Гідравлічний іспит трубопроводів.

Усі трубопроводи перед засипанням траншів і здачею в експлуатацію піддають гідравлічному іспиту. Герметичність самопливних трубопроводів перевіряють:

· у мокрих ґрунтах з рівнем ґрунтових вод над шелигою труби 2,0м і більш - на надходження води в трубопровід;

· у сухих ґрунтах - на витік води з трубопроводу;

· у мокрих ґрунтах з рівнем ґрунтових вод над шелигою труби менш 2,0м також на витік води з трубопроводу.

Іспиту по надходженню води в трубопровід проводять виміром припливу ґрунтової води на водозливі, встановленому в лотку нижнього колодязя. Витрата води на водозливі при цьому не повинний перевищувати нормативних значень, зазначених у довідковій літературі.

У сухих ґрунтах іспит проводять двома способами (мал.45).

б)

а)

 

 

Рис.45. Схема гідравлічного іспиту мереж водовідведення.

 

а) Після пристрою колодязів; б) До пристрою колодязів.

1.Розпірка; 2.Заглушка; 3.Рівень води при іспиті; 4.Переносной бак; 5.Шланги; 6.Опора для кріплення шланга.

 

По першому способі випробують одночасно дві суміжних ділянки мережі з трьома оглядовими колодязями. У кінцевих колодязях у трубах установлюють заглушки, а через середній колодязь заповнюють трубопроводи водою до визначеної відмітки. Потім роблять зовнішній огляд мережі на витоки і підтримують постійний рівень у колодязі протягом 30хв. Витік води з трубопроводів оцінюють по кількості долитої води, вона не повинна перевищувати нормативних значень. Стики, що дали текти, розчищають, просушують і зашпаровують знову. Після виправлення дефектів трубопровід піддають вторинному іспиту.

По другому способі гідравлічний іспит роблять до пристрою колодязів. Кінці трубопроводу закривають заглушками, до яких приєднують два гумових шланги. Шланг із верхівкової сторони трубопроводу служить для випуску повітря. Шланг із низової сторони з'єднують з переносним металевим баком, установленому на висоті 4,0м над лотком труби. Випробовуваний трубопровід заповнюють водою через бак і по водомірній рейці встановлюють необхідний рівень води в баці. В міру зниження рівня води в баці її доливають до необхідного рівня. По кількості долитої води протягом 30хв визначають витік і порівнюють з нормативними значеннями. Великі колектори, прокладені по незабудованій території дозволяється випробовувати вибірково на одній ділянці.

Іспит напірних трубопроводів і дюкерів роблять до засипання трубопроводу ділянками не більш 1км. Сталеві трубопроводи випробують на тиск 1Мпа, підвідну частину дюкеру на тиск 1,2Мпа. Чавунні трубопроводи випробують на тиск, рівний робітнику плюс 0,5Мпа, азбестоцементні труби ВТ6 - на тиск, що перевищує робоче на 0,3Мпа, а труби марки ВТ3 - на тиск, що перевищує робоче на 0,5 Мпа. Герметичність напірних і самопливних трубопроводів перевіряють через 1-3 доби після заповнення їхньою водою.