Зав. кафедрою д.мед.н.              

Затверджено на методичному

Засіданні

Протокол № від         2009г.

Зав. кафедрою д.мед.н.              

Проф. Почерняєва В.Ф.

________________________

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

3 курс медичний факультет

Тема: Методи променевого дослідження,променеві ознаки нормального стану скронево-нижньо-щелепного суглобу (СНЩС) і ознаки деяких його захворювань

 

 

                      Учбовий предмет:

                               променева діагностика

 

                       Методичну розробку

                                                        підготували: к.мед.н., доц|. В.К. Югов

                                                        

 

Полтава – 2006

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 для самостійної роботи студентів

1. Тема: Методи променевого дослідження,променеві ознаки нормального стану скронево-нижньо-щелепного суглобу (СНЩС) і ознаки деяких його захворювань.

Кількість годин - 1.

Актуальність теми.

Складність анатомічної будови і рухів скронево-нижньо-щелепного суглоба. Залежність правильних внутрішньосуглобних відносин від характеру змикання зубних рядів, тонусу і функції жувальних м'язів створюють такі умови, які обумовлюють велику частоту захворювань цього суглоба в осіб різної статі і віку. Клінічні ознаки дисфункції суглоба виявляються в 14-40% усього населення. У зв'язку з цим студентам стоматологічного факультету необхідні відомості про променеві ознаки, як нормального стану СНЩС, так і деяких його захворювань.

Навчальні цілі.

· Знати, засвоїти а =II

· методики променевого обстеження СНШС (оглядову та прицільну рентгенографію, лінійну томографію та зонографію, артрографію, панорамну рентгенографію, ортопантомографію, КТ, МРТ).

· Нормальну рентгенівську КТ, МРТ анатомію СНШС.

· Променеві ознаки захворювань СНШС.

· Схему аналізу рентгенограм СНЩС.

Уміти, оволодіти навиками|навичками| а = III

· Вібірать методику променевого обстеження СНШС.

· Оформити направлення|направлення| на обстеження СНШС за допомогою променевих| методів обстеження.

· Підготувати хворого до обстеження.

· Відрізнити нормальний СНШС |кісті| від патологічного.

Розпізнати ознаки захворювань СНШС (аномалій, травм /вивих,перелом/ артриту, артрозу, деформуючого артрозу, ревматичного артриту, дисфункції)|кістей|.

· Користуватися схемою аналізу рентгенограм СНШС.

За допомогою протоколу обстеження, складеного лікарем| променевим| діагностом, розпізнати нормальний стан| кісток|кістей| і суглобів, а також основні рентгенологичні та МРТ| симптоми при патологічних змінах в СНШС.

 

Базовые знання, уміння, навики, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна	Знати	Уміти
Фізика	Знати фізичні основи отримання|здобуття| зображень	Уміти пояснити фізичні основи отримання|здобуття| зображень
Анатомія і променева анатомія	Особливості будови|споруди| і променевого зображення СНЩС	Розпізнати особливості будови|споруди| і променевого зображення СНЩС
Гістологія	Гістологічна будова|споруда| тканин, утворюючих СНЩС	Пояснити особли-вості будови|споруди| кліток, що|клітин|,, створюють СНЩС
Фізіологія	Характер|вдача| фізіологічних процесів, що відбуваються|походять| в СНЩС	Пояснити фізіологічні процеси, яки відбува-ються|походять| в СНЩС

 

Зміст заняття.

Аномалії розвитку СНЩС.

До них належать дісплазії, гіпоплазії і гіперплазії скроненво-нижньощелепних суглобів яки найчастіше зустричаються при спадкових синдромах у сполученні з дисплазіямі щелеп. Найчастіше порушення СНЩС спостерігаються при: акрофаціальному дізостозі, синдромі Франческетті (щелепно –лицьовий дізостоз) і сіндром Гольденхара (окуло-аурікуло-вертебральна дісплазія) 

синдромі Робена; синдромі I зябрової дуги; синдромі I і II зябрових дуг, та інших.

       Синдром Робена. При цьому спостерігається недорозвиток нижньої щелепи, наявність розщілини щільного та м’ягкого ньоба, глоссоптоз.

Синдром I зябрової дуги; синдром I і II зябрових дуг характеризуються повздовжнім недорозвитком однієї половини нижньої та верхньої щелеп, виличної кістки Ії дуги, відхиленням від норми розмірів основи черепа, порушенням розвитку зовнішнього та внутрішнього вуха, великим розміром ротової щілини.У деяких хворих попереду від козелка недорозвиненої вушної раковини зустрічаються рудименти додаткових вушних раковин.

