Проектування технологічних процессів виготовлення поліграфічної продукції

ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕССІВ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Тема 7.1 Проектування технологічних процессів відтворення       текстової та ілюстративної частин видання.                                                    Вибір устаткування для електронної обробки інформації.

П роектування та розрахунок технологічних

Процесів з опрацювання ілюстративної інформації

 

Опрацювання ілюстративної інформації включає: введення та створення ілюстрацій у ПК, власне опрацювання зображення, верстання, отримання кольоропроби (для ахроматичного зображення — градаційної проби) та її узгодження з замовником, виведення на матеріальний носій, наприклад, за технологією СТР (computer-to-film).

Наявність певних операцій з опрацювання зображення у загальній схемі процесу та їх послідовність не є строго визначеними, оскільки залежить від характеристик зображення (штрихове, тонове, чорно-біле, кольорове; оцифроване чи на матеріальному носієві). Операції зі створення та введення зображень у ПК, опрацювання та контролювання є загальними та обов'язковими для усіх зображень. Залежно від групи складності зображення можливі різні варіанти технології його опрацювання (рис. 7.5).

 

Вибір комп'ютерних програм

 

Програми, що використовуються у КВС, призначаються для складання тексту, його обробки редагуванням, корегуванням; для дизайну і опрацювання ілюстрацій — скануванням, масштабуванням, тоно- і кольорокорекцією, кольороподі­лом, раструванням; а також для компонування видань верстанням. Розроблено ряд інтегрованих програм — комплекти (пакети) сумісних програм, які можуть виконувати комплексні дії з обробки інформації.

Вибір конкретних програм починають з аналізу існуючих, які можуть бути застосовані. Далі оцінюється кожна програма на повноту та час виконання визначених операцій та ємність оперативної і загальної пам'яті; швидкодію, зручність інтерфейсу у взаємодії оператора з ЕОМ тощо. За переліком операцій переробки текстово-ілюстраційної інформації складають технологічну блок-схему (алгоритм), за яким і обирають усі необхідні програми.

Наприклад, остання версія програми MS Publisher варіант MS Office ХР розраховано на платформу Windows. Вона дозволяє створити макет необхідного виду друкованої продукції — конверта, бланка, буклета тощо. Програма має нові інтелектуальні засоби автоматизованого дизайну, розширені можливості підготовки видань до друку і публікації в Інтернеті. Розмір програми незначний — всього 99 Мбайт. До недоліків слід віднести відсутність прямого виводу у формат PDF. Цінність наявних шаблонів знижується тим, що у них не враховано українську специфіку.

Програма Adobe InDesign 2.0 — професійний видавничий продукт, оптимізований під верстку найширшого асортименту видань — від буклетів до великих за обсягом книг з повноколірними ілюстраціями. Програма побудована за модульним принципом. Є інструменти для малювання, оптимізовані засоби ро­боти зі шрифтами тощо. Нині ця програма надзвичайно популярна у підготовці оригінал-макетів ілюстрованих журналів, наприклад, журнал «КомпьюАрт» готується саме за її допомогою.

Adobe Page Maker 7.0 — класичний пакет високої продуктивності з широкими можливостями роботи з кольором. Це класична і зручна програма з потужними інструментами вводу і виводу інформації та інтегрованості з іншими програмними продуктами, що існують на сьогоднішній день — Adobe Illustrator, Adobe Photoshop, Corel Draw тощо.

Corel Ventura 10 — також потужний професійний інструмент КВС. Переваги цієї програми найбільш очевидні при роботі з великим за обсягом виданнями книгами, енциклопедіями, каталогами тощо.

Adobe Frame Maker — один з кращих інструментів для верстання великих за обсягом і складних за версткою видань, насичених технічними описами, формулами, таблицями, різноманітними зносками, ілюстраціями тощо. Розширена підтримка шаблонів дає можливість оператору зосередити увагу на змісті, у той час, коли програма автоматично формує текст у режимі WISIWYG.

Слід зазначити, що наведені програми Adobe InDesign, Adobe Page Maker, Corel Ventura, Adobe Frame Maker мають у вітчизняному ВПК обмежене використання, зумовлене відмовою більшості операторів вивідних пристроїв — формних і фотоскладальних апаратів — опрацьовувати оригінальні та конвертовані з них PDF-файли, пояснюючи появами некоректно розпізнаних знаків при виводі спусків друкарських аркушів. Однак, за відсутності публікацій експериментальних даних та коментарів щодо наявності помилок виводу інформації залежно від характеру програмного забезпечення, застосованого для створення оригінал-макету, та рекомендацій по їх усуненню, такі заяви не обґрунтовані.

