Приготування бетонів з сухих сумішей може виконуватися в авто бетонозмішувачах (міксерах) безпосередньо на шляху слідування до будівельного майданчику.

Виробничий процес може бути організований за вертикальною схемою (коли витратні бункери знаходяться у верхній точці виробничого приміщення і звідти компоненти самопливом надходять на подальші технологічні операції) або за горизонтальною схемами (технологічне устаткування розташовується практично на одному рівні і передача матеріалів для виконання технологічних операцій здійснюється системою транспортерів) (рис.2.5). Вибір схеми визначається наявністю відповідних виробничих площ, можливою висотою і економічними міркуваннями.

Найбільш поширені вертикальні схеми виробництва – компактні, ефективні, зручні в експлуатації, найменш енерговитратні, екологічно безпечні при експлуатації устаткування.

Тому при проектуванні нових заводів, безумовно, віддається перевага вертикальній схемі.

Горизонтальні виробничо-технологічні схеми застосовуються в тих випадках, коли технологічне устаткування розміщується в існуючих виробничих приміщеннях і надбудовувати споруду недоцільно. Організація виробництва за такими схемами може бути зв’язана і з різними місцевими умовами: природними, технічними, архітектурними.

 

Продуктивність бетонного заводу визначають за формулою

P_б = V_max·k·n·m·φ;

де P_б - продуктивність бетонного заводу, м³/місяць;

 V_max – максимальна потреба в бетонній суміші, м³;

k – коефіцієнт нерівномірності бетонування (1,3 - 1,5);

n – кількість робочих днів у місяці;

m – кількість робочих годин на добу;

φ - коефіцієнт використання робочого часу (0,8 – 0,9).

Бетонні заводи бувають циклічної та безперервної дії (рис. 2.6, 2.7).

До складу бетонного заводу входять:

- бункери для зберігання матеріалів;

- дозувальне відділення;

- бетонозмішувачі;

- пристрої для видачі бетонних сумішей.

 

 

Рис. 2.6 – Схема технологічного процесу виготовлення цементно-бетонної суміші в устаткуванні циклічної дії:

1 – склад щебеню та піску; 2 – транспортер; 3 – привід; 4 – елеватор; 5 – бункер; 6 – дозатор; 7 – бункер хімічних добавок; 8 – приймальна воронка; 9 - дозатор хімічних добавок; 10 – змішувач циклічної дії; 11 – бункер; 12 – аерожолоб; 13 – склад цементу.

 

 

Рис. 2.7 – Схема технологічного процесу виготовлення цементно-бетонної суміші в устаткуванні безперервної дії:

1,2 – склад щебеню та піску; 3,4 – бункери для щебеню та піску; 5 – стрічковий дозатор; 6 – бункер; 7 – транспортер; 8 – склад цементу; 9 – дозатор води; 10 – дозатор цементу; 11 – змішувач безперервної дії.

 

Приготування бетонних сумішей здійснюють у циклічних (рис. 2.8) або безперервних (рис. 2.9) гравітаційних чи примусової дії бетонозмішувачах.

 

 

Рис. 2.8 – Гравітаційний бетонозмішувач:

а – загальний вигляд; б – схема конусного барабану; 1 – корпус; 2 – обичайка; 3, 4 – лопасті, стрілки вказують переміщення бетонної суміші.

Гравітаційні бетонозмішувачі безперервної дії являють собою горизонтальний циліндр, що обертається навколо повздовжньої осі, на внутрішній поверхні якого розташовані лопасті.

 

Рис. 2.9 – Бетонозмішувачі з примусовим змішуванням безперервної дії:

 а – установка С-780; б - установка С-548 Р

Бетонну суміш від бетонного заводу до будівельного майданчика транспортують автобункерами, бортовими автомашинами, автосамоскидами, авто бетоновозами та авто бетонозмішувачами. Для підвищення життєздатності сумішей протягом кількох годин у них вводять уповільнювачі тужавлення (лігносульфонати, після спиртову барду, буру тощо).

Автобетоновози – це автомашини із високим сферичним кузовом з кришкою та подвійною обшивкою. Автобетонозмішувач – це встановлений на шасі автомашини бетонозмішувач. Суміш можливо завантажувати в готовому до вживання вигляді, або воду і добавки подавати перед розвантаженням.