лінії робочого рядочка та корот­кої прямої лінії із заокруглення внизу праворуч.

На який рахунок ми будемо писати? (І-раз-і, два-і, три-і)

Написання великого лівого півовала.

Згадайте, будь ласка, хто допоміг Дюймовочці вирватися з полону старої Миші та сліпого Крота? (Ластівка)

Як сталося, що Дюймовочка і Ластівка познайомилися? (Від­повіді учнів.)

►► Письмо під рахунок елементів у повітрі

Алгоритм написання малого лівого півовала

Так, Ластівка дуже захворіла, і Дюймовочка допомогла їй одужати. Давайте і ми допоможемо цій пташці вилікувати пора­нене крильце.

Алгоритм написання великого лівого півовала

►► Пальчикова гімнастика

5) Самостійна робота. Закріплення навичок письма.

VI. Підсумок уроку

Ось які ви молодці! Допомогли Дюймовочці впоратися із за­вданнями, перемогти всіх ворогів. Разом з Ластівкою вона полетіла в теплі далекі краї, де зустріла багато друзів. Серед них були і ельфи, і пташки, і комашки, і метелики, і навіть гусінь. Таких веселих гусениць ми бачимо на сторінці нашого зошита. Давайте їх розмалюємо, щоб світ, у якому мешкатиме Дюймовочка, був різно­кольоровим.

Обведення по контуру малюнків

Розфарбовування

Чи сподобалася вам наша подорож?

Чи всі завдання ви виконали вдало?

Які елементи ви сьогодні навчилися писати?

Нехай вам буде радісно від думки про те, що Дюймовочка щаслива!

щоб красиво розмовляти, Треба ознаки вивчати.

 

Урок 19 (читання)

Тема. Моделювання звукової структури слів.Складання речень за поданою графічною схемою. Робота з дитячою книжкою. «Загадки на згадку»

Мета: здійснити перехід від виділення зі слова окремих звуків до повного звукового аналізу невеличких слів; формувати в учнів аналітико-синтетичні вміння; ознайомити з найпростішими жанровими особливостями загадок та їх призначенням; розвивати фонематичний слух, образне, логічне мислення; виховувати кмітливість, спостереж­ливість, інтерес до книги.

Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; предметні малюнки; фішки для позначення звуків мовлення; де­монстраційне й індивідуальні набірні полотна; комплект книжок «Загадки на згадку» на кожну парту (з навчального комплекту «Читаю сам» для 1 класу, рекомендованого Міністерством освіти і науки України (Лист № 1/11-467 від 10.02.2003)).

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з'явилася ще одна нова книжка. Ми обов'язково з нею попрацюємо. Перевіряємо по­рядок на партах: олівці є, зошит для читання лежить на краю парти. Нова книжка — у кожного на столі посередині.

Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми будемо виділяти звуки у словах, ділити їх на склади, записувати слова за допомогою умовних знаків; по­працюємо з новою книжкою.

Вправляння у практичному застосуванні набутих знань

Виділення першого й останнього звука в словах: три; дуб, кран, сіль

Повторення вивченого на попередньому уроці

Голосні звуки — це звуки [а, о, у, и, і, е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. У звуковій схемі позначаємо їх кружечком.

Приголосні звуки — це звуки, які протяжно вимовити чи про­співати не можна, утворюються завдяки різним перешкодам за до­помогою голосу й шуму або тільки шуму. У звуковій схемі позна­чаємо їх рискою.

Скільки в слові голосних, стільки в ньому і складів.

Робота з фішками

Учні показують, який останній звук (голосний (кружечок) чи приголосний (риска)) чути в словах: кіно,рак, вода, ліс, жар, село.

Творча вправа

З К дерева захищає, і на них вона завжди; з Н звірятко заховає, коли треба, від біди;

з Г з-за хмари виглядає, шапку сніжну не скидає. (Кора — нора — гора)

Повний звуковий аналіз слів

1 Спостереження за вимовою звуків у двофонемних словах

Які звуки чуємо, коли плаче немовля? ([уа]) Це голосні чи приголосні звуки? Обґрунтуйте свою відповідь. Вимовте кожний звук окремо. Позначимо їх двома кружечками. Запишемо.

А як ми перегукуємося в лісі? ([ау]) Чи є різниця в схемах слів?

Послухайте, які звуки ми вимовляємо в слові ох.

Учитель виставляє на набірному полотні фішки з голосними і приголос­ними звуками.

Від аналізу зворотних складів (ах, ух, ось, от, ех) учитель пере­ходить до аналізу прямих складів (злиття): ми, ви, ти, на. Порівнюються звукові моделі двох рядків слів:

голосний + приголосний;

приголосний + голосний.