Найбільш поширеною нині на теренах України, та й у світі є програма QuarkXPress — світовий лідер верстки. Надійна, швидка, якісна програма у КВС, де верстка друкованої продукції є основною ланкою діяльності — у видавництвах для книг і брошур, у редакціях газет, журналів, у рекламних агенціях. На платформі Macintosh програма є промисловим стандартом. Багаторічний лідер видавничої галузі — програма QuarkXPress — і нині залишається однією з найбільш привабливих продуктів для ВПК.

Необхідно підкреслити, що завдяки сучасним програмам, що забезпечують режим WISIWYG, відпала необхідність заздалегідь розробляти матеріальні аналогові макети, ескізні креслення. Натомість більшість операторів КВС з творчим потенціалом — художники, графіки, дизайнери — вільно оволодівши віртуальним інструментарієм, можуть створювати варіанти віртуальних макетів і обирати кращий. З'явилася упевненість у коректно поданій інформації; зменшилася кількість помилок при опрацюванні хімічних і математичних формул. Однак, продовжується створення і поширення різноманітних програмних комплексних продуктів для складання і макетування математичних і хімічних формул, таблиць, текстів, що не забезпечують режиму WISIWYG, а повертають нас до пакетного режиму роботи КВС, коли опера тор здійснював кодування інформації умовними символами без їх візуального контролю. Тому іноді не слід захоплюватися автоматизацією, адже втрачається діалог людини-оператора з КВС саме на етапах автоматизації редагування, корегування, творчого пошуку.

Окрім усіх цих основних програм, необхідно також звертати увагу на допоміжні програми: обробки і створення векторної і растрової графіки, супутні програми КВС для інтеграції у системи управління й контролю виробництвом, зв'язку з іншими операторами через Інтернет тощо, які неупинно вдосконалюються. Тому при проектуванні нових підприємств ВПК слід завжди бути на сторожі і керуватися новою науково-технічною літературою: професійними виданнями, проспектами фірм, власним досвідом і мережею Інтернет.

Вибір технології друку

При проектуванні поліграфічних підприємств необхідно сформувати послідовність технологічних етапів виготовлення готової продукції, тому необхідно проаналізувати промислове завдання і прийняти ряд відповідальних рішень: який метод друку обрати; як буде комплектуватися видання — з аркушів чи зошитів; як скріплюватиметься блок — нитками, дротом, незшивне клейове скріплення і т.д.

За промисловим завданням необхідно обрати спосіб друку. Остаточну доцільність його застосування необхідно потім підтвердити технологічними і економічними розрахунками. За результатами розрахунків обсягу робіт на етапах виробничих процесів визначають ступінь узгодженості виробничих потужностей усіх цехів і дільниць, які слугують вихідними даними для розрахунків завантажень на всіх технологічних операціях. Саме тому найважливішим розрахунком є розрахунок потужності друкарського виробництва, який починається з вибору технології друкування і конкретних друкарських машин.

 

При виборі способу друку необхідно орієнтуватися на стратегію ринку. За даними РІВА у 2006 – 2007 рр. частка аркушевого плоского офсетного друку становила 20 % світового поліграфічного ринку, а рулонного — 12 %. За даними КВА 40 % міжнародного ринку аркушевого друкарського устаткування поділили компанії Heidelberg (41 %), КВА (16 %), Коmогі (15 %), Man Roland (14 %), і всього 8 % інші виробники. Провідне місце у рулонному плоскому офсетному друці належить компанії «ЯМ Интер нешнл» (США). Тому особливу увагу слід приділяти саме плоскому офсетному друку.

Флексографічний метод друку займає сьогодні провідні позиції для друкування споживчої продукції — паковань, тари (плівкової, картонної, паперової тощо).

Глибокий друк користується популярністю для продукування вели коти ражної журнальної продукції, каталогів закладів торгівлі, а також є високоякісним конкурентом флексографічного друку на ринку повноколірних паковань з полімерних плівок.

Трафаретний спосіб друку один з найбільш технологічно гнучких. Він охоплює різноманітні спектри застосування: від ручних малотиражних робіт до високопродуктивних промислових; від малесеньких форматів (циферблати годинників, кредитні картки, друковані електронні плати) до великоформатних білбордів 3 х 6 м; а у якості основ для друку — від паперу, текстилю, кераміки, синтетичних матеріалів до металів і скла.

