Вимоги, пропоновані до матеріалу труб і колекторів.

 

Вибір матеріалу труб і колекторів виробляється з обліком будівельних, технологічних і економічних вимог. Будівельні вимоги полягають у забезпеченні міцності і довговічності конструкцій і можливості індустріалізації будівництва.

Міцність матеріалу труб диктується впливом на них зовнішніх навантажень, що можуть бути постійними і тимчасовими. Постійні навантаження обумовлені вагомий ґрунту, розташованого над трубопроводами і залежать від виду ґрунту і глибини закладення. Тимчасові навантаження виникають від транспорту, що рухається по поверхні землі, і залежать від виду транспорту, властивостей ґрунту і глибини закладення трубопроводу.

Тому що труби і колектори є під впливом зовнішніх, а також внутрішніх навантажень, що виникають при засміченнях, дією ґрунтових і стічних вод термін служби труб може скорочуватися. Крім того, на довговічність труб позначається і старіння матеріалу. Тому матеріал труб повинний вибиратися з обліком деякої оптимальної довговічності споруджень.

Будівництво трубопроводів і колекторів повинне виконуватися з максимальної індустріалізацією. Тому виготовлення труб визначеної чи довжини збірних елементів для колекторів повинне здійснюватися на підприємствах будівельної індустрії. Пристрій трубопроводів і колекторів здійснюється при цьому шляхом зборки трубопроводів з окремих чи труб окремих елементів. У цьому випадку досягається максимальна механізація будівельних робіт усіх видів.

Технологічні вимоги полягають у забезпеченні водонепроникності і максимальної пропускної здатності труб і колекторів, а також виключення їхнього стирання і корозії. Пропускна здатність труб і колекторів назад пропорційна шорсткості внутрішніх стінок. Зниження шорсткості можна домогтися, застосовуючи відповідний матеріал, а також нанесенням на стінки спеціальних покрить. Виконання цих покрить особливо доцільно, якщо вони одночасно підвищують водонепроникність і стирання стінок труб і колекторів, що відбувається через наявність у стічних водах включень великої щільності (піску, шлаку, бою скла й ін.). Оскільки стічні води, а також підземні води можуть бути агресивними, матеріал труб і колекторів повинний бути стійким до корозії. У цьому випадку склад і властивості стічних і підземних вод є визначальним при виборі матеріалу.

Економічні вимоги полягають у забезпеченні мінімальної вартості матеріалів і витрати мінімальної кількості недефіцитних матеріалів.

Викладеним вимогам у більшій мері задовольняють керамічні, азбестоцементні, бетонні, залізобетонні і пластмасові тру

Стеклопластикові труби виготовляються діаметрами 1200, 1400, 1600, 2000 і 2400мм із гладкими кінцями і діаметром 2400 з розтрубом. Ці труби рекомендується застосовувати для транспортування агресивних стічних вод.

Фаолитові труби і фасонні частини до них виготовляються з кислототривкої фаолитової маси методом шприцювання, формування і пресування діаметром 32-350мм. Ці труби рекомендується застосовувати для транспортування кислих хімічно агресивних стічних вод, що не містять окислювачів при температурі до 120⁰С в залежності від концентрації забруднюючих речовин.

Для пропуску значних витрат стічних вод використовують трубопроводи великого поперечного переріза, що виконують з декількох елементів у поперечному перерізі. Такі трубопроводи називають колекторами. Вони можуть бути збудовані з клінкерної цегли. Форма поперечного переріза їх різна, але частіше - кругла чи овоїдальна. Цегельні колектори надійні і довговічні, але їх неможливо будувати індустріальними методами.

Для будівництва в даний час широко застосовується збірний залізобетон (мал.26), будівництво здійснюється відкритим способом.

Колектори напівкруглої і круглої форми складаються з двох елементів у поперечному перерізі, покладених по підставі з щебеню чи худого бетону. Найважливішою вимогою до зборки таких колекторів є розташування стиків різних елементів у розбіжку. Колектор із труб найбільш перспективний, тому що має високу міцність, водонепроникністю і довговічністю. Крім того, у практиці будівництва колекторів відкритим способом часто застосовуються колектори прямокутної форми перетину. При закритому способі будівництва (щитова проходка) застосовується конструкція колекторів круглої форми поперечного переріза. Внутрішня поверхня колекторів або штукатуриться з залізненням, або облицьовується цеглою, керамічними блоками, пластмасовими плитами. При транспортуванні кислих стоків бетонні колектори облицьовують цеглою на розчині з кислотостійкого цементу чи пластмасовими плитами.

 

ОГЛЯДОВІ КОЛОДЯЗІ.