Учні записують звукові схеми на дошці й у зошитах. 2 Звуковий аналіз слів, що мають у своєму складі три звука: оса, іду, Іра, ура

Утворення складів (злиття звуків)

Учитель пропонує дітям утворити склади (злиття) з таких зву­ків: [н], [у] — ну; [р], [а] — ра; [с], [о] — со; [ф], [а] — фа; а також назвати звуки, які чути в злитті: ло — [л], [о]; зи — [з], [и]; иіу — [ш], [у]; ба — [б], [а].

» Фізкультхвилинка (під музику пісні «Наша мова — світанкова» (сл. Г. Бідняка, муз. і. Полєвікова)

Робота з дитячою книжкою

Коротка підготовка учнів до сприймання змісту книжки. Установка на слухання

Яку чудову пісню про рідну мову світанкову ми щойно про­співали! Виявляється, у ній є безліч загадок! А чи любите ви їх? Да­вайте їх послухаємо і спробуємо відгадати.

Читання загадок уголос учителем

Перша загадка української поетеси Тамари Коломієць має назву «Кмітливим для початку».

Кмітливим для початку

Загадую загадку

Про корабля що плава

По вкритій чистій лаві

По білій полотнині

По праній сорочині

І прямо, і навкіс..

Рівняє складки носом.

А хто ж його матроси?

Про них говорять скрізь

Тудівники відомі

І кожна річ у домі

До себе кличе їх.

Це 10 майструвальників

Старальців помагальців

На двох руках твоїх

Ти ж правда знаєш всіх?

А ось — загадка від Грицька Бойка.

Попелясто-зозулястий,

Забіяка він горластий.

З червоною бородою...

Йде поважною ходою.

Носить гордо співунець

На голівці гребінець.

Загадка Василя Шаройка має назву «Дивний м'яч».

• Дідусь Матвій Маленькій Зіні Купив м'яча у магазині.

Той м'яч —

Великий та рябий...

Таким не грають футболісти.

Дивися, Зіно,

Не розбий.

В обід його

Ми будем їсти.

Хай здогадається читач, Як називається той м'яч.

Після прослуховування і відгадування загадок учитель повідомляє, що це авторські загадки, тому що придумали їх українські письменники Тамара Коломієць, Грицько Бойко і Василь Шаройко.

З Колективне відтворення прослуханого

Бесіда за змістом загадок.

З чим порівняла Тамара Коломієць праску?

А хто ж матроси на кораблі?

Старальці-майструвальці в загадці нашій —... {пальці).

Чому півника в загадці Грицько Бойко називає попелясто- зозулястим?

Як ще називає автор цього домашнього птаха? (Забіяка, спі- вунець)

Що дивного у м'ячі, про який написав у загадці Василь Ша­ройко?

Хто купив м'яча?

Як звати внучку?

Які слова допомогли дізнатися, що в загадці йдеться не про футбольний м'яч?

Гра «Додай слівце».

Учитель ще раз перечитує загадки, залишаючи учням змогу до­дати в кінці кожного рядка слово в риму.

З'ясування жанрових особливостей загадки.

Учитель пояснює учням, що загадка — це невеличкий твір, що розповідає про предмети, явища, їх істотні ознаки, але не називає їх. Майстерність загадки полягає в тому, щоб створити у слухача певний образ, який наштовхнув би на відгадку.

Який образ використала Тамара Коломіець? (Корабель і ма­троси)

А Грицько Бойко? (Забіяка з гребінцем і червоною бородою)

А Василь Шаройко? (М'яч великий і рябий, що будуть їсти за обідом)

►► Фізкультхвилинка

Учитель ще раз читає загадку про півника Грицька Бойка, а діти імітують цю пташку.

Розглядання книжки.

Учні, працюючи в парі, детально розглядають книжку. Розріз­няють на ній ілюстрації, написи. Ті, хто вміє читати, читають на­зви загадок, прізвища авторів.

Далі книжка розглядається посторінково, на кожній сторінці діти звертають увагу на те, хто зображений на ілюстрації, що там відбувається, який настрій у персонажів.

З'ясування призначення загадок.

Учні роблять висновок, що загадки розвивають образне мов­лення, кмітливість і тому мають важливе значення для дітей.

Рекомендації до самостійної діяльності протягом тижня. Підготувати для класного «Куточка читача» на виставку

книжки-загадки, які є в родині; ілюстрації-відгадки до улюблених загадок або скласти загадки в колі сім'ї, попросити батьків запи­сати їх і загадати у класі.