Розвиток трафаретного друку стимулюється низкою факторів. Цей метод друку не ставить високих вимог щодо в'язкості і складу фарб та лаків, якості поверхні задруковуваних матеріалів (аби фарба лише трималась і закріплювалась на поверхні основи). Лакування можливе суцільне і фрагментальне на малих і великих форматах. Все це сприяло розвитку трафаретного устаткування різних конструкцій, продуктивності і форматів. Формати можуть бути дуже великими оскільки тиск на форму здійснюється ракелем, а не друкарським циліндром. Конфігурації і технологічні можливості друкарської техніки трафаретного друку задовольняють найрізноманітнішим вимогам. Компанії-розробники цієї техніки намагаються уніфікувати навіть настільні верстати з ручним накладанням і зніманням відбитків, забезпечуючи їх автоматизованими пристроями переміщення ракеля для підвищення рівномірності товщини шару фарби у площині відбитка.

Потужною вважається, наприклад, 4-фарбова машина трафаретного друку лінійної побудови. Ця машина друкує УФ-фарбами на тонкому пластику формату 6,1 х 1,8 м з продуктивністю до 72 м²/год. Кожна друкарська секція включається в роботу лише після того, як кожний лист задруковано у попередній секції і повністю висушений. Під час роботи у машині знаходиться лише один лист пластика. Цикл роботи починається з подачі його на робочий стіл для позиціювання і закінчується виходом на приймальний пристрій. Новий технологічний цикл починається тільки з цього моменту.

Струминний друк (Іпк іет) у технології «з комп'ютера у друк» (сотриїег-їо-ргіпі) став сьогодні найбільш поширеним безконтактним методом повноколірного задруковування широкого спектру матеріалів (носіїв друкованої інформації) великих розмірів і малих форматів. Міжнародна виставка сігира'2008 фактично стала тріумфом цієї технології друкування і закріпила на наступні десять років перспективність розробок у цій царині. Саме завдяки інтенсивним пошукам і створенню унікальних УФ-фарбувальних засобів і так званих «сольвентних», до складу яких входять смоли, що розчинюються у воді, суміші летких і важких розчинників, що закріплюються шляхом всотування, випаровування і полімеризації, — з'явилася можливість активної конкуренції з трафаретним друком. Переваги струминного друку і друкувальних пристроїв на його базі полягають, перш за все, у технології «з комп'ютера у друк». Тут числові масиви даних з комп'ютера передаються безпосередньо на пристрій виводу, який за допомогою сопел прямо чи через передавальний носій (офсетне полотнище) задруковує папір, плівку, тонкий пластик, тканину тощо. Інформація з комп'ютера переноситься найкоротшим шляхом з мінімальною кількістю функціональних елементів. При достатній довжині соплової матриці та відповідній ширині задруковуваного матеріалу формат видання може бути велетенських розмірів, що означає можливість невпинно перспективного удосконалення систем струминного друку.

 

Нині вже діють машини струминного друку форматом до 5 м по ширині задруковуваного матеріалу, продуктивністю до 45 м²/год і більше. Наприклад, струминний принтер Шга Уи II 3360 триметрової ширини з програмним растровим процесором Соlог Вигзї і автоматизованою системою двостороннього друку продуктивністю до 196 м²/год. Спеціальний пристрій у принтері забезпечує суміщення зображень лицьової та зворотної сторони при друкуванні у чотири, шість і вісім фарб.

Машини струминного друку розраховані на друкування на рулонних широкоформатних матеріалах або на великих аркушевих. Так, система широкоформатного друку друкує на аркушевому матеріалі від 1200 х 1600 мм до 1630 х 259 мм (максимальна задруковувана площа 1570 х 2490 мм), або з рулону шириною до 1600 мм.

Установка Зоїіеі РРОІІ5І-1000 ЕХ фірми РоІаnd Corporation  на рулонних матеріалах від 1,2 до 2,6 м (продуктивністю 45 м²/год) (Classic на рулонах 3,2 м (продуктивність до 65 м²/год) МЕ ОАиЕТ-3204/3606 на рулонному матеріалі шириною 3,2 м (продуктивністю 72 м²/год).

Інший приклад, широкоформатний повноколірний принтер струминного друку на жорстких і гнучких матеріалах сольвентними-, екосольвентними- і УФ-фарбами, шириною задруковуваного матеріалу 3,3 м і вагою рулону до 200 кг має технологічну можливість підключення системи інтенсифікації закріплення фарби, залежно від її типу, — контактний чи безконтактний підігрів, вентиляція, опромінення.