Синдром Гольденхара (окуло-аурікулярно-вертебральна дисплазія) належить до вад формування I і II зябрових дуг при якому додатково зустричаються аномалії ока (епібульбарний дермоід) і вади розвитку хребта. На рентгенограмах можуть виявлятися зміни розмірів щелепи, повна або часткова відсутність виросткового відростка або навіть гілки нижньої щелепи. На місті суглобної западини в цьому випадку утвориться плоска площадка. Рідко головка розщеплюється на дві частини. Зміна виросткового відростку може сполучитися з надлишковим звапненням тимпанічної площадки і відсутністю зовнішнього слухового проходу. Усі вади сполучають у собі структурні зміни з порушенням росту ураженої половини нижньої щелепи і компенсаторних змін суглобної площадки. На рентгенограмах у цих випадках виявляється різка деформація головки і гілки суглобного відростка – головка розташовується на значній відстані від скроневої кістки, але при відкриванні рота описує принципово таку ж траєкторію, як і нормальна головка, але в меншому обсязі. Ступінь недорозвитку нижньої щелепи прямо пропорциональна ступеню недорозвитку суглобового відростку.

Гіпоплазія мищелкового відростка часто спостерігається при різних варіантах мікро і ретрогенії, а у віці до 10 роківможє виникати внаслідок травми або запального захворювання СНЩС.

Гіперплазії можуть підвергатися тільки мищелковий відросток або сполучатися с гіперплазією половини нижньої щелепи найчастіше це виіявляється на різних етапах росту у віці від 10 до 20 років, що, як правило, супроводжуєтья асіметрією обличчя.

Порушення розвітку мищелкового відростка може привести до зрощення суглобових фрагментів, а також к симетричному або однобічному подвоенню головки, які у залежності від ступені вираженості варіюють від розщеплення до подвоення головки (Н.Н.Каспаров, А.А.Колесов, Ю.И.Воробъёв, 1981; Standincki G.,1971; Ф.А. Паслер, Х. Виссер, 2007

М ’ язово-суглобова дисфункція(МСД).

До 40-60% населення мають різноманітні захворювання СНЩС, з них більша частина – функційні порушення.

М’язово-суглобова дисфункція (МСД) – порушення координованої функції жувальних м’язів СНЩС і взаємного розташування елементів СНЩС (головкі і диска відносно суглобового пагорбка).

 

Класифікація скронево-нижньощелепних розладів (за В.Ф.Макєєвим,Р.В.Кулінченко, 2006).
I	М’язови розлади
	Гіперактивність, спазм і тризм
	Запалення (міозіт)
	Травма
	Міофасціальний біль і фіброміалгія
	Атрофія чи гіпертрофія
II	Артрогенні розлади
	Зміщення диска (внутришній розлад)
	Гіпомобільність диска (спайки чи рубці)
	Вивіх і підвивіх
	Артрит
	Інфекції
	Хвороби обміну (подагра, хондрокальциноз)
	Капсуліт, сіновіт
	Анкілоз (фіброзний кістковий)
	Переломи
	Гіперплазія, гіпоплазія, аплазія виросткового відростка
	Неоплазія

 

 Виділяють схильні та підтримуючи фактори, що сприяють розвитку м’язово-суглобовій дисфункції (В.А. Хватова, 2005, М.Кляйнрок, В. Шибінський, Б.Пюрковська та інші,2004).

Схильні фактори:

· окклюзівні порушення;

· зміни стану м’язів;

· патологія хребта(частіше шійно-грудного відділу хребта) асиметрія плеч, лопаток, скорочення одніей ноги та інше.

Підтримуючи фактори:

· вторинні зміну у жувальних м’язах і СНЩС;

· розвиток психовегетативного синдрому;

· гіпокальцємія.

Клінічно найчастіше зустричаються симптоми:

· біль при пальпації жувальних м’язів (даже при відсутності відповідних жалоб);

· порушення рухливості нижньої щелепи (дугові, s-подібні та інші бічні відхилення, невирівняний діапазон бічних рухів), порушення відкривання рота;

· щелчкі у суглобі;

· тріск у суглобі

· біль, при різкої є симптом «прижка», при незначної – закривається око на відповідному боці.

При обстеженні зубних рядів спостерігаються:

· аномалії положення зубів(скученність, одно і двобічне звуження зубних рядів верхньої та нижньої щелеп);

· порушення прорізування третіх молярів, Їх ретенція, аномалія положення, зміщення у бік відсутнього зуба-антагоніста;

· недостатні окклюзіонни контакти у положенні центральої окклюзії (напріклад при незавершенном ортодонтичному лікуванні);

· суперконтакти на робочей і балансуючих боках;

· відсутність (часткова або повна) жувальних зубів на одному боці;

· вторинна деформація зубних рядів внаслідок відсутності протилежних зубів і блокировка руху нижньої щелепи.

