Форми та системи оплати праці

Погодинною називається така форма оплати праці, при якій заробітна плата робітникам нараховується по встановленим тарифній ставці або окладу за фактично відпрацьований час. Вона є переважною формою у світовій практиці, тому що дозволяє збільшувати інтенсивність роботи без збільшення її оплати.

Погодинна форма оплати праці (ПФОП) застосовується на підприємствах з регламентованим технологічним режимом, де робітник не може безпосередньо впливати на збільшення випуску продукції.

Застосування ПФОП є найбільш доцільним у наступних умовах:

· для ділянок, де якість продукції є найважливішим показником нормальної роботи;

· для ділянок, де нормування й облік роботи вимагають більших витрат і є економічно недоцільними, чи там де робота не може бути точно пронормована.

Застосовується дві системи заробітної плати при ПФОП:

1. Проста погодинна система. Заробітна плата визначається за формулою:

,

(7.1)

 

де		–	погодинна заробітна плата;
		–	годинна тарифна ставка працівника відповідного розряду, грн./год.;
		–	фактично відпрацьований час, год.

 

2. Погодинно-преміальна система. Заробітна плата визначається за формулою:

,

(7.2)

 

де	П	–	розмір премії у відсотках до тарифної ставки за виконання встановлених показників та умов преміювання, %;
	К	–	розмір премії за кожний відсоток перевиконання встановлених показників та умов преміювання, %;
	n	–	відсоток перевиконання встановлених показників та умов преміювання.

 

 

При відрядній формі оплати праці (ВФОП) заробітна плата встановлюється робітникам по заздалегідь установлених розцінках за кожну одиницю виконаної роботи або виробленої продукції. Ця форма сприяє виконанню об'ємних показників, тому що вона використовує міру інтенсивності роботи – норму:

· норму часу – час, необхідний для створення одиниці або партії виробів;

· норму виробітку – обсяг продукції, що повинен бути випущений за конкретний час.

ВФОП доцільно застосовувати в наступних умовах:

· за наявності кількісних показників роботи, які безпосередньо залежать від даного працівника;

· за можливості збільшити виробіток або обсяг виконаних робіт;

· за необхідності стимулювати об'ємні показники даної ділянки;

· за наявності можливості точного обліку виконуваної роботи, застосування технічно обґрунтованих норм роботи.

ВФОП підрозділяється на системи по способах:

· визначення відрядної розцінки (пряма, непряма, акордна, прогресивна, підрядна);

· розрахунків із працівниками (індивідуальна або колективна);

· матеріального заохочення (із преміальними виплатами або без них).

1. Пряма індивідуальна відрядна система заробітної плати. Заробітна плата робітника розраховується за формулою:

,

(7.3)

 

де

–

розцінка на і-тий вид продукції або роботи, грн. Розцінка може бути визначена

 

	(7.4)
або
,	(7.5)

 

де		–	норма часу на виконання роботи або виготовлення продукції, год./од.;
		–	норма виробітку за 1 годину, од./год.

 

–

кількість випущеної продукції або виконаної роботи, нат. одиниць

 

2. Пряма колективна відрядна система заробітної плати. Величина заробітку визначається аналогічно через колективні розцінки й загальний обсяг продукції.

3. Відрядно-преміальна система. Крім заробітної плати виплачується премія за перевиконання встановлених показників. Загальний заробіток визначається за формулою:

,

(7.6)

 

Преміювання здійснюється за двома-трьома якісними показниками.

4. Непряма відрядна система заробітної плати застосовується для допоміжних робітників, чия робота впливає на роботу основних робітників (обслуговують основних робітників):

,

(7.7)

 

де		–	годинна тарифна ставка допоміжних робітників, грн.;
		–	норма виробітку основних робітників, од./год.

 

5. Відрядно-прогресивна система заробітної плати. Розрахунок ведеться за формулою:

,

(7.8)

 

де		–	підвищена розцінка за надпланове значення показника, грн.;
		–	кількість продукції, що вироблена робітником понад норми за розрахунковий період, нат. одиниць

 

6. Акордна система заробітної плати передбачає виконання певного обсягу роботи за певну величину заробітної плати. Вона виплачується незалежно від строку виконання робіт за кінцевими результатами.

Оплата праці службовців здійснюється за штатним розкладом з прийнятою системою преміювання.

В умовах переходу до ринкових умов господарювання знайшла застосування безтарифна система оплати праці (БСОП), яка залежить від ряду факторів: кваліфікаційного рівня працівника (від директора до робітника), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу. Деякі підприємства орієнтують систему матеріального стимулювання на фактичну кваліфікацію працівника – здатність не тільки виконувати свої безпосередні обов'язки, але й брати участь у рішенні виробничих проблем. Такі працівники одержують фіксовану платню за кваліфікацію.

На більшості підприємств оплата праці службовців здійснюється згідно з встановленим за штатним розкладом окладом і відповідно до діючої системи преміювання.

Різновидом БСОП є контрактна система.

Із усієї розмаїтості існуючих форм і систем оплати праці підприємство вибирає ті, які більшою мірою відповідають конкретним умовам виробництва: характеру продукції, що випускається, застосовуваній технології, рівню управління, ринку збуту, обсягу попиту тощо.

Участь у прибутках (доходах) полягає в розподілі їхньої певної частини між працівниками підприємства, що може бути строковим (наприклад, щомісячні виплати), чи виступати у формі поширення між працівниками акцій підприємства.

Додаткові виплати із прибутків залежать від рівня витрат на виробництво й цін, конкурентоспроможності продукції й фінансового стану підприємства. Їхні розміри визначаються спеціальним документом (угодою), що додається до колективного договору.

Можна виділити наступні системи участі працівників у прибутках (на основі оцінки заслуг):

1) за результатами загальної діяльності підприємства:

· системи стимулювання конкретних обсягів робіт, обсягів продажів і т. ін.;

· системи участі в прибутках залежно від продуктивності;

· системи преміальних виплат (бонусів).

2) на основі відносин власності:

· системи надання своїм працівникам акцій підприємства;

· системи співволодіння активами підприємства за посередництвом інвестиційних фондів;

· системи поширення нових акцій.

Питання до самоперевірки:

1. Перелічіть та охарактеризуйте складові організації оплати праці на підприємстві.

2. Назвіть форми оплати праці, області їх використання, переваги та недоліки.

Приклади тестових завдань:

1. Основна (тарифна) частина заробітної плати працівника не залежить від:

а) результатів його праці;

б) рівня його кваліфікації;

в) складності робіт, що ним виконуються;

г) результатів господарської діяльності підприємства, на якому він працює.

2. На підприємствах з регламентованим технологічним режимом, де робітник не може безпосередньо впливати на збільшення випуску продукції, доцільно використовувати:

а) відрядну форму оплати праці;

б) акордну систему оплати праці;

в) погодинну форму оплати праці;

г) преміальну форму оплати праці.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Безтарифна модель оплати праці.

2. Практика державного й договірного регулювання оплати праці на підприємствах України.

Література [10, с. 148-156; 11, с. 254-306; 13, с. 378-402; 18, с. 77-87; 21, с. 230-242; 22, с. 96-118; 23, с. 132-150; 24, с. 330-354; 26, с. 275-286; 27, с. 185-195; 30, с. 50-57].