Для друку використовують звичайні та спеціальні (покриті плівкою) папери, банерні та прапорні тканини, плівки звичайні та самоклейні; пластик тощо. Фарби — УФ-сушки, сольветні, водні тощо. Більшість з них повинні бути стійкими до УФ-випромінення, вологи, масел, легких механічних пошкоджень тощо.

Цей метод друку також незамінний при персоналізації друкованої продукції у машинних агрегатах будь-якого іншого методу друку у потоці оздоблення і опорядження.

 

Числовий друк залишається поки що найбільш оперативним для виготовлення видань на замовлення невеликими накладами від одного до 300 примірників. Асортимент продукції надзвичайно широкий — книги, журнали, рекламні буклети, презентаційна продукція, плакати тощо. Ця технологія друкування також є серйозним конкурентом плоского офсетного друку завдяки технологічним можливостям друкувальних пристроїв і друкарських машин, які значно розширилися завдяки числовим технологіям. За останні чотири роки вже значно удосконалилися фарбо- та папероживильні системи числових дру­карських машин, розширився асортимент паперу для друкування, з'явилися УФ-картриджи, колірне охоплення відбитків наблизилося до офсетних, а у деяких моделях навіть перевищує його. Більшість моделей числових друкарських машин реалізують технологію «з комп'ютера у друк», агрегатуються з фальцю­вальними і скріплювальними пристроями, можуть використовувати задруковувану основу у вигляді рулону або аркушів.

 

Технічні параметри і технологічні характеристики                      друкарських машин

 

Вибір способу друку і типу друкарського устаткування для продукування тієї чи іншої продукції залежить від типу і виду видання, його дизайну, технічних характеристик, а також необхідності досягти високих техніко-економічних показників. Усі друкарські машини всіх методів друку мають певні технічні параметри і технологічні можливості. Тому ефективність їх за­стосування можна оцінити за визначеним способом друку, за їх технічними та економічними показниками і, особливо, за технологічними характеристиками.

Технічні параметри друкарських машин визначаються: максимальним і мінімальним форматом друку; швидкістю друкування (об./год.); габаритними розмірами; масою; енергоємністю; конструкцією секцій; способами надходження задруковуваної основи та виходу продукції (рулон, аркуш); можливістю переналагоджування; ступенем автоматизації.

Показники технологічних характеристик друкарських машин: кількість фарб, якими може бути здійснено друк за один прогін; варіанти можливостей друку з однієї чи з двох сторін (задруковуваних аркушів чи полотен); варіанти фальцювання (викладання аркушів) у рулонних машинах; наявність секцій гібридного друку (плоского офсетного і флексографічного; глибокого і стру­минного; трафаретного і числового тощо) та лакування (суцільного, вибіркового, УФ- тощо), периферійних пристроїв закріплення відбитків (УФ, комбінованого) тощо. До технологічних характеристик відносяться також якісні можливості машин, що можуть бути оцінені на кількісними параметрами: групою складності продукції; допустимим відсотком ілюстраційності з визначеною лініатурою растра; точністю суміщення фарб та рубки полотнища й чіткості фальцювання; наявністю гібридних технологій оздоблення; денситометричного і спектрометричного автоматичного контролю, інструментарію для роботи з тонкими (товстими) паперами, картонами, металевими листами, з фольгою, лаком тощо.

Технічні параметри і технологічні характеристики всіх видів поліграфічного устаткування, у тому числі, й друкарських машин, залежать від принципових схем їх побудови; матеріалів, з яких виготовлено головні деталі та вузли; від якості виготовлення останніх. Техніко-економічні показники у значній мірі залежать від уміння інженерно-технічного персоналу використати наявні технологічні характеристики машин та контролю їх технічного стану, тобто комфорту в експлуатації механізмів і машин.

Економічні параметри машин визначаються: річною виробничою потужністю; трудомісткістю процесів; собівартістю виготовлення продукції; показниками вартості експлуатації; відносними витратами на експлуатацію; відносним випуском продукції з 1 м² площі чи з 1 м³ об'єму будівлі, тобто окупністю машини.

 

Аркушеві машини

Аркушеві машини характеризуються, у першу чергу, форматами, фарбовістю, ступенем автоматизації, наявністю гібридних технологій та периферійних пристроїв.

