Становише в суспільстві та різноманітність жестикуляції

Наукові дослідження в області мовознавства показали, що існує пряма залежність між соціальним статусом, владою і престижем людини і його словниковим запасом. Іншими словами, чим вище соціальне або професійне становище людини, тим краще його здатність спілкуватися на рівні слів і фраз. Дослідження в галузі невербаліки виявили залежність між красномовством людини і ступенем жестикуляції для передачі сенсу своїх повідомлень. Це означає, що існує пряма залежність між соціальним положенням людини, його престижем і кількістю жестів, рухів тіла, якими він користується. Людина, що знаходиться на горі професійної кар'єри, може користуватися багатством свого словарного запасу в процесі комунікації, тоді як менш досвідчена абоменш професійна людина частіше покладатиметься на жести, а не на слова в процесі спілкування.

Деякі жести змінюються з віком людини. Наприклад, якщо 5-річна дитина скаже неправду своїм батькам, то відразу ж після цього вона прикриє однією або обома руками рот. Коли підліток говорить неправду, рука прикриває рот майже так само, як і у п'ятирічної дитини, але тільки пальці злегка обводять лінію губ. Цей жест «прикриття рукою рота» стає витонченішим у дорослому віці. Коли доросла людина бреше, його мозок посилає йому імпульс прикрити рот, в спробі затримати слова обману, як це роблять п'ятирічна дитина або підліток, але в останню мить рука ухиляється від рота, і народжується інший жест-дотик до носа. Це приклад того що з віком жести людей стають менш помітними і більш завуальованими, тому завжди важче зчитати інформацію з 50-річної людини, ніж молодої.

ДОЛОНІ

Споконвіку відкрита долоня асоціювалася з щирістю, чесністю, відданістю і довірливістю. Присяги зазвичай даються з долонею на серці; у суді, коли надаються свідчення, піднімається рука з відкритою долонею; Біблію тримають в лівій руці, а права рука піднята вгору так, щоб її бачили члени суду.

Найкращий спосіб дізнатися, чи відвертий і чесний з тобою в даний момент співрозмовник - це постежити за положенням його долонь.

Існує три основні командні жести долоні: положення долоні вгору, положення долоні вниз і положення вказівного пальця. Відмінність між цими трьома положеннями видні з наступного прикладу: припустимо, вам потрібно попросити кого-небудь підняти коробку і переставити її на інше місце в кімнаті. Припустимо також, що використовувати при цьому ми будемо одні й ті ж слова, говорити їх одним тоном голосу і з одним виразом обличчя. Змінювати буде тільки положення долоні.

Положення відкритої долоні вгору — є довірливий, незагрозливий жест. Людина, яку ми попросили пересунути коробку, не відчує ніякого тиску, і в умовах субординації вона сприйме це як прохання з вашого боку.

Коли долоня повернена вниз, у вашому жесті негайно з'явиться відтінок керуючого. У людини, якій ви адресували своє прохання, з'явиться відчуття, що вона отримала наказ пересунути коробку, і може навіть виникнути відчуття ворожості до вас, залежно від ваших з ним стосунків. Наприклад, якщо це ваш колега то він може не виконати ваше прохання, але якби ви його запитали іншим жестом, коли долоня дивиться вгору, то він би це зробив. Якщо людина, якій ви адресуєте своє прохання, - ваш підлеглий, то вона виконає його без заперечень, тому що у такому разі ви маєте право використовувати цей жест.

Пальці руки стислі в кулак, і разом з виставленим вказівним пальцем вся конфігурація стає схожою на своєрідну палицю, за допомогою якої людину примушують до підпорядкування. Жест "вказуючого пальця" є одним з найбільш дратівливих, який використовує людина в процесі мови, особливо якщо він співпадає за змістом із сказаними словами. Якщо у вас є звичка вказувати пальцем, постарайтеся замінити цей жест, змінивши положення долоні вгору або вниз, і ви побачите, що досягнете великих успіхів у стосунках з іншими.

ТИПИ РУКОСТИСКАНЬ

Рукостискання — одна із найдавніших і найпоши­реніших форм вітання. З нього традиційно почи­нається і ним закінчується будь-яка ділова розмова. Рукостис­кання використовують не тільки під час вітання і прощання, але й на знак укладення угоди, констатації взаємної поваги і довіри.

Коротке і мляве рукостискання дуже сухих рук може свідчити про байдужість. Тривале рукостискання і вологі руки — ознака сильного хвилювання; правда, є люди, у яких долоні майже завжди вологі.

Трохи затягнуте рукостискання в поєднанні з посмішкою і привітним поглядом демонструє дружелюбність; але довго стискати руку співрозмовника не слід: це викликає неприємну аналогію з капканом і дратує співрозмовника.

Якщо партнер простягає руку трохи повернувши її доло­нею нагору — він віддає вам ініціативу, виражає готовність до підпорядкування.

Якщо долоня повернена вниз — це говорить про праг­нення до першості, бажання бути лідером.

Якщо ж обидва партнери однаково поважають, розуміють одне одного, то їхні долоні під час рукостискання перебува­ють в однаковому положенні (вертикальному). Таке рукости­скання називається рівносильним.

Від виду рукостискання значною мірою залежить резуль­тат ділової зустрічі. Ті, чия рука при першому рукостисканні бу­ла зверху, як правило, беруть верх і під час переговорів.

Про неповагу, прагнення зберегти офіційну дистанцію і нагадати про нерівність свідчить потиск прямою, не зігну­тою рукою.

Про бажання тримати співрозмовника на відстані свідчить і рукостискання, під час якого в долоню партнера вкладають лише пальці.

Існує ще і «рукавичкове» рукостискання: потискуючи ру­ку співрозмовника правою рукою, ліву руку кладуть на неї з іншого боку. Таке рукостискання служить для вираження гли­боких почуттів і доречне тільки у спілкуванні з добре знайоми­ми людьми. Тому краще не використовувати його під час пер­шої ж зустрічі з діловим партнером.

Чим більші ступінь довіри і глибина почуттів, тим вище те місце на руці співрозмовника, якого торкається ініціатор руко­стискання. Рука на лікті виражає більшу глибину почуттів, аніж рука на зап'ястку. Про найтепліші почуття свідчить ліва рука, що обіймає плече співрозмовника.