Склад і класифікація доходів і видатків

Склад і класифікація доходів і видатків

Порядок складання, розгляду і затвердження кошторису доходів і видатків

Облік доходів загального фонду

Облік доходів спеціального фонду

Облік видатків

1. Система розпорядників коштів і завдання обліку їхніх доходів і видатків

 

Бюджетні установи, як уже зазначалося, не мають обо­ротних коштів, а тому покривають свої видатки повністю за ра­хунок державного чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи в особі їхніх керівників, яких уповноважено на отримання бю­джетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійс­нення видатків з бюджету, називаються розпорядниками бю­джетних коштів.

Залежно від обсягу прав, обов’язків розрізняють розпорядників коштів за державним бюджетом трьох ступенів – головні, другого ступеня, та третього ступеня, а за місцевим бюджетом двох ступенів – головні та третього ступеня.

Головними розпорядниками коштів (ГРК) є:

· Міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади – по державному бюджету.

· Керівники відділів обласних, міських, районних адмінвстрацій – по місцевих бюджетах.

Головним розпорядникам коштів надано право розподіляти бюджетні кошти між нижчими розпорядниками коштів, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління.

Розпорядниками коштів 2 ступеня є керівники, які одержують кошти на видатки установи, та розподіляють суму коштів, визначену ГРК для переказу безпосередньо підпорядкованим їм установам.

Розпорядниками коштів 3 ступеня є керівники, які отримують кошти тільки для безпосереднього витрачання.

 

Найбільше прав і обов'язків (функцій) у головного розпоряд­ника коштів бюджету, який згідно з Бюджетним кодексом:

• розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бю­джетних коштів;

• розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити (документ, що містить пропозиції з відповідни­ми обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період) і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

• отримує бюджетні призначення затвердженням їх у.Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпе­чує управління бюджетними асигнуваннями;

• затверджує кошториси розпорядників коштів нижчого рівня;

• здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками коштів нижчого рівня, і витрачанням ними бюджетних коштів;

• одержує звіти про використання коштів від розпорядників коштів і аналізує ефективність їх використання.

Відповідно до визначених функцій певні права й обов'язки щодо формування доходів і здійснення видатків мають розпоряд­ники коштів нижчого рівня.

Основні завдання бухгалтерського обліку доходів і видатків бюджетних установ як розпорядників коштів такі:

• контроль за повним і своєчасним надходженням бюджетних коштів (загального і спеціального фондів);

• забезпечення контролю за витрачанням бюджетних коштів згідно із затвердженим кошторисом доходів і видатків;

• забезпечення всіх рівнів управління інформацією про рух і використання бюджетних коштів.

Склад і класифікація доходів і видатків

Класифікація доходів

Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджету й бюджетних установ поділяються на доходи загального фонду та до­ходи спеціального фонду. На рівні бюджетних установ до доходів загального фонду належать кошти, які надходять із загального фонду бюджету для виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

До доходів спеціального фонду бюджету належать власні надходження бюджетних установ. Спеціальний фонд бюджет­ної установи — це кошти, які надходять із конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень. Доходи спеціального фонду бюджетної установи складаються із власних надходжень бюджетних установ і доходів за іншими надходженнями спеціального фонду. Постановою Ка­бінету Міністрів України від 17.05.2002 № 659 затверджено Пе­релік власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрямки використання.

Власні надходження бюджетних установ — це кошти, одержані бюджетними установами від надання послуг, вико­нання робіт, реалізації продукції чи здійснення іншої діяльності, з виконання окремих доручень, а також як гранти та дарунки (благодійні внески).

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, кожна з яких формується за підгрупами.

1. Плата за послуги, що надаються бюджетними устано­вами.

1.1. Плата за послуги, що надаються бюджетн ими устано­вами згідно з функціональними повноваженнями.

 (плата за навчання у вищих навчальних закладах; плата за надання інформаційних, рек­ламних та поліграфічних послуг; вхідна плата до музеїв, виставок, картинних галерей, планетаріїв, заповідників; кошти, одержані уста­новами ветеринарної медицини від проведення терапевтичних, хі­рургічних, акушерсько-гінекологічних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних заходів; плата за медичне обслуговування осіб у спеціа­лізованих прийомних відділеннях закладів охорони здоров'я тощо).

1.2. Кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської чи виробничої діяльності.

(надходження від господарсько-ви­робничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підпри­ємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи й передбачені положенням про цю установу; кошти, які одержують­ся згідно з договорами на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт та спеціальних робіт; кошти, що надійшли до установи від підприємств, організацій та фізичних осіб за вико­нану їхнім контингентом роботу (хворими, студентами та ін.) та від працевикористання спецконтингенту, а також за роботу в май­стернях цих установ і залишаються в установах відповідно до за­конодавства; кошти установ соціального забезпечення, що надхо­дять від діяльності допоміжних сільських господарств і лікуваль­но-виробничих майстерень при будинках-інтернатах для старих та інвалідів, квартирна плата та плата за гуртожиток тощо).

1.3. Плата за оренду майна бюджетних установ.

( Бюджетні установи отримують у повному обсязі орендну пла­ту від експлуатації будівель і приміщень, основних засобів, що безпосередньо їм належать).

1.4. Кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна.

(Сюди входять кошти бюджетних установ, отримані від реалі­зації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших мате­ріальних цінностей (зокрема списаних), за здані у вигляді брухту й відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (зокрема відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорого­цінне каміння в розмірах, що згідно із законодавством залишають­ся в бюджетної установи).

2. Інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Цю групу утворюють надходження бюджетних установ на ви­конання окремих доручень, а також гранти, дарунки (благодійні внески). Вони не мають постійного характеру та плануються у випадках, що попередньо обумовлені (або за вже укладеними уго­дами, зокрема міжнародними планами проведення централізова­них заходів тощо).

Ця група містить такі підгрупи.

2.1. Гранти та дарунки.

До грантів належать фінансові ресурси, що надаються на без­поворотній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визна­чених програмою надання гранту, проектом міжнародної техніч­ної допомоги. Це дарунки, благодійні внески від спонсорів і меценатів, а також усілякі пожертви.

2.2. Кошти, що отримуються на виконання окремих доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб.

(Це, наприклад, кошти для проведення розрахунків з молодими фахівцями, на виплату стипендій студентам, матеріальної допо­моги та доплат до державних стипендій за рахунок замовників, добровільні компенсації хворих за надані їм медичні послуги, організацій і приватних осіб для виконання окремих доручень).

Сюди також належать інвестиції, що згідно з чинним законодавс­твом отримують бюджетні установи, зокрема на будівництво житла.

 

2.3. Кошти, що отримуються від інших бюджетних установ.

Це кошти, які відповідно до рішень Уряду або календарних планів проведення централізованих заходів (чи інших докумен­тів) перераховуються від однієї бюджетної установи до іншої бюджетної установи з певною метою із загального фонду до спе­ціального фонду бюджету (або в межах спеціального фонду).

2.2. Класифікація видатків

 Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створю­ють і не компенсують фінансові вимоги.

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бю­джету, називаються видатками загального фонду, а здійсню­вані за рахунок спеціального фонду — видатками спеціально­го фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окре­мих рахунках.

Видатки бюджетних установ поділяються на касові та фактичні.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шля­хом безготівкових перерахувань.

Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунка­ми кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробіт­ною платою і стипендіями.

Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затвер­джених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи.

Приклади касових і фактичних видатків: перераховані кошти з ра­хунка лікарні постачальникові за продукти харчування — касові ви­датки, а вартість продуктів харчування, витрачених на харчування хворих, — фактичні видатки; отримання готівки з рахунків у банку чи казначействі до каси для виплати заробітної плати — касові видат­ки, а сума нарахованої заробітної плати — фактичні видатки.

Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видат­ки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та ін­ші послуги, то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі ви­датки називаються прямими.

Важливою ознакою бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, кожній категорії присвоєно чотиризначний код.

Розглянемо схему класифікації видатків за економічним змістом:

Поточні видатки 1000

2. Оплата праці працівників бюджетних установ (1110). Ця категорія включає в себе наступні статті:

·   Заробітна плата (1111). Сюди відноситься виплата заробітної плати по встановленим окладам, оплата праці по трудовим договорам, надбавка за вислугу років, доплата за ранг, премії, матеріальна допомога.

·   Грошове забезпечення військовослужбовцям (1112). До цієї статті відносяться витрати на грошове забезпечення військовослужбовців.

Капітальні видатки (2000)

10. Придбання основного капіталу (2100). Ця категорія включає в себе наступні статті:

· Придбання виробничого обладнання та предметів довгострокового використання для реалізації багатоцільових проектів (2111) (обладнання, транспортні засоби, станки, бурове обладнання, племінна худоба).

· Придбання невиробничого обладнання та предметів довгострокового використання для реалізації багатоцільових проектів (2112) (придбання меблів для установи, дитячих установ, меблів для медичних закладів, бібліотечних і музейних фондів, комп’ютерної техніки, спортивного обладнання).

 

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів данні про граничні витрати загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що і є основою для складання проектів кошторисів.

Для правильної і своєчасної організації роботи по складанню проекту кошторису головним розпорядником коштів здійснюються наступні заходу:

· Встановлюються для головних розпорядників граничні об єми витрат за рахунок загального фонду бюджету, строк представлення проектів бюджету і дають вказівки по їх складанню.

· Розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня відповідні показники які необхідні для вірного визначення витрат в проектах кошторисів.

· Забезпечують складання проектів кошторисів на централізовані заходи

Планування дохідної і витратної частини кошторису проводяться з урахуванням наступних вимог.

В дохідній частині проекту кошторису вказуються планові об єми асигнувань, які необхідно направити на покриття витрат бюджетної установи за рахунок загального і спеціального фонду проектів відповідних бюджетів.

При формуванні дохідної частини спеціального фонду враховуються наступні показники: об єм наданих платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання, кількість місць в гуртожитку і т.д.) і розмір плати в розрахунку на одиницю показника.

На основі вказаних показників визначається сума доходів на наступний рік по кожному джерелу надходження.

У витратній частині проекту кошторису визначається загальна сума витрат бюджетної установи в розрізі кодів економічної класифікації. В кошторис можуть включатись тільки ті витрати, необхідність яких обумовлюється характером діяльності даної установи. Всі витрати, які включені до кошторису повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками по кожному коду економічної класифікації.

Одночасно з проектом кошторису подається штатний розпис бюджетної установи.

Складені проекти кошторисів доходів та видатків і планів асигнувань, бюджетні установи представляють для розгляду і затвердження вище стоячим розпорядникам у встановлені строки.

Рахунок активний

Дебет                                                           Кредит

Сальдо на початок місяця	1. Зменшення (відкликання) асигну­вань підвідомчих установ. 2. Суми асигнувань списані за рік на результати виконання кошторису
1. Суми грошових коштів, перека­заних на поточні рахунки підві­домчих установ у порядку їх фі­нансування. 2. Видатки, здійснені для підвідом­чих установ за рахунок загального фонду за кошторисом на централі­зовані заходи.
Оборот: загальна сума коштів і видатків для підвідомчих установ за загальним фондом
Сальдо на кінець місяця

Рис. 2.9. Структура субрахунка № 681 у ГРК

Рахунок пасивний

Дебет                                                           Кредит

1. Суми відкликаних коштів. 2. Нестачі матеріалів та інші списан­ня, прийняті за рахунок установи. 3. Суми асигнувань, списаних за рік на результати виконання кошторису	Сальдо на початок місяця
	1. Суми загального фонду, отримані протягом року від ГРК. 2. Суми за іншими операціями, які збільшують асигнування (залиш­ки матеріалів, виявлені під час інвентаризації, безкоштовно отри­мані матеріали, їх дооцінка і т. ін.).
Сума за всіма операціями, які змен­шують асигнування	Оборот: загальна сума отриманих асигнувань
	Сальдо на кінець місяця

Рис. 2.10. Структура субрахунка № 681 у РК III ступеня

Бухгалтерські проведення з обліку надходження бюджетних коштів, доходів загального фонду та внутрішніх розрахунків по­дано в табл. 2.6.

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ДОХОДІВ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ

№ З/п	Зміст операцій	Кореспонденція Рахунків
		Дебет	Кредит
	Отримано асигнування головним розпорядником кош­ Підвідомчим установам)	312, 322	701, 702
1
	Отримано асигнування із загального фонду: • установами, які утримуються за рахунок коштів дер­ Жавного бюджету • установами, які утримуються за рахунок коштів міс­ Цевого бюджету • установами, для яких застосовуються поточні рахун­ ки для переказу підвідомчим установам (особові ра­ Хунки)	311, 321 311, 321 311, 321	701   702     681
2
	Вам)	681	312, 322
3
		681 701, 702	311,
4	Відкликано кошти розпорядниками вищого рівня		312, 321, 322
		701,	311,
5	Списано з рахунків залишки коштів виділених асигну­	702,	312,
	вань	681	321, 322
6	Списано доходи в кінці року на результати виконання кошторису за загальним фондом	701, 702, 681	431

 

Облік видатків

Планом рахунків бухгалтерського обліку не передба­чено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків № 31 «Рахунки в бан­ках» і № 32 «Рахунки в казначействі». За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис до дебе­ту різних субрахунків залежно від напрямку видатків. Основні бухгалтерські проведення з обліку касових видатків подано в табл. 2.13.

До касових видатків відносяться також суми грошових кош­тів, переведених із поточних чи реєстраційних рахунків для по­дальших розрахунків із постачальниками акредитивами або че­ками з лімітованих чекових книжок.

Склад і класифікація доходів і видатків