Залежно від кількості фарб, що наносяться на задруковуваний матеріал з однієї чи двох сторін за один прогін, машини поділяють на однофарбові і багатофарбові, одностороннього і двостороннього друку, з перевертаючим пристроєм і без нього. Залежно від виконання тих чи інших оздоблювальних операцій у лінію машини можуть оснащуватися лакувальними, сушильними, нумераційними, перфорувальними, позолотними, висікальними або вдруковуючими пристроями.

За форматністю аркушеві машини поділяють на:

•  малого формату 35 х 50 см (два формати А4);

•  середнього формату до 50 х 70 см (чотири формати А4);

•  великого формату 70 х 100 см (8 форматів А4);

•  супервеликого (подвійного) формату 90 х 120, 100 х 140, 120х 162 см.

 

Кожний форматний сегмент ринку друкарських машин усіх фірм-виробників устаткування розвивається сьогодні по своєму. У малому форматі конкуренцію створюють числові системи і технічні вдосконалення машин, тому ринок тут не стабільний. У середньому форматі все складається дещо краще. Значніший потенціал у великоформатних машин, які стають все більш автоматизованими і виграють серед інших завдяки високій продуктивності.

Малоформатні машини переважно однофарбові й використовуються для простих одноколірних штрихових робіт: друкування листівок, бланків, візиток, запрошень і т.п. Розширення сфери застосування цієї технології здійснюється за рахунок використання другої декоративної фарби, яка за наявності додаткової приставної секції друкується за один прогін. Останнім часом малоформатні машини застосовуються і для друкування багатофарбової продукції (у один або декілька прогонів) невеликих і середніх накладів (до 5000 примірників) і при цьому надається нова функціональність оголошенням, інформаційним листкам, обкладинкам, діловій документації та іншій друкованій продукції залежно від терміновості виконання замовлень.

В умовах модернізації парку друкарського устаткування, що проводиться, представляють інтерес марки друкарських машин саме у форматах ЗО х 45 см, 36 х 50 см або близьких їм. Першою умовою ефективного використання певної марки друкарської машини є відповідність її технологічних можливостей характеру продукції, що випускається. Як другу умову слід вказати простоту обслуговування і швидкість переналагодження машини при швидкоплинній зміні замовлень.

Машини цієї групи можуть подавати задруковуваний матеріал у друкарську секцію із самонакладу широкою (45; 50 см) або вузькою (ЗО; 35 см) стороною форматного аркуша. Більш поширені моделі підгрупи з довшою твірною друкарського циліндра, ніж довжина по його окружності.

Найбільш відома модель цієї підгрупи — однофарбова машина А 315 С формату АЗ (36 х 50 см), що є продовженням серії Ротанг Адамовського машинобудівного заводу (Чехія). Аналогічну модель випускає «Ленполиграф-маш» (Росія) — ПОЛ-35. Завдяки подачі широкою стороною (50 см) аркуш в машині стабільніше підходить до передніх і бічних упорів, краще забезпечується суміщення фарб при необхідності багатофарбового друку на таких машинах.

Машини, в яких рух аркуша здійснюється вузькою стороною (30 см і близькі розміри), мають компактнішу конструкцію зі зниженням ваги на 30 – 40 %. У них, як правило, використовуються спрощені фарбовий і зволожувальний апарати, бічний упор виконано у вигляді штовхаючої планки. З метою розширення технологічних можливостей ці машини часто оснащуються додатковою секцією-сателітом для вдруковування декоративною фарбою оформлювальних елементів. Однак, оскільки обидві фарби при цьому переносяться на одне офсетне полотнище, існує небезпека їх змішування при тривалій роботі.

Більш досконалої модифікації є двофарбові машини тих же фірм з рухом аркуша широкою стороною (52 см). У них використовуються самонаклади із каскадною подачею аркуша і централізованою настройкою на формат. Швидкодіючий затиск із системою штифтового приведення прискорює і полегшує кріплення форм. Машини обладнані автоматичними пристроями для змивання офсетних і друкарських циліндрів, фарбових і зволожувальних апаратів.

Залежно від призначення та сфери застосування аркушеві машини, наприклад, фірми  Heidelberg можна поділити на три головні групи (класи):

•  для оперативного друку;

•  для промислового друку;

•  для оперативного повноколірного друку з використанням числових технологій.

У підгрупі малоформатних машин  Heidelberg представлена трьома типами: ОМ 46 (із рухом аркуша вузькою стороною — 34 см), ОТО 52 і 5М 52 (із рухом аркуша широкою стороною — 52 см).