На КТ у фронтальній площині аналіз СНЩС дозволяє виявити:

 бічне, досередінне і центральне положення головок нижньої щелепи;

 звуження та розширення суглобової щілини;

 сплющення досерединних і (або) бічних поверхонь головок нижньої щелепи.

На КТ у сагітальних проекціях при м’язово-суглобової дисфункції з обох боків визначається:

 більша амплітуда руху суглобовій головки балансуючої сторони;

 асимметрія положення суглобових головок у ямках в положенні центральної окклюзії. При цьому на привичному боці жування спостерігається звуження заднього відділу і розширення переднього відділу суглобовій щілини, суглобова головка зміщена назад. На протилежної стороні, навпаки, розширення заднього відділу і звуження переднього відділу суглобовій щілини, суглобова головка зміщена вперед. На привичному боці жування більш високій суглобовій бугорок з прямовисним задним скатом, чим на протилежному боці.

На КТ у аксіальній проєкції спостерігається: ассімметрія товщини зовнішних крилоподібних і власно жувальних м’язів.

На МРТ додатково визначається дислокація суглобового диска вперед, назовні або усередину. На МРТ у фронтальній площині у хворих з клінічними проявами складного зміщення дисків СНЩС при максімальному контакті зубів аналіз 40 СНЩС покзав в одному випадку правильне положення диска, у 20 суглобах - досередінне і в 19 суглобах – бічне його зміщення (М.Кляйнрок, В. Шибінський, Б.Пюрковська та інші,2004).

Порушення взаємного розташування елементів суглобу найбільш часто зустричаються у вигляді:

· Дислокації суглобових головок;

· Дислокації суглобових дисків;

· Сполучення двох вище вказаних форм внутришніх порушень у суглобі.

Дислокації суглобових головок спостерігаються при гіпермобільності суглобових головок. Амплітуда відкриття роту більше 5см со спонтанними самопроізвольними репозіціями – пояснюється розтяжинням зв’язок і капсули суглобів.

При неповної діслокаціїї суглобовій головки (підвивих, клацаючий суглоб)– периодично виникає блокіровка у суглобі, яку виправляє сам хворий при русі нижньої щелепи (активна репозіція). На рентгенограмах СНЩС у привичної окклюзії є двобічне розширення суглобовій щілини, при відкритому роті верхівки головок розташовани к переді від верхівок суглобових пагорбків. Верхівки суглобових пагорбків більш пласки. На початку закриття рота утворюється клацання.

При повної дислокації (вивих) – виникає повна блокіровка у суглобі, хворий самостійно закрити рот не в змозі. На рентгенограмах СНЩС при відкритому роті головка розташована на пердньому скаті суглобового пагорбка. Така дислокація суглобових головок виникає при форсірованому відкриванні рота (зевота, стоматологічні маніпуляції), при травмах.

М.Кляйнрок,2003 запропонована класифікація переміщень головок нижньої щелепи за максимального контакту зубів у фронтальній площині.

Дислокація суглобового диска може бути кпереді, кзаді, до середини, назовні. Існує чотири варіанти дислокації диска:

· 1- в центральній окклюзії є передня дислокація диска;

· 2- в центральній окклюзії є правільне положення диска.При відкриття рота трапляється дислокація головки вперед, а диска – назад.

· 3- дислокація диска як у центральній окклюзії, так і при відкритому роті;

· 4- диск розташований постійно кпереді від головки.

Розрізняють «центричні» дислокації, при яких у центральній окклюзіі суглобова головка зміщена назад, а суглобовий діск – уперед, і «ексцентричні» дислокації при яких в центральній окклюзіі – звичайне положення головок і дисків, дислокація дисків трапляється при рухах нижньої щелепи.

Причинами центричної дислокації є зменьшення міжальвеолярної відстані, втрата бічних опорних зубів. При втраті жувальних зубів можливо зміщення суглобових головок кзаді, а дисків кпереді. При відкриванні рота головка зміщує диск кпереді від себе проскаківая зі з клацанням через задній полюс диска на своє звичайне місце. Наприкінці закривання рота суглобова головка переміщується кзаді від диска, поки не трапляється змикання зубних рядів, при цьому диск з другим клацанням відтискується голівкої кпереді.

По даним рентгенологічного дослідження у положенні центральної окклюзії при ексцентрічних дислокаціях головки займають правильне положення у суглобових ямках. При центрічних локалізаціях спостерігається зміщення суглобовій головки вгору і назад.

Типи зміщення суглобових головок і дисків у залежності від можливостей репозіції предстаівлени на мал.5.8 В.А. Хватова, 2003.

