Українські землі під владою Румунії та Чехословаччини. Карпатоукраїнська держав

 Висвітлюючи становище окупованих Румунією українських територій, варто зупинитись на розповіді про Хотинське (1919 р.), а також Татарбунарське (1924 р.) повстання і їх жорстоке придушення.

    Варто зауважити, що буковинські українці зазнали найбільших утисків з боку румунської влади, їх навіть не визнавали окремою національністю. Слід розповісти про закон про шкільництво від 26 липня 1924 р., про закриття або румунізацію всіх українських шкіл, румунізацію православна церква. заборонену української преси. Відновлювалися культурні товариства, театральні трупи, хори тощо.

Характеризуючи політичне життя Буковини, необхідно розповісти про легальну партію “Визволення”, Українська національна партія (УНП), націоналістичний рух, спортивне товариство “Мазепа”, студентське товариство “Залізняк”.

Розповідаючи про долю українців під владою Чехословаччини, студенту варто задатись питанням: чому ставлення до українського населення на її території (близько 550 тис. у 1930 р.) було кращим, ніж у Польщі та Румунії?

За аграрною реформою 20-х років українські селяни отримали додаткові наділи з колишніх маєтків угорських поміщиків. Однак капіталовкладення в економіку регіону були надто малі, щоб піднести її низький рівень. Слід показати успіхи у галузі народної освіти, що привели до зростання кількості українських початкових і “горожанських” шкіл. Але при всьому своєму демократизмі чеський уряд не погоджувався надати Закарпаттю автономію.

Особливу увагу слід приділити спробі відновлення української державності на Закарпатті в 1938–1939 рр. Внаслідок мюнхенської угоди 1938 р. Чехословацька республіка була значно ослаблена. За цієї ситуації всі закарпатські українські організації об’єдналися і домоглися автономії. Коли було затверджено перший уряд автономної Крпатоукраїнської держави? Хто очолив цей уряд і яка доля його політичної кар’єри?  Спочатку автономну адміністрацію очолили русофіли, але вони швидко дискредитували себе. Новий кабінет очо­лив лідер українського руху А.Волошин. Уряд проводив термінові заходи щодо українізації адміністрації та освіти, створення влас­них збройних сил (Карпатської Січі). Вкажіть на територію, яка входила до складу краю.

Дайте характеристику державного устрою Карпатської України. Чим пояснюються авторитарні тенденції в її політичній системі? Яку роль у формуванні Карпатоукраїнської держави та її збройних сил відіграла ОУН? Слід наголосити, що незважаючи на формально автономний статус Карпатської України у складі Чехословацької федерації, вона фактично функціонувала як незалежна держава. Чим можна пояснити даний факт: силою Карпатоукраїнської державності чи безсиллям чеського уряду? Аргументуйте свою відповідь.

Логічним доповненням буде розповідь про вибори до сейму Карпатської України. Як проходили ці вибори і який їх результат?

Поясніть, чому,  на вашу думку, Гітлер погодився на окупацію Закарпаття Угорщиною? Розкажіть про проголошення незалежності Кар­патської України і роботу сейму. Які постанови були прийняті сеймом? Опишіть  збройну боротьбу Карпатської Січі з угорсь­кими окупантами. В чому полягає історичне значення Карпатоукра­їнської держави та боротьби за її незалежність? Ряд українських істориків (В.Мороз та інші) схильні вважати. Що для українців Друга світова війна розпочалась саме в березні 1939 року, коли на захист своєї державності проти хортиської Угорщини вступилися закарпатські українці.

У висновках дати загальну характеристику розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях.

З'ясуйте поняття: “ інтегральний націоналізм”, “ інкорпораційна” політика, (“осадники”), політика “нормалізації”, Комінтерн, мадярофільська течія “карпаторосів”, “мадярони”.

Проблемні питання:

1. Які перспективи чекали український національно-визвольний рух в зв’язку з наближенням П світової війни?

2. Чому таке занепокоєння в сталінського режиму викликав український національно-визвольний рух на західноукраїнських землях?

   Домашнє завдання до теми семінару 12 –  п.1, 2, 3, 6 названої методрозробки (див. примітку).

 

С е м і н а р 13