За своїми технічними даними машина ОМ 46 мало відрізняється від моделей, що відносяться до підгрупи (34 см). Проте, вона характеризується високим ступенем автоматизації як на етапі підготовки машини до роботи, так і в процесі друкування. Одним натисненням кнопки на центральному пульті уп­равління достатньо, щоб запустити керовані від комп'ютерної програми процеси зміни замовлення, підготовки самонакладу, попереднього зволоження форми і накочування фарби, тиражного друкування і змивання валиків і циліндрів.

 

Машини типажного ряду 5М 52 мають додаткові удосконалення для одно-, дво- і чотирифарбового друку:

- інтегрований пристрій для попередньої підготовки і зміни стапеля;

- перемикання дво- і чотирисекційних машин на двосторонній друк;

- регулювання фарбового апарата за допомогою дукторного ножа, розділеного лазером на ділянки;

- плівковий зволожувальний апарат, що має вибірковий (перервний) зв'язок через валик із фарбовим апаратом;

-порошковий противідбруднювальний апарат.

 

Машини ряду 5М 52 мають секційну побудову (від однієї до шести секцій). Використання самонакладу із каскадною подачею аркушів і стрічковим пневмотранспортером дозволяє збільшити швидкість до 15 тис. відб./год. Високий ступінь автоматизації скорочує до мінімуму час переналагодження машини при зміні замовлень. Централізоване управління за допомогою системи СРТгоnіс включає попередній вибір функцій і всебічний контроль і діагностику обслуговування машини.

Особливе місце серед машин фірми  Heidelberg займає чотирифарбова числова друкарська машина ОІ 46, діюча за принципом плоского офсетного друку без зволоження друкарських форм. Запис зображення на друкарську форму із кремнійорганічним (силіконовим) поверхневим шаром здійснюється лазерним променем, керованим від комп'ютера, який випалює олеофобний силіконовий шар, відкриваючи друкувальні елементи форми.

 

Машини середнього формату знаходить широке застосування при друці на папері або картоні з однієї або двох сторін в один або декілька прогонів одно- і багатофарбової продукції: реклами, репродукцій, кольорових вкладок, обкладинок для книг і журналів, етикеток, листівок тощо. Значні витрати часу на підготовчі і допоміжні операції при малих накладах, типових для акцидентної продукції, були причиною порівняно низької рентабельності цього технологічного варіанту машин. Однак, все змінилося завдяки впровадженню передовими фірмами-виробниками устаткування програм автоматизації основних підготовчих операцій (установки самонакладу на заданий формат, заміна стапелю і друкарських форм, змивання фарби, переналагодження з одностороннього на двосторонній друк тощо). Висока якість продукції та індивідуальне її оформлення у взаємодії з накладами (що постійно зменшуються), при збереженні рентабельності, забезпечують машинам середнього формату подальший розвиток і розширення сфери застосування.

На вітчизняних підприємствах можна зустріти велику різноманітність офсетних машин середнього формату від 45 х 60 до 50 х 70 см. При достатньо високих технічних характеристиках (сертифікат ЄС) ці машини відрізняються помірною ціною. Все більший вплив на ринок роблять такі всесвітньо відомі фірми, як  Heidelberg, КВА, MAN Roland. Російське устаткування даного типу обмежується одно-, двосекційними машинами 50М Рибінського заводу і моде­лями 5ПОЛ 54 Ейського заводу, що випускалися і раніше На сьогоднішній день лінійка друкарських машин середнього формату складається з трьох серій 807 С формату В2 (52 х 74 см), що має до шести друкарських секцій; 707 С формату А2 (48,5 х 66 см) до п'яти секцій; 507 С формату ВЗ (38,1 х 52 см) також до п'яти друкарських секцій.

Програма автоматизації машин середнього формату має два рівні. Первинний, характерний для російських і чеських машин, обмежений тільки необхідними контрольно-блокувальними функціями. Вищий рівень, освоєний німецькими і японськими фірмами, охоплює операції підготовки машини до роботи, а також операції контролю і управління нею в процесі друкування. Завдяки автоматизації і централізованому управлінню стає можливим одному єдиному друкарю обслуговувати 5- і 6-фарбові моделі машин, навіть при частій зміні замовлень.

 

Машини великого формату забезпечують високу якість двостороннього багатофарбового друку на аркушах стандартного формату (70 х 100 см), а також подвійного формату (100 х 140 см). Але тут були і свої проблеми. Крім технології 4/4 став популярним друк з фарбовістю в 6/2 і 7/1 та за технологією Ні-Рі-Соlог, що забезпечує випуск продукції найбільш високої елітної якості, з більшою насиченістю та інтенсивністю. Для продукування якісних відбитків у такому обладнанні необхідно запобігти відбрюднюванню фарби на лицьовій та зворотній стороні аркуша, добитися точного суміщення фарб на великих задруковуваних площах лицьової і оборотної сторони.