 

                                                    малюнок

 

 

Зміщення диска може бути:

· частковим, коли він не повністю втрачає зв’язок з суглобовою голівкою (не повна дислокація);

·  повним, коли він не має контакту з суглобовою голівкою (повна дислокація);

· проляпс (випадіння) диска – результат довготривалого невправляемого зміщення диска.

При зміщенні диска, на артрограмах, МРТ диск розтавшуваний у верхівки або на передньої поверхні суглобового пагорбка, він фіксований і тому не вправляемий. На рентгенограмах при проляпсі диска суглобові поверхні змінюються, є ознаки фіброзного анкілоза і артроза.

При не вправляемому передньому зміщенні диска біламінарна задискована зона зміщується уперед і тому травмується суглобовою головкою. При цьому на томограмах СНЩС верхньо-задня частина суглобової щілини розширюється, а передня звужується, що вказує на здавлення диска між головкою і задньо-нижньою поверхньою суглобового пагорбка. Поряд з компресією диска можлива також його деформація (перегин), адгезія (прилипання), перфорація, що виявляеться на МРТ, крім того на МРТ виявляються ознаки дегенерації диска у вигляді неоднорідності і підвищення сигналу, виявляється фіброз біламінарної зони – сигнал стає низьким (більш темним), яка виконує роль диска.

Причини зміщення диска:

· окклюзійні порушення;

· гіперактивність зовнішнього крилоподібного м’яза;

· порушення росту щелеп.

Окклюзівні порушення (наприклад, передчасні контакти) можуть змінити положення суглобовій головки і диска.

При гіперактивності верхньої частини зовнішнього крилоподібного м‘яза спостерігається передньо-медіальне зміщення диска. Цей м’яз діє разом з елеваторами, тому часто гіперактивний при бруксізмі. Під час скрежетіння зубів диск під впливом тяги м’язів зміщується уперед і досередини по відношенню до суглобовій головки і ранком при першому русі нижньої щелепи трапляється клацання. Потім диск стає на місце і клацання щезає. Якщо бруксизм не усунути, клацання виникають і днем, частіше при жуванні. Через деякий час рот без клацання зовсім не відкривається, це означає що вправляємий вивих стає не вправляємим.

При зайвої активності м’язів, що опускають нижню щелепу, балансуючих і гіпербалансуючих контактах, збільшенном зовнішнем полюсі головки можуть траплятися клацання коли головка пересікає латеральну щелепну зв’язку. Зовнішній полюс головки при закритому роті розташований за зв’язкою, при відкритому роті – перед зв’язкою. Такі клацання виникають і на початку відкривання рота (як і клацання при передньому зміщенні диска) і на кінце закривання рота в один і тої час. При зміщенні рукої щелепи у бік латеральної щелепної зв’язки  клацання підсилюється, а при зміщенніщелепи у протилежний бік клацання зникають, так як послаблюється натяжіння зв’язки.

При порушенні росту окремих частин кісток обличчя і основи черепа у осіб у віці 12-16 років переднемедіальне зміщення диска проявляється у вигляді клацання з однієй чи обох сторін. Пізніше важко визначити причину передньомедіального зміщення диска.

При адгезії диска, що зміщений кпереді, також спостерігаються клацання у СНЩС але воно спостерігається в середині відкривання рота і воно громче ніж клацання при напруженні латеральної зв’язки, яке трапляється на початку відкривання рота. Диференційний діагноз у такому випадку проводять з остеоартрозом при якому на томограмах при відкритому роті диск нерухомий, а головка розташована кпереді від диска. Адгезівні зміни в СНЩС починаються з запальних змін у верхньому відділі суглоба, внаслідок чого утворюються фіброзні зрощення між диском і суглобової ямкої, що добре видно на МРТ і артрограмах. Поступово у процес вовлекається капсула сулоба, синовіальна оболонка і тоді виникає біль, так як капсула суглоба добре іннервована. Тому на початкових етапах розвітка діслокації диска біль відсутня, клінічна картина дислокації диска може не відповідати результатам МРТ дослідження. Так, наприклад, при відсутності клінічних симптомів дислокації диска на МРТ може бути знайдено зміщення диска. Це пояснюється тим, що часткове зміщення диска, визначаємо на МРТ, клінічно не проявляється, а також тим, що біламінарна (задискова зона) бере на себе функцію диска.

Довготривалі дисколігаментарні порушення приводять до грубих дегенеративних змін не тільки фіброзно хрясткових, але і кісткових структур суглоба, до утворення остеартроза.

Артроз.

Артроз і деформуючий артроз. Це дегенеративно-дистрофічні зміни, що принципово мало відрізняються один від одного.

