Організаційно-методичні вказівки

Місце проведення: лекційна аудиторія.

Вид лекції: тематична.

Вступна частина:

• Формулювання мети та завдань лекції, визначення її актуальності, оголошення плану лекції, рішення організаційних питань заняття, надання переліку літератури.

Змістовна частина:

• визначення місця теми в системі вивчення курсу;

• визначення взаємозв'язку з іншими дисциплінами та темами (міжпредметний зв’язок);

• надання методології вивчення теми;

• постановка та висвітлення актуальних проблемних питань теми.

Заключна частина.

• формулюються висновки з розглянутої теми;

• визначаються завдання для самостійної роботи, даються методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання питань теми;

• із загального бюджету часу з даної дисципліни 4 години відводиться на семінарське заняття з даної теми та 4 години самостійної роботи. З метою більш глибокого вивчення учбового матеріалу студентам слід додатково законспектувати і вивчити відповіді на питання: 1. Фактори, які визначають модель сучасного юриста; 2. Прогнозування розвитку юридичної освіти, а також більш детально розглянути та законспектувати питання професійних обов’язків судді, адвоката, прокурора, працівника міліції, юрисконсульта;

• рекомендуються літературні та інші джерела для додаткової самостійної роботи (з наведеного переліку);

• даються відповіді на запитання.

Нормативно-правові акти та навчально-методична література:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996 — 1996 р., № 30, стаття 141

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040 «Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації»

3. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII

4. Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII

5. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII

6. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI

7. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI

8. Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с.

9. Бризгалов І.В. Юридична Деонтологія. Короткий курс лекцій. 3-тє вид. стереотип. / І. Бризгалов. – К.: МАУП, 2003. – 48 с.

10. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. Посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008.

11. Несімко О.Д. Сучасна особа юриста. — Львів, 1992р.

12. Проблемы судебной этики. М., 1974г.

13. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник. / О. Скакун. — Харків: Еспада, 2008. — 400 с.

14. Сливка С. Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. і доп. / С. Сливка. – К.: Атіка, 2003. – 320 с.

15. Ткаченко В.Д. Юридична деонтологія. – Харків: Одіссей, 2006. — 256 с.

16. Цирфа Г.О. Юридична деонтологія: Навч. посіб./ За ред. Н.І.Клименко. - К.: Університет “Україна”, 2005 - 210 с.

17. Шмоткін О.В. Юридична деонтологія – К., 1995р.

18. Шумський П. Підготовка юридичних кадрів: проблемні питання // Право України, 1993, N 4.

 

 

Зміст навчального заняття

 

Вступ

Упродовж 17 років Україна вибудовує свою правову систему. Реформується законодавство, розробляються зміни до Конституції. Соціально-економічні перетворення вимагають формування професійного, кваліфікаційного правового корпусу, який забезпечував би функціонування та адаптацію чинної законодавчої бази нашої держави до європейських норм та вимог.

На ці тенденції активно реагує ринок юридичних послуг: однією з найпрестижніших стають професії юриста та адвоката. Орієнтується на європейську модель і наша система освіти: впроваджується нова система оцінювання, розробляються різноманітні тести, нові навчальні дисципліни, модернізуються освітньо-кваліфікаційні рівні. Проте чи створює існуюча кількість закладів освіти, які пропонують юридичний фах за «європейськими» стандартами, досить якісну основу для формування правового корпусу держави?

Заклади вищої освіти щороку переймають дедалі більше елементів ринкових відносин, водночас руйнуючи напрацьований роками досвід радянської системи навчання. Таким чином, маємо ситуацію, за якої на відповідні тенденції підвищення попиту на фахівців-юристів наша держава може запропонувати лише перехідну модель вищої юридичної освіти.

Зацікавленість у професії юриста – цілком зрозумілий процес, адже наша держава розвивається, зростає нове покоління молодих людей, котрі мають нові пріоритети, бажають захищати свої права та інтереси, прагнуть певної стабільності, але при цьому не позбавлені авантюризму та певної частки романтики юридичної професії. Проте талановитим юристом може стати не кожен. Важливо, аби людина самостійно здійснила вибір фаху та дійсно мала бажання надавати юридичну допомогу, що в подальшому обов’язково має допомогти стати їй справжнім юристом.

Видів юридичних професій існує багато, студенти вищих юридичних навчальних закладів хоча і обрали право як основну сферу своєї майбутньої діяльності, але не завжди орієнтуються яку саме спеціалізацію, яких фах планують обрати після закінчення ВНЗ. Сьогоднішня наша лекція дасть уявлення про коло обов’язків основних юридичних професій, таких як адвокат, суддя, працівник міліції, прокурор та юрисконсульт, а також дасть орієнтир для вибору майбутньої професії відповідно до внутрішніх переконань та уподобань.