Українське національне відродження на Наддніпрянщині

 в XIX – на початку XX ст.

 

Виклад другого питання доцільно розпочати зі з'ясування де­яких теоретичних положень. Слід визначити зміст поняття “національне відродження”.
  Наприкінці XVІІІ – початку XX ст. укра­їнці, як і більшість інших слов’янських народів, пережили націо­нальне відродження, під яким розуміють процес, що відбувався в “недержавних” народів і об'єктивно переслідував дві мети: 1) до­сягнення незалежності й утворення власної національної держави; 2) перетворення етнічної спільності у свідому своїх політичних, економічних і культурних інтересів націю.

Порівняльні дослідження процесів національного відродження європейських народів встановили, що всі вони розвиваються практично за однаковою схемою і проходять три етапи:

1) стадія “збирання спадщини”;

2) організаційна стадія;

3) політична стадія.

 Названі ста­дії також пройшло і українське національне відродження. В Україні вони вкладаються в наступні хронологічні рамки:

1) – кін. XVIII ст. – кін. 1840-х рр.;

2) – кін. 1840-х рр. – 1880-ті рр.

3)– 1880-ті рр. – 1917 р.

Національно-визвольний рух кожного народу неможливий без духовної основи, якою є національна ідея. Національна ідея кожного народу так само неповторна, як і його історичний шлях. Українська національна ідея пройшла довгий шлях формування – від думок і переконань окремих людей до окремих груп, а потім оволоділа широкими масами громадськості.

Важливо простежити розвиток  українського національного руху на Над­дніпрянщині від стадії “збирання спадщини” до політичної, тобто від кінця ХУШ ст. до 1917 року. Основну увагу слід приділити формуванню саме державницької національна ідея. Особливе місце в формуванні передумов розвитку української ідеї мав вихід в 1789 р. “Енеїди” І. Котляревського. Пригадавши зміст цього видатного твору, студент має можливість висловити свою думку відносно його місця в розвитку культури суспільної думки України кінця ХУШ ст. Доцільно також пригадати про появу на початку ХІХ ст. наукових досліджень української мови, посібників з мовознавства.

Тезисно розкривши історію декабристського руху і масонства на Україні, доречно буде відзначити, що в програмних документах цих товариств навіть мови не було ні про державність України, ні про її автономію.

Центром українського національного відродження 1 чверті ХІХ ст., колискою його прийнято вважати Слобожанщину і Лівобережжя. Саме тут, в Харкові, 17 січня 1805 р. відкрито перший в під російській Україні університет.

Далі слід показати, що 20–30-ті роки ХІХ ст. були досить сприятливі для розвитку українського відродження, оскільки імперські ідеологи не вбачали в діяльності українства великої небезпеки. З відкриттям Київського університету і появою в українському національному русі Т.Шевченка центр українського відродження переміщається на Правобережжя. Вкажіть на важливість виходу “Кобзаря” Т.Шевченка. У цей період формується нова українська інтелігенція. Саме її уособленням стало Кирило-Мефодіївське товариство.

Розкриваючи місце Кирило-Мефодіївського товариства в історії розвитку українського національного відродження П чверті ХІХ, слід проаналізувати його склад, ідейні засади, характер діяльності та історичне значення. 

Визначаючи суть ідей товариства, викладених  в програмних документах “Книзі битія українського народу”  (“Законі Божому”) та “Статуті Слов’янського товариства святих Кирила і Мефодія”, виокремте відповіді на такі питання:

– Яка роль відводилась Україні в Федерації слов’янських республік?

– Чим пояснюється особлива роль духовної верстви у суспільстві?

  – Яку структуру державного устрою прагнули встановити кирило-мефодіївці?

   – Про що свідчить той факт, що у списку “слов’янських племен”, які повинні мати самостійність і увійти до федерації слов’ян, “північноруси” (росіяни) стоять на другому місці, а “південноруси” (українці) – на першому?

  – Як можна зрозуміти сформульований братчиками ідеал: “І Україна буде непідлеглою Річчю Посполи­тою в союзі Слав'янськім”?

Вкажіть на роль Т.Шевченка в діяльності товариства і в українському національному русі в цілому. Чим пояснити таку жорстоку розправу царського уряду над поетом?

У підсумку розповіді про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства необхідно наголосити, що це товариство було першим самостійним політичним форсуванням, яке організаційно не підпорядковувалось, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної з загальноросійських політичних течій.

Політичний ідеал кирило–мефодіївців продовжував розробляти М.Драгоманов. У майбутньому він відводив Україні роль автономного утворення у складі Російської федеральної  республіки. Чим, можна пояснити таку точку зору М.Драгоманова? Розкрийте його кон­цепцію “громадіївського соціалізму”.                                              

Аналізуючи політичну стадію українського на­ціонального відродження, яка проявилась в утворенні перших українських пар­тій в Наддніпрянщині, слід наголосити, що першою такою партією  була Революційна українсь­ка партія (1900). Важливо проаналізувати її склад, а також програму.  Зрозуміти політичні цілі партії студенту допоможе опрацювання брошури М. Міхновського “Самостійна Україна”, яка стала маніфестом РУП. Логічним продовженням відповіді стане розповідь про утворення Української народної партії (УНП), Української соціал-демократичної партії (УСДП), Української радикальної партії (УРП), Української демократично-радикальної партії (УДРП), Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), Української партії соціал–федералістів (УПСФ). При відповіді необхідно вказати дати заснування цих партій, їх лідерів методи досягнення мети і проаналізувати політичні програми. При цьому особливу увагу слід сконцентрувати на політичному устрої, шляхах вирішення аграрного питання і на соціальній програмі.

Поміркуйте чому ідея самосійної державності не стала домінуючою в ук­раїнському національному русі і чому, на вашу думку, на початку XX ст. український національний рух на Наддніпрянщині за­лишився на автономістських та федералістськихпозиціях.