Причина виникнення: зміна навантаження на суглобні відділи кісток; зміна стану тканин, що сприймають це навантаження. Це, насамперед, погіршення еластичності покривних хрящів і внутрішньо суглобного меніска, що є амортизаторами механічного навантаження на СНЩС. Дані зміни настають після запалення суглобу, мікро- і макротравм, при інволютивных змінах, у результаті випадання молярів з наступним порушенням прикусу або при психологічному гіпертонусі м'язів, що частіше спостерігається у жінок. Кісткова тканина пристосовується до умов, що змінилися, або шляхом субхондрального склерозу (ущільнення субхондральных компактних пластинок і прилягаючих до них шарів губчатої тканини – артроз), або шляхом збільшення площі суглобних площадок (осифікація місць прикріплення зв'язок і м'язів з утворенням остеофітів - деформуючий артроз).

Патогенез мікротравмвтичних артрозів СНЩС при порушеннях функційної окклюзії можливо представити наступним чином:

· м’язово суглобна дисфункція →

· дислокація суглобових головок і дисків →

· артроз (склерозуючий, а потим деформуючий) →

· фіброзний анкілоз.

Основні патолого-анатомічні зміни:

· ураження хряща, поверхня якого разволокняється, на ней утворюються тріщини, осередки деструкції;

· кісткова гіпертрофія, при якої внаслідок маргінального росту хряща і кістки утворюються остеофіти, які деформують суглобові поверхні;

· потовщення капсули суглоба і хронічний сіновііт;

· адгезія, перфорація і перегіб диска.

Клінічні прояви поділяють на суглобні і регіонарні. До перших відносять почуття напруги в суглобі. До других больові – при русі нижньої щелепи і шумові явища в різні фази відкривання рота, що варіюють за силою, зникають і виявляються незалежно від інших симптомів ураження суглоба. При чому суб'єктивні відчуття не завжди збігаються з рентгеноморфологічними даними. При менш зміненому рентгенологічно суглобі можуть бути великі занепокоєння і навпаки, що вказує на зв'язок больових відчуттів не тільки зі змінами в суглобах, але і зі змінами м'язового тонусу.

Зміни в суглобах на ранніх етапах ураження найчастіше виявляються переважно в порушенні функції зчленування і внутрішньосуглобних відносин.

Найчастіше на томо- і зонограмах спостерігаються передній підвивих головки при відкриванні рота, коли передня поверхня головки більш ніж на 2 см іде від перпендикуляра, опущеного від перетинання дотичної до передньої поверхні суглобного горбка на франфурктську горизонтальну лінію, що проходить через найбільш низько розташовану точку лівого нижньоочного краю і найбільш верхню точку лівого зовнішнього слухового проходу. Спостерігається також зсув головки в западині, найчастіше назад, у результаті звужується задня частина суглобної щілини. Ці ж симптоми також часто спостерігаються при нейром’язовім дисбалансі будь-якої природи.

Пізніше на рентгенограмах і томограмах виявляють звуження і дефрмацію суглобової щілина, но ніколи вона не зникає повністю, чім артоз і артропатії відрізняються від артріта. В більш глибоких відділах головки суглоба і пагорбка (губчастої речовині) переважає остеопороз з утворенням кіст, що оточени склеротичним обідком.

 На МРТ раннімі ознаками артроза є:

· на Т1 ЗЗ зниження сигнала від губчастої речовини;

· на Т2 ЗЗ пдвищення сігнала  від губчастої речовини внаслідок набряка кістковомозкової тканини з-за нарастаючої репаративної активності.

На артрограмах і МРТ додатково виявляють зсув внутрішньосуглобного диска, неадекватність його переміщень фазам руху головки, наявність у ньому перфорацій, зміни в покривних хрящах.

На більш пізніх стадіях склерозуючого артрозу знаходять: субхондральный склероз суглобних площадок, подальше звуження і деформацію суглобної щілини, обмеження екскурсії виросткового відростка.

При деформуючому артрозі, крім того, знаходять: уплощення передньоверхньої поверхні головки, поява остеофіту в її передньому відділі зі зміною форми цієї ділянки 12.б., іноді головка здобуває булавоподібної форми або гострокінечної форми, форми гачка з нечіткою, нерівною передньою поверхньою або з остеофітом.

Зміну западини у верхньому відділі помітити важко, і легше побачити зміни в горбку: стирається його задня суглобна площадка; уплощується верхівка, з'являються на ній остеофіти.

При довготривалої дислокації диска, що не вправляється розвиваеться фіброзний анкілоз. Фіброзний анкілоз – утворення фіброзної тканини між суглобової головки та суглобової западини внаслідок деструкції хряща. На рентгенограмах для фіброзного анкілозу характерна відсутність рухів головки суглобового відростка при відкриванні рота, різке звуження суглобової щілини, остеопорозність кісток суглоба.

