Організаційно-методичні вказівки. Місце проведення: лекційна аудиторія.

Місце проведення: лекційна аудиторія.

Вид лекції: тематична.

Вступна частина:

• Формулювання мети та завдань лекції, визначення її актуальності, оголошення плану лекції, рішення організаційних питань заняття, надання переліку літератури.

Змістовна частина:

• визначення місця теми в системі вивчення курсу;

• визначення взаємозв'язку з іншими дисциплінами та темами (міжпредметний зв’язок);

• надання методології вивчення теми;

• постановка та висвітлення актуальних проблемних питань теми.

Заключна частина.

• формулюються висновки з розглянутої теми;

• визначаються завдання для самостійної роботи, даються методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання питань теми;

• із загального бюджету часу з даної дисципліни 4 години відводиться на семінарське заняття з даної теми та 2 години самостійної роботи. З метою більш глибокого вивчення учбового матеріалу студентам слід додатково законспектувати і вивчити відповіді на питання: 1.Загальна характеристика духовної культури юриста. 2. Особливості, принципи та функції службового етикету.3. Етика ненасильства та юридичного милосердя;

• рекомендуються літературні та інші джерела для додаткової самостійної роботи (з наведеного переліку);

• даються відповіді на запитання.

Нормативно-правові акти та навчально-методична література:

1. Біленчук П. Д., Сливка С. С Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчка. - Київ: АТІКА, 1999. - 320 с.

2. Богатирьов І.Г. Юридична деонтологія: Навчальний посібник. Чернігів 2000

3. Бризгалов І.В. Юридична Деонтологія. Короткий курс лекцій. 3-тє вид. стереотип. / І. Бризгалов. – К.: МАУП, 2003. –48 с.

4. Горшенев В. М., Бенедик Й. В. Юридическая деонтология: Учеб. пособ. - К.: УМК БО при Минвузе УССР, 1988 – 80 с.

5. Горшенев В.М., Бенедик И.В. Юридическая деонтология: Учебное пособие – К., 1988г.

6. Гусарев С.Д., Карпов О.М. Юридична деонтологія. – К.,1998

7. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): Навч. Посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008.

8. Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підручник. / О. Скакун. — Харків: Еспада, 2008. — 400 с.

9. Сливка С. Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, пере-роб. і доп. / С. Сливка. – К.: Атіка, 2003. – 320 с.

10. Ткаченко В.Д. Юридична деонтологія. – Харків: Одіссей, 2006. — 256 с.

11. Цирфа Г.О. Юридична деонтологія: Навч. посіб./ За ред. Н.І.Клименко. - К.: Університет “Україна”, 2005 - 210 с.

12. Шмоткін О.В. Юридична деонтологія – К., 1995р.

13. Кобликов А.С.: Юридическая этика. Учебник для вузов. 2-е изд. М., 2003г. С.22-31.

14. Проблемы судебной этики. М., 1974г.

15. Карпец И.И. Уголовное право и этика. К. 1993г.

16. Федоренко Е.Г. Профессиональная этика. К., 1983г.

17. Леоненко В.В. Професійна етика учасників кримінального судочинства. К., 1981р.

18. Горский Г., Кокорев Л., Котов Д. Судебная этика. — Воронеж, 1973г.

19. Несімко О.Д. Сучасна особа юриста. — Львів, 1992р.

 

 

Зміст навчального заняття

 

Вступ

 

Особистість спеціаліста в сфері права передбачає оволодіння ним великою кількістю норма та правил і ці норми не завжди мають правовий характер. Юрист, як особа, яка має справу з людьми має сформувати в себе високий рівень духовної та моральної культури, адже саме на уявленні про добро і зло, справедливість ґрунтується його внутрішній імператив, окреслюється основний напрямок в якому він має діяти вирішуючи ту чи іншу життєву ситуацію, правову проблему. Саме тому будь-який фахівець у сфері права повинен знати що саме входить до складу духовної та моральної культури особистості.

Не менш важливим для діяльності правника є зовнішній прояв його культури та культура його поведінки у суспільстві, в колективі, з підприємствами, установами та організаціями, з клієнтами. Службовий етикет та юридичний етикет є важливими для діяльності правника, оскільки він, будучи представником держави, втіленням права і закону, повинен не лише своїми діями але і зовнішнім виглядом формувати у оточуючих повагу до права і закону, а також до правничої професії загалом.

У рамках цієї лекції ми також зупинимося на питаннях етики ненасильства та юридичного милосердя як основних гарантій реалізації прав та свобод громадян під час здійснення юридичної діяльності, охарактеризуємо основні етичні проблеми юридичної діяльності, зокрема питання застосування вимушеного насильства.