Використання нової технології великого формату з переворотом аркуша вимагало виконання певних умов:

• паперовий аркуш повинен бути точно обрізаним за форматом з усіх сторін, не лише у «головці», а й у «хвості», оскільки після перевороту аркуш проходить наступні секції протилежною стороною («хвостом») вперед;

• формат аркуша повинен бути дещо більше за номінальний для встановлення контрольних елементів — шкал-еталонів контролю якості, технологічних позначок тощо;

• використання фарби з високою швидкістю закріплення;

• при друці насичених плашок рекомендується застосовувати сучасні технологічні методи кольороподілу, наприклад, такі як віднімання кольорових фарб з-під чорної (ІЮР) або із заміною сірої складової (ОСВ) тощо.

Стабільне зростання випуску і продажу аркушевих машин для двостороннього друку спостерігається останнім часом не дивлячись на загрозу втрати якості першого зображення при друкуванні другої сторони через відбруднювання і вимоги до більш точної підрізки аркушів паперу з усіх сторін. Замовники машин бачать їх переваги у підвищенні оперативності процесів, скороченні виробничих площ і робочої сили. Вказані вище проблеми вирішуються удосконаленням конструкцій друкарських машин, розробкою нових друкарських фарб, підвищенням культури виробництва.

Всі ці технологічні вимоги були подолані вдосконаленням технічних параметрів машин і розробкою матеріалів із прогнозованими властивостями.

Аркушеві (листові) офсетні машини форматів 70 х 100 і 100 х 140 см секційної побудови забезпечують весь спектр замовлень: для друкування одно- і багатофарбової продукції з однієї або двох сторін аркуша малими, середніми і великими накладами. Односторонній друк на машинах великого формату в 8 фарб використовується на пакованнях, етикетках, а також для виготовлення спеціальних видів друкованої продукції.

Уперше восьмисекційна машина Speedmaster 5М 102-8Р з пристроєм перевороту аркуша по схемі 4/4 була представлена фірмою Heidelberg у 1994 році. Зараз випуск багатофарбових повноформатних машин став звичним явищем. Більш того, фірми (КВА) пропонують поліграфістам восьмисекційні (і навіть 10- та 12-секційні) машини вже подвоєного формату (100 х 140 см) — Roland 900, Rapida " 142. Такі машини з двома поворотними пристроями дають підприємствам із широким діапазоном замовлень найвищий ступінь гнучкості.

Найбільшого поширення в цій групі машин набули аркушеві офсетні машини трьох провідних фірм: КВА, Heidelberg. До цієї ж групи відносяться машини типу 2ПОЛ-71, що випускалися до 1992 р. Рибінським заводом (Росія) і мали від двох до чотирьох секцій.

Сфера застосування багатосекційних аркушевих офсетних машин істотно розширилась завдяки використанню методів потокової післядрукарської обробки відбитків в безперервному режимі оздоблення (оn-lіnе). З цією метою машини оснащуються модулями холодного тиснення фольгою, лакування і різно­манітними сушильними пристроями.

Засновані на принципах агрегатування і секційності, конструкції аркушевих офсетних машин розвиваються шляхом розширення діапазону задруковуваних матеріалів (від найтоншого паперу до товстого картону, пластику, бляхи, плівки), вдосконалення системи приведення і перевертання аркушів, додаткових можливостей обробки продукції тощо. Завдяки концепції електронного управління, використанню автоматизованих пристроїв заміни форм, управління подачею фарби, вдається скоротити до мінімуму час підготовки машини до друку, підвищити якість друкування тиражних відбитків.

Нині зростання продуктивності друкарських процесів зумовлено не лише за рахунок збільшення швидкості машин — аркушевих до 18 тис. і рулонних до 80 тис. об./год., — але й підвищенням рівня автоматизації допоміжних операцій на процесах прилагоджування, зростання кількості робочих секцій у машинах і особливо збільшенням робочих форматів.

Технологія і техніка великого формату набуває глобального розвитку. В її застосуванні вбачають комплекс переваг:

• висока продуктивність праці;

• зменшення витрат на одиницю продукції;

• економія робочої сили за рахунок об'єднання виконавчих функцій та автоматизації підготовчих операцій;

• можливість збереження єдиного робочого потоку;

• економія виробничих площ.

 

Використання цих суттєвих переваг стало можливим тільки останнім часом, коли стала реальністю автоматизація технологічних процесів на базі числових технологій, а також завдяки розвитку технологій машинобудування та зростанню загальної культури виробництва.

Навіть принтери і плоттери залежно від ширини задруковуваних матеріалів умовно поділяють на чотири класи: звичайні (до 21 см), середні (від 21 до 61 см), широкоформатні (від 61 до 300 см) та зверхширокоформатні (більше за 300 см). Причому формат друку зростає одночасно з розвитком технології від писальних апаратів, що малювали зображення, через термальні (термопапір, підігрів матеріалів) та електрографічні, до лазерних і струминних. Наприклад, зверхширокоформатний плоттер широтою друку 5 м здатен друкувати зі швидкістю 124 м²/год. в чотири, шість і навіть вісім фарб рекламні плакати різної роздільної здатності для можливості ознай­омлення з такою продукцією з близької чи далекої відстані.

Широкоформатні плоттери з'явилися і в технології трафаретного й тампонного друку на аркушевих і рулонних матеріалах з нерухомими планшетними і рухомими дугоподібними столами, з друкарськими головками різноманітної конструкції. У різальному обладнанні плоттерів замість металевих різаків стали застосовувати більш точні лазерні, що уможливило складнофігурне вирізання елементів конструкцій виробів. Зросла різно­манітність матеріалів для друку: від паперів до тканин, полімерних плівок, пластику, кахлю, дерева, металу тощо.

Класичні методи друку також охопив ажіотаж боротьби за супервеликі формати у комбінації з гібридними технологіями. Фірми класичного поліграфічного машинобудування КВА, Heidelberg, «ЯМ Интернешнл» (США), Mitsubishi, Коmогі (Японія) захопилися розробкою друкарських машин \/І_Р-форматів з додатковими секціями гібридних технологій лакування, металізування, секціями розрізки, розмотки, фальцювання тощо. Попит на машини супервеликих форматів після їх появи невпинно зростає.

Машини двостороннього друку у форматі до В1 продукують компанії Heidelberg, КВА, Коmоrі та Mitsubishi.

Так аркушева машина тапгоіапсі 900 XXI- формату 70x90 см має шість друкарських секцій і одну лакувальну. Забезпечена рулонною зарядкою паперу Махзоп. Шестифарбова Рарісіа 142 (фірми КВА) формату 102x142 см оснащена лакувальною секцією і подовженою прийомкою забезпечує продуктивність до 15 тис. від./год. Нарісіа 162а формату 120x162 см може поставлятися у комплекті до восьми друкарських секцій і з однією або двома лакувальними для одностороннього або двостороннього друку, продуктивністю 9 – 13 тис. відб./год. залежно від виду задруковуваного матеріалу. Моделі Варісіа 185 і Рарісіа 205 призначені не лише для друку постерів і широкоформатних пла­катів, але й ідеально підходить для друку пакувальної продукції і навіть книг.

Машина Speedmaster ХІ_ 105-6+1 (Heidelberg) формату 74x105 см має шість друкарських і одну лакувальну секції, забезпечуючи продуктивність  18 тис. відб./год. Може оснащатися рулонною зарядкою.

Фірми Heidelberg і Mitsubishi традиційно виготовляють аркушеву друкарську техніку лінійної побудови, забезпечуючи двосторонній друк переворотом аркуша, в той час як інші японські фірми Акіуата і Котогі будують двоповерхові друкарські машини, у яких переворот аркуша відсутній, бо лице і зворот друкуються одночасно — друкарські секції знаходяться попарно одна над другою. Так машина І-Ргіnt (Акіуата) має шість секцій і дозволяє друк без перевороту аркуша форматом 82 х 113 см на матеріалах завтовшки 0,04-0,2 мм зі швидкістю 13 тис. двосторонніх відбитків за годину. Серія моделей Шігопе 40/44 ЗР (Котогі) може набирати до 12 друкарських секцій, оснащатися додатковими секціями лакування і сушіння, друкувати УФ-фар-бами. Тобто виготовляти продукцію високої відпускної вартості.

Така висока продуктивність аркушевих машин стала можливою завдяки оригінальності конструкторських розробок і набутому великому досвіду в поліграфічному машинобудуванні, чіткому дотриманні стандартів у практичній роботі, що забезпечило фактично створення нової генерації друкарських машин.

 

Найсуттєвіші з цих розробок наступні: