Основні положення і поняття лекції 7

1. Прогрес споживання - показник того, наскільки прогресивними є споживачі, наскільки сильною є їхня інноваційна сприйнятливість, і наскільки вони освоїли удосконалення продукту, більшу частину властивостей нового продукту як похідного від нової технології, причому властивостей, що характеризують, насамперед, функціональність і надійність продукту. [46, с. 43].

2. Прогрес технології - показник того, наскільки прогресивними є компанії-інноватори, наскільки вони удосконалили технологію та її додатки - продукти і послуги, і наскільки вони забезпечили високі властивості (технічні характеристики) нового продукту - його функціональність і надійність. [46, с. 43].

3. Підтримуючі технології - під цим терміном розуміють прибуткові удосконалення базової технології та її продуктів, які рік за роком вносить у свої продукти будь-яка солідна компанія, і тим самим підтримує існуючі технології, бізнес-моделі та ринки. [46, с. 44].

4. «Підривні» технології - нові радикальні технології, які повністю заміщують базові технології, що усталилися в галузі, які підривають, а потім і закривають ринок попередньої технології та її продуктів. Підривні технології привносять нові конкурентні умови. [46, с. 44].

5. П'ять принципів «підривних» інновацій - якщо їх дотримуватися, то вони доможуть визначити правильні дії менеджерів, але якщо їх ігнорувати або боротися із ними, то імовірність провалу інноваційного розвитку є досить високою. Принцип перший - РІШЕННЯ: прийняття рішень про розподіл ресурсів щодо стратегічних проектів компанії залежить, насамперед, від споживачів та інвесторів. Вони головним чином визначають критерії й пріоритети. Принцип другий - МАСШТАБ: невеликі ринки не можуть забезпечити великим компаніям прибуткове зростання, тому великі компанії не вступають у конкурентну боротьбу на цих ринках. Принцип третій - УПРАВЛІННЯ: у «підривних» технологій немає усталеного ринку, він тільки виникає, і там ще немає інформації для аналізу. Тому немає місця класичному плануванню. Ефективним є лише «планування, засноване на відкриттях». Отримання необхідних даних, інвестування та управління можливі лише «по ходу справи». Принцип четвертий - МОЖЛИВОСТІ: нові проблеми, такі, як просування «підривних» технологій, вимагають нового підходу до використання можливостей компанії - ресурсів, процесів і цінностей (РПЦ). Принцип п'ятий - КРИТЕРІЇ: з розвитком «підривних» технологій, критерії вибору в споживачів змінюються і технології можуть не відповідати вимогам ринку.

7. Два типи «підривної» стратегії - «підривна» стратегія завоювання нових ринків і «підривна» стратегія, орієнтована на нижні сектори ринку. 1. «Підривна» стратегія завоювання нових ринків. З'являється принципово новий продукт і ринок створюється заново. На новому ринку немає ні маси споживачів, ні конкурентів. Компанія, що реалізує цю стратегію, має справу не з конкурентами, а з відсутністю споживання, тобто з «неспоживанням» або «неспоживачами». Справа в тім, що «підривний» продукт дуже дешевий, він простий у використанні, зручний, має малі габарити. Цілі групи населення, які раніше не користувалися цим продуктом через його складність, дорожнечу, великий розмір, тепер починають купувати цей продукт і користуватися ним. 2. «Підривна» стратегія, орієнтована на нижні сектори ринку. Оскільки перші продукти є принципово новими і мають в цьому незаперечну перевагу (малогабаритні, дешеві, прості), вони за технічними характеристиками недосконалі і набагато гірші за продукти, виготовлені за традиційною технологією (порівняйте якість звуку настільного радіоприймача і першого кишенькового радіоприймача). Такий продукт може спочатку орієнтуватися винятково на низький ціновий сегмент ринку. Дисконтні магазини, сталеливарні міні-заводи, - це приклади такої стратегії. Нові ринки при цьому не створюються. Бізнес-моделі базуються на низьких цінах. Тим самим залучаються споживачі, за яких не тримаються усталені на діючому ринку компанії. Лідери галузі, таким чином, ігнорують «підривні» стратегії. [46, с.54-57].

8. Концепція мережі створення вартості (МСВ) - це контекст, у рамках якого компанія виявляє потреби споживачів, реагує на них, відповідає на дії конкурентів і прагне до прибутків. Дослідники намагаються з’ясувати причину краху компаній через технологічні нововведення. Одні вбачають причину в низькому рівні менеджменту, інші - у браку знань. К. Крістенсен побачив ці причини в недостатній увазі до концепції МСВ. Концепція МСВ визначає, як оцінюється економічна привабливість нової технології. Основне призначення концепції - встановити, які вигоди компанії очікують отримати від розвитку підтримуючих або «підривних» інновацій. [45, с. 53-81].

9. Схеми невдач із «підривними» технологіями. Дослідження невдач вимагає спеціального підходу. Схема невдачі за К. Крістенсеном побудована на трьох основних ідеях. Перша ідея - відмінності в інноваційних стратегіях. Відмінність між підтримуючими та «підривними» інноваціями є принципово важливою, вона має стратегічний характер. Ця відмінність є принципово інакшою, ніж між послідовними й радикальними технологіями. Нерозуміння цього, природно, призводить до невдачі. Друга ідея - різна швидкість прогресу споживання і технологій. Технологічний прогрес практично завжди випереджає потреби ринку. Відповідно, конкурентоспроможність різних технологічних підходів може згодом змінюватися в різних секторах ринку. Третя ідея - різна політика інвестицій у проекти розвитку. Непомірно великий вплив на ухвалення рішення про інвестиції у проекти технологічного розвитку мають споживачі та інвестори. На відміну від нових компаній у процвітаючих компаніях, що утвердилися на ринку, рішення про інвестиції визначаються перевагами споживачів і фінансовими структурами цих компаній. [45, с. 13].

10. Шість кроків процесу прийняття рішень К. Крістенсена щодо «підривних» технологічних змін. 1. «Підривні» технології спочатку розробляються в зрілих компаніях. 2. Служба маркетингу вивчає думку основних споживачів. 3. Зрілі компанії нарощують темпи розвитку підтримуючих технологій. 4. Створюються нові компанії, і вони знаходять ринки для «підривних» технологій. 5. Новачки просуваються у верхні сектори ринку. 6. Зрілі компанії занадто пізно переходять до нових технологій і не можуть утримати своїх споживачів. [45, с. 65-70].

Питання для самоконтролю до лекції 7.