 

Оглядові колодязі влаштовують на мережі для огляду і спостереження за роботою трубопроводів, а також для виконання різноманітних експлуатаційних заходів на мережі.

Колодязі бувають лінійними, поворотними, вузловими, перепадними, контрольними і промивними. Лінійні оглядові колодязі влаштовують на прямолінійних ділянках мережі на відстані друг від друга:

d = 150мм                     - l = 35м;                 d = 1000 - 1400мм   - l = 150м;

d = 200 - 450мм       - l = 50м;                 d = 1500 - 2000мм   - l = 200м;

d = 500 - 600мм       - l = 75м;                 d > 2000                   - l = 300м.

d = 700 - 900мм       - l = 100м;

Їх улаштовують також при зміні діаметрів трубопроводів і їхніх ухилів. Любою оглядовий колодязь складається з підстави, лоткової частини, робочої камери, горловини і люка (мал.28). Колодязі можуть виконуватися з різних матеріалів: збірних залізобетонних елементів, цегли, бутового каменю й інших місцевих матеріалів. У плані колодязі влаштовують круглими, прямокутними чи полігональними.

1

2

3

8

4

5

6

7

8

Рис.28. Оглядовий колодязь.

1.Щебенева підготовка; 2.Плита днища; 3.Лоткова частина; 4.Робоча камера; 5.Плита перекриття; 6.Горловина; 7.Люк; 8.Скоби.

 

Оглядовий колодязь, установлений на повороті траси трубопроводу, називається поворотним, на приєднаннях до них бічних гілок - вузловим. Їхні конструкції аналогічні конструкції лінійного з тією відмінністю, що діаметр робочої камери визначається з умови розміщення усередині колодязя кривих поворотів. Радіус повороту осі лотка в колодязі повинний бути не менш діаметра трубопроводу. Лотки приєднань бічних гілок у вузлових колодязях також виконуються криволінійними з таким же радіусом повороту в напрямку плину стічної рідини (мал.30). На великих колекторах діаметром 1200 і більш радіус повороту повинний бути не менш п'яти діаметрів, а оглядові колодязі передбачають на початку і наприкінці кривої повороту.

Перепадні колодязі влаштовують для зменшення глибини закладення трубопроводів, гасіння швидкості при її зменшенні на наступних ділянках у запобіганні перевищення максимально припустимої швидкості, при перетинанні з підземними комунікаціями і при затоплених випусках дощових вод у водойму. Конструктивно перепадні колодязі виконують зі стояком, у виді водозливу практичного профілю, шахтного типу й інші.

На трубопроводах діаметром до 500мм включно і висотою перепаду не більш 6,0м застосовуються перепадні колодязі зі стояком у колодязі. Діаметр стояка приймається рівним діаметру трубопроводу, що підводить. У верхній частині стояка влаштовується прийомна лійка, під стояком водобійна подушка, під нею металева плита. Для стояка діаметром до 300мм допускається замість водобійної подушки встановлювати направляюче коліно з водобійною стінкою.

При діаметрі трубопроводу 600мм і вище з величиною перепаду до 3,0м застосовується перепадний колодязь у виді водозливу практичного профілю (мал.32). Перепадний колодязь складається з криволінійного водозливу і водобійного колодязя в підставі. Пристрій водобійного колодязя забезпечує затоплення гідравлічного стрибка, у результаті чого відбувається гасіння енергії потоку.

 

Дощоприймачі.

Для прийому дощових і поталих вод у мережу водовідведення застосовуються спеціальні спорудження - дощоприймачі, що представляють заглиблені камери, перекриті ґратами. Конструкції дощоприймачів підрозділяються на двох груп: без осадової частини і з осадовою частиною. Для прийому стічних вод до дощової мережі застосовуються в основному дощоприймачі без осадової частини. Дно таких дощоприймачів повинне мати плавний обрис. Ґрати дощоприймачів можуть бути прямокутними і круглими, встановлюються в площині проїзної частини доріг. Для збільшення пропускної здатності ґрат їх розташовують на 20-30мм нижче лотка проїзної частини. Для прийому великих витрат при ухилі вулиць більш 0,03 доцільна установка двох ґрат.

Якщо площа стоку має брущате чи брукове покриття то допускається пристрій дощоприймачів з осадовою частиною. Дощоприймачі на загальсплавній мережі крім того обладнаються гідравлічними затворами висотою не менш 10 см. Глибина осадової частини приймається 0,5-0,7м.

дощоприймачі розташовують у знижених місцях, у перехресть перед пішохідними переходами і на затяжних ділянках спусків (підйомів). Відстань між дощоприймачами визначається гідравлічним розрахунком вуличного лотка за умови, що ширина потоку в лотку перед ґратами не перевищує 2,0м.