Соціально-економічне і політичне становище українських земель в XIX ст. Посилення національного гніту

Розкриваючи перший пункт плану, потрібно з'ясувати історичні обставини, в яких розвивалася ідея української державності в XIX – на початку XX ст. При цьому  слід мати на увазі, що визначальним чинником, що впливав на розвиток України у ХІХ ст. стало її колоніальне становище.   Варто пригадати в результаті яких подій відбувся процес інкорпорації українських земель до складу Російської та Австро-Угорської імперії. Кінець ХУШ – початок ХІХ ст. характеризувався конкретними змінами в адміністративно-територіальному устрої. При відповіді слід вказати історичні регіони України, що увійшли до складу Росії та Австро-Угорщини, межі нових адміністративно-територіальних утворень. Яку територію України було захоплено сусідніми імперіями?

Почати розповідь слід з соціально-економічного розвитку. Середина XIX ст. стала періодом реформ у обох імперіях, між якими була поділена Україна. Під час революції 1848–1849 рр. австрійські Габсбурги скасували панщину. Поразка Росії у Кримській війні 1853–1856 рр. змусила імператора Олександра II розпочати соціально-економічні реформи (назвати їх), найважливішою з яких було скасування кріпацтва. Студенту важливо поміркувати над наслідками цих реформ.  Порівняйте  суть проведених реформ у Галичині і Наддніпрянській Україні. Аналізуючи позитивний вплив прийняття у 1867 р. в Австрії Конституції, що проголошувала рівність громадян у державних установах, судах і школах, влада продовжувала на західноукраїнських землях політику “поділяй і володаруй”, протиставляючи українську більшість польській, румунській і німецькій меншості.

Треба підкреслити, що  звільнення селян не призвело до покра­щення їх економічного становища і це було причиною масової еміграції українського селянства  до азіатських районів Російської імперії (Зелений Клин, Туркестан, Сибір). Станом на 1924 р. близько 2 млн. україн­ців залишилося там на постійно. Аналогічний процес відбувався на західноукраїнських землях, – між 1890 і 1914 р. більш як 500 тисяч українців емігрували звідси до Канади, США, Південної Америки.

Слід наголосити на наслідках скасування кріпацтва  для індустріалізації та модер­нізації економіки. Коротко охарактеризувати економічне становище українських земель в складі двох імперій. Які особливості промислового розвитку під російської і підавстрійської України? Підводячи підсумки розвитку України, необхідно підкреслити, що внаслідок реформ Наддніпрянська Україна перетворилася на високорозвинутий аграрно-індустріальний регіон Російської імперії, де уряд здійснював колоніальну економічну політику, спрямовану на зміцнення позиції метрополії.

Важливо акцентувати увагу на тому, що особливістю українського життя в Галичині було те, що тут українська культурно-освітня і українська економічна діяльність становили одне нерозривне ціле. Українські торгові, фінансові, промислові інституції заробляли гроші, які вкладалися в українські культурно-просвітницькі товариства, а останні підготували десятки тисяч висококваліфікованих освічених та національно свідомих молодих людей, які брали активну участь у розвитку різних галузей економіки Галичини.

Розкриваючи особливості економічного розвитку Галичини, слід розповісти про зародження тут українського кооперативного руху, вказавши причини його появи, цілі і назвати найбільш відомі серед них. Проаналізуйте вислів: “Свій до свого – по своє”. Чи може він бути актуальним в наші дні? Свою думку аргументуйте.

Далі варто показати вплив індустріалізація і урбанізація на структуру українського народу. Дати потрібну відповідь допоможе аналіз національного складу міських жителів великих міст України. Як можна пояснити те, що лише тро­хи більше 5% українців проживало в містах?

 Слід звернути увагу на  особливості формування  української нації, які проявились в тому, що українська нація формувалась як нація з неповною структурою, тобто не мала достатньої кількості національної буржуазії і робітників. За браком сильної національної буржуазії роль нової української еліти взяла на себе інтелігенція, теж нечисленна.  Як, на вашу думку, це вплинуло на подальшу долю нашого народу? Поміркуйте над причинами недорозвинутості соціальної структури українського на­роду.

Основною прикметою політичного, становища України в цей період була бездержавність. Царський режим докладав усіх зусиль, щоб зни­щити залишки української окремішності і національної самобутнос­ті. Доцільною буде розповідь про формування в І чверті ХІХ ст. ідеї “трьох начал – православ’я, самодержавство, народність”.  Назвіть головні заходи антиукраїнської політики царату. У відповіді слід відзначити, що така політика царизму була безперервна: після жорстоких заходів нищення українства в ХУШ ст. цю естафету прийняв Олександр І, який в 1804 р. своїм указом заборонив навчання в школах на “малоросійському наріччі”. Особ­ливу увагу зверніть на “Валуєвський циркуляр” 1863 р. і Емський  указ 1876 р., спрямовані на повне витіснення української мови. Рекомендується проаналізувати ці документи, опрацювавши першоджерела. Чому Емський акт був таємний?