 

Артрит СНЩС

Артрит СНЩС в абсолютній більшості випадків обумовлений гематогенним інфікуванням зчленування при дитячих інфекційних захворюваннях, вірусних інфекціях, ангіні, неспецифічному інфекційному паротиті, отиті, ревматизмі, остеомієліті нижньої щелепи, запаленні зубів мудрості, флегмоні м'яких тканин в області суглоба, іноді є наслідком травми. Рідко суглоб уражається при туберкульозі і сифілісі. Дуже рідко спостерігаються первинні артріти. Клінічно розрізняють гострий, підгострий і хронічний артріти.

Початок прояву захворювання пов'язаний з ураженням синовіальної оболонки і хрящів. Клінічно при цьому виявляють біль, порушення рухів і тільки при гнійних ураженнях почервоніння шкіри і припухлість тканин навколо. У дітей при гострому артріті на томограмах СНЩС при привичному положенні нижньої щелепи спостерігається збільшення суглобовій щілини до 3,8±0,7мм, особливо у верхньому відділі. Єдиним рентгенологічним проявом початкових змін будь-якого артриту є повне порушення функції зчленування (обмеженість рухів). Через 7 – 10 днів з'являється остеопороз кісток, що утворюють суглоб, нерівномірне звуження суглобної щілини. Це стає помітно не раніше 14 днів від початку захворювання. При поширенні процесу на кістку спочатку зникає чіткість кортикальних пластинок, далі вони місцями зникають, виявляються крайові узури на голівкі і по задньому скату пагорбка. Спочатку зміни виявляються на задньому схилі суглобного горбка і передньої поверхні головки. Пізніше виявляються краєві узури в тих же відділах.

Загибель диска і суглобових хрящів у дитей і підлітків може привести до розвитку кісткового анкілозу. У ціх випадках на рентгенограмах не видна суглобова щілина, кісткова структура головки перходить у структуру западини суглоба. Функція суглобу відсутня. Анкілоз у ранньому дітячому віці приводит до порушення роста нижньої щелепи і деформації щелепно-лицьової ділянки.

Ревматичний артрит.

У дорослих СНЩС утягується в прцес на тлі хронічного поліартріта, що пов’язаний з порущенням обміну речовин (жинки сраждають у три рази частіше ніж чоловики).

Такі артрити починаються з нетривалого періоду невеликої інтенсивності болю, незначного порушення функції, почуття напруги і незручності в суглобі, причиною всього цього є синовіїт.

Через кілька днів неприємні відчуття зникають на термін від 3 тижнів до 2-3 місяців. Далі, після травми, посилення навантаження при розжовуванні твердої їжі, відкушуванні, зіванні, блювоті знову з'являються раніше відзначені скарги, що може супроводжуватися підвищенням температури і припухлістю периартикулярних м'яких тканин. Збільшується ШОЕ, виявляється С – реактивний білок, з'являється лейкоцитоз. Через 1 – 2 місяці біль зникає, залишається обмеження відкривання рота, почуття напруги в суглобі, тріск, шум при рухах нижньої щелепи.

На рентгенограмах перший період характеризується тільки нерухомістю головки, другий - вираженим остеопорозом кісток, непарністю вертикальної пластинки суглобної площадки і головки, звуженням і деформацією суглобної щілини, обмеженням екскурсії головки.

Пізніше, після розрушення суглобового хрящя, диска, компактної пластинки з'являються узури суглобових поверхонь, дрібні кісти в субхондральному відділі суглобної площадки, нерівномірне звуження щілини, виникає деформація головки і пагорбка. По закінченні запального процесу виникає артроз, або деформуючий артроз.

Описано асептичні артрити СНЩС, що виникають при перевантаженнях у результаті лімфоплазмоклітинного синовиіту, вони також закінчуються артрозом.

Таки артрити можуть ускладнюватися кістковим або фіброзним анкілозом. Артрити СНЩС, що розвиваються у осіб хворобою Бехтерева також у 60% закінчуються фіброзним або кістковим анкілозом. Кістковий анкілоз - зрощення головки і западини, частіше позасуглобне. Вони більш часто розвиваються у дітей після отиту, остеомієліту, що супроводжується порушенням росту нижньої щелепи з розвитком симетричної або асиметричної нижньої мікрогнатії.

3.3. Рекомендована література:

Основна:

1. С.А.Вайндрух. Основи рентгенодіагностики в стоматології. Держмедвидав УРСР. Київ. 1962.

2. Л.Д.Линденбратен, М.П.Королюк. Медицинская рентгенология и радиология. М.:Медицина - 1993. 555. Раздел: Рентгенодиагностика в стоматологии. Ю.И. Воробьёв.

3. В.И. Милько, А.Ф. Лазар, Н.К. Майданик. Рентгенология. -Київ, Вища школа, 198З,- 239 с.

Додаткова:

1. И.А. Шехтер, Ю.И. Воробйов, М.В. Котельников. Атлас рентгенограм зубів і щелеп у нормі і патології. М. Медицина, 1968.-256.

2. Н.Н.Каспаров, А.А.Колесов, Ю.И.Воробъёв.Заболевания височно-нижнечелюстного сустава у детей и подростков.М.: Медицина, 1981, 160с.

3. Кухта С.И., Лунь Ю.М., Кухта В., Класифікація хвороб порожин рота та їх рентгенодіагностина, Львів, 2000. - 112 с.

4. Standincki G. Congenital double condyle of the mandible consing temporomandibular joint ankylosis report of case.-J. Oral. Surg.,1971.vol. 29, p. 208-211.

5. В.А. Хватова Клиническая гнатология. М.: Медицина, 2005.-185с.

6. И.И. Ужумецкене Методы исследования в ортодонтии.М.: Медицина, 1970.

7. Stachniss V.,1984

Наукова:

1. Н. А. Рабухина, А. П. Аржанцев. Рентгенодіагностика в стоматології. МИА, Москва. - 1999. 461.

2. М. А. Чибисова, А. Д. Дударев, А. А. Кураскуа. Променева діагностика в амбулаторній стоматології. - СПБ.: Санкт-Петербургский інститут стоматології, 2002.-З86 с.

3. А.Ю. Васильев, Ю.И.Воробъёв, Н.С.Серова и др. Лучевая диагностика в стоматологии: Учебное пособие.- М.: «ГЭОТАР-Медиа», 2008.-176с. 

4.    Сысолятин П.Г., Ильин А.А., Дергилев А.П.Классифифкация заболеваний и повреждений височно-нижнечелюстного сустава.- М.: Мед книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА,2001.-С.3.

5.    В.М.Новіков Рентгенологічні методи в комплексному дослідженні хронічної патології СНЩС.-Українській стоматологічний альманах, 2005.-№ 1.-с.26-28.

6.Коваль Г.Ю., Даниленко Г.С., Нестеровская В.И. Гончар А.А., Новикова Э.З., Панфилова Г.В., Перепуст Л.А., Розенфельд Г.З., Солнцев А.М. Рентгенодиагностика заболеваний и повреждений черепа- К.:Здоров’я, 1984.-376с.

7.Kleinrok M.: Przemieszczenie krazkow stawowskroniowo-zuchwowych I glow zuchwy w plaszczyznie czotowej w maksymalnym zaguzkowaniuzebow. Klasyfikacja prezmieszczen glow zuchwy wplaszczyznie czolowej. Czas. Stomat.,2003,LVI,3,344-351.

8.М.Кляйнрок, В. Шибінський, Б.Пюрковська та інші Взаємозв’язок між зміщенням дисків скронево-нижньощелепних суглобів і головок нижньої щелепи у фронтальній площині при максимальному контакті зубів у пацієнтів із внутріщніми суглобовими порушеннями. Порівняльне дослідження методами магнітно-резонансної і комп’ютерної томографій // Український стоматологічний альманах.-2004.-№ 5-6.-С.13-21.

9.Н.В.Головко, С.В.Головко, Д.М. Король, О.Г. Фаловський, Р.В. Козак, О.В. Рибась Алгоритм розшифровування ортопантомограм // Український стоматологічний альманах.-2006.-№1.-С.9-11.

10.Т.Ш. Мчелидзе, М.К.Касумова,М.А. Чибисова, А.Л. Дударев Трёхмерный дентальный томограф 3DX ACCUITOMO / FPD – диагностика ХХI века.- СПб.: ООО «МЕДИ издательство»,2007.-144с.

11.Ф.А. Паслер,Х. Виссер Рентгенодиагностика в практике стоматолога Пер. с нем.; Под общ. ред. Н.А. Рабухиной.- М.:МЕД-прес-информ, 2007.-352с.

12.В.Ф.Макеев, Р.В. Кулиінченко Особливості обстеження хворих на скронево-нижньощелепні розлади Український стоматолдогічний альманах, 2006.-№1 Том 1.-С.53-61.

13.Дергилёв А.П., Сысолятин П.Г., Ильин А.А. Магнитно-резонансная томография височно-нижнечелюстного сустава // Вестник рентгенологии и радиологии.-№5.-2000; 

14.Буланова Т.В. Стандартизация протокола магнитно-резонансной томографии височно-нижнечелюстного сустава Ч.1 // Вестник рентгенологии и радиологии.-№2.-2004.

15.Макеев В.Ф. Шибинский В.Я, Абрамюк А.М.Діагностика внутришніх розладів скронево-нижньощелепних суглобів методом магнітно-резонансної томографії // Современная стоматологія.-№2.-2005,

16.Новіков В.М. Магнитнорезонансна томографія в комплексі променевих методів дослідження стану СНЩС // Український стоматологічний альманах.-№1,-Том 1.-2006.-С.65-67.

3.4 Орієнтовна карта самостійної роботи студентів з|із| літературою.

	Основні завдання|задавання|	Вказівки	Відповіді
1	Методи рентгенологічного дослідження СНЩС	Вивчити
2	Можливості КТ, МРТ, УЗД в оцінці стану СНЩС.	Вивчити
3	Променеві ознаки нормального стану СНЩС.	Вивчити
4	Променеві ознаки аномалій СНЩС. |кістей|	Вивчити
5	Променеві ознаки дисфункції СНЩС.|кістей|	Вивчити
6	Променеві ознаки запалення СНЩС: артриту, ревмати-чного артриту.	Вивчити
7	Променеві ознаки дегенеративно-ди-строфічних станів СНЩС: артрозу, деформуючого артрозу.|кістей|	Вивчити
8	Ознаки змін відсталого мозку	Вивчити
9	Ознаки переломів	Вивчити
10	Ознаки вивихов|	Вивчити
11	Ознаки загоєння переломів	Вивчити
12	Ускладнення переломів	Вивчити

 

Матеріали для самоконтролю.

 

Питання для самоконтролю.

1. Методи рентгенологічного дослідження СНЩС.

2. Можливості КТ, МРТ, УЗД в оцінці стану СНЩС.

3. Променеві ознаки нормального стану СНЩС.

4. Променеві ознаки аномалій СНЩС.

5. Променеві ознаки дисфункції СНЩС.

6. Променеві ознаки запалення СНЩС: артриту, ревматичного артриту.

7. Променеві ознаки дегенеративно-дистрофічних станів СНЩС: артрозу, деформуючого артрозу.

Виконати:

1. Вивчити методичний посібник.

2. Графи логічної структури теми переписати в зошит.

3. Відповісти на контрольні запитання.

4. Вирішити ситуаційні задачі.

5. Дати відповіді на тести.

Практичні навички по темі.

Тести по темі:” Методи променевого дослідження, променеві ознаки нормального

 стану СНЧС та ознаки деяких захворювань I рівень

1.Яка форма голівки суглобового відростку?

1.кругла;

2.овал, висота якого більша ширини;

3.овал, ширина якого більша висоти.

4. овал, у якого ширина і висота однакові

5.горизонтально розташований неправильної форми овал.

еталон2

2. Ширина суглобової щілини СНЩС дорівнює:

1.1-1,5-2мм;

2.2-2,5-3мм;

3.3,5-4-4,5мм;

4.4–6 мм;

5.5–4 мм.

еталон3.

3. Коли виявляється суглобний горбок на рентгенограмах СНЩС?

1.до14- 15років;

2. з моменту прорізування зубів;

3.до моменту прорізування зубів;

4.до моменту формування постійного прикусу;

5.при народженні.

еталон2.

4. Висота суглобного горбка у дорослих?

1.0,3см; 2.0,9см; 3.1–2,3см; 4.4–6 мм; 5.5-4см.

                                          еталон3

5. Який відділ суглобної щілини самий вузький у нормі?

1.передній;2.задній;3.верхньовнутрішній;4.верхньозовнішній;5.верхній.

                                          еталон3

6. Як зміщуються суглобові голівки при відкриванні рота?

1.вперед;

2.спочатку голівка обертається в нижньому поверсі суглоба, а потім голівка разом з диском

 зміщується вниз до вершини суглобного горбка;

3.на початку голівка разом з диском зміщується вниз до вершини горбка, а потім голівка обер-

тається;

4.вниз;

5.голівка обертається в западині.

                                          еталон2

Суглобовий диск має форму?

1. Двовипуклої пластини

2. Двоввігнутої пластини.

3. Пластини випуклої з гори.

4. Пластини ввігнутої з гори.

5.Пластини ввігнутої з низу.

Еталон 2.

 

Уплощення верхівки горбка.

Еталон 3;4;5.

Ситуаційні задачі.

Задача №1.

У хворого, що пред'являє скарги на хрускіт в області СНЩС при відкриванні рота, з'явився шум у вухах. Для оцінки стану меніска його направили на ортопантомографію. Чи правильно це? Так. нІ. Чому? Якщо нІ - на який метод дослідження треба направити?

Задача №2.