Робота з реченням

Учитель відкриває на дошці заздалегідь написані моделі речень і пропонує учням за ілюстрацією Букваря дібрати до них речення.

Наприклад. Гуси (вівці, корови) пасуться. Кролики їдять траву. Маша напуває корову. Вадим сидить на коні. Івась годує корів. Свиня — свійська тварина. Каченя впало. Каченята йдуть за ма­мою. Теля просить води. Коза пасеться. Кури відпочивають. Лоша біжить.

Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення слу­жить для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

 

VII. Підсумок уроку

Сьогодні на уроці ми працювали з книжкою, що має назву «Загадки на згадку», вчилися робити повний звуковий аналіз слів.

 

Урок 20 (читання)

Тема. Звуковий аналіз слів.Складання речень.Побудова звукових моделей слів.

Мета: учити розрізняти тверді й м'які приголосні, виділяти їх на початку і в кінці слова, моделювати слова, позначати звуки у схемах слів; розвивати артикуляційні вміння, фонематичний слух учнів; виховувати гуманні почуття.

Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; сюжетний малюнок, моделі речень; фішки для позначення звуків мовлення; демонстраційне й індивідуальні набірні полотна.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми дізнаємось, на які дві групи поділя­ються приголосні звуки; будемо записувати слова за допомогою умовних знаків.

Вправляння у практичному застосуванні набутих знань

Робота з реченням

Учні складають речення до моделей, поданих на дошці або в Букварі. Приклади речень

Ліс. Звірі відпочивають. Орел сидить на горі. Літо. Гарний день. Сова спить на дереві.

Повторюють: «Речення складається зі слів. Речення слугує для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

Робота зі словом

Учні називають у реченнях слова-назви предметів, дій, ознак.

Двоскладові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.

Повторюють:

Голосні звуки — це звуки [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Вони вимовля­ються вільно, без перешкод. У звуковій схемі позначаємо їх кру­жечком.

Приголосні звуки — це звуки, які протяжно вимовити чи про­співати не можна, утворюються завдяки різним перешкодам за до­помогою голосу й шуму або тільки шуму. У звуковій схемі позна­чаємо їх рискою.

Скільки у слові голосних, стільки в ньому і складів.

Запис на дошці і в зошитах звукових схем слів сова, орел, гора. Роботу учні виконують у такій послідовності:

а) називають слово, поділяють на склади, визначають наголо­шений склад;

б) вимовляють кожен звук по черзі, дають йому характерис­тику, позначають умовним знаком.

►► Фізкультхвилинка (під вірш Г. Чубач)

Рідний голос, рідне слово — Все народжене з любові.

Ранки роси в трави трусять, Вітер роси в травах сушить. На землі, що родить щиро, Ростемо під знаком миру.

Звукові спостереження

Діти, назвіть звуки, які на схемах позначені рисками. (Учні називають тверді приголосні.)

Так, це все — приголосні звуки. Пригадаємо, чим же приго­лосні відрізняються від голосних. Тепер вимовте за мною такі звуки: [л'], [д'], [т'], [н'], [с']. (Учні вимовляють.) Які це звуки — голосні чи приголосні? Доведіть. (Учні називають перешкоди, що трапляються на шляху струменя видихуваного повітря під час вимови названих звуків.) Знову вимовте, будь ласка, звук [н'] і ска­жіть, на який інший приголосний звук він схожий. (На звук [н]) Вимовте звуки [н], [н'] і порівняйте, чи однаково вони утворю­ються, як створюється перешкода на їх шляху. (Учні з'ясовують, що під час вимови звука [н] кінчик язика притискується до верх­ніх зубів, а під час вимови звука [н'] до твердого піднебіння при­тискується середня частина язика. Причому, губи під час вимови звука [н'] більш напружені і розтягнуті в сторони.) Звук [н] — твердий, а [н'] — м'який. Ще раз вимовте [н] і [н'] і скажіть, у ви­мові якого звука перешкода сильніша. (Учні чітко артикулюють [н] і [н'] і роблять висновок, що за силою і за площею зімкнення перешкода сильніша під час вимови м'якого звука.)

Перешкода ніби подвоюється, коли вимовляємо м'який при­голосний після твердого, губи розходяться в сторони. Ось тому і бу­демо позначати м'який приголосний не однією рискою, як твердий приголосний, а двома.

Таким умовним знаком будемо позначати м'які приголосні звуки [л'], [д'], [т'], [н'], [с'] тощо.

Закріплення в учнів одержаних знань про голосні, тверді та м'які приголосні звуки, формування вмінь розрізняти їх

1 Вимова голосних, твердих і м'яких приголосних