Використання та охорона водних ресурсів

З ростом народонаселення й розвитком продуктивних сил суспільства постійно збільшується і водоспоживання.

Сукупність заходів по обліку, використанню природних водних ресурсів для потреб суспільства та їх охороні, які є частиною народного господарства держави, називається водним господарством.

Загальне управління водним господарством у нашій державі здійснюється Державним комітетом водного господарства.

Основними задачами в управлінні водним господарством є науково обгрунтований розподіл вод між водокористувачами з урахуванням першочергового задоволення питних і побутових потреб населення, раціональне використання водних ресурсів, скорочення об'ємів відбирання води з водних джерел і її втрат при транспортуванні та використанні, впровадження досягнень науково-технічного прогресу для запобігання негативному впливу господарської діяльності на водні об'єкти та ін. При управлінні використанням вод необхідно враховувати дані державного водного кадастру й обліку використання вод за єдиною системою водогосподарських балансів, басейнових і територіальних схем комплексного використання й охорони вод.

Отже, у системі водного господарства винятково важливими є заходи щодо водозабезпечення і водорозподілу для нормальної роботи й розвитку всього народногосподарського комплексу держави.

За офіційними даними, сільське господарство є основним споживачем води в загальнодержавних об'ємах водоспоживання.

При проектуванні водогосподарських об'єктів та споживанні водних ресурсів слід керуватися комплексним їх використанням.

Комплексне використання водних ресурсів - це одночасне забезпечення потреб у воді різних галузей народного господарства (енергетики, зрошувальних меліорацій та ін.) з метою найбільш ефективного їх застосування.

У відповідності з цим, до складу водного господарства входять такі галузі: гідроенергетика - використання водної енергії; водні меліорації - зрошення в зонах недостатнього зволоження; водопостачання та каналізація населених пунктів, промислових і сільськогосподарських виробництв; водний транспорт; використання водних надр - рибоводство, використання корисних рослин та ін. Крім перерахованих галузей водного господарства, можна назвати застосування вод для впорядкування міст і селищ, для санітарних цілей, спортивних заходів та ін.

Отже, при виникненні різних завдань, пов'язаних з використанням водних ресурсів, та при їх реалізації слід передбачати одночасне розв'язання, з максимальним загальним ефектом, і інших задач - енергозбереження при зрошенні, риболовстві, птахівництві (розведенні водоплаваючих птахів) і т. д.

Найважливішою складовою при застосуванні водних ресурсів є їхній облік. Згідно з основами водного законодавства в нашій державі, у процесі споживання водних ресурсів здійснюється державний облік використання вод і ведеться державний водний кадастр. Державному обліку підлягають всі водні об'єкти, які складають єдиний державний фонд, і води, які використовуються в усіх сферах виробництва. Ведеться статистичний облік використання і скидання вод.

Водний кадастр - це систематизована сукупність відомостей про водні ресурси країни.

У нашій державі існує автоматизована інформаційна система кадастру використання водних ресурсів. Базується вона на даних статистичного й оперативного обліку вод та на інших даних.

Як відзначалося вище, невід'ємною складовою водокористування є охорона водних ресурсів (вод).

Охорона вод - це система технічних, організаційних, правових і екологічних заходів, спрямованих на запобігання, обмеження й усунення наслідків забруднення, засмічення і виснаження водних об'єктів з метою задоволення оптимальних потреб населення та промисловості у воді нормативної якості для нинішніх та прийдешніх поколінь.

Система заходів щодо охорони вод складається з профілактичних заходів, спрямованих на недопущення появи або обмеження нових джерел забруднення, засмічення і виснаження вод, та із заходів щодо усунення несприятливого впливу господарської діяльності на стан водних об'єктів, який розпочався при використанні вод.

У процесі експлуатації водогосподарських об'єктів ці загальні положення конкретизуються в залежності від виду діючихчи потенціальних забруднюючих факторів.

Гідромеліорація.

Термін "меліорація" (від лат. melioratio) означає покращення.

Гідромеліорація належить до сільськогосподарських меліорацій призначена для регулювання (покращення) водно-повітряного режиму грунтів з метою високоефективного використання земель. Таким чином, гідромеліорація - це водна меліорація і, впливаючи в основному на водний режим грунту, вона впливає на його повітряний, тепловий, мікробіологічний режим і в кінцевому рахунку на родючість грунтів. Покращення водно-повітряного режиму фунтів, тобто гідромеліорація, здійснюється двома способами (двома її видами) - зрошенням і осушенням земель.