Автоматизація дій учнів з новими інтонаційними моделями

Так само, як і в процесі автоматизації дій учнів з окремими звуками, тут використовуються вправи на рецепцію ІнМ та вправи на репродукцію ІнМ. У зв'язку з мовленнєвим характером інтонаційних навичок при навчанні інтонації необхідно виконувати умовно-комунікативні вправи.

Вправи на рецепцію інтонаційних моделей: вправи на впізнавання ІнМ, на диференціацію ІнМ та ідентифікацію.

Вправи на впізнавання: Послухайте розпорядження, які батьки дають своїм дітям. Підніміть руку (сигнальну картку), коли ви почуєте, що розпорядження зроблене у формі прохання. (Або: порахуйте, скільки разів батьки звернулися до дітей з проханням.) Не забудьте, що прохання передається висхідним тоном.

Вправи на диференціацію: Послухайте розпорядження, які дають дітям батько й мати. Вирішіть, чи обидва вони звертаються до дітей з проханням. Якщо так, поставте знак "+" біля відповідного номера, якщо ні — знак "-"

Вправа на ідентифікацію: Послухайте розпорядження, які дають батьки. Визначте, де вони звертають­ся до дітей з проханням (П), а де з наказом(Н). Зробіть відповідні позначки біля номера кожного розпорядження.

Вправи на (ре)продукцію інтонаційних моделей: За своїм характером це умовно-комунікативні рецептивно-репродуктивні вправи на імітацію, підстановку і трансформацію.

Вправи на імітацію: Попросіть товариша зробити те, про що я прошу вас.

Вправи на підстановку: Я звернуся до вас з проханням дати мені певну річ. Зверніться до товариша подібним проханням, але попросіть іншу річ.

Вправи на трансформацію: Послухайте мої накази і передайте їх товаришеві як прохання.

Вправа на самостійне вживання ІнМ: У мене на столі багато речей. Якщо ви попросите їх англійською мовою, їх одержите.

Робота над інтонацією має продовжуватись при виконанні комунікатив­них вправ у говорінні, аудіюванні та читанні вголос, бо ІнМ по-справжньому можна вжити (чи зрозуміти) лише у процесі спілкування в різноманітних мов­леннєвих ситуаціях. Саме в цих умовах слід перевіряти, як добре учні засвоїли відібрані ІнМ іноземної мови.

Чому важливо поряд з навичками вимови сформувати стійкі інтонаційні навички?

Які вправи використовуються на етапі ознайомлення та автоматизації?

Додаток 1

Тези лекції в таблицях

Зміст навчання фонетики

Фонетичний матеріал	Фонетичні навички
· Звуки; · Звукосполучення; · Наголос; · Інтонаційні моделі	· рецептивні (слухові): фонематичний слух та інтонаційний слух · репродуктивні (вимовні): артикуляція та інтонація

Групи звуків іноземної мови

Максимально наближені до звуків рідної мови	Схожі на звуки рідної мови, але суттєво відрізняються від них	Не мають артикуляційних або акустичних аналогів у рідній мові
[ b, m, s, z]	[ e, i:, i ]	[ w, r, h ]

Етапи формування артикуляційної навички

1. Ознайомлення з новим звуком

Демонстрація звука Пояснення його артикуляції Порівняння зі звуками рідної мови Артикуляційна гімнастика

2. Автоматизація дій учнів з новим звуком

Рецепція (вправи на розвиток фонематичного слуху): – упізнання – диференціація ідентифікація Репродукція (вправи на навчання артикуляції): – імітація – підстановка – відповіді на запитання – заучування напам’ять

Етапи формування інтонаційної навички

1. Ознайомлення з новою інтонаційною моделлю (ІнМ)

Демонстрація ІнМ Пояснення її комунікативного значення Прослуховування діалогів з новою ІнМ

2. Автоматизація дій учнів з новою інтонаційною моделлю (ІнМ)

Рецепція ІнМ (вправи на розвиток інтонаційного слуху): – упізнання – диференціація – ідентифікація Репродукція ІнМ (вправи на навчання інтонування): – імітація – підстановка – трансформація – самостійне вживання

